Літви́ця — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 підпорядковалося Трипутнянській сільській раді. з центром у селі Трипутня. Населення становить 351 особа (2011). На сільському цвинтарі є поховання курінного УПА Микити Скубу («Лайдаки») та його вояків.
село Літвиця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Громада | Дубровицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA56080070220035807 |
Облікова картка | с Літвиця |
Основні дані | |
Засноване | 1769 |
Населення | 351 (01.01.2011) |
Площа | 0,41 км² |
Густота населення | 960,98 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34151 |
Телефонний код | +380 3658 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°34′12″ пн. ш. 26°21′31″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря | 176[джерело?] м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34150, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Трипутня, вул. Шевченка, 61а |
Карта | |
Літвиця | |
Літвиця | |
Мапа | |
Назва ред.
Польською мовою згадується як Litwisk, російською — як Литвисы.
Географія ред.
Площа села — 0,41 км². Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».
Клімат ред.
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 608 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,4 °C. Річна амплітуда температур становить 24,0 °C.
Клімат Літвиці | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,6 | −1,4 | 3,4 | 12,3 | 19,1 | 22,8 | 23,8 | 23,0 | 18,1 | 11,8 | 4,7 | −0,1 | 11,2 |
Середня температура, °C | −5,6 | −4,6 | −0,3 | 7,4 | 13,6 | 17,4 | 18,4 | 17,6 | 13,1 | 7,8 | 2,2 | −2,6 | 7,0 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,6 | 8,1 | 12,0 | 13,1 | 12,2 | 8,2 | 3,8 | −0,3 | −5,1 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 28 | 41 | 57 | 87 | 81 | 64 | 57 | 45 | 41 | 41 | 608 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Пам'ятки природи ред.
- Літвицький заказник — лісовий заказник місцевого значення площею 74 га, розташований в Літвицькому лісництві.
Історія ред.
Село вперше згадується 1769 року. До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства. У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали село Яцулі, гаївки Цегельня, Кадлубок і Заружі та лісничівка Вонячівка.
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН. На весні 1943 року польська банда напала на село і спалила його, вбивши 25 мирних мешканців. У березні польські більшовицькі партизани пограбували село і спалили 5 хат, мешканці села втекли в ліс. У квітні 1943 року польські більшовицькі партизани пограбувала та повністю спалила село, вбивши 1 чоловіка похилого віку та поранивши одну мешканку села. Загалом встановлено 32 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 17 загинуло, 14було репресовано.
У 1947 році села Літвиця та Вільне разом з хуторами Вовчівка, Лисуха та Міст підпорядковувалися Літвицькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,62 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,72 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,15 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 141 мбер, з якої: зовнішнього — 21 мбер, загальна від радіонуклідів — 120 мбер (з них Cs — 109 мбер).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.
Населення ред.
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1859 | 141 | — |
1906 | 371 | +163.1% |
1921 | 321 | −13.5% |
1989 | 457 | +42.4% |
1993 | 402 | −12.0% |
2001 | 394 | −2.0% |
2011 | 351 | −10.9% |
2017 | 367 | +4.6% |
Динаміка населення |
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Літвиця налічувалося 14 дворів та 141 житель (65 чоловіків і 76 жінок), усі православні. Станом на 1906 рік у селі було 53 двори та мешкала 371 особа.
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 61 будинок та 321 мешканець, з них: 144 чоловіки та 177 жінок; 307 православних, 8 юдеїв та 6 римо-католиків; 307 українців, 8 євреїв та 6 поляків.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 224 чоловіки та 233 жінки. На кінець 1993 року в селі мешкало 402 жителів, з них 102 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 394 особи. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 351 особа. Густота населення — 960,98 особи/км².
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,24 % |
білоруська | 0,25 % |
російська | 0,25 % |
інші | 0,26 % |
Вікова і статева структура ред.
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 36 | 39 | 75 |
18-39 | 65 | 40 | 105 |
40-59 | 50 | 36 | 86 |
60+ | 32 | 54 | 86 |
Разом | 183 | 168 | 351 |
Соціально-економічні показники ред.
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 351 | |||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % |
87 | 25 | 98 | 28 | 185 | 53 | 80 | 23 | 88 | 25 | 168 | 48 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 351 | |||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % |
1 | 1 | 2 | 2 | 3 | 3 | 17 | 20 | 15 | 20 | 32 | 40 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
284 | 81 | 130 | - | - | 37 | 14 | 1 | 1 | 9 | 33 | - | 3 | 1 |
Політика ред.
Органи влади ред.
До 2020 року місцеві органи влади були представлені Трипутнянською сільською радою.
Вибори ред.
Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560291. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 275 осіб.
Культура ред.
У селі працює Літвицький сільський клуб на 80 місць.
Поховання вояків УПА ред.
11 березня 1944 в бою з військами НКВС під с. Білим загинули воїни УПА: кулеметник на псевдо «Бора» і курінний «Лайдака» (куля попала в чоло). Того ж дня від ран помер санітар на псевдо «Крейсер» з Дубровиці. Всі були поховані у Литвіці 15 березня 1944 р. 16 листопада 1944 р. сотенний «Давун» родом із Волині був похований поруч із «Лайдакою».
У серпні 2011 р. на прохання сільського голови село відвідало Товариство пошуку жертв війни та політичних репресій «Пам'ять». Пошуковці провели дослідні роботи, у результаті яких виявили п'ять кістяків: один жіночий (цивільна особа) та четверо військових серед яких курінний УПА Микита Скуба-«Лайдака». Коштом благодійної ініціативи «Героїка» було виготовлено чотири козацькі хрести, які доправили з Черкащини на Рівненщину та встановили на могилах загиблих воїнів. Для монтажу чотирьох пам'ятників (вага кожного понад 200 кг) знадобилась праця 10 людей і два дні роботи. Освячення хрестів здійснив священик УПЦ КП от. Микола.
Релігія ред.
У другій половині XIX століття село належало до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.
Галерея ред.
Примітки ред.
Коментарі ред.
- рос. Литвискъ (Кривица), 22 двори.
- нім. Litwißk (Kriwitza), 22 двори.
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»
Джерела ред.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- ↑ с Літвиця // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу за 31 травня 2015. (пол.)
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 200. (рос.)
- Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). . Науковий вісник НЛТУ України (укр.) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Litvytsia climate: Average Temperature, weather by month, Litvytsia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019. (англ.)
- Коротун, 1996, с. 262.
- ІАУ, 1980, с. 55.
- Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
- ІАУ, 1980, с. 57.
- Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Денищук, 2003, с. 203.
- Денищук, 2003, с. 261.
- Денищук, 2003, с. 264.
- Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 153. — ISBN 978-966-8424-79-3.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Коротун, 1996, с. 270.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- ↑ Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 650. (рос. дореф.)
- ↑ . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- ↑ Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- ДАРО Ф-30 оп-2 стр.88-89.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 14 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 14 жовтня 2011.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.
Книги ред.
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
- Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.
Офіційні дані та нормативно-правові акти ред.
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи ред.
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Посилання ред.
- с. Літвиця // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.