Милутин Івкович (серб. Милутин Ивковић, нар. 3 березня 1906, Белград — пом. 25 травня 1943, Яїнці) — югославський футболіст, що грав на захисника. Відомий виступами за клуби «Югославія» і БАСК, а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії. Півфіналіст чемпіонату світу 1930 року.
| Збірна Югославії під час ЧС-1930 в Уругваї Стоять: Михайлович, Стефанович, Джокич, Вуядинович, Арсеньєвич, Секулич, Івкович, Якшич. Сидять: Тирнанич, Мар'янович, Бек | |||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 3 березня 1906 | ||||||||||
| Белград, Королівство Сербія | |||||||||||
| Смерть | 23 травня 1943 (37 років) | ||||||||||
| Яїнці, СФРЮ | |||||||||||
| Зріст | 188 см | ||||||||||
| Прізвисько | Милутинаць | ||||||||||
| Громадянство | Югославія | ||||||||||
| Позиція | захисник | ||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||
| |||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||
| |||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||
Милутин Івкович у Вікісховищі |
Клубна кар'єра ред.
З 1922 року виступав у клубі «Югославія». У 1923, 1924, 1925, 1926 і 1928 роках ставав з командою переможцем чемпіонату Белграда.
Починаючи з 1923 року в країні почав проводитись національний чемпіонат, куди потрапляли найсильніші клуби регіональних змагань. У першому розіграші «Югославія» вибула у півфіналі. Натомість у чемпіонаті 1924 року здобула перемогу. На шляху до фіналу команда здолала «Славію» (Осієк) (5:2) і «Сомборський» (6:1), а у головному матчі перемогла «Хайдук» (Спліт) з рахунком 2:1.
У 1925 році «Югославія» повторила свій успіх. З однаковим рахунком 3:2 клуб послідовно переміг «Хайдук» (Спліт), «Славію» (Осієк) і «Граджянскі» (Загреб). Лідерами команди разом з Івковичем у чемпіонських сезонах були Бранко Петрович, Алоїз Махек, Драган Йованович, Стеван Лубурич, Душан Петкович, Бранислав Секулич та інші.
У наступному році «Югославія» посіла друге місце, програвши у фіналі «Граджянскі» (1:2), а ще через рік клуб вперше не потрапив до фінального турніру, програвши САШКу у кваліфікації. В команді відбувалась зміна поколінь. Наступного разу клуб зумів потрапити в трійку призерів у 1929 році, коли посіла третє місце. Той чемпіонат став останнім для Івковича у «Югославії», він зіграв 7 матчів і забив 1 гол. Загалом у складі «Югославії» зіграв 235 матчів.
З 1929 року Милутин грав за белградську команду «Соко», що у 1933 році була перейменована у БАСК. З 1931 по 1939 команда регулярно виступала у чемпіонаті Югославії, досягнувши найвищого результату у 1938 році – 4 місце. У сезонах 1936-37 і 1938-39 також виконував функції граючого тренера клубу.
Виступи за збірну ред.
1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (0:7). Загалом зіграв за збірну 39 матчів і відзначився двома автоголами. У 14 поєдинках був капітаном команди.
Учасник Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, де югославська збірна в першому раунді поступилась Португалії (1:2).
У 1930 році став учасником першого розіграшу чемпіонату світу. Югославія стала однією з небагатьох європейських збірних, що погодились поїхати до далекого Уругваю, до того ж команда відправилась у не найсильнішому складі, адже через конфлікт у федерації збірну представляли лише сербські футболісти. Незважаючи на це, югославська команда виступила найвдаліше з європейців, створивши найбільшу сенсацію змагань: на груповій стадії перемогла збірну Бразилії (2:1). У другому матчі команда здолала Болівію (4:0), а Івкович «відзначився» тим, що зламав ногу болівійцю Гумерсиндо Гомесу. Югослави потрапили до півфіналу, де поступились майбутньому чемпіонові збірній Уругваю з рахунком 1:6. За підсумками турніру Івкович увійшов до символічної збірної змагань.
Також виступав у складі збірної Белграда, за яку зіграв 42 матчі. Зокрема, у 1927 році став переможцем Кубка Югославської федерації, турніру для збірних найбільших міст Югославії. Роком раніше був фіналістом цих змагань.
Статистика виступів за збірну ред.
За межами футбольного поля ред.
Успішно закінчив середню школу, а у 1925 році поступив в університет на медика. У 1930 році після повернення з Монтевідео одружився на Елі Попс, дочці відомого белградського адвоката Фредерика Попса. Він їх шлюбу народились дві доньки – Гордана і Мар'яна.
У 1931 році Івкович закінчив університет і одразу відправився на військову службу, спершу у військовий госпіталь у Белграді, а пізніше у Словенію. Після повернення з армії відкрив власну практику.
Івкович активно цікавився політикою, був прихильником комуністичної партії. У 1936 році був ініціатором бойкоту Югославією берлінської Олімпіади.
У 1938 році померла дружина Милутина від туберкульозу. З початком Другої світової війни вступив до армії. Воював у підпіллі, потрапив у полон і був розстріляний 25 травня 1943 року фашистами.
Вихованням доньок займалась його мати Міла, що дожила до глибокої старості (померла у 1975 році). На честь Милутина Івковича названо одну з вулиць у Белграді, а біля стадіону футбольного клубу «Партизан» для вшанування його пам'яті встановлена меморіальна дошка.
Трофеї і досягнення ред.
- Чемпіон Югославії: 1925, 1925
- Срібний призер чемпіонату Югославії: 1926
- Чемпіон футбольної асоціації Белграда: 1923, 1924, 1925, 1926, 1928
- Півфіналіст чемпіонату світу: 1930
- Срібний призер Балканського кубку: 1929-31, 1932
- Переможець Кубка короля Олександра: 1927
- Срібний призер Кубка короля Олександра: 1926
Примітки ред.
Посилання ред.
- Профіль на сайті сербської збірної з футболу [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] (серб.)
- (серб.)
- Виступи за збірну [ 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)(рос.) (чес.)
- Профіль [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.] на footballplayers.ru (рос.)
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |