www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мова розмітки даних Мо ва розмі тки штучна мова що використовує набір анотацій до тексту що надає інструкції стосовно ст

Мова розмітки даних

Мо́ва розмі́тки — штучна мова, що використовує набір анотацій до тексту, що надає інструкції стосовно структури тексту чи його відображення.

Мови розмітки використовувалися століттями, а в останні роки почали використовуватися в системах комп'ютерної верстки та системах обробки текстової інформації.

Добре відомий сучасний приклад мови розмітки, яка використовується в комп'ютері — це HTML, одна з найпоширеніших мов в Всесвітній мережі. HTML перейняла деякі з домовленостей щодо розмітки в видавничій індустрії.

Історія

Термін «розмітка» (markup) виник з традиційної видавничої практики розмічування (marking up) рукописів, шляхом додавання символьних позначок на їхні поля. Століттями це завдання виконувалося переважно кваліфікованими типографами, які розмічували текст, вказуючи який має бути використаний шрифт, його стиль і розмір для кожної частини тексту. А вже потім рукопис потрапляв до рук інших типографів, які мали скласти типографську форму. Прийом розмітки також широко використовувався редакторами, коректорами та графічними дизайнерами.

GenCode

Ідея використання мов розмітки, вочевидь, вперше публічно була висловлена Вільямом Туннікліффом на видавничій конференції в 1967 році. Цю ідею він назвав «загальним кодуванням» («generic coding»). У 70-х роках Туннікліфф очолював розробку стандарту для видавничої індустрії, який мав назву GenCode, а пізніше став на чолі комітету Міжнародної Організації зі Стандартизації, який створив SGML — першу широко використану наглядну мову розмітки. Наприкінці 60-х дизайнер Стенлі Райс опублікував книгу, де оприлюднив свої розпливчасті припущення в схожій темі. Браян Рейд з університету Карнегі-Меллон у своїх 180 дисертаціях розробив теоретичну та практичну реалізацію наглядної розмітки.

Тим не менш, зазвичай «батьком» мов розмітки сьогодні вважають Чарльза Голдфарба, дослідника IBM. В 1969 році Голдфарб наштовхнувся на основну ідеєю мов розмітки, працюючи над простою системою впорядкування документів для юридичних фірм. Пізніше в цьому ж році, за його допомогою, винайшли IBM GML. GML була вперше офіційно презентована в 1973 році.

У 1975 році Голдфарб переїхав з Кембриджа, штат Масачусетс до Кремнієвої Долини та став проєктувальником науково-дослідного центру «IBM Almaden». У 1978 році він переконав керівництво IBM розгорнути комерційне використання GML, як частину продукту IBM для гнучкої та легкої структуризації документу. Неофіційна розробка почалася того ж року, результатом якої став стандарт SGML. Врешті-решт, Голдфарб обійняв посаду голови комітету SGML. У 1986 році SGML була стандартизована та представлена Міжнародною організацією зі стандартизації.

Деякі ранні приклади використання мов розмітки поза видавничої індустрії можна знайти в типографських наборах інструментів Unix-систем, як то troff та nroff. У цих системах команди форматування були вставлені в текст документу, таким чином дозволяючи типографським програмам форматувати текст згідно з редакторськими специфікаціями. Щоб отримати правильно надрукований документ, треба було діяти методом спроб та помилок. Доступність WYSIWYG- видавничих програм здебільшого витиснула використання мов розмітки звичайними користувачами, проте серйозна видавнича робота досі використовує розмітку для точного визначення не візуальної структури тексту.

TeX

У 70-80-х роках Дональд Кнут створив та постійно вдосконалював інший важливий видавничий стандарт — мову розмітки TeX. TeX впроваджує докладну схему описів тексту та шрифту, згідно з професійно надрукованими математичними книжками. Цей підхід вимагав від Кнута витратити доволі багато часу на вивчення мистецтва типографії. Втім, мова TeX неймовірно складна для вивчення, тому вона використовується переважно в академічних колах, де встановлена як стандарт в багатьох наукових дисциплінах. Для широкого використання було створено LaTeX, що на основі TeX впроваджує наглядну систему розмітки тексту.

Scribe, GML та SGML

Першою мовою, яка чітко та ясно розділила структуру тексту та його зовнішній вигляд, була Scribe. Винайдена Браяном Рейдом та описана в його докторській дисертації 1980 року, Scribe була революціонером в багатьох напрямках. Не менш важливо й те, що вона представляла ідею відокремлення стилістики від розмітки документу та введення граматики, яка контролює використання елементів розмітки. Scribe вплинула на подальше винайдення GML (а після неї і SGML) та виступає в ролі праматері для HTML та LaTeX.

На початку 80-х років думка, що розмітка має фокусуватися виключно на структурних аспектах документу, полишаючи візуальне представлення цієї структури програмі-інтерпретатору, призвела до винайдення SGML. Ця мова була розроблена комітетом, очоленим Голдфарбом, та поєднала в собі ідеї з різних джерел, включаючи проєкт Тунік ліфа — GenCode. Важливий внесок в роботу комітету зробили Шерон Адлер, Андерс Берглунд та Джеймс Марке.

SGML чітко визначає загальний синтаксис введення елементів розмітки до документу, а також окремі синтаксичні правила вживання тегів (DTD). Це дозволяє авторам створювати та використовувати різноманітну розмітку, обираючи найвідповідніші за змістом теги, та називаючи їх зрозумілою своєю мовою. Таким чином, SGML вірніше буде назвати метамовою, з якої походять багато окремих мов розмітки. З кінця 80-х років більшість нових важливих мов розмітки, таких як TEI та DocBook, базуються на системі мови SGML. У 1986 році SGML була проголошена ISO як міжнародний стандарт мови розмітки (ISO 8879).

SGML отримала широке визнання та використовується в галузях з великими вимогами до документації. Втім, як побічна дія від спроби робити дуже багато та бути дуже гнучкою, SGML здебільшого була визнана обтяжливою та складною у вивчені. Наприклад, SGML дозволяє не обов'язково створювати закриваючі теги (або відкриваючі, або навіть обидва теги) в певному контексті, оскільки вона розроблялася з думкою, що розмітка буде робитися вручну перевантаженим роботою допоміжним персоналом, який буде вдячний за порятунок від натискання клавіш.

HTML

Як вважала більшість людей, до 1991 року SGML буде обмежена використанням в комерційних програмах, заснованих на базах даних, тоді як WYSIWYG-інструментарію (який зберігає документи в бінарному форматі) буде достатньо для інших програм обробки документів.

Ситуація змінилася, коли Сер Тім Бернерс-Лі дізнався про SGML від свого колеги Андерса Берглунда та інших з CERN та використав синтаксис SGML для створення HTML. HTML схожа на інші «тегові» мови, засновані на SGML, хоча вона почала свій розвиток, як найпростіша з усіх, до того ж з незакінченим офіційним Визначенням Типу Документу (DTD). Стівен ДеРозе переконує в тому, що використання наглядної розмітки HTML (та SGML зокрема) було вирішальним фактором успіху Всесвітньої мережі саме завдяки гнучкості та розширюваності, яку вона впроваджує. До інших факторів можна віднести винахід URL та безкоштовне розповсюдження браузерів. Досить ймовірно, що HTML найбільш використовувана мова розмітки на сьогоднішній день.

XML

XML — це, як і SGML, метамова розмітки, яка зараз широко використовується. Вона була розроблена комітетом Консорціуму Всесвітньої павутини, на чолі якого стояв Джон Босак. Головне призначення XML — спростити SGML, фокусуючись на певному завданні — документах Інтернету. XML лишається метамовою, яка дозволяє користувачам створювати будь-які потрібні теги (впровадження розширюваності), а потім описувати ці теги та їх дозволене використання.

Прийняттю XML сприяв той факт, що кожен XML-документ може бути записаний таким чином, що він водночас є і SGML-документом, тому існуючі SGML-користувачі та програми можуть достатньо легко перейти на синтаксис XML. Однак, ця мова розмітки виключає багато більш складних та орієнтованих на людей, характерних рис SGML аби спростити реалізацію розмітки (в той час як зростає обсяг самої розмітки тексту, а зручність читання та редагування зменшується). Інші вдосконалення виправляють деякі проблеми SGML щодо міжнародних налаштувань та зробили можливим аналізувати та інтерпретувати ієрархію документа, навіть якщо немає чіткого визначення DTD.

XML була розроблена головним чином для напівструктурованих середовищ, таких, як документи та публікації. Виявилося так, що XML зайняла найкраще місце між простотою та гнучкістю, тому була швидко адаптована для багатьох інших використань. Зараз XML широко використовується для передачі даних між програмами. Як і HTML, вона може бути описана як «контейнерна» мова.

XHTML

Починаючи з січня 2000 року усі рекомендації Консорціуму Всесвітньої павутини щодо HTML базувалися на XML, радше за SGML, тому почали використовувати абревіатуру XHTML. Специфікація цієї мови розмітки вимагає аби XHTML- документи були добре сформованими (well-formed) XML-документами, що дозволяє їм бути ретельнішими та надійними, використовуючи при цьому знайомі теги з HTML.

Інші застосування XML

Зараз існує багато застосувань XML, таких як RDF, XForms, DocBook, SOAP та OWL. Для докладнішої інформації щодо інших застосувань XML дивись Список XML- мов розміки.

Характерні риси мов розмітки

Загальною рисою багатьох мов розмітки є те, що вони змішують текст документу та інструкції розмітки в одному потоці даних чи файлі. Це не є обов'язковим, адже можна відділити розмітку від текстового змісту задля встановлення розкоординації, використовуючи методи вказівників, зміщення, ідентифікаторів та ін. Така «розмежована розмітка» є типовою для програм перегляду тексту розміченого документа. Однак, більш звичайною залишається «вбудована» розмітка. Ось, наприклад, невелика частина тексту, розміченого за допомогою HTML: 

<h1>Місяць</h1> <p>Хоча Місяць і обертається навколо своєї осі, він <em>завжди</em> звернений до Землі тією самою стороною. Річ у тім, що Місяць робить один оберт навколо своєї осі <i>за той самий час</i>, що й один оберт навколо Землі.</p>

Мітки (відоміші як теги), розставлені в кутових дужках (< >), являють собою інструкції мови розмітки, у той час як текст між цими інструкціями є справжнім текстом документу. Теги h1, p, em — приклади структурної розмітки, оскільки вони описують використання структурної одиниці чи логічного значення частини тексту. Так, тег h1 слугує для виділення в тексті заголовка першого рівня, тег p — виділення абзацу, em — логічний наголос на слово чи фразу. Програма-інтерпретатор такої структурної розмітки документу, відтворює її на екрані згідно зі своїми стилістичними правилами щодо шрифтів, кольорів, відступів та ін. Наприклад, текст тегу h1 може бути відтворений на екрані рубленим шрифтом збільшеного кеглю, чи може бути підкресленим, а може навіть ніяк не виділятися.

Тег i є представником тегів візуальної розмітки та, на відміну від тегів структурної розмітки, використовується задля встановлення візуальних ефектів (в нашому випадку для курсивного написання тексту) без зазначення логічної причини для цього.

Мови розмітки в процесі кодування текстів

Консорціум ініціатив кодування тексту (TEI) був заснований у 1987 році задля розробки, підтримки та пропагування методів кодування гуманітарних текстових даних, не залежних від апаратного та програмного забезпечення комп'ютерів. Протягом трьох десятиліть цей консорціум був надзвичайно успішним в досягненні своєї мети, та його здобутки зараз широко використовуються в наукових проєктах та бібліотеках по всьому світу.

За роки роботи TEI були розроблені та опубліковані розгорнуті настанови щодо того, як логічно правильно кодувати тексти гуманітарних та соціальних наук. Ці настанови використовуються в проєктах кодування історичних документів, творів в окремому жанрі, за певний період часу, певних людей та ін.

Альтернативне використання

Хоча першопочатково поняття мов розмітки виникло стосовно текстових документів, зараз ми бачимо зросле використання мов розмітки в інших областях, де треба працювати з різноманітними типами інформації, такими як плейлісти, векторна графіка, вебслужби, вебсиндикація та інтерфейси користувача. Більшість з них є застосуваннями XML.

Використання XML відкрило можливість об'єднувати декілька мов розмітки до єдиного профілю. Наприклад, XHTML+SMIL and XHTML+MathML+SVG.

Приклади мов розмітки

Мови розмітки використовуються скрізь, де потрібен вивід форматованого тексту:

Див. також

Джерела та посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mo va rozmi tki shtuchna mova sho vikoristovuye nabir anotacij do tekstu sho nadaye instrukciyi stosovno strukturi tekstu chi jogo vidobrazhennya Movi rozmitki vikoristovuvalisya stolittyami a v ostanni roki pochali vikoristovuvatisya v sistemah komp yuternoyi verstki ta sistemah obrobki tekstovoyi informaciyi Dobre vidomij suchasnij priklad movi rozmitki yaka vikoristovuyetsya v komp yuteri ce HTML odna z najposhirenishih mov v Vsesvitnij merezhi HTML perejnyala deyaki z domovlenostej shodo rozmitki v vidavnichij industriyi Zmist 1 Istoriya 1 1 GenCode 1 2 TeX 1 3 Scribe GML ta SGML 1 3 1 HTML 1 4 XML 1 4 1 XHTML 1 4 2 Inshi zastosuvannya XML 2 Harakterni risi mov rozmitki 3 Movi rozmitki v procesi koduvannya tekstiv 4 Alternativne vikoristannya 5 Prikladi mov rozmitki 6 Div takozh 7 Dzherela ta posilannyaIstoriya RedaguvatiTermin rozmitka markup vinik z tradicijnoyi vidavnichoyi praktiki rozmichuvannya marking up rukopisiv shlyahom dodavannya simvolnih poznachok na yihni polya Stolittyami ce zavdannya vikonuvalosya perevazhno kvalifikovanimi tipografami yaki rozmichuvali tekst vkazuyuchi yakij maye buti vikoristanij shrift jogo stil i rozmir dlya kozhnoyi chastini tekstu A vzhe potim rukopis potraplyav do ruk inshih tipografiv yaki mali sklasti tipografsku formu Prijom rozmitki takozh shiroko vikoristovuvavsya redaktorami korektorami ta grafichnimi dizajnerami GenCode Redaguvati Ideya vikoristannya mov rozmitki vochevid vpershe publichno bula vislovlena Vilyamom Tunnikliffom na vidavnichij konferenciyi v 1967 roci Cyu ideyu vin nazvav zagalnim koduvannyam generic coding U 70 h rokah Tunnikliff ocholyuvav rozrobku standartu dlya vidavnichoyi industriyi yakij mav nazvu GenCode a piznishe stav na choli komitetu Mizhnarodnoyi Organizaciyi zi Standartizaciyi yakij stvoriv SGML pershu shiroko vikoristanu naglyadnu movu rozmitki Naprikinci 60 h dizajner Stenli Rajs opublikuvav knigu de oprilyudniv svoyi rozplivchasti pripushennya v shozhij temi Brayan Rejd z universitetu Karnegi Mellon u svoyih 180 disertaciyah rozrobiv teoretichnu ta praktichnu realizaciyu naglyadnoyi rozmitki Tim ne mensh zazvichaj batkom mov rozmitki sogodni vvazhayut Charlza Goldfarba doslidnika IBM V 1969 roci Goldfarb nashtovhnuvsya na osnovnu ideyeyu mov rozmitki pracyuyuchi nad prostoyu sistemoyu vporyadkuvannya dokumentiv dlya yuridichnih firm Piznishe v comu zh roci za jogo dopomogoyu vinajshli IBM GML GML bula vpershe oficijno prezentovana v 1973 roci U 1975 roci Goldfarb pereyihav z Kembridzha shtat Masachusets do Kremniyevoyi Dolini ta stav proyektuvalnikom naukovo doslidnogo centru IBM Almaden U 1978 roci vin perekonav kerivnictvo IBM rozgornuti komercijne vikoristannya GML yak chastinu produktu IBM dlya gnuchkoyi ta legkoyi strukturizaciyi dokumentu Neoficijna rozrobka pochalasya togo zh roku rezultatom yakoyi stav standart SGML Vreshti resht Goldfarb obijnyav posadu golovi komitetu SGML U 1986 roci SGML bula standartizovana ta predstavlena Mizhnarodnoyu organizaciyeyu zi standartizaciyi Deyaki ranni prikladi vikoristannya mov rozmitki poza vidavnichoyi industriyi mozhna znajti v tipografskih naborah instrumentiv Unix sistem yak to troff ta nroff U cih sistemah komandi formatuvannya buli vstavleni v tekst dokumentu takim chinom dozvolyayuchi tipografskim programam formatuvati tekst zgidno z redaktorskimi specifikaciyami Shob otrimati pravilno nadrukovanij dokument treba bulo diyati metodom sprob ta pomilok Dostupnist WYSIWYG vidavnichih program zdebilshogo vitisnula vikoristannya mov rozmitki zvichajnimi koristuvachami prote serjozna vidavnicha robota dosi vikoristovuye rozmitku dlya tochnogo viznachennya ne vizualnoyi strukturi tekstu TeX Redaguvati Dokladnishe TeX ta LaTeXU 70 80 h rokah Donald Knut stvoriv ta postijno vdoskonalyuvav inshij vazhlivij vidavnichij standart movu rozmitki TeX TeX vprovadzhuye dokladnu shemu opisiv tekstu ta shriftu zgidno z profesijno nadrukovanimi matematichnimi knizhkami Cej pidhid vimagav vid Knuta vitratiti dovoli bagato chasu na vivchennya mistectva tipografiyi Vtim mova TeX nejmovirno skladna dlya vivchennya tomu vona vikoristovuyetsya perevazhno v akademichnih kolah de vstanovlena yak standart v bagatoh naukovih disciplinah Dlya shirokogo vikoristannya bulo stvoreno LaTeX sho na osnovi TeX vprovadzhuye naglyadnu sistemu rozmitki tekstu Scribe GML ta SGML Redaguvati Dokladnishe GML ta SGMLPershoyu movoyu yaka chitko ta yasno rozdilila strukturu tekstu ta jogo zovnishnij viglyad bula Scribe Vinajdena Brayanom Rejdom ta opisana v jogo doktorskij disertaciyi 1980 roku Scribe bula revolyucionerom v bagatoh napryamkah Ne mensh vazhlivo j te sho vona predstavlyala ideyu vidokremlennya stilistiki vid rozmitki dokumentu ta vvedennya gramatiki yaka kontrolyuye vikoristannya elementiv rozmitki Scribe vplinula na podalshe vinajdennya GML a pislya neyi i SGML ta vistupaye v roli pramateri dlya HTML ta LaTeX Na pochatku 80 h rokiv dumka sho rozmitka maye fokusuvatisya viklyuchno na strukturnih aspektah dokumentu polishayuchi vizualne predstavlennya ciyeyi strukturi programi interpretatoru prizvela do vinajdennya SGML Cya mova bula rozroblena komitetom ocholenim Goldfarbom ta poyednala v sobi ideyi z riznih dzherel vklyuchayuchi proyekt Tunik lifa GenCode Vazhlivij vnesok v robotu komitetu zrobili Sheron Adler Anders Berglund ta Dzhejms Marke SGML chitko viznachaye zagalnij sintaksis vvedennya elementiv rozmitki do dokumentu a takozh okremi sintaksichni pravila vzhivannya tegiv DTD Ce dozvolyaye avtoram stvoryuvati ta vikoristovuvati riznomanitnu rozmitku obirayuchi najvidpovidnishi za zmistom tegi ta nazivayuchi yih zrozumiloyu svoyeyu movoyu Takim chinom SGML virnishe bude nazvati metamovoyu z yakoyi pohodyat bagato okremih mov rozmitki Z kincya 80 h rokiv bilshist novih vazhlivih mov rozmitki takih yak TEI ta DocBook bazuyutsya na sistemi movi SGML U 1986 roci SGML bula progoloshena ISO yak mizhnarodnij standart movi rozmitki ISO 8879 SGML otrimala shiroke viznannya ta vikoristovuyetsya v galuzyah z velikimi vimogami do dokumentaciyi Vtim yak pobichna diya vid sprobi robiti duzhe bagato ta buti duzhe gnuchkoyu SGML zdebilshogo bula viznana obtyazhlivoyu ta skladnoyu u vivcheni Napriklad SGML dozvolyaye ne obov yazkovo stvoryuvati zakrivayuchi tegi abo vidkrivayuchi abo navit obidva tegi v pevnomu konteksti oskilki vona rozroblyalasya z dumkoyu sho rozmitka bude robitisya vruchnu perevantazhenim robotoyu dopomizhnim personalom yakij bude vdyachnij za poryatunok vid natiskannya klavish HTML Redaguvati Dokladnishe HTMLYak vvazhala bilshist lyudej do 1991 roku SGML bude obmezhena vikoristannyam v komercijnih programah zasnovanih na bazah danih todi yak WYSIWYG instrumentariyu yakij zberigaye dokumenti v binarnomu formati bude dostatno dlya inshih program obrobki dokumentiv Situaciya zminilasya koli Ser Tim Berners Li diznavsya pro SGML vid svogo kolegi Andersa Berglunda ta inshih z CERN ta vikoristav sintaksis SGML dlya stvorennya HTML HTML shozha na inshi tegovi movi zasnovani na SGML hocha vona pochala svij rozvitok yak najprostisha z usih do togo zh z nezakinchenim oficijnim Viznachennyam Tipu Dokumentu DTD Stiven DeRoze perekonuye v tomu sho vikoristannya naglyadnoyi rozmitki HTML ta SGML zokrema bulo virishalnim faktorom uspihu Vsesvitnoyi merezhi same zavdyaki gnuchkosti ta rozshiryuvanosti yaku vona vprovadzhuye Do inshih faktoriv mozhna vidnesti vinahid URL ta bezkoshtovne rozpovsyudzhennya brauzeriv Dosit jmovirno sho HTML najbilsh vikoristovuvana mova rozmitki na sogodnishnij den XML Redaguvati Dokladnishe XMLXML ce yak i SGML metamova rozmitki yaka zaraz shiroko vikoristovuyetsya Vona bula rozroblena komitetom Konsorciumu Vsesvitnoyi pavutini na choli yakogo stoyav Dzhon Bosak Golovne priznachennya XML sprostiti SGML fokusuyuchis na pevnomu zavdanni dokumentah Internetu XML lishayetsya metamovoyu yaka dozvolyaye koristuvacham stvoryuvati bud yaki potribni tegi vprovadzhennya rozshiryuvanosti a potim opisuvati ci tegi ta yih dozvolene vikoristannya Prijnyattyu XML spriyav toj fakt sho kozhen XML dokument mozhe buti zapisanij takim chinom sho vin vodnochas ye i SGML dokumentom tomu isnuyuchi SGML koristuvachi ta programi mozhut dostatno legko perejti na sintaksis XML Odnak cya mova rozmitki viklyuchaye bagato bilsh skladnih ta oriyentovanih na lyudej harakternih ris SGML abi sprostiti realizaciyu rozmitki v toj chas yak zrostaye obsyag samoyi rozmitki tekstu a zruchnist chitannya ta redaguvannya zmenshuyetsya Inshi vdoskonalennya vipravlyayut deyaki problemi SGML shodo mizhnarodnih nalashtuvan ta zrobili mozhlivim analizuvati ta interpretuvati iyerarhiyu dokumenta navit yaksho nemaye chitkogo viznachennya DTD XML bula rozroblena golovnim chinom dlya napivstrukturovanih seredovish takih yak dokumenti ta publikaciyi Viyavilosya tak sho XML zajnyala najkrashe misce mizh prostotoyu ta gnuchkistyu tomu bula shvidko adaptovana dlya bagatoh inshih vikoristan Zaraz XML shiroko vikoristovuyetsya dlya peredachi danih mizh programami Yak i HTML vona mozhe buti opisana yak kontejnerna mova XHTML Redaguvati Dokladnishe XHTMLPochinayuchi z sichnya 2000 roku usi rekomendaciyi Konsorciumu Vsesvitnoyi pavutini shodo HTML bazuvalisya na XML radshe za SGML tomu pochali vikoristovuvati abreviaturu XHTML Specifikaciya ciyeyi movi rozmitki vimagaye abi XHTML dokumenti buli dobre sformovanimi well formed XML dokumentami sho dozvolyaye yim buti retelnishimi ta nadijnimi vikoristovuyuchi pri comu znajomi tegi z HTML Inshi zastosuvannya XML Redaguvati Zaraz isnuye bagato zastosuvan XML takih yak RDF XForms DocBook SOAP ta OWL Dlya dokladnishoyi informaciyi shodo inshih zastosuvan XML divis Spisok XML mov rozmiki Harakterni risi mov rozmitki RedaguvatiZagalnoyu risoyu bagatoh mov rozmitki ye te sho voni zmishuyut tekst dokumentu ta instrukciyi rozmitki v odnomu potoci danih chi fajli Ce ne ye obov yazkovim adzhe mozhna viddiliti rozmitku vid tekstovogo zmistu zadlya vstanovlennya rozkoordinaciyi vikoristovuyuchi metodi vkazivnikiv zmishennya identifikatoriv ta in Taka rozmezhovana rozmitka ye tipovoyu dlya program pereglyadu tekstu rozmichenogo dokumenta Odnak bilsh zvichajnoyu zalishayetsya vbudovana rozmitka Os napriklad nevelika chastina tekstu rozmichenogo za dopomogoyu HTML lt h1 gt Misyac lt h1 gt lt p gt Hocha Misyac i obertayetsya navkolo svoyeyi osi vin lt em gt zavzhdi lt em gt zvernenij do Zemli tiyeyu samoyu storonoyu Rich u tim sho Misyac robit odin obert navkolo svoyeyi osi lt i gt za toj samij chas lt i gt sho j odin obert navkolo Zemli lt p gt Mitki vidomishi yak tegi rozstavleni v kutovih duzhkah lt gt yavlyayut soboyu instrukciyi movi rozmitki u toj chas yak tekst mizh cimi instrukciyami ye spravzhnim tekstom dokumentu Tegi h1 p em prikladi strukturnoyi rozmitki oskilki voni opisuyut vikoristannya strukturnoyi odinici chi logichnogo znachennya chastini tekstu Tak teg h1 sluguye dlya vidilennya v teksti zagolovka pershogo rivnya teg p vidilennya abzacu em logichnij nagolos na slovo chi frazu Programa interpretator takoyi strukturnoyi rozmitki dokumentu vidtvoryuye yiyi na ekrani zgidno zi svoyimi stilistichnimi pravilami shodo shriftiv koloriv vidstupiv ta in Napriklad tekst tegu h1 mozhe buti vidtvorenij na ekrani rublenim shriftom zbilshenogo keglyu chi mozhe buti pidkreslenim a mozhe navit niyak ne vidilyatisya Teg i ye predstavnikom tegiv vizualnoyi rozmitki ta na vidminu vid tegiv strukturnoyi rozmitki vikoristovuyetsya zadlya vstanovlennya vizualnih efektiv v nashomu vipadku dlya kursivnogo napisannya tekstu bez zaznachennya logichnoyi prichini dlya cogo Movi rozmitki v procesi koduvannya tekstiv RedaguvatiDokladnishe Text Encoding InitiativeKonsorcium iniciativ koduvannya tekstu TEI buv zasnovanij u 1987 roci zadlya rozrobki pidtrimki ta propaguvannya metodiv koduvannya gumanitarnih tekstovih danih ne zalezhnih vid aparatnogo ta programnogo zabezpechennya komp yuteriv Protyagom troh desyatilit cej konsorcium buv nadzvichajno uspishnim v dosyagnenni svoyeyi meti ta jogo zdobutki zaraz shiroko vikoristovuyutsya v naukovih proyektah ta bibliotekah po vsomu svitu Za roki roboti TEI buli rozrobleni ta opublikovani rozgornuti nastanovi shodo togo yak logichno pravilno koduvati teksti gumanitarnih ta socialnih nauk Ci nastanovi vikoristovuyutsya v proyektah koduvannya istorichnih dokumentiv tvoriv v okremomu zhanri za pevnij period chasu pevnih lyudej ta in Alternativne vikoristannya RedaguvatiHocha pershopochatkovo ponyattya mov rozmitki viniklo stosovno tekstovih dokumentiv zaraz mi bachimo zrosle vikoristannya mov rozmitki v inshih oblastyah de treba pracyuvati z riznomanitnimi tipami informaciyi takimi yak plejlisti vektorna grafika vebsluzhbi vebsindikaciya ta interfejsi koristuvacha Bilshist z nih ye zastosuvannyami XML Vikoristannya XML vidkrilo mozhlivist ob yednuvati dekilka mov rozmitki do yedinogo profilyu Napriklad XHTML SMIL and XHTML MathML SVG Prikladi mov rozmitki RedaguvatiMovi rozmitki vikoristovuyutsya skriz de potriben vivid formatovanogo tekstu u drukarni SGML TeX PS PDF u priznachenih dlya koristuvacha interfejsah komp yuteriv troff Microsoft Word OpenOffice u Vsesvitnij Pavutini HTML XML XHTML u Vikipediyi uchasniki vikoristovuyut osoblivu movu rozmitki div Vikipediya Yak redaguvati stattyu v muzici dlya notnogo zapisu ABC rozmitka LilyPond ASCII tab Div takozh RedaguvatiSpisok mov rozmitki danih Mova programuvannya Formalna gramatika CSS Yevropejska abetka Vojnicha TEI iniciativa koduvannya tekstu Dzherela ta posilannya RedaguvatiTEI guidelines Markup systems and the future of scholarly Arhivovano 12 travnya 2019 u Wayback Machine text processing by James H Coombs Allen H Renear and Steven J DeRose Originally published in the November 1987 CACM and reprinted Konsorcium Vsesvitnoyi pavutini Arhivovano 11 chervnya 2020 u Wayback Machine Specifikaciya XML 1 1 Arhivovano 29 veresnya 2018 u Wayback Machine An XHTML MathML SVG Profile Arhivovano 17 grudnya 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mova rozmitki danih amp oldid 39869027