Преображенський Мгарський чоловічий монастир УПЦ розташований неподалік міста Лубни, на правому березі Сули.
| Загальний вид | |
| 50°01′47″ пн. ш. 33°03′18″ зх. д. / 50.02972° пн. ш. 33.05500° зх. д. | |
| Розташування | Мгар, Лубенський район, Полтавська область Україна |
|---|---|
| Конфесія | православ'я |
| Єпархія | УПЦ |
| Тип монастиря | Чоловічий монастир |
| Автор проєкту | Іоганн-Баптист Зауер (Іван Баптист) |
| Засновник | Копинський Ісая |
| Стиль | українське бароко (собор), класицизм (дзвіниця) |
| Заснування | 1619 |
| Відомі насельники | Юрій Хмельницький |
| Настоятель | Митрополит Полтавський і Миргородський Филип |
| mgarsky-monastery.org.ua | |
| | |
| Мгарський Спасо-Преображенський монастир у Вікісховищі |
Історія і опис монастиря Редагувати
Заснований в 1619 році на кошти княгині Раїни Могилянки Вишневецької і збудований митрополитом Ісаєю Копинським (тоді ігуменом Густинським і Підгорським).
За легендами, монастир на цьому місці існував ще до татарської навали XIII століття. В 1692 році на місці дерев'яної церкви, на кошти гетьманів Івана Самойловича та Івана Мазепи і за проектом талановитого віленського зодчого Іоганна-Баптиста Зауера (Івана Баптиста — автора Троїцького собору в Чернігові) у співдружністі з місцевими майстрами Мартином Томашевським і Опанасом Пирятинським був збудований кам'яний Спасо-Преображенський собор..
1785 року на місці, де любив усамітнюватися Афанасій Лубенський, патріарх Царгородський (пізніше прославлений як святий) була збудована дзвіниця. До 1917 року в монастирі зберігалися його святі мощі. Патріарх помер тут, повертаючись з Москви в Константинополь. Святитель Афанасій причисленний до святих в 1662 році. Зараз мощі його знаходяться в Благовіщенському соборі Харкова.
У розписі монастирських будівель брав участь український художник І. Максимович.
Мгарський монастир завжди відігравав видатну роль в духовному житті України. У 1622 році відомий церковний діяч Ісая Копинський створив тут братство, що активно протистояло окатоличенню лівобережних українців.
Універсалом гетьмана Богдана Хмельницького від 9 травня 1651 року, виданим під час перебування гетьмана у таборі під Зборовом, заборонено козакам чинити будь-які утиски ченців Мгарського монастиря.
Населення монастиря складалося здебільшого з колишніх запорозьких козаків. У 1663 році в монастирі під іменем монаха Гедеона перебував син Богдана Хмельницького, Юрій.
З 1737 року ігуменом, а з 1744 року першим архімандритом монастиря був майбутній святитель Йоасаф (Горленко), єпископ Бєлгородський. Його наступником став Іларіон Рогалевський.
На території монастиря поховані Константинопольський Патріарх Серафим, київський митрополит Йосиф, архієпископи: Тобольський — Амвросій (Келембет) і Полтавський — Мефодій Пековський.
У XVII-XVIII століттях тут був створений Мгарський літопис.
При монастирі був заснований скит з церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці.
У 1786 році зведено будинок ігумена (був перебудований ХІХ столітті). Мурований, двоповерховий будинок у стилі класицизму. У другій половині ХІХ століття зведений двоповерховий готель, в кінці ХІХ століття — теплу Благовіщенську церкву у псевдовізантійському стилі. Церква мурована, хрещата в плані, увінчана наметом на восьмигранному барабані.
У 1889 році з благословення єпископа Полтавського Іларіона було вирішено на пагорбі монастирського саду замість каплиці збудувати церкву, а місцевість, що оточувала курган, відокремити від монастирського саду кам'яною стіною, поставити огорожу і дати цьому місцю назву і значення монастирського скиту. 25 вересня 1891 року (день пам'яті преподобного Сергія) відбулося освячення нової церкви. Освячення здійснив особисто владика, що прибув спеціально з цією метою в Лубенську округу.
Монастир свого часу відвідали майже всі гетьмани України, багато з яких жертвували значні кошти на її утримання. Серед меценатів монастиря відзначився Людвиг Дант, принц Гессен-Гамбурзький. Тут побували Тарас Шевченко та майже всі класики української літератури XIX-ХХ століть, деякі чужоземці, як-от Петро І, Олександр Пушкін.
Монастир відіграв важливу роль в духовному становленні святого блаженного старця Паїсія Києво-Печерського, уродженця Лубен, який ще хлопчиком відвідував обитель.
Монастир існував до 6 серпня 1919 року, коли більшовики розстріляли ченців на чолі з ігуменом Амвросієм. Новомученики поховані за вівтарем скитської церкви.
Пізніше на території колишнього монастиря була дитяча колонія, з 1937 року — дисциплінарний батальйон, з 1946-го — військові склади, а 1985-го монастирські споруди передали під піонерський табір.
Роки осквернення призвели до запустіння монастиря. Тут збереглися: розграбований Преображенський собор; дзвіниця; келії XVIII століття; Благовіщенська церква, перетворена на кухню; зруйновані дім настоятеля та странноприємниця. Майже не збереглися келії XVII століття. В скиті збереглась Афанасіївська (Благовіщенська) церква і частина кам'яного паркану.
У травні 1993 року в Мгарській обителі відроджено чоловічий монастир. 22 листопада 2013 року Президент України Віктор Федорович Янукович підписав указ «Про заходи щодо відзначення 400-річчя заснування Мгарського монастиря», згідно з яким передбачено протягом 2014—2019 років здійснення заходів зі збереження, реставрації споруд та об'єктів, розташованих на території Мгарського монастиря, а також будівництво корпусу бібліотеки.
Світлини Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Історія Української архітектури, за редакцією професора В. Тимофієнка, Київ, «Техника», 2003—471 с
- . Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 13 липня 2010.
- Мгарський монастир - історія відродження та неймовірної духовної сили - poltava-future.com.ua (укр.). 25 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
Джерела та література Редагувати
- С. І. Білокінь. Мгарський Лубенський Спасо-Преображенський монастир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 567. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Леонід Логвиненко. Дзвони над Сулою //Україна Молода, 3 березня 2010 р., С. 12.
- Мгарський монастир // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 526—527
Посилання Редагувати
- Мгарський Спасо-Преображенський чоловічий монастир УПЦ МП // ЕСУ
- Мгарський Лубенський Спасо-Преображенський монастир // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 126.
- Мгарський Спасо-Преображенський монастир (офіційний сайт) [ 17 січня 2016 у Wayback Machine.] (Рос.,Укр.мов.)