Маргари́н (стара назва олеомаргарин) — харчовий жир; високодисперсна жироводяна система, до складу якої входять харчові жири, молоко, сіль, цукор, емульгатори, інші компоненти. Основою маргаринів служать гідрогенізовані рослинні олії та/або рідкі жири риб і тварин (саломаси). З точки зору споживача, маргарин може розглядатися як ерзац вершкового масла.
| Маргарин — твердий харчовий жир | |
| Тип | Харчовий жир |
|---|---|
| Походження | Франція |
| Необхідні компоненти | Гідрогенізовані жири рослинні і олії в натуральному та стверділому вигляді рафіновані дезодоровані, питна вода, сіль, емульгатори: моно- та дигліцериди жирних кислот (E471), ефіри полігліцеридів та жирних кислот (E475), лецитин соєвий (E322) |
| Зазвичай використовувані компоненти | Сухе молоко, консервант: сорбінова кислота (E200), барвник: бета-каротин (E160а), лимонна кислота (E330), ароматизатори |
| 743 ккал (3111 кДж) | |
Харчова цінність (на порцію) | |
| Глікемічний індекс | 55 (низький) |
| Схожі страви | Спред |
|
Етимологія Редагувати
Запозичення з французької мови. Французьке margarine "хімічна речовина, що міститься в жирах" утворене в 1836 році французьким хіміком М.-Е.Шеврелем від margarique "маргаринова (кислота)", що походить від грецького μαργαρον "перлина, перламутр" (за кольором кислоти).
Виготовлення Редагувати
Виготовляється твердим і рідким.
При виготовленні маргарину на саломасах останню емульгують у молоці, в якому почалось молочнокисле бродіння під дією бактерій Bacillus aidi levolactiti. В утворену емульсію додають барвники (яєчний жовток або каротини), ароматизатор для створення запаху вершкового масла — бутандіон, антиоксиданти (2-трет-бутил-4-метоксифенол), природні поверхнево-активні речовини: вітамін D, сіль, цукор, лецитин тощо. При зміні умов гідрування отримують не повністю гідровані олії, а з такої саломаси — м'які сорти маргаринів.
З метою зниження вмісту трансізомерів жирних кислот у маргаринах, гідрогенізовані жири замінюють на композиції переетерифікованих і модифікованих жирів. Маргарини також виготовляють на продуктах фракціонування пальмової олії – пальмовому олеїні і пальмовому стеарині, використовується кокосова олія, створено жирові основи для виробництва маргарину, які містять рідкі купажовані олії.
Застосування Редагувати
Маргарин вживають безпосередньо в їжу, а також для приготування кулінарних і хлібобулочних виробів.
За калорійністю маргарин не поступається вершковому маслу, а за деякими показниками має переваги.
Він містить багато жирних кислот, які вводять в нього додаванням рослинної олії; температура плавлення маргарину 27-34°С, що сприяє його засвоюванню організмом; нестачу вітамінів покривають штучною вітамінізацією продукту.
У маргарині міститься до 82 % жиру та до 17 % вологи.
Засвоюваність організмом сягає 97,5 %.
Маргарин в культурі Редагувати
Про маргарин на українській кіностудії «Київнаукфільм» створено документальну стрічку «Маргарин» (1971, Диплом Всесоюзного фестивалю рекламних фільмів).
Деякі нормативно-технічні документи в Україні Редагувати
- ДСТУ 4463:2005 Маргарини, жири кондитерські та для молочної промисловості. Правила приймання та методи випробування
- ДСТУ 3001:2008 Маргарини та маргаринова продукція. Терміни та визначення
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Ю.О. Ластухін Хімія природних органічних сполук: Навч.посібник. - Львів: Національний університет "Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр "Інтелект+" Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід", 2005. - 506с. ISBN 966-7597-47-4
- Словник української мови: Том четвертий І-М / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк- К.:«Наукова думка», 1973
- Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7. Т.З.: Кора - М/ Укл.:Р.В.Болдирєв та ін.-1989.-552с. ISBN 5-12-001263-9. 10450 прим.
- Синдякова Т.А. Переетерификация как наиболее эффективный способ модификации жиров / Т.А. Синдякова // Масложировая промышленность. – 2010. – № 3. – С. 11-12.
Література Редагувати
- Товароведение мясных рыбных молочных и жировых товаров. — Москва: Экономика, 1985 — С. 276.