www.wikidata.uk-ua.nina.az

Муроване Червоноградський район Муро ване село в Україні у Червоноградському районі Львівської області Населення станови

Муроване (Червоноградський район)

Муро́ване — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 1106 осіб.

село Муроване
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Червоноградський район
Громада Белзька міська
Основні дані
Засноване 1465
Колишня назва Жабче, Жабче Муроване
Населення 1106
Площа 3,335 км²
Густота населення 331,63 осіб/км²
Поштовий індекс 80050
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°24′35″ пн. ш. 24°06′14″ сх. д. / 50.40972° пн. ш. 24.10389° сх. д. / 50.40972; 24.10389Координати: 50°24′35″ пн. ш. 24°06′14″ сх. д. / 50.40972° пн. ш. 24.10389° сх. д. / 50.40972; 24.10389
Середня висота
над рівнем моря 		209 м
Місцева влада
Адреса ради 80050, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Муроване, вул.Глухівська
Староста Михнич О.
Карта
Муроване
Муроване
Мапа

 Муроване у Вікісховищі

Історія ред.

Історія села Жабче починається в першій половині XV століття. Кажуть, що на старих церковних дзвонах, що були сховані перед війною, було вказано 1436 рік. Перша письмова згадка зазначена 1465 роком, коли Пйотр Кініцький гербу Правда, дворянин Болеслава IV, обміняв свої частини в Арцеліні і Дембську Плоцької землі на Жабче з Безеєвом на правах тенути. В 1578 році тенутаріями згадуються суддя Ян Кініцький, Мартін Кініцький та Томаш Рогаля. В першій половині XVII ст. село стає власністю Яна Анджея Сєраковського гербу Доленґа, каштеляна Белзького, а потім його сина Юзефа  — старости Житомирського, стражника великого коронного. В середині XVIII ст. Жабче переходить у власність Станіслава Сєкежинського. Цей рід володіє селом до середини XIX ст.. В 1857 Гіацинта Вітковська з дому Сєкежинських продала село Станіславу Поляновському. Останнім власником Жабчого, з 1890 року, був Станіслав Вісьнєвський з Кристинополя. Село носило кілька назв: до другої половини XVIII ст. — Жабче (пол. Żabcze, до 1952 року — Жабче Муроване (пол. Żabcze Murowane), зараз — Муроване.

Постаті ред.

Білик Юрій Михайлович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.

Географія ред.

Муроване розміщене в Надбужанській котловині, неподалік річки Солокії, що на півночі Львівської області. Село розташувалось на пагорбах, над заболоченими долинами приток Солокії, на південь від Чорного шляху, що місцеві люди називали Сокальською дорогою. На півночі, північному заході знаходиться поле, що називалось Дайнегове дерно. Броніслав Сокальський в своїй книзі про Сокальський повіт, згадує його, як найкраще в окрузі для вирощування збіжжя. На схід від села, знаходяться — Лиса гора та Гайчина (Дубняки), тут ще на початку XIX століття був дубовий ліс, що тягнувся до Борятина та Себечева. На південному сході знаходиться джерело Панна, з цілющою водою. На півдні, біля залізничної колії, знаходиться Безуївська могила — це старовинний курган, на якому за австрійських часів був встановлений тріангуляційний знак. За колією, до Солокії і аж до межі з Жужелем, сінокоси та пасовища — Дичина. На південний захід знаходяться луки Романівка. На захід — місцевість Безуїв, де до 1946 року було село. В північній частині села, де був панський маєток, знаходяться два стави — Вікнина.

Церква ред.

Першу згадку про заснування парафії в Жабчому знаходимо в податковому реєстрі Архіву Скарбу Коронного за 1535 рік. Цю дату подає Анджей Ґіль, у своїй праці «Церковна (парафіяльна) мережа Холмської православної єпархії на терені Белзького воєводства в XVI столітті».

Церква завжди носила відозву Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.

Належала церква до Белзького деканату Холмської єпархії Київської митрополії. В 1596 році з прийняттям Берестейської Унії церква стала греко-католицькою.

Ймовірно що існуюча будівля церква є третьою за рахунком. Про першу відомостей немає. Друга — збудована 1756 року (за іншими даними, в 1775 р.), за сприяння Теодора Пухевича. За сто років в 1875, коштом громад Жабчого та Безеєва, на її місці будують нову церкву — третю, яку в 1876 році освячує Єпископ Перемишльський Іван Ступницький, при канонічній візитації. Будували церкву Гарасимович — майстер, Бойко(Василик) та Левків(Пахолко). В 1946 році у зв'язку з ліквідацією УГКЦ Радянською владою церква була закрита, а будівля використовувалась як склад. В 1989 церкву було відреставровано. Церква належить до складу Львівсько-Сокальської єпархії Української православної церкви Київського Патріархату.

Вихід з підпілля Української Греко-Католицької Церкви, що супроводжувався боротьбою за церковне майно, спричинив конфлікт в релігійному житті села. Після 15 років конфлікту, громадою вірян УГКЦ, була збудована церква біля памятника скасуванню панщини. Церква була освячена 27 вересня 2011 року, правлячим Архиєреєм Михайлом Колтуном і належить до складу Сокальсько-Жовківської єпархії Української Греко-Католицької Церкви. В селі також існував костел, відкритий 1906 року, за сприяння Адольфа Пророка — римо-католицького священника з Острова. До осені 1951 року в костелі відправлялись богослужіння, які були припинені у зв'язку з переселенням католицького населення до Польщі. Будівля збереглася в хорошому стані, наразі там знаходиться Народний дім.

Перший священик, про якого є письмова згадка — Теодор Пампухович.

Нижче наводиться список всіх відомих парохів та роки їх служби.

Священники УГКЦ: 

1692-1730 Пампухович Теодор 1730-1744 Пухевич Матвій (Пампухович) 1745-1774 Пухевич Теодор 1785-1791 Плескевич Яків 1791-1795 Сосевич Іван парох в Жужелі 1795-1798 Пущаловський Василь парох в Жужелі 1798-1826 Карповський Семен 1827-1828 Трильовський Іван парох в Себечеві 1828-1838 Трильовський Йосиф парох в Себечеві 1838-1842 Тиліщак Олексій 1842-1845 Вислоцький Антін 1845-1858 Киверович Юстин 1858-1864 Лисяк Іван 1864-1901 Новосядловський Михайло 1898-1899 Миколаєвич Кость асистент 1901 Винницький Йосиф 1901-1905 Калінський Іван 1905 Лонцький Симеон 1905-1925 Худик Іван 1925-1926 Головід Стефан 1926-1946 Олійник Михайло 1939-1945 Федевич Іван асистент 1989-1993 Савицький Михайло 1993-2005 Сеньковський Петро парох в Ванові . Тимчак Андрій . Ващук Володимир 2005-2016 Звір Тарас парох в Ванові 2016- Василишин Павло

Священники УПЦ КП: 

1989-2004 Хомин Богдан парох в Острові 2004-2016 Турчак Мирослав 2016- Кот Григорій

На території села є цвинтар, найдавніші поховання на якому датовані початком XX століття, хоча цвинтар існував від початку заснування села.

Населення ред.

З давніх часів село було заселене українцями. Поступово селились поляки, у кінці XIX-го століття добавилися жиди, проте їх кількість була незначною. Чисельність поляків поступово збільшувалась, від чверті, на початку XIX-го століття, до половини в 1939 році. Найбільші корективи в демографічні питання внесли I-ша та II-га світові війни, внаслідок яких, чисельність населення різко скоротилась.

Отож, в XXI-му столітті кількість жителів Мурованого, втретє в своїй історії, перевищила 1000 осіб.

рік господарства мешканці українці поляки жиди джерело
1857 505 400 105
1890 118 676 501 140 35
1914 1007 687 273 47
1921 149 819 482 318 19
1938 1025 575 442 8
2001 319 1105

Переселення ред.

В кінці ХІХ-го — початку ХХ-го століття чимала кількість жителів Галичини, шукаючи кращого життя, подались за океан. Серед цих людей, багато назавжди осіли в США, Канаді та Південній Америці. В часи І світової війни 1914-18 рр., мешканці нашого села, були змушені залишати свої домівки. Це було спричинено діями Російської армії, яка виселяла чоловіків призивного віку, щоб не допустити їх призову в армію Австро-Угорщини. Жителів було виселено в Житомирський повіт Волинської губернії. З 1918 року біженці почали повертатись на рідні землі. В результаті розпаду Австро-Угорської імперії, Муроване опинилось в складі Польщі. Намагаючись збільшити свій вплив на східні території, керівництво Польщі заохочувало поляків до переселення на наші терени. Так 1935 року в Муровному з'явились так звані `осадніци`(колоністи). З Крачкової, що в Підкарпатському воєводстві, було переселено 6 родин (33 особи):

  1. Базань Анджей/Лев Марія
  2. Базань Марцін/Шмуц Марія
  3. Бем Марцін/Шмуц Марія
  4. Дзвєжинський Валентин/Базань Анеля
  5. Дзвєжинський Юзеф/Рушель Текля
  6. Кєляр Францішек/Павелек Катерина

Від 1933 до 1938 року кількість поляків в селі збільшилась на 114 осіб (українців на 19).

В 1938 в селі проживало 1018 осіб (568 грекокатоликів, 442 римокатоликів та 8 юдеїв).

На 01.01.1939 у селі проживало 960 мешканців (580 українців-грекокатоликів, 340 українців-римокатоликів, 30 поляків і 10 євреїв)

З початком ІІ світової війни в 1939 році, багато поляків повернулись на колишні землі. Майже все жидівське населення було знищене в Сокальському гетто. Однак, у селі проживало, ще чимало людей (поляків і українців). 9 вересня 1944 року уряди ПНР і УРСР уклали угоду «Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР», якою було покладено початок найбільшого переселення українців і поляків на наших теренах. Невелика частина жителів, ще в 1944 році, переселилась на захід Польщі добровільно. А в травні 1946 року всі українські родини, 95 сімей, насильно були виселені в Тернопільську область

6 травня 1947 року уряди ПНР і УРСР оприлюднили спільну заяву про закінчення переселення поляків з території України до Польщі і українського населення з території Польщі до України.

15 лютого 1951 у Москві укладена «Угода між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Польською Народною Республікою від 15 лютого 1951 р. про обмін ділянками державних територій». До кінця 1951 року з Жабчого було виселено всіх польських громадян, переважна більшість на північний захід Польщі.

Першими поселенцями, вже Мурованого, стали жителі Крушельниці, що прибули в кінці березня 1952 р.

  • виїхали в 1954-56 рр.

На початку квітня прибули жителі Смеречини.

Вже в середині 1952 року почали повертатись додому корінні мешканці. Люди повертались до середини 60-х років.

В 1954-му прибули жителі з Равщини та Яворівщини.

Примітки ред.

  1. Тенута (лат."tenuta") — заставлене майно, котрим володіє та чи інша особа.
  2. Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno-statystycznym. T.7. Ziemie ruskie. Rus Czerwona. Cz.1,Str.216,241 (пол.)
  3. Ewa Szklarska. Sierakowski Józef h. Dołęga (zm. 1748) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 268—269. (пол.)
  4. APL_95/0/5/103 str.009-011
  5. APL_95/0/12.1/634 str.047
  6. Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w Krolestwie Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem. Lwow.1868.Str.252
  7. Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. T.XIV.Filip Sulimierski i Wladyslaw Walewski. Warszawa.1895.Str.709
  8. Шематизм греко-католицького духовенства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяноцької. Перемишль.1914.ст.13
  9. Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej.T.XIII woj. Lwowskie. Warszawa.1924.Str.46
  10. Шематизм греко-католицького духовенства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяноцької. Перемишль.1938.ст.29
  11. 1
  12. Wolanie z Wolynia 3/2012.Str.31.
  13. Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р. Б. 1938. — Перемишль, 1938
  14. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 82.
  15. Dziennik Ustaw R.P. z 1947 r. Nr.59 poz.318
  16. Dziennik Ustaw R.P. z 1951 r. Nr.37 poz.271
  17. Dziennik Urzedowy Wojewodzkiej Rady Narodowej w Lublinie, 15 lipca 1951r.Nr 12,poz.70-73.Str.59.
  18. Dziennik Ustaw R.P. z 1952 r. Nr.11 poz.63

Джерела ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muro vane selo v Ukrayini u Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1106 osib selo MurovaneGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Chervonogradskij rajonGromada Belzka miskaOsnovni daniZasnovane 1465Kolishnya nazva Zhabche Zhabche MurovaneNaselennya 1106Plosha 3 335 km Gustota naselennya 331 63 osib km Poshtovij indeks 80050Telefonnij kod 380 3257Geografichni daniGeografichni koordinati 50 24 35 pn sh 24 06 14 sh d 50 40972 pn sh 24 10389 sh d 50 40972 24 10389 Koordinati 50 24 35 pn sh 24 06 14 sh d 50 40972 pn sh 24 10389 sh d 50 40972 24 10389Serednya visotanad rivnem morya 209 mMisceva vladaAdresa radi 80050 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Murovane vul GluhivskaStarosta Mihnich O KartaMurovaneMurovaneMapa Murovane u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Postati 3 Geografiya 4 Cerkva 5 Naselennya 5 1 Pereselennya 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya red Istoriya sela Zhabche pochinayetsya v pershij polovini XV stolittya Kazhut sho na starih cerkovnih dzvonah sho buli shovani pered vijnoyu bulo vkazano 1436 rik Persha pismova zgadka zaznachena 1465 rokom koli Pjotr Kinickij gerbu Pravda dvoryanin Boleslava IV obminyav svoyi chastini v Arcelini i Dembsku Plockoyi zemli na Zhabche z Bezeyevom na pravah tenuti 1 V 1578 roci tenutariyami zgaduyutsya suddya Yan Kinickij Martin Kinickij ta Tomash Rogalya 2 V pershij polovini XVII st selo staye vlasnistyu Yana Andzheya Syerakovskogo gerbu Dolenga kashtelyana Belzkogo a potim jogo sina Yuzefa 3 starosti Zhitomirskogo strazhnika velikogo koronnogo V seredini XVIII st Zhabche perehodit u vlasnist Stanislava Syekezhinskogo Cej rid volodiye selom do seredini XIX st V 1857 Giacinta Vitkovska z domu Syekezhinskih prodala selo Stanislavu Polyanovskomu Ostannim vlasnikom Zhabchogo z 1890 roku buv Stanislav Visnyevskij z Kristinopolya Selo nosilo kilka nazv do drugoyi polovini XVIII st Zhabche pol Zabcze do 1952 roku Zhabche Murovane pol Zabcze Murowane zaraz Murovane Postati red Bilik Yurij Mihajlovich molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2015 rokiv Geografiya red Murovane rozmishene v Nadbuzhanskij kotlovini nepodalik richki Solokiyi sho na pivnochi Lvivskoyi oblasti Selo roztashuvalos na pagorbah nad zabolochenimi dolinami pritok Solokiyi na pivden vid Chornogo shlyahu sho miscevi lyudi nazivali Sokalskoyu dorogoyu Na pivnochi pivnichnomu zahodi znahoditsya pole sho nazivalos Dajnegove derno Bronislav Sokalskij v svoyij knizi pro Sokalskij povit zgaduye jogo yak najkrashe v okruzi dlya viroshuvannya zbizhzhya Na shid vid sela znahodyatsya Lisa gora ta Gajchina Dubnyaki tut she na pochatku XIX stolittya buv dubovij lis sho tyagnuvsya do Boryatina ta Sebecheva Na pivdennomu shodi znahoditsya dzherelo Panna z cilyushoyu vodoyu Na pivdni bilya zaliznichnoyi koliyi znahoditsya Bezuyivska mogila ce starovinnij kurgan na yakomu za avstrijskih chasiv buv vstanovlenij triangulyacijnij znak Za koliyeyu do Solokiyi i azh do mezhi z Zhuzhelem sinokosi ta pasovisha Dichina Na pivdennij zahid znahodyatsya luki Romanivka Na zahid miscevist Bezuyiv de do 1946 roku bulo selo V pivnichnij chastini sela de buv panskij mayetok znahodyatsya dva stavi Viknina Cerkva red Pershu zgadku pro zasnuvannya parafiyi v Zhabchomu znahodimo v podatkovomu reyestri Arhivu Skarbu Koronnogo za 1535 rik Cyu datu podaye Andzhej Gil u svoyij praci Cerkovna parafiyalna merezha Holmskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi na tereni Belzkogo voyevodstva v XVI stolitti Cerkva zavzhdi nosila vidozvu Vozdvizhennya Chesnogo i Zhivotvoryashogo Hresta Gospodnogo Nalezhala cerkva do Belzkogo dekanatu Holmskoyi yeparhiyi Kiyivskoyi mitropoliyi V 1596 roci z prijnyattyam Berestejskoyi Uniyi cerkva stala greko katolickoyu Jmovirno sho isnuyucha budivlya cerkva ye tretoyu za rahunkom Pro pershu vidomostej nemaye Druga zbudovana 1756 roku za inshimi danimi v 1775 r za spriyannya Teodora Puhevicha Za sto rokiv v 1875 koshtom gromad Zhabchogo ta Bezeyeva na yiyi misci buduyut novu cerkvu tretyu yaku v 1876 roci osvyachuye Yepiskop Peremishlskij Ivan Stupnickij pri kanonichnij vizitaciyi Buduvali cerkvu Garasimovich majster Bojko Vasilik ta Levkiv Paholko V 1946 roci u zv yazku z likvidaciyeyu UGKC Radyanskoyu vladoyu cerkva bula zakrita a budivlya vikoristovuvalas yak sklad V 1989 cerkvu bulo vidrestavrovano Cerkva nalezhit do skladu Lvivsko Sokalskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu Vihid z pidpillya Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi sho suprovodzhuvavsya borotboyu za cerkovne majno sprichiniv konflikt v religijnomu zhitti sela Pislya 15 rokiv konfliktu gromadoyu viryan UGKC bula zbudovana cerkva bilya pamyatnika skasuvannyu panshini Cerkva bula osvyachena 27 veresnya 2011 roku pravlyachim Arhiyereyem Mihajlom Koltunom i nalezhit do skladu Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi V seli takozh isnuvav kostel vidkritij 1906 roku za spriyannya Adolfa Proroka rimo katolickogo svyashennika z Ostrova Do oseni 1951 roku v kosteli vidpravlyalis bogosluzhinnya yaki buli pripineni u zv yazku z pereselennyam katolickogo naselennya do Polshi Budivlya zbereglasya v horoshomu stani narazi tam znahoditsya Narodnij dim Pershij svyashenik pro yakogo ye pismova zgadka Teodor Pampuhovich 4 Nizhche navoditsya spisok vsih vidomih parohiv ta roki yih sluzhbi Svyashenniki UGKC 1692 1730 Pampuhovich Teodor 1730 1744 Puhevich Matvij Pampuhovich 5 1745 1774 Puhevich Teodor 1785 1791 Pleskevich Yakiv 1791 1795 Sosevich Ivan paroh v Zhuzheli 1795 1798 Pushalovskij Vasil paroh v Zhuzheli 1798 1826 Karpovskij Semen 1827 1828 Trilovskij Ivan paroh v Sebechevi 1828 1838 Trilovskij Josif paroh v Sebechevi 1838 1842 Tilishak Oleksij 1842 1845 Vislockij Antin 1845 1858 Kiverovich Yustin 1858 1864 Lisyak Ivan 1864 1901 Novosyadlovskij Mihajlo 1898 1899 Mikolayevich Kost asistent 1901 Vinnickij Josif 1901 1905 Kalinskij Ivan 1905 Lonckij Simeon 1905 1925 Hudik Ivan 1925 1926 Golovid Stefan 1926 1946 Olijnik Mihajlo 1939 1945 Fedevich Ivan asistent 1989 1993 Savickij Mihajlo 1993 2005 Senkovskij Petro paroh v Vanovi Timchak Andrij Vashuk Volodimir 2005 2016 Zvir Taras paroh v Vanovi 2016 Vasilishin Pavlo Svyashenniki UPC KP 1989 2004 Homin Bogdan paroh v Ostrovi 2004 2016 Turchak Miroslav 2016 Kot Grigorij Na teritoriyi sela ye cvintar najdavnishi pohovannya na yakomu datovani pochatkom XX stolittya hocha cvintar isnuvav vid pochatku zasnuvannya sela Naselennya red Z davnih chasiv selo bulo zaselene ukrayincyami Postupovo selilis polyaki u kinci XIX go stolittya dobavilisya zhidi prote yih kilkist bula neznachnoyu Chiselnist polyakiv postupovo zbilshuvalas vid chverti na pochatku XIX go stolittya do polovini v 1939 roci Najbilshi korektivi v demografichni pitannya vnesli I sha ta II ga svitovi vijni vnaslidok yakih chiselnist naselennya rizko skorotilas Otozh v XXI mu stolitti kilkist zhiteliv Murovanogo vtretye v svoyij istoriyi perevishila 1000 osib rik gospodarstva meshkanci ukrayinci polyaki zhidi dzherelo1857 505 400 105 6 1890 118 676 501 140 35 7 1914 1007 687 273 47 8 1921 149 819 482 318 19 9 1938 1025 575 442 8 10 2001 319 1105 11 Pereselennya red V kinci HIH go pochatku HH go stolittya chimala kilkist zhiteliv Galichini shukayuchi krashogo zhittya podalis za okean Sered cih lyudej bagato nazavzhdi osili v SShA Kanadi ta Pivdennij Americi V chasi I svitovoyi vijni 1914 18 rr meshkanci nashogo sela buli zmusheni zalishati svoyi domivki Ce bulo sprichineno diyami Rosijskoyi armiyi yaka viselyala cholovikiv prizivnogo viku shob ne dopustiti yih prizovu v armiyu Avstro Ugorshini Zhiteliv bulo viseleno v Zhitomirskij povit Volinskoyi guberniyi Z 1918 roku bizhenci pochali povertatis na ridni zemli V rezultati rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi Murovane opinilos v skladi Polshi Namagayuchis zbilshiti svij vpliv na shidni teritoriyi kerivnictvo Polshi zaohochuvalo polyakiv do pereselennya na nashi tereni Tak 1935 roku v Murovnomu z yavilis tak zvani osadnici kolonisti Z Krachkovoyi sho v Pidkarpatskomu voyevodstvi bulo pereseleno 6 rodin 33 osobi 12 Bazan Andzhej Lev Mariya Bazan Marcin Shmuc Mariya Bem Marcin Shmuc Mariya Dzvyezhinskij Valentin Bazan Anelya Dzvyezhinskij Yuzef Rushel Teklya Kyelyar Francishek Pavelek KaterinaVid 1933 do 1938 roku kilkist polyakiv v seli zbilshilas na 114 osib ukrayinciv na 19 V 1938 v seli prozhivalo 1018 osib 568 grekokatolikiv 442 rimokatolikiv ta 8 yudeyiv 13 Na 01 01 1939 u seli prozhivalo 960 meshkanciv 580 ukrayinciv grekokatolikiv 340 ukrayinciv rimokatolikiv 30 polyakiv i 10 yevreyiv 14 Z pochatkom II svitovoyi vijni v 1939 roci bagato polyakiv povernulis na kolishni zemli Majzhe vse zhidivske naselennya bulo znishene v Sokalskomu getto Odnak u seli prozhivalo she chimalo lyudej polyakiv i ukrayinciv 9 veresnya 1944 roku uryadi PNR i URSR uklali ugodu Ugoda mizh Uryadom Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki i Polskim Komitetom Nacionalnogo vizvolennya pro evakuaciyu ukrayinskogo naselennya z teritoriyi Polshi i polskih gromadyan z teritoriyi URSR yakoyu bulo pokladeno pochatok najbilshogo pereselennya ukrayinciv i polyakiv na nashih terenah Nevelika chastina zhiteliv she v 1944 roci pereselilas na zahid Polshi dobrovilno A v travni 1946 roku vsi ukrayinski rodini 95 simej nasilno buli viseleni v Ternopilsku oblast6 travnya 1947 roku uryadi PNR i URSR oprilyudnili spilnu zayavu pro zakinchennya pereselennya polyakiv z teritoriyi Ukrayini do Polshi i ukrayinskogo naselennya z teritoriyi Polshi do Ukrayini Na osnovi punktu 3 1 dektretu vid 5 09 1947 roku pro konfiskaciyu majna na korist derzhavi PNR yake zalishilosya pislya viselennya lyudej do SRSR 15 a takozh rozporyadzhennya Ministerstva Finansiv ta Silskogo Gospodarstva i Zemelnih Reform vid 15 08 1948 roku vidanogo v porozuminni z Ministrom Administraciyi Publichnoyi v spravi poryadku prijnyattya rishen shodo konfiskaciyi majna zalishenogo osobami pereselenimi do SRSR 16 Prezidiya Narodnoyi Povitovoyi Radi v Grubeshovi postavnovlyuye sho vse majno sho znahoditsya v seli Zhabche Murovane gmini Kristinopol Grubeshivskogo povitu yake skladayetsya z zemelnih gospodarstv zemelnih dilyanok na kotri ne zakladeno ipoteki budinki inventar ta ruhomist sho zalishilas pislya nizhcheperelichenih osib pereselenih do SRSR zagalnoyu plosheyu 143 27 ga konfiskovano dnya 20 5 1946 roku zi vsima nalezhnimi yim pravami na vlasnist derzhavi PNR 17 Perelik rodin viselenih v travni 1946 roku p p Prizvishe Im ya zem dilyanka ga zabudova osib p p Prizvishe Im ya zem dilyanka ga zabudova osib1 Kiselik Yakiv s Ivana 1 00 bez budinkiv 49 Vasko Karp 1 68 z budinkami2 Zinko Petro s Ivana 1 19 bez budinkiv 50 Sinishin Josip s Grigoriya 1 40 bez budinkiv3 Zinko Josip s Petra 0 28 bez budinkiv 51 Yurkiv Danilo s Kirila 1 68 bez budinkiv4 Zinko Volodimir s Petra 0 90 z budinkami 52 Yurkiv Mihajlo s Kirila 0 28 bez budinkiv5 Bordun Anton s Ivana 0 35 bez budinkiv 53 Golovach Teklya d Grigoriya 3 08 bez budinkiv6 Nakonechnij Ivan s Mihajla 1 14 bez budinkiv 54 Vojtovich Grigorij s Ivana 5 60 bez budinkiv7 Zharskij Anatolij s Konstyantina 0 05 bez budinkiv 55 Safiyan Mihajlo s Semena 0 28 bez budinkiv8 Griciv Mihajlo s Antona 0 07 bez budinkiv 56 Shopyak Mikola s Stepana 1 00 z budinkami9 Capyazh Volodimir 0 02 bez budinkiv 57 Safiyan Semen s Vasilya 1 12 bez budinkiv10 Dyakiv Mihajlo s Grigoriya 2 24 bez budinkiv 58 Yurkiv Mariya d Pavla 0 14 bez budinkiv11 Kaminovskij Volodimir 2 07 bez budinkiv 59 Sajchuk Ivan s Ivana 0 42 bez budinkiv12 Muzika Konstyantin 0 07 bez budinkiv 60 Dacishin Mihajlo s Stepana 2 80 bez budinkiv13 Nakonechnij Luka 0 04 bez budinkiv 61 Kisik Teodor s Petra 4 48 bez budinkiv14 Rudik Petro s Ivana 1 70 bez budinkiv 62 Dacishin Mihajlo s Grigoriya 1 68 bez budinkiv15 Nakonechnij Mihajlo s Pavla 3 00 bez budinkiv 63 Kichun Dmitro 2 00 bez budinkiv16 Kozij Kirilo s Andriya 1 60 bez budinkiv 64 Levko Ivan s Mikiti 1 12 bez budinkiv17 Bas Stepan s Teodora 1 50 bez budinkiv 65 Dmitruk Ivan s Matviya 1 12 bez budinkiv18 Moroz Mihajlo s Dmitra 0 07 bez budinkiv 66 Polishuk Ganna d Grigoriya 0 70 bez budinkiv19 Stepanyuk Pavlo s Teodora 1 50 bez budinkiv 67 Kurka Katerina 0 04 bez budinkiv20 Muzika Ivan s Grigoriya 2 86 bez budinkiv 68 Kozij Andrij s Josipa 3 36 z budinkami21 Olijnik Mihajlo s Luki 1 00 bez budinkiv 69 Olijnik Ivan s Luki 0 28 bez budinkiv22 Gajdyuk Oleksa 1 20 bez budinkiv 70 Dyakiv Ivan s Vasilya 1 12 bez budinkiv23 Griciv Vasil s Oleksi 0 61 bez budinkiv 71 Vaskiv Petro 2 00 z budinkami24 Griciv Josip s Antona 0 04 bez budinkiv 72 Kisik Vasil 1 00 bez budinkiv25 Poliha Mihajlo s Mikoli 1 50 z budinkami 73 Torba Mihajlo 4 20 z budinkami26 Bojko Volodimir s Antona 1 68 bez budinkiv 74 Nakonechnij Volodimir s Tomka 4 20 bez budinkiv27 Batyuk Mikita 1 68 bez budinkiv 75 Vasko Grigorij s Vasilya 3 92 bez budinkiv28 Dacishin Mihajlo 1 68 bez budinkiv 76 Shopyak Petro 2 00 bez budinkiv29 Dacishin Gnat s Grigoriya 1 00 bez budinkiv 77 Kozij Josip s Vladislava 2 80 bez budinkiv30 Bilik Fedir 0 02 bez budinkiv 78 Shopyak Konstyantin 1 12 bez budinkiv31 Kurka Mihajlo s Stepana 0 04 bez budinkiv 79 Shvec Mar yan 0 84 bez budinkiv32 Puhevich Yevgeniya 0 56 bez budinkiv 80 Levko Grigorij s Gnata 0 56 bez budinkiv33 Brondkovskij Grigorij s Grigoriya 1 40 bez budinkiv 81 Zinko Josip s Grigoriya 2 80 bez budinkiv34 Shopyak Ivan s Ivana 1 40 bez budinkiv 82 Dyakiv Mariya d Grigoriya 0 84 bez budinkiv35 Shmigelskij Mihajlo s Semena 0 05 bez budinkiv 83 Shopyak Teklya 3 50 bez budinkiv36 Pavlovskij Mihajlo s Ivana 1 68 bez budinkiv 84 Olijnik Tomko 0 84 bez budinkiv37 Meduna Danilo 0 56 bez budinkiv 6 85 Vojtovich Teodor 2 80 bez budinkiv38 Zhuk Grigorij s Luki 1 00 bez budinkiv 86 Sas Sofiya 4 42 bez budinkiv39 Bobik Josip s Maksima 1 00 bez budinkiv 87 Shopyak Paraskeviya 2 80 bez budinkiv40 Nakonechnij Mihajlo s Yakima 0 60 bez budinkiv 88 Polishuk Maksim 1 00 bez budinkiv41 Melnik Mariya d Denisa 0 56 bez budinkiv 89 Bril Grigorij 0 56 z budinkami42 Polishuk Josip s Ivana 2 24 bez budinkiv 90 Puhevich Mariya 1 40 z budinkami43 Shishera Shishalo Pavlo s Stepana 0 28 bez budinkiv 6 91 Poliha Vladislav 2 80 bez budinkiv44 Dacishin Grigorij s Oleksandra 1 96 bez budinkiv 92 Bojko Mihajlo 3 08 z budinkami45 Ogorodnik Ivan s Adama 0 28 z budinkami 5 93 Rudik Volodimir 1 40 bez budinkiv46 Kisik Josip s Ivana 3 02 bez budinkiv 94 Polishuk Mihajlo 1 68 z budinkami47 Kovalchuk Volodimir 0 28 bez budinkiv 95 Yurkiv Josip s Grigoriya 3 00 z budinkami48 Zinko Mihajlo s Grigoriya 3 36 bez budinkiv15 lyutogo 1951 u Moskvi ukladena Ugoda mizh Soyuzom Radyanskih Socialistichnih Respublik i Polskoyu Narodnoyu Respublikoyu vid 15 lyutogo 1951 r pro obmin dilyankami derzhavnih teritorij 18 Do kincya 1951 roku z Zhabchogo bulo viseleno vsih polskih gromadyan perevazhna bilshist na pivnichnij zahid Polshi Pershimi poselencyami vzhe Murovanogo stali zhiteli Krushelnici sho pribuli v kinci bereznya 1952 r Perelik rodin Brenich Anton Lazarevich Yuliya Golinska Mariya Golinskij Dmitro Kostiv Volodimir Yavorska Mariya Kociba Andrij Paraskeviya Lazarevich Mikola Leniv Osip Yavorska Olga Madelik Josip Kociba Paraskeviya Martiniv Kutereshin Katerina Matiyishin Kociba Rozaliya Pidgorodeckij Osip Polyanskij Luka Vasilishin Yevfimiya Romanishin Ivan Chulevich Rozaliya Svoren Sofiya Seniv Miron Pidgorodecka Antonina Seniv Mihajlo Prannik Sofiya Seniv Fedir Susyak Ivan Cucup Antonina Fedoriv Grigorij Shiba Mihajlina Yavorska Pidgorodecka Yuliya Daniliv Vasil Lazarevich Anton Olga Prannik Pavlo Kostiv Teodora Romanishin Yurko Antonina Suchko Timofij Prannik Anna Fedinishin Josip Cucup Stepan viyihali v 1954 56 rr Na pochatku kvitnya pribuli zhiteli Smerechini Perelik rodin Voznyak Ivan Pukach Mariya Voznyak Stepan Pukach Anna Volyanskij Vasil Shablya Anna Gorak Vasil Yavorska Mariya Gorak Anna Gorak Ivan Gulich Andrij Smerechanska Anna Gulich Pukach Katerina Gulich Mihajlo Mariya Gulich Pukach Rozaliya Dub Mikola Shablya Mariya Klozinska Anna Komarnicka Leshik Mariya Kost Ivan Komarnicka Yuliya Kravchik Anna Kravchik Katerina Kravchik Zanevich Katerina Krechkivskij Stepan Pukach Anna Kurilo Komarnicka Katerina Leshik Smerechanska Katerina Leshik Stepan Pukach Yuliya Mandzyak Kurilo Yuliya Markevich Stepan Voznyak Anna Nanivskij Mikola Yavorska Rozaliya Pukach Andrij Shimanska Mariya Pukach Venzhivska Mariya Smerechanskij Ivan Rozaliya Smerechanskij Ivan Gulich Anna Smerechanskij Ivan Yavorska Mariya Smerechanskij Mikola Shablya Katerina Smerechanskij Mihajlo Medvid Anna Smerechanskij Fedir Terlecka Anna Shablya Andrij Kaminska Anna Shablya Ivan Gorak Anastasiya Shablya Mariya Shablya Mihajlo Kost Mariya Shablya Stepan Leshik YuliyaVzhe v seredini 1952 roku pochali povertatis dodomu korinni meshkanci Lyudi povertalis do seredini 60 h rokiv V 1954 mu pribuli zhiteli z Ravshini ta Yavorivshini Perelik rodin 1954Smolin Verhola Katerina Gerun Sofiya Yesip Vasil Anna Kozenko Fedir Roshko Anna Korin Mariya Kurnickij Ivan Len Kseniya Kushla Ivan Anna Rak Anna Skibickij Stepan Ginilevich Mariya Timnyak Grigorij Korin Katerina Hir Nakonechna KaterinaZhuravci Butrin Vasil Shumada Nataliya Klimko Levko Shumada Katerina Negribinchik Dmitro Predko Procik Paraskeviya Shumada Procik ParaskeviyaVoroblyachin Bednarska Paraskeviya Shabarshov Mikola NadiyaNemiriv Timchina YurkoPeredbir ya Vandzo Anna Gricun Ivan Anna Zubrickij Ivan Koval Rozaliya Zubrickij Mihajlo Anna Kozak Mikola Anna Kup yak Oleksij Misik AnnaRosnivka Ivashko Oleksij Yeva Nazar Fedir AnnaLyubini Bzhoska KaterinaMor yanci Misik Ivan Staroshelskij Mihajlo Petik MariyaSemirivka Mirka Ivan Dzidz Katerina1955Komancha Syanockogo povitu Giga Dmitro Medvid Yeva Platko Stepan MariyaMoshanicya Lyubachivskogo povitu Kril Dmitro KaterinaPrimitki red Tenuta lat tenuta zastavlene majno kotrim volodiye ta chi insha osoba Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 Str 216 241 pol Ewa Szklarska Sierakowski Jozef h Dolega zm 1748 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademja Nauk 1996 T XXXVII 2 Zeszyt 153 S 268 269 pol APL 95 0 5 103 str 009 011 APL 95 0 12 1 634 str 047 Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w Krolestwie Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem Lwow 1868 Str 252 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T XIV Filip Sulimierski i Wladyslaw Walewski Warszawa 1895 Str 709 Shematizm greko katolickogo duhovenstva zluchenih yeparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanockoyi Peremishl 1914 st 13 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej T XIII woj Lwowskie Warszawa 1924 Str 46 Shematizm greko katolickogo duhovenstva zluchenih yeparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanockoyi Peremishl 1938 st 29 1 Wolanie z Wolynia 3 2012 Str 31 Shematizm greko katolickogo duhovenstva zluchenih yeparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanickoyi na r B 1938 Peremishl 1938 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 82 Dziennik Ustaw R P z 1947 r Nr 59 poz 318 Dziennik Ustaw R P z 1951 r Nr 37 poz 271 Dziennik Urzedowy Wojewodzkiej Rady Narodowej w Lublinie 15 lipca 1951r Nr 12 poz 70 73 Str 59 Dziennik Ustaw R P z 1952 r Nr 11 poz 63Dzherela red Zabcze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 709 pol S 709 pol V Slobodyan Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya Lviv 1998 864 s Arhivovano 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Zhabche Murovane Istoriko krayeznavche doslidzhennya Uporyad B Chajkovskij Lviv Novij chas 2005 Sokalski B Powiat Sokalski pod wzgledem geograficznym etnograficznym historycznym i ekonomicznym Lwow 1899 pol Blazhejovskij D Istorichnij shematizm Peremiskoyi yeparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi administraturi 1828 1939 Lviv Kamenyar 1995 s 578 579 angl Kopie ksiag metrykalnych parafii Zabcze Murowane z filia Bezejow 1785 1867 Arhivovano 4 veresnya 2019 u Wayback Machine Ksiegi metrykalne urodzen slubow zgonow parafii Zabcze Murowane z filiami Bezejow i Ostrow 1868 1938 Arhivovano 28 serpnya 2021 u Wayback Machine Sokalshina Kniga pam yati Ukrayini 1914 1990 Arhivovano 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Generalnij plan sela MurovanePosilannya red Murovane na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini Murovane na Facebook Murovane Arhivovano 3 chervnya 2016 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Murovane Chervonogradskij rajon amp oldid 40720934