Моше Шик (івр. משה שיק, також відомий як Магарам Шик) (1 березня 1807 — 25 січня 1879) — один із найвидатніших рабинів Угорщини XIX століття, представник ортодоксального іудаїзму. Упродовж 1861—1879 років займав посаду головного рабина Хуста.
| Моше Шик | |
|---|---|
| משה שיק | |
| Рабин Шик, 1868 рік | |
| Псевдоніми: | Магарам Шик |
| Релігія: | юдаїзм |
| Течія: | ортодоксальний юдаїзм |
| Дата народження: | 1 лютого 1807 |
| Місце народження: | Брезова-під-Брадлом, Австрійська імперія |
| Дата смерті: | 25 січня 1879 (71 рік) |
| Місце смерті: | Хуст, Австро-Угорщина |
| Національність: | єврей |
| Вчителі: | Список
|
| Вплинув на: | Список
|
Біографія ред.
Моше Шик народився на території сучасної Словаччини в містечку Брезова-під-Брадлом, яке в той час перебувало у складі Автрійської імперії. Рід походив від рабина Ганоха Гейніха Шика зі Шклова. Шик навчався у Хатама Софера (рабин Моше Шрайбер, 1762—1839) у м. Пресбург (Братислава). Той називав свого дивовижного учня «скринею зі скарбами, повною священних книг». Шик був призначений рабином м. Свєти-Юр (Словаччина) у 1838 р.; там відкрив єшиву, якою керував упродовж трьох десятиліть. У 1861 році став головним рабином Хуста і відкрив тут єшиву, в якій навчалося понад 800 студентів.
У рабинічних коментарях Шик широко відомий як Магарам Шик: Магарам є акронімом від «Море(й)ну га-Рав Моше» (у перекладі із івриту Наш учитель, рабин Моше). Написав низку респонсів-коментарів до «Шулхан Арух», а також трактатів «Хідуше га-Магарам Шик», «Драшот Магарам Шик». Помер у Хусті 25 січня 1879 року. Був одним із лідерів громади ортодоксальних євреїв Угорщини.
Посилання ред.
- Schick, Moses ben Joseph [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Encyclopaedia Judaica.
- (Hebrew), hebrewbooks.org