www.wikidata.uk-ua.nina.az

Матушевський Федір Павлович Федір Павлович Матушевський псевдоніми Ф Павлович Шпонц та ін 20 червня 2 липня 1869 1869070

Матушевський Федір Павлович

Федір Павлович Матушевський (псевдоніми — Ф. Павлович, Шпонц та ін.; 20 червня (2 липня) 1869(18690702), Сміла, Черкаського повіту, Київської губернії — 2 листопада 1919, Афіни, Королівство Греція) — український громадський діяч, публіцист, літературознавець, критик. Діяч Товариства українських поступовців, згодом Української демократично-радикальної партії і Української партії соціалістів-федералістів. Член Центральної Ради. 1919 р. — посол УНР у Королівстві Греція.

Матушевський Федір Павлович
Фотографія Федора Матушевського із зібрання Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.
Псевдо Ф. Павлович, Шпонц
Народився 8 (20) червня 1869
Сміла, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 21 жовтня 1919(1919-10-21) (50 років)
Афіни, Греція
Країна  Російська імперія
 УНР
Національність українець
Діяльність громадський діяч, публіцист, літературознавець, критик, дипломат
Alma mater Київська духовна семінарія
У шлюбі з Матушевська Віра Олександрівна
Діти Матушевський Юрій Федорович, Матушевський Борис Федорович, Матушевський Василь Федорович

Життєпис Редагувати

Народився в сім'ї священика 20 червня (2 липня) 1869(18690702) року в Смілі. Навчаючись у Київській духовній семінарії став активним членом українських гуртків, величезного значення тоді набуло для нього знайомство з видатним українським громадським діячем Олександром Кониським. Після закінчення семінарії вчителював у Черкасах та викладав у Київській духовній семінарії. З 1897 р. — член Загальноукраїнської безпартійної організації.

1898 р. до 100-річчя виходу «Енеїди» Івана Котляревського у співпраці з Сергієм Єфремовим і Василем Доманицьким видав збірник-альманах української поезії «Вік». З цього видання постало видавництво «Вік», перші книжки якого друкувалися в Черкасах, де працював Федір. Незважаючи на російські заборони та утиски, видавництво проіснувало до 1918 року і видало 140 назв книг. Тоді ж завдяки співпраці з журналом «Киевская старина» — першим в Україні історичним часописом — почалося становлення Матушевського-журналіста.

У 1898–1902 рр. — студент юридичного факультету Дерптського університету, де організував і очолював українську громаду. Під час однієї з петербурзьких поїздок у справах книговидання у домі Лотоцьких познайомився зі студенткою Жіночого медичного інституту Вірою Олександрівною Поповою, яка щиро переймалася українськими справами і вступила до численної української студентської громади Петербурга, серед членів якої були Дмитро Дорошенко, сестра Лесі Українки Ольга Косач та ін.

1902 р. за революційну діяльність виключений з університету.

1904 р. Федір та Віра обвінчалися на Харківщині. Цього ж року Федір повернувся до Києва та вступив до Української демократичної партії; з осені того ж року — член Української радикальної партії, з 1905 р. — Української демократично-радикальної партії (УДРП). 1905 року в Київ до чоловіка переїхала й дружина.

У подружжя народжується троє хлопців: Юрій (1905-1977), Борис (1907—1977) та Василь (1909—1941).

Певний час з кінця 1905 року родина мешкає у Боярці, де дружина-лікар отримала службове житло. Федір Павлович, оселившись у Боярці, поринув в активну літературну та журналістську працю. Тісна співпраця єднала його з Михайлом Грушевським, Борисом Грінченком, Сергієм Єфремовим, Юрієм Тищенком, Євгеном Чикаленком, Володимиром Леонтовичем, Методієм Павловським, Володимиром Дурдуківським та багатьма іншими подвижниками українства.

З січня 1906 р. Матушевський став головним редактором нової української газети «Громадська думка», а після заборони того ж року цього видання російським урядом — редактор її спадкоємиці — газети «Рада» — єдиної в підросійській Україні щоденної української газети. Фактично, Федір Павлович став одним з піонерів української журналістики в Наддніпрянській Україні.

Важливою подією в його житті став також «Український клуб» — літературно-художня громадська організація, заснована Миколою Лисенком 1908 року в Києві по вул. Володимирській, 42, де він був одним з учасників, а коли ця організація реорганізувалася в клуб «Родина», то Федора Павловича вже було обрано головою. Навесні 1917 р. з клубу «Родина» постане Українська Центральна Рада.

1907 р. виїхав до Санкт-Петербурга, де співробітничав з місцевим осередком Товариства українських поступовців (ТУП) та Доброчинним товариством для видання загальнокорисних і дешевих книжок.

У роки Першої світової війни 1914 року переїздить з родиною до Києва, оселившись на вулиці Столипінській (нині Олеся Гончара), 2.

1915 р. — один із засновників Українського комітету допомоги жертвам російської окупації Галичини; у 1915—1917 рр. — уповноважений Комітету Всеросійського союзу земств і міст Південно-Західного фронту для допомоги цивільному населенню, яке постраждало від воєнних дій. Продовжує очолювати клуб «Родина», який 1914 р. після початку війни і заборони всього українського російська влада все ж не закрила через появу при клубі шпиталю для поранених вояків.

Протягом 1917 р., особливо після того, як владу в Росії захопили більшовики, політичні погляди Матушевського помітно радикалізувалися, перетворившись із федералістських на незалежницькі. На жаль, загрозливий стан здоров'я не дозволив йому сповна поринути в активну громадсько-політичну роботу, проте з 1917 р. Федір Матушевський — член Тимчасового центрального комітету, пізніше — президії Союзу українських автономістів-федералістів; того ж року обраний до Української Центральної Ради від Тимчасової Ради УРДП. З серпня 1917 р. — член Комісії з розробки негайних заходів для розв'язання продовольчої кризи (при Малій раді); з жовтня 1917 р. — член Крайового комітету охорони революції в Україні.

У середині травня 1918 р. з родиною повертається жити до Боярки.

У січні 1919 р. прийняв важливу пропозицію Симона Петлюри виїхати до Афін, щоб очолити Надзвичайну дипломатичну місію Української Народної Республіки у Королівстві Греція. Виїхав разом із 13-річним сином Юрком.

Разом з Модестом Левицьким — радником української місії — Федір Павлович почав видавати грецькою мовою «Грецько-українське рев'ю» з викладом української історії та багатовіковою традицією українсько-грецьких відносин. Тій же меті був підпорядкований його «Меморандум» для уряду Греції та закордонних дипломатів, що показав хист Федора Матушевського як здібного дипломата, економіста, культуролога.

21 жовтня (2 листопада) 1919 року помер від хвороби в Афінах у Королівстві Греція, де й був похований.

Творчість Редагувати

Виступав із численними публіцистичними та історико-літературними нарисами, зокрема: «Божий чоловік. Пам'яті дорогого вчителя О. Я. Кониського» (1903); «В. Антонович при світлі автобіографії та даних історії» (1909); «З останніх літ життя В. М. Доманицького»; «Жертви перехідної епохи. Анатоль Свидницький. „Люборацькі“» (обидва — 1911).

Ряд праць присвятив життю і творчості Т. Шевченка, його ролі в історії української культури: «К. Брюллов і Шевченко» (1900); «Відвідувачі могили Т. Г. Шевченка» (1903); «Великі роковини. До 50-ліття смерті Тараса Шевченка» (1911); «Значення Т. Шевченка», «Поезія волі й правди» (обидві — 1914); «Суспільні й літературні впливи в першому періоді творчості Т. Г. Шевченка» (1916).

Рецензував твори українських письменників. Залишив спогади «Із щоденника українського посла» (опубл. 1938).

  • Матушевський Ф. В. Б. Антонович при світлі автобіографії та даних історії // Син України: В. Б. Антонович. У 3 т. / Упоряд. : В. Короткий, В. Ульяновський. — К.,1997. — Т. 2. — С. 7-16.
  • Матушевський Ф. Із щоденника українського посла // З минулого: Збірник / Ред. Р. Смаль-Стоцький. — Варшава, 1938. — С. 138—157.
  • Матушевський Ф. Листи до М. -Коцюбинського // Листи до Михайла Коцюбинського / Упорядк. та комент. В. Мазного. — Ніжин, 2002. — Т. ІІІ: Карманський-Мочульський.– С. 333—335.
  • Матушевський Ф. Кривава байка / Ф. Матушевський. — Київ: ВІК — 29 с. : іл. — (Наші справи ; № 15). [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

Вшанування пам'яті Редагувати

  • 12 грудня 2019 року у Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського (м. Київ) відкрилась виставка «Сага про Матушевських» на якій представлено матеріали з життя сім'ї Федора Матушевського.
  • на честь Федора Матушевського названі вулиця у Смілі та провулок у Черкасах.

Література Редагувати

  • В. І. Головченко. Матушевський Федір Павлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Матушевський Федір // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1996. — Т. 4. — С. 1492.
  • Матушевський Федір // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О. Білик, Г. -Гамалій, Ф. Погребенник. — К.,2007. — Част. 2. — С. 58-59.
  • Погребенник Ф. П. Матушевський Федір Павлович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. –К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 318.
  • Погребенник Ф. «Політичний засланець» // Визвольний Шлях. –1997. — Кн. 11. — С. 1370—1373.
  • Чикаленко Є. Спогади (1861—1907). — Нью-Йорк, 1955. — С. 447—451.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Борисов, Вадим (2019): Родовід Федора Матушевського (за даними Центрального державного архіву України м. Київ)// XXVIII краєзнавчі читання імені о. Петра Лебединцева. м. Біла Церква. 24 вересня 2015 року. с.15-21 https://doi.org/10.6084/m9.figshare.11362544.v1

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fedir Pavlovich Matushevskij psevdonimi F Pavlovich Shponc ta in 20 chervnya 2 lipnya 1869 18690702 Smila Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi 2 listopada 1919 Afini Korolivstvo Greciya ukrayinskij gromadskij diyach publicist literaturoznavec kritik Diyach Tovaristva ukrayinskih postupovciv zgodom Ukrayinskoyi demokratichno radikalnoyi partiyi i Ukrayinskoyi partiyi socialistiv federalistiv Chlen Centralnoyi Radi 1919 r posol UNR u Korolivstvi Greciya Matushevskij Fedir PavlovichFotografiya Fedora Matushevskogo iz zibrannya Istoriko memorialnogo muzeyu Mihajla Grushevskogo Psevdo F Pavlovich ShponcNarodivsya 8 20 chervnya 1869 Smila Cherkaskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 21 zhovtnya 1919 1919 10 21 50 rokiv Afini GreciyaKrayina Rosijska imperiya UNRNacionalnist ukrayinecDiyalnist gromadskij diyach publicist literaturoznavec kritik diplomatAlma mater Kiyivska duhovna seminariyaU shlyubi z Matushevska Vira OleksandrivnaDiti Matushevskij Yurij Fedorovich Matushevskij Boris Fedorovich Matushevskij Vasil FedorovichRoboti u Vikidzherelah Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Vshanuvannya pam yati 4 Literatura 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v sim yi svyashenika 20 chervnya 2 lipnya 1869 18690702 roku v Smili Navchayuchis u Kiyivskij duhovnij seminariyi stav aktivnim chlenom ukrayinskih gurtkiv velicheznogo znachennya todi nabulo dlya nogo znajomstvo z vidatnim ukrayinskim gromadskim diyachem Oleksandrom Koniskim Pislya zakinchennya seminariyi vchitelyuvav u Cherkasah ta vikladav u Kiyivskij duhovnij seminariyi Z 1897 r chlen Zagalnoukrayinskoyi bezpartijnoyi organizaciyi 1898 r do 100 richchya vihodu Eneyidi Ivana Kotlyarevskogo u spivpraci z Sergiyem Yefremovim i Vasilem Domanickim vidav zbirnik almanah ukrayinskoyi poeziyi Vik Z cogo vidannya postalo vidavnictvo Vik pershi knizhki yakogo drukuvalisya v Cherkasah de pracyuvav Fedir Nezvazhayuchi na rosijski zaboroni ta utiski vidavnictvo proisnuvalo do 1918 roku i vidalo 140 nazv knig Todi zh zavdyaki spivpraci z zhurnalom Kievskaya starina pershim v Ukrayini istorichnim chasopisom pochalosya stanovlennya Matushevskogo zhurnalista U 1898 1902 rr student yuridichnogo fakultetu Derptskogo universitetu de organizuvav i ocholyuvav ukrayinsku gromadu Pid chas odniyeyi z peterburzkih poyizdok u spravah knigovidannya u domi Lotockih poznajomivsya zi studentkoyu Zhinochogo medichnogo institutu Viroyu Oleksandrivnoyu Popovoyu yaka shiro perejmalasya ukrayinskimi spravami i vstupila do chislennoyi ukrayinskoyi studentskoyi gromadi Peterburga sered chleniv yakoyi buli Dmitro Doroshenko sestra Lesi Ukrayinki Olga Kosach ta in 1902 r za revolyucijnu diyalnist viklyuchenij z universitetu 1904 r Fedir ta Vira obvinchalisya na Harkivshini Cogo zh roku Fedir povernuvsya do Kiyeva ta vstupiv do Ukrayinskoyi demokratichnoyi partiyi z oseni togo zh roku chlen Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi z 1905 r Ukrayinskoyi demokratichno radikalnoyi partiyi UDRP 1905 roku v Kiyiv do cholovika pereyihala j druzhina U podruzhzhya narodzhuyetsya troye hlopciv Yurij 1905 1977 Boris 1907 1977 ta Vasil 1909 1941 Pevnij chas z kincya 1905 roku rodina meshkaye u Boyarci de druzhina likar otrimala sluzhbove zhitlo Fedir Pavlovich oselivshis u Boyarci porinuv v aktivnu literaturnu ta zhurnalistsku pracyu Tisna spivpracya yednala jogo z Mihajlom Grushevskim Borisom Grinchenkom Sergiyem Yefremovim Yuriyem Tishenkom Yevgenom Chikalenkom Volodimirom Leontovichem Metodiyem Pavlovskim Volodimirom Durdukivskim ta bagatma inshimi podvizhnikami ukrayinstva Z sichnya 1906 r Matushevskij stav golovnim redaktorom novoyi ukrayinskoyi gazeti Gromadska dumka a pislya zaboroni togo zh roku cogo vidannya rosijskim uryadom redaktor yiyi spadkoyemici gazeti Rada yedinoyi v pidrosijskij Ukrayini shodennoyi ukrayinskoyi gazeti Faktichno Fedir Pavlovich stav odnim z pioneriv ukrayinskoyi zhurnalistiki v Naddnipryanskij Ukrayini Vazhlivoyu podiyeyu v jogo zhitti stav takozh Ukrayinskij klub literaturno hudozhnya gromadska organizaciya zasnovana Mikoloyu Lisenkom 1908 roku v Kiyevi po vul Volodimirskij 42 de vin buv odnim z uchasnikiv a koli cya organizaciya reorganizuvalasya v klub Rodina to Fedora Pavlovicha vzhe bulo obrano golovoyu Navesni 1917 r z klubu Rodina postane Ukrayinska Centralna Rada 1907 r viyihav do Sankt Peterburga de spivrobitnichav z miscevim oseredkom Tovaristva ukrayinskih postupovciv TUP ta Dobrochinnim tovaristvom dlya vidannya zagalnokorisnih i deshevih knizhok U roki Pershoyi svitovoyi vijni 1914 roku pereyizdit z rodinoyu do Kiyeva oselivshis na vulici Stolipinskij nini Olesya Gonchara 2 1915 r odin iz zasnovnikiv Ukrayinskogo komitetu dopomogi zhertvam rosijskoyi okupaciyi Galichini u 1915 1917 rr upovnovazhenij Komitetu Vserosijskogo soyuzu zemstv i mist Pivdenno Zahidnogo frontu dlya dopomogi civilnomu naselennyu yake postrazhdalo vid voyennih dij Prodovzhuye ocholyuvati klub Rodina yakij 1914 r pislya pochatku vijni i zaboroni vsogo ukrayinskogo rosijska vlada vse zh ne zakrila cherez poyavu pri klubi shpitalyu dlya poranenih voyakiv Protyagom 1917 r osoblivo pislya togo yak vladu v Rosiyi zahopili bilshoviki politichni poglyadi Matushevskogo pomitno radikalizuvalisya peretvorivshis iz federalistskih na nezalezhnicki Na zhal zagrozlivij stan zdorov ya ne dozvoliv jomu spovna porinuti v aktivnu gromadsko politichnu robotu prote z 1917 r Fedir Matushevskij chlen Timchasovogo centralnogo komitetu piznishe prezidiyi Soyuzu ukrayinskih avtonomistiv federalistiv togo zh roku obranij do Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vid Timchasovoyi Radi URDP Z serpnya 1917 r chlen Komisiyi z rozrobki negajnih zahodiv dlya rozv yazannya prodovolchoyi krizi pri Malij radi z zhovtnya 1917 r chlen Krajovogo komitetu ohoroni revolyuciyi v Ukrayini U seredini travnya 1918 r z rodinoyu povertayetsya zhiti do Boyarki U sichni 1919 r prijnyav vazhlivu propoziciyu Simona Petlyuri viyihati do Afin shob ocholiti Nadzvichajnu diplomatichnu misiyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u Korolivstvi Greciya Viyihav razom iz 13 richnim sinom Yurkom Razom z Modestom Levickim radnikom ukrayinskoyi misiyi Fedir Pavlovich pochav vidavati greckoyu movoyu Grecko ukrayinske rev yu z vikladom ukrayinskoyi istoriyi ta bagatovikovoyu tradiciyeyu ukrayinsko greckih vidnosin Tij zhe meti buv pidporyadkovanij jogo Memorandum dlya uryadu Greciyi ta zakordonnih diplomativ sho pokazav hist Fedora Matushevskogo yak zdibnogo diplomata ekonomista kulturologa 21 zhovtnya 2 listopada 1919 roku pomer vid hvorobi v Afinah u Korolivstvi Greciya de j buv pohovanij Tvorchist RedaguvatiVistupav iz chislennimi publicistichnimi ta istoriko literaturnimi narisami zokrema Bozhij cholovik Pam yati dorogogo vchitelya O Ya Koniskogo 1903 V Antonovich pri svitli avtobiografiyi ta danih istoriyi 1909 Z ostannih lit zhittya V M Domanickogo Zhertvi perehidnoyi epohi Anatol Svidnickij Lyuboracki obidva 1911 Ryad prac prisvyativ zhittyu i tvorchosti T Shevchenka jogo roli v istoriyi ukrayinskoyi kulturi K Bryullov i Shevchenko 1900 Vidviduvachi mogili T G Shevchenka 1903 Veliki rokovini Do 50 littya smerti Tarasa Shevchenka 1911 Znachennya T Shevchenka Poeziya voli j pravdi obidvi 1914 Suspilni j literaturni vplivi v pershomu periodi tvorchosti T G Shevchenka 1916 Recenzuvav tvori ukrayinskih pismennikiv Zalishiv spogadi Iz shodennika ukrayinskogo posla opubl 1938 Okremi vidannya Matushevskij F V B Antonovich pri svitli avtobiografiyi ta danih istoriyi Sin Ukrayini V B Antonovich U 3 t Uporyad V Korotkij V Ulyanovskij K 1997 T 2 S 7 16 Matushevskij F Iz shodennika ukrayinskogo posla Z minulogo Zbirnik Red R Smal Stockij Varshava 1938 S 138 157 Matushevskij F Listi do M Kocyubinskogo Listi do Mihajla Kocyubinskogo Uporyadk ta koment V Maznogo Nizhin 2002 T III Karmanskij Mochulskij S 333 335 Matushevskij F Krivava bajka F Matushevskij Kiyiv VIK 29 s il Nashi spravi 15 Arhivovano 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Vshanuvannya pam yati Redaguvati12 grudnya 2019 roku u Istoriko memorialnomu muzeyi Mihajla Grushevskogo m Kiyiv vidkrilas vistavka Saga pro Matushevskih na yakij predstavleno materiali z zhittya sim yi Fedora Matushevskogo na chest Fedora Matushevskogo nazvani vulicya u Smili ta provulok u Cherkasah Literatura RedaguvatiV I Golovchenko Matushevskij Fedir Pavlovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Matushevskij Fedir Enciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnikova chastina Golov red V Kubijovich Reprint vidtvorennya K 1996 T 4 S 1492 Matushevskij Fedir Ukrayinski pismenniki diaspori Materiali do biobibliografichnogo slovnika Avt ukl O Bilik G Gamalij F Pogrebennik K 2007 Chast 2 S 58 59 Pogrebennik F P Matushevskij Fedir Pavlovich Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 3 S 318 Pogrebennik F Politichnij zaslanec Vizvolnij Shlyah 1997 Kn 11 S 1370 1373 Chikalenko Ye Spogadi 1861 1907 Nyu Jork 1955 S 447 451 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Borisov Vadim 2019 Rodovid Fedora Matushevskogo za danimi Centralnogo derzhavnogo arhivu Ukrayini m Kiyiv XXVIII krayeznavchi chitannya imeni o Petra Lebedinceva m Bila Cerkva 24 veresnya 2015 roku s 15 21 https doi org 10 6084 m9 figshare 11362544 v1Posilannya RedaguvatiMatushevskij Fedir Pavlovich Arhivovano 25 travnya 2022 u Wayback Machine ESU Matushevskij Fedir Pavlovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 118 119 Matushevskij Fedir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 936 937 1000 ekz Biografiya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Pres Centr Institut istoriyi Ukrayini Arhivovano 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Svit I Fedir Pavlovich Matushevskij 1869 1919 Ukrayinskij istorik 1978 01 03 Arhivovano 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Rodina Matusheskih Arhivovano 14 kvitnya 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Matushevskij Fedir Pavlovich amp oldid 39332187