www.wikidata.uk-ua.nina.az

Висловлювання мовознавство Висло влювання мовозна вство мовленнєвий твір створений мовцем у процесі конкретного мовленнє

Висловлювання (мовознавство)

Висло́влювання (мовозна́вство) — мовленнєвий твір, створений мовцем у процесі конкретного мовленнєвого акту. Розглядається в тексті цього мовленого акту як частина дискурсу.

Породження мовленнєвого висловлювання Редагувати

Дуже важливим є розуміння проблеми аналізу мовленнєвої комунікації, що становить синтез двох напрямків розгляду мовних явищ: з одного боку, це формування мовленнєвого висловлювання від думки людини через внутрішню схему висловлювання і внутрішнє мовлення до розгорнутого зовнішнього мовлення, з якого і складається мовленнєва комунікація; з іншого, - це перебіг процесу сприйняття і розуміння мовленнєвого висловлення, що починається зі сприйняття розгорнутого мовлення співрозмовника і через ряд сходинок переходить до виділення суттєвої думки, а потім і всього смислу висловлення, що сприймається.

Формування мовленнєвого висловлювання складається з: 1) мотиву висловлення; 2) задуму висловлення. Мотивом мовленнєвого висловлення може бути або вимога, або яке-небудь звертання інформаційного плану, пов'язане з контактом. До цього ж можна додати мотив, пов'язаний з бажанням ясніше сформулювати свою власну думку. Якщо жоден з цих мотивів не виникає, мовленнєве повідомлення не відбувається.

Існують складніші форми мовленнєвого висловлення, що репрезентують спеціальний клас мовленнєвих комунікацій. До таких форм передусім належать: 1) діалогічне мовлення, тобто. бесіда, у якій беруть участь два суб'єкти; 2) діалогічне мовлення, при якому відповідь не відтворює частину питання і від суб'єкта вимагається самостійно сформулювати щось нове; 3) самостійне монологічне мовлення, яке може як виникати у відповідь на поставлене зовні запитання, так і бути реалізацією задуму самого суб'єкта. Мотив є лише початковим фактором, що викликає процес мовленнєвого висловлювання. Однак сам мотив не має ще певного змісту.

Наступним етапом є задум висловлення або “первинний семантичний запис”. Виникнення задуму є етапом, який визначає його зміст, коли тема висловлення (те, про що йдеться) вперше відділяється від реми висловлення (від того, що повинно ввійти до висловлення). При цьому суб'єкт починає розуміти, як саме можна перетворити суб'єктивний смисл в систему розгорнутих і зрозумілих всім мовленнєвих значень. Тобто думка не втілюється у мовленні, а проходить ряд етапів, формується чи “здійснюється у мовленні” (Л.С.Виготський).

Первинний “семантичний запис”. У початковому задумі висловлення обов'язково містяться дві частини: тема і рема. Ці дві частини і утворюють початкову думку, т.т. систему тих зв'язків, які потенційно повинні фігурувати в майбутньому мовленнєвому висловленні.

“Семантичний запис” має характер згорнутого мовленнєвого висловлення, яке надалі повинне перетворитися у систему послідовних, пов'язаних один з одним, слів. Перетворення цієї семантичної схеми у мовленнєве висловлення, що розгортається, здійснюється за допомогою внутрішнього мовлення, яке становить наступну сходинку формування мовленнєвого висловлення.

Поняття висловлювання дій Редагувати

У процесі спілкування люди не просто будують речення, а використовують ці речення для виконання таких дій, як інформування, прохання, порада, питання, наказ, попередження, обіцянка, вираження вдячності і т.ін. Все це — мовленнєві акти. В мовленнєвих актах використовуються речення; але мовленнєві акти і речення — різні поняття.

Теорія мовленнєвих актів розглядає мовленнєве спілкування як один із різновидів цілеспрямованої поведінки, яка підпорядковується певним правилам. У будь-якому висловлюванні (тобто в мовленнєвому акті висловлювання) розрізняються три аспекти; інакше кажучи, в ньому розрізняються принаймні три різні акти, що здійснюються мовцем:
а) акт власне виголошення речення (локутивний акт);
б) пропозиційний акт (що містить акт референції, тобто залучення в зону розглядання певних об'єктів, і акт предикації, тобто приписування властивостей цим об'єктам);
в) іллокутивний акт, наприклад, вираження ствердження, обіцянки, прохання, вдячності; подача наказу, поради, ставлення питання — взагалі, реалізація комунікативного наміру мовця.

Семантико-прагматичне представлення висловлювання Редагувати

Термін «висловлювання» вживається у лінгвістичній літературі в двох значеннях —

  1. як синонім терміну «мовленнєвий акт»
  2. як позначення для мовленнєвого відтворення, здійсненого в ході мовленнєвого акту й розглядуваного в контексті цього мовленнєвого акту. Ми використовуємо у всіх випадках, крім прямого цитування, тільки друге його значення.

М. Бахтін висловив у своїх статтях, надрукованих в (1979), таку думку: «… те, що вони (лінгвісти) вивчають як речення, є якимось гібридом речення (одиниці мови) та висловлювання (одиниці мовленнєвого спілкування)», с. 253. Насправді між реченням та його використанням у висловлюванні велика відстань: «Речення, ствердне за своєю природою, стає реальним ствердженням лише в контексті ствердного висловлювання» (с. 213). «Тільки висловлювання має безпосереднє відношення до дійсності й до живого мовця (суб'єкта). В мові лише потенційні можливості (схеми) цих відношень… Тільки висловлювання може бути (не)вірним, істинним, (не)правдивим, справедливим тощо» (с. 301). «Речення як одиниця мови, подібно до слова, не має автора. Воно нічиє, як і слово, й, лише функціонуючи як ціле висловлювання, воно стає вираженням позиції індивідуального мовця в конкретній ситуації мовного спілкування» (с. 263).

Половинчастість лінгвістичного підходу полягає в тому, що, з однієї сторони, в багатьох випадках замість речення розглядають висловлювання, тобто речення в контексті свого мовленнєвого акту, оскільки йде мова, наприклад, про співвідношення речення з дійсністю; а з іншої сторони, це роблять неявно, тобто перехід від речення до висловлювання ніяк не відзначається, й замість того, щоб розглядати мовленнєвий акт у всій його повноті, тобто з його автором, мовленнєвими намірами автора, адресатом тощо, обмежуються вкрай спрощеним уявленням про мовленнєвий акт: «При аналізі такого окремого речення зазвичай і розглядають його як завершене висловлювання в якійсь украй спрощеній ситуації: сонце зійшло, і мовець констатує: „Сонце зійшло“ (The sun has risen)… В дійсності ж будь-яке подібне повідомлення до когось звернене, чимось викликане, має якусь мету, тобто є реальною ланкою в ланцюзі мовленнєвого спілкування…» (с. 263).

Кінцевою метою опису семантики мови мають бути експліцитні правила співвіднесення речень із їхнім змістом. Виявляється, проте, що значні компоненти змісту речення природно виявляються лише при розгляданні речення в контексті мовленнєвого акту, що вимагає переходу від речення до висловлювання.

Внутрішнє мовлення Редагувати

Головна категорія: Внутрішнє мовлення

Внутрішнє мовлення є необхідним етапом підготовки до зовнішнього, розгорнутого мовлення. На цьому етапі внутрішній смисл переводиться в систему розгорнутих синтаксично організованих мовленнєвих значень, схема “семантичного запису” перекодовується в організовану структуру майбутнього розгорнутого синтаксичного висловлення. Внутрішнє мовлення з'являється відносно пізно з раніше розгорнутого зовнішнього мовлення, і на перших етапах – звернене до співрозмовника, а далі – до самого себе.

Відомо, що за своєю морфологічною будовою внутрішнє мовлення різко відрізняється від зовнішнього: воно має згорнутий, аморфний характер, а за своєю функціональною характеристикою є передусім предикативним утворенням. Предикативний характер внутрішнього мовлення і є основою для переведення початкового задуму в майбутнє розгорнуте мовленнєве висловлення.

Речення та висловлювання Редагувати

Між реченням та висловлюванням є такі відмінності:

  1. Речення має іллокутивне призначення — виражене за допомогою способу, типу речення за метою висловлювання й лексично, наприклад модальними словами. В мовленнєвому акті мовець використовує речення (з тією чи іншою іллокутивною метою) для вираження свого комунікативного наміру, тобто для побудови висловлювання з тією чи іншою іллокутивною функцією.
  2. Змістом речення зазвичай є пропозиційна форма від так званих прагматичних змінних. У висловлюванні прагматичні змінні набувають конкретних значень, у результаті чого пропозиційна форма перетворюється в замкнуту пропозицію.
  3. Речення зазвичай містить конкретно-референтні предметні терми, тобто вирази, призначені для позначення індивідуалізованих об'єктів. У висловлюванні ці терми дійсно вступають у референцію з індивідуалізованими об'єктами з загальної точки зору чи фонду знань учасників мовленнєвого акту.
  4. Аналогічно, пропозиції, виражені в реченні, вступають у співвідношення з ситуаціями, подіями, фактами реального світу.

Іноді до параметрів, які відрізняють висловлювання від речення, відносять комунікативну структуру (актуальне членування), яка виражається порядком слів та інтонацією.

Одне із призначень мови полягає в тому, щоб виражати пропозиції. Однак речення саме по собі не виражає ніякої замкнутої пропозиції: тільки в контексті мовленнєвого акту, в якому вживається дане речення, фіксуються значення всіх прагматичних змінних, які входять у зміст речення. Таким чином, залучення речення в мовленнєвий акт не лише надає пропозиції іллокутивну функцію, але й формує саму пропозицію з тієї пропозиціональної форми, якою в більшості випадків є зміст речення.

Цілий набір змін, які відбуваються при переході від речення до висловлювання, можна назвати, використовуючи термін Ш. Баллі (1955), актуалізацією речення. Актуалізація речення в жодному разі не є процесом, що реально здійснюється мовцями в їхній мовленнєвій діяльності: не існує такого моменту, коли речення, вже побудоване, включається в мовленнєвий акт й актуалізується (навпаки, речення, з якими має справу лінгвіст, як правило, вилучені з якогось мовленнєвого акту). Актуалізація розуміється як узагальнене позначення всієї сукупності відмінностей між реченням та висловлюванням.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Основи мовленнєвої діяльності. Автори - А.П.Загнітко, І.Р.Домрачева. Навчальний посібник для студентів денної, безвідривної та очно-заочної прискореної форми навчання спеціальності 2001. – Донецьк, Український культурологічний центр, 2001. – 56 с. ISBN 966-7517-14-4.
  • Апресян Ю.Д. Идеи методы структурной лингвистики. – М., 1960.
  • Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. – М., 1960.
  • Гальперин И.Р. Введение в психологию. – М., 1976.
  • Леонтьев А.А Психолингвистические единицы речевого высказывания. – М., 1969.
  • Леонтьев А..А.. Язык, речь, речевая деятельность. – М., 1969.
  • Лурия А..Р. Язык и сознание. – М., 1979.
  • Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vislo vlyuvannya movozna vstvo movlennyevij tvir stvorenij movcem u procesi konkretnogo movlennyevogo aktu Rozglyadayetsya v teksti cogo movlenogo aktu yak chastina diskursu Zmist 1 Porodzhennya movlennyevogo vislovlyuvannya 2 Ponyattya vislovlyuvannya dij 3 Semantiko pragmatichne predstavlennya vislovlyuvannya 4 Vnutrishnye movlennya 5 Rechennya ta vislovlyuvannya 6 Div takozh 7 Posilannya 8 LiteraturaPorodzhennya movlennyevogo vislovlyuvannya RedaguvatiDuzhe vazhlivim ye rozuminnya problemi analizu movlennyevoyi komunikaciyi sho stanovit sintez dvoh napryamkiv rozglyadu movnih yavish z odnogo boku ce formuvannya movlennyevogo vislovlyuvannya vid dumki lyudini cherez vnutrishnyu shemu vislovlyuvannya i vnutrishnye movlennya do rozgornutogo zovnishnogo movlennya z yakogo i skladayetsya movlennyeva komunikaciya z inshogo ce perebig procesu sprijnyattya i rozuminnya movlennyevogo vislovlennya sho pochinayetsya zi sprijnyattya rozgornutogo movlennya spivrozmovnika i cherez ryad shodinok perehodit do vidilennya suttyevoyi dumki a potim i vsogo smislu vislovlennya sho sprijmayetsya Formuvannya movlennyevogo vislovlyuvannya skladayetsya z 1 motivu vislovlennya 2 zadumu vislovlennya Motivom movlennyevogo vislovlennya mozhe buti abo vimoga abo yake nebud zvertannya informacijnogo planu pov yazane z kontaktom Do cogo zh mozhna dodati motiv pov yazanij z bazhannyam yasnishe sformulyuvati svoyu vlasnu dumku Yaksho zhoden z cih motiviv ne vinikaye movlennyeve povidomlennya ne vidbuvayetsya Isnuyut skladnishi formi movlennyevogo vislovlennya sho reprezentuyut specialnij klas movlennyevih komunikacij Do takih form peredusim nalezhat 1 dialogichne movlennya tobto besida u yakij berut uchast dva sub yekti 2 dialogichne movlennya pri yakomu vidpovid ne vidtvoryuye chastinu pitannya i vid sub yekta vimagayetsya samostijno sformulyuvati shos nove 3 samostijne monologichne movlennya yake mozhe yak vinikati u vidpovid na postavlene zovni zapitannya tak i buti realizaciyeyu zadumu samogo sub yekta Motiv ye lishe pochatkovim faktorom sho viklikaye proces movlennyevogo vislovlyuvannya Odnak sam motiv ne maye she pevnogo zmistu Nastupnim etapom ye zadum vislovlennya abo pervinnij semantichnij zapis Viniknennya zadumu ye etapom yakij viznachaye jogo zmist koli tema vislovlennya te pro sho jdetsya vpershe viddilyayetsya vid remi vislovlennya vid togo sho povinno vvijti do vislovlennya Pri comu sub yekt pochinaye rozumiti yak same mozhna peretvoriti sub yektivnij smisl v sistemu rozgornutih i zrozumilih vsim movlennyevih znachen Tobto dumka ne vtilyuyetsya u movlenni a prohodit ryad etapiv formuyetsya chi zdijsnyuyetsya u movlenni L S Vigotskij Pervinnij semantichnij zapis U pochatkovomu zadumi vislovlennya obov yazkovo mistyatsya dvi chastini tema i rema Ci dvi chastini i utvoryuyut pochatkovu dumku t t sistemu tih zv yazkiv yaki potencijno povinni figuruvati v majbutnomu movlennyevomu vislovlenni Semantichnij zapis maye harakter zgornutogo movlennyevogo vislovlennya yake nadali povinne peretvoritisya u sistemu poslidovnih pov yazanih odin z odnim sliv Peretvorennya ciyeyi semantichnoyi shemi u movlennyeve vislovlennya sho rozgortayetsya zdijsnyuyetsya za dopomogoyu vnutrishnogo movlennya yake stanovit nastupnu shodinku formuvannya movlennyevogo vislovlennya Ponyattya vislovlyuvannya dij RedaguvatiU procesi spilkuvannya lyudi ne prosto buduyut rechennya a vikoristovuyut ci rechennya dlya vikonannya takih dij yak informuvannya prohannya porada pitannya nakaz poperedzhennya obicyanka virazhennya vdyachnosti i t in Vse ce movlennyevi akti V movlennyevih aktah vikoristovuyutsya rechennya ale movlennyevi akti i rechennya rizni ponyattya Teoriya movlennyevih aktiv rozglyadaye movlennyeve spilkuvannya yak odin iz riznovidiv cilespryamovanoyi povedinki yaka pidporyadkovuyetsya pevnim pravilam U bud yakomu vislovlyuvanni tobto v movlennyevomu akti vislovlyuvannya rozriznyayutsya tri aspekti inakshe kazhuchi v nomu rozriznyayutsya prinajmni tri rizni akti sho zdijsnyuyutsya movcem a akt vlasne vigoloshennya rechennya lokutivnij akt b propozicijnij akt sho mistit akt referenciyi tobto zaluchennya v zonu rozglyadannya pevnih ob yektiv i akt predikaciyi tobto pripisuvannya vlastivostej cim ob yektam v illokutivnij akt napriklad virazhennya stverdzhennya obicyanki prohannya vdyachnosti podacha nakazu poradi stavlennya pitannya vzagali realizaciya komunikativnogo namiru movcya Semantiko pragmatichne predstavlennya vislovlyuvannya RedaguvatiTermin vislovlyuvannya vzhivayetsya u lingvistichnij literaturi v dvoh znachennyah yak sinonim terminu movlennyevij akt yak poznachennya dlya movlennyevogo vidtvorennya zdijsnenogo v hodi movlennyevogo aktu j rozglyaduvanogo v konteksti cogo movlennyevogo aktu Mi vikoristovuyemo u vsih vipadkah krim pryamogo cituvannya tilki druge jogo znachennya M Bahtin visloviv u svoyih stattyah nadrukovanih v 1979 taku dumku te sho voni lingvisti vivchayut yak rechennya ye yakimos gibridom rechennya odinici movi ta vislovlyuvannya odinici movlennyevogo spilkuvannya s 253 Naspravdi mizh rechennyam ta jogo vikoristannyam u vislovlyuvanni velika vidstan Rechennya stverdne za svoyeyu prirodoyu staye realnim stverdzhennyam lishe v konteksti stverdnogo vislovlyuvannya s 213 Tilki vislovlyuvannya maye bezposerednye vidnoshennya do dijsnosti j do zhivogo movcya sub yekta V movi lishe potencijni mozhlivosti shemi cih vidnoshen Tilki vislovlyuvannya mozhe buti ne virnim istinnim ne pravdivim spravedlivim tosho s 301 Rechennya yak odinicya movi podibno do slova ne maye avtora Vono nichiye yak i slovo j lishe funkcionuyuchi yak cile vislovlyuvannya vono staye virazhennyam poziciyi individualnogo movcya v konkretnij situaciyi movnogo spilkuvannya s 263 Polovinchastist lingvistichnogo pidhodu polyagaye v tomu sho z odniyeyi storoni v bagatoh vipadkah zamist rechennya rozglyadayut vislovlyuvannya tobto rechennya v konteksti svogo movlennyevogo aktu oskilki jde mova napriklad pro spivvidnoshennya rechennya z dijsnistyu a z inshoyi storoni ce roblyat neyavno tobto perehid vid rechennya do vislovlyuvannya niyak ne vidznachayetsya j zamist togo shob rozglyadati movlennyevij akt u vsij jogo povnoti tobto z jogo avtorom movlennyevimi namirami avtora adresatom tosho obmezhuyutsya vkraj sproshenim uyavlennyam pro movlennyevij akt Pri analizi takogo okremogo rechennya zazvichaj i rozglyadayut jogo yak zavershene vislovlyuvannya v yakijs ukraj sproshenij situaciyi sonce zijshlo i movec konstatuye Sonce zijshlo The sun has risen V dijsnosti zh bud yake podibne povidomlennya do kogos zvernene chimos viklikane maye yakus metu tobto ye realnoyu lankoyu v lancyuzi movlennyevogo spilkuvannya s 263 Kincevoyu metoyu opisu semantiki movi mayut buti eksplicitni pravila spivvidnesennya rechen iz yihnim zmistom Viyavlyayetsya prote sho znachni komponenti zmistu rechennya prirodno viyavlyayutsya lishe pri rozglyadanni rechennya v konteksti movlennyevogo aktu sho vimagaye perehodu vid rechennya do vislovlyuvannya Vnutrishnye movlennya RedaguvatiGolovna kategoriya Vnutrishnye movlennya Vnutrishnye movlennya ye neobhidnim etapom pidgotovki do zovnishnogo rozgornutogo movlennya Na comu etapi vnutrishnij smisl perevoditsya v sistemu rozgornutih sintaksichno organizovanih movlennyevih znachen shema semantichnogo zapisu perekodovuyetsya v organizovanu strukturu majbutnogo rozgornutogo sintaksichnogo vislovlennya Vnutrishnye movlennya z yavlyayetsya vidnosno pizno z ranishe rozgornutogo zovnishnogo movlennya i na pershih etapah zvernene do spivrozmovnika a dali do samogo sebe Vidomo sho za svoyeyu morfologichnoyu budovoyu vnutrishnye movlennya rizko vidriznyayetsya vid zovnishnogo vono maye zgornutij amorfnij harakter a za svoyeyu funkcionalnoyu harakteristikoyu ye peredusim predikativnim utvorennyam Predikativnij harakter vnutrishnogo movlennya i ye osnovoyu dlya perevedennya pochatkovogo zadumu v majbutnye rozgornute movlennyeve vislovlennya Rechennya ta vislovlyuvannya RedaguvatiMizh rechennyam ta vislovlyuvannyam ye taki vidminnosti Rechennya maye illokutivne priznachennya virazhene za dopomogoyu sposobu tipu rechennya za metoyu vislovlyuvannya j leksichno napriklad modalnimi slovami V movlennyevomu akti movec vikoristovuye rechennya z tiyeyu chi inshoyu illokutivnoyu metoyu dlya virazhennya svogo komunikativnogo namiru tobto dlya pobudovi vislovlyuvannya z tiyeyu chi inshoyu illokutivnoyu funkciyeyu Zmistom rechennya zazvichaj ye propozicijna forma vid tak zvanih pragmatichnih zminnih U vislovlyuvanni pragmatichni zminni nabuvayut konkretnih znachen u rezultati chogo propozicijna forma peretvoryuyetsya v zamknutu propoziciyu Rechennya zazvichaj mistit konkretno referentni predmetni termi tobto virazi priznacheni dlya poznachennya individualizovanih ob yektiv U vislovlyuvanni ci termi dijsno vstupayut u referenciyu z individualizovanimi ob yektami z zagalnoyi tochki zoru chi fondu znan uchasnikiv movlennyevogo aktu Analogichno propoziciyi virazheni v rechenni vstupayut u spivvidnoshennya z situaciyami podiyami faktami realnogo svitu Inodi do parametriv yaki vidriznyayut vislovlyuvannya vid rechennya vidnosyat komunikativnu strukturu aktualne chlenuvannya yaka virazhayetsya poryadkom sliv ta intonaciyeyu Odne iz priznachen movi polyagaye v tomu shob virazhati propoziciyi Odnak rechennya same po sobi ne virazhaye niyakoyi zamknutoyi propoziciyi tilki v konteksti movlennyevogo aktu v yakomu vzhivayetsya dane rechennya fiksuyutsya znachennya vsih pragmatichnih zminnih yaki vhodyat u zmist rechennya Takim chinom zaluchennya rechennya v movlennyevij akt ne lishe nadaye propoziciyi illokutivnu funkciyu ale j formuye samu propoziciyu z tiyeyi propozicionalnoyi formi yakoyu v bilshosti vipadkiv ye zmist rechennya Cilij nabir zmin yaki vidbuvayutsya pri perehodi vid rechennya do vislovlyuvannya mozhna nazvati vikoristovuyuchi termin Sh Balli 1955 aktualizaciyeyu rechennya Aktualizaciya rechennya v zhodnomu razi ne ye procesom sho realno zdijsnyuyetsya movcyami v yihnij movlennyevij diyalnosti ne isnuye takogo momentu koli rechennya vzhe pobudovane vklyuchayetsya v movlennyevij akt j aktualizuyetsya navpaki rechennya z yakimi maye spravu lingvist yak pravilo vilucheni z yakogos movlennyevogo aktu Aktualizaciya rozumiyetsya yak uzagalnene poznachennya vsiyeyi sukupnosti vidminnostej mizh rechennyam ta vislovlyuvannyam Div takozh RedaguvatiRozpovid movoznavstvo komunikat verbalizaciya rozgortannya ponyat movlennya tezi Posilannya RedaguvatiVislovlennya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 178 Klasichna logika vislovlyuvanLiteratura RedaguvatiOsnovi movlennyevoyi diyalnosti Avtori A P Zagnitko I R Domracheva Navchalnij posibnik dlya studentiv dennoyi bezvidrivnoyi ta ochno zaochnoyi priskorenoyi formi navchannya specialnosti 2001 Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 2001 56 s ISBN 966 7517 14 4 Apresyan Yu D Idei metody strukturnoj lingvistiki M 1960 Vygotskij L S Razvitie vysshih psihicheskih funkcij M 1960 Galperin I R Vvedenie v psihologiyu M 1976 Leontev A A Psiholingvisticheskie edinicy rechevogo vyskazyvaniya M 1969 Leontev A A Yazyk rech rechevaya deyatelnost M 1969 Luriya A R Yazyk i soznanie M 1979 Sossyur F de Kurs zagalnoyi lingvistiki K 1998 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vislovlyuvannya movoznavstvo amp oldid 37184683