Марія Угорська Марія I Анжуйська 1371 1395 королева Угорщини та Хорватії Королева Русі з 1382 і до її смерті 1395 року П

Намагаючись зберегти цілість держави, король зробив єдиною спадкоємицею свою старшу доньку Марію, обіцявши її в дружини Сигізмундові І Люксембурзькому. Але слідом за смертю Людовика I 1382 року почалася боротьба за владу. Марія стала королевою Угорщини у віці десяти років, а регентом при ній була її мати, королева Єлизавета.

Марія, що стала королевою Угорщини, внаслідок попередньої угорсько-польської унії також стала й королевою Польщі. Крім того вона була Королевою Хорватії та Королевою Русі.

1350 року Людовик І уклав угоду зі своїм вуєм, Королем Казимиром (підтвердження Вишеградського договору 1338 року). Згідно із цієї угодою Угорщина «відступала свої спадкові права» на Галицько-Волинське князівство пожиттєво Казимиру, а після його смерті (якщо у нього не буде синів) усі землі Держави Казимира переходять до Людовика І (небожа Казимира), у випадку наявності в Казимира синів, король Угорщини мав виплатити їм зазначену суму і повернути королівство Русі під своє управління.

Оскільки у Казимира не було дітей, то після смерті Казимира його небіж Людовик І успадкував усі землі Держави Казимира (в тому числі і Королівство Руське). Кароль Шайноха стверджував, що мав протевтонські симпатії, як і П'ясти над Віслою.

У 1385-му Марія вийшла заміж за Сигізмунда I Люксембурзького (1368—1437) — сина імператора Священної Римської імперії Карла IV.

Однак частина польської шляхти виступила проти претензій Сигізмунда на польський трон. Розпочалась Громадянська війна у Великопольщі (1382–1385), внаслідок якої молодша сестра Марії Ядвіґа I була проголошена королевою Польщі. Угорсько-польська династична унія була скасована.

Хоча після смерті Людовика І Марія (1382-1387) й стала Королевою Галичини і Володимирії (1382—1387), проте 1387 Руське королівство було захоплене Ядвігою, яка проголосила себе Королевою Русі. Марія і її нащадки цього не визнали. Королі Угорщини до 1918 року титулувались королями Русі, — тоді як королі Польщі панами і володарями. Належність королівства Русі до угорської корони ще у XIV столітті визнавали Папи Римські, а остаточно питання належності мав вирішити Сейм шляхти обох держав, який ніколи не скликався.

Користуючись тим, що в Угорщині почалась боротьба за трон і королева-мати Єлизавета Боснійська і Марія потрапили у полон до ворожих їм володарів Хорватії, молодша сестра Ядвіґа I, королева Польщі, здійснила військовий похід на Королівство Русі й Львів, де міщани та шляхта присягнули їй на вірність.

Королева Марія померла при пологах 1395 р. разом з дитиною, Угорщина (а також спадкові права на Королівство Галичини і Володимирії) відійшли до її чоловіка.

У грамотах для Галичини (1383—1385 роки), які аналізував Михайло Грушевський, вона титулує себе тільки як угорська королева. Старостою в цей час був Емерик Бебек.

Родовід Редагувати

16. Карл II, король Неаполю

8. Карл Мартел Анжуйський

17. Марія Арпад

4. Карл I Роберт

18. Рудольф I Габсбург

9. Клеменція Габсбурзька

19. Гертруда Гогенберзька

2. Людовик Угорський

20. Казимир I Куявський

10. Владислав I Локетек

21. Єфросинія Опольська

5. Єлизавета Польська

22. Болеслав Побожний

11. Ядвіга Болеславівна

23. Йолента Польська

1. Марія I Анжуйська

24. Приєзда I

12. Стефан I Котроман

Стефан II Котроманич

26. Стефан Драгутин

13. Єлизавета Сербська

27. Каталіна Угорська

3. Єлизавета Боснійська

28. Зеномисел Іновроцлавський

14. Казимир III Гневковський

29. Соломея Поморська

Елизавета Куявська

Примітки Редагувати

фактичну владу над Королівством передала своєму чоловіку Сигізмунду I Люксембургу
титулярна
Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 44. — ISBN 966-7255-01-8.
Jadwiga a Jagiełło, 1374–1413. — т. 1. — S. III. (пол.)
Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 114.

Джерела Редагувати

Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV.

Попередник
Людовик Угорський

Королева Угорщини
1382-1395

Наступник
Сигізмунд I Люксембург

Попередник
Людовик Угорський

Королева Галичини та Володимирії
1382-1387

Наступник
Сигізмунд I Люксембург (титулярний)
Карл Малий (недовго правив)
Ядвіга Анжуйська (фактична)

[1] фактичну владу над Королівством передала своєму чоловіку Сигізмунду I Люксембургу

[2] титулярна

[3] Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 44. — ISBN 966-7255-01-8.

[4] Jadwiga a Jagiełło, 1374–1413. — т. 1. — S. III. (пол.)

[5] Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 114.