Бі́лик Ю́рій Миха́йлович (нар. 16 червня 1980, с. Муроване, Сокальський район, Львівська область, Українська РСР — 20 березня 2015, смт Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України.
| Білик Юрій Михайлович | |
|---|---|
| Молодший сержант | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 16 червня 1980 Муроване, Львівська область |
| Смерть | 20 березня 2015 (34 роки) Новотошківське, Луганська область (підрив на вибуховому пристрої) |
| Псевдо | «Білий» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014-2015 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Сухопутні війська |
| Рід військ | Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| в. о. командира взводу | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився 1980 року в селі Муроване на Сокальщині Львівської області. З дитинства мешкав у Червонограді, 1995 року закінчив Червоноградську середню загальноосвітню школу № 11 (нині — Червоноградська гімназія).
З 1995 р. по 1998 р. навчався у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї за професію: «Слюсар-ремонтник. Електрогазозварник».
У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 14 серпня 2014-го.
Призначений на посаду старшого стрільця 10-ї роти 4-го механізованого батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади, в/ч А0998, м. Яворів. У зв'язку з відсутністю офіцера — командира взводу, з грудня 2014 виконував обов'язки командира взводу.
Ніс службу в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема в районі населених пунктів «Бахмутської траси» на Луганщині.
20 березня 2015-го близько 17:00, під час перевірки території та обходу рубежів оборони взводного опорного пункту (ВОП, 29-й блокпост), — поблизу смт Новотошківське, військовослужбовці 24-ї бригади підірвались на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі шахти «Пролетарської». В результаті вибуху загинули молодший сержант Юрій Білик і старшина Дмитро Гончарук.
24 березня з Юрієм прощались у Чевонограді. Похований наступного дня на кладовищі села Муроване. Залишилися батьки на Сокальщині, дружина та п'ятеро дітей у Червонограді.
Нагороди та звання ред.
- За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.06.2015, посмертно).
- Рішенням Червоноградської міської ради від 25.06.2015 № 835 присвоєне звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (посмертно).
- Рішенням Сокальської районної ради від 13.10.2016 присвоєне звання «Почесний громадянин Сокальського району» (посмертно).
Примітки ред.
- У Новотошківці на розтяжці підірвалися двоє українських військових, обидва загинули [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // сайт Геннадія Москаля, 22 березня 2015
- На Львівщині із загиблим бійцем Юрієм Біликом люди прощалися на колінах [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // ЗІК, 25 березня 2015
- В Мурованому освятили пам'ятник загиблому Героєві [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Сокальська РДА, 16 червня 2017
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Білик Юрій Михайлович [ 30 липня 2015 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Білик Юрій Михайлович [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сокаль і Сокальщина, 5 червня 2015.
- Білик Юрій [ 20 квітня 2022 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |