Соло́кія (англ.Solokiya, нім.Solokija, пол.Sołokija) — річка в Україні, та Польщі. Ліва притока Західного Бугу (басейн Балтійського моря).
| Солокія | |
|---|---|
| | |
| 50°22′36″ пн. ш. 24°14′30″ сх. д. / 50.37666667002777388° пн. ш. 24.24166667002777942° сх. д. | |
| Витік | північно-східні схили Розточчя (Польща) |
| • координати | 50°27′45″ пн. ш. 23°24′19″ сх. д. / 50.46260000002777701° пн. ш. 23.40530000002777911° сх. д. |
| Гирло | Західний Буг |
| • координати | 50°22′35″ пн. ш. 24°14′30″ сх. д. / 50.37660000002777849° пн. ш. 24.24170000002778025° сх. д. |
| Басейн | Басейн Західного Бугу |
| Країни: | Польща Україна |
| Регіон | Львівська область |
| Довжина | 88 км (за іншими даними 71 км) |
| Площа басейну: | 939 км² |
| Притоки: | Річиця - ліва притока |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Опис Редагувати
Довжина Солокії 88 км (за іншими даними — 71 км), площа басейну 939 км². У межах України долина річки широка (до 2,5—3 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, вкрита лучною рослинністю. Річище помірно звивисте; його ширина до м. Белза 12—15 м, глибина до 2,5 м, нижче Солокія розширяється до 30—35 м, глибина сягає 3,5—4 м. Похил річки 0,9 м/км. Воду використовують для наповнення штучних водойм, технічного водопостачання та меліорації. Річище Солокії здебільшого відрегульоване, на окремих ділянках обваловане.
Розташування Редагувати
Протікає вздовж північно-східних схилів Розточчя і в межах Надбужанської котловини. Витоки розташовані на північний захід від міста Томашова (Польща), польсько-український кордон перетинає на захід від села Піддубного (біля міста Угнева), впадає в Західний Буг при південно-східній околиці міста Кристинопіль. На території Польщі Солокія тече з північного заходу на південний схід, біля кордону повертає під прямим кутом на північний схід. Перетнувши кордон, річка повертає на схід.
Основна притока: Річиця
Над річкою розташовані міста: Угнів, Белз, Кристинопіль.
Цікаві факти Редагувати
- Солокія — колись мальовнича річка з надзвичайно чистою водою та мальовничими звивистими берегами. Відома як чудове місце відпочинку та мисливства. Значними були й запаси риби. В період полювання на пернатих Угнів ставав «меккою» мисливців.
- На Солокії в Угневі зберігся водяний млин з пристроєм для водяного приводу. За часів Радянського Союзу була проведена меліорація та випрямлення русла. Після того річка перетворилась фактично в магістральний меліоративний канал. Осушені угіддя не виправдали сподівань щодо використання у сільському господарстві — їхня продуктивність є вкрай низькою.
- Річка Солокія в давнину називалась так само, як і саме місто - Белз.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Солокія |
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с.
Примітки Редагувати
- Шараневичъ І. 1861 Стародавный Львόвъ от року 1250-1350, Львόвъ: Тип. Инст. Ставропиг. -С.10