Людмила Георгіївна Зикіна (рос. Людмила Георгиевна Зыкина; 10 червня 1929, Москва, СРСР — 1 липня 2009, Москва, Російська Федерація) — радянська и російська співачка, виконавиця російських народних пісень, романсів, естрадних пісень. Герой Соціалистичної Праці (1987), народна артистка СРСР (1973), лауреат Ленінської (1970) и Державної премії РРФСР імені М. І. Глінки (1983). Кавалер двох орденів Леніна (1979, 1987). Художній керівник і солістка Державного академічного російського народного ансамблю «Россия» (1977—2009).
| Зикіна Людмила Георгіївна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 10 червня 1929 |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Дата смерті | 1 липня 2009 (80 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Причина смерті | інфаркт міокарда |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Роки активності | з 1947 |
| Громадянство | СРСР і Росія |
| Професії | акторка, співачка, музична педагогиня |
| Освіта | Державний музично-педагогічний інститут імені М. М. Іпполітова-Іванова і Російська академія музики імені Гнесіних |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | гітара, баян і вокал[d] |
| Жанри | естрада, народна музика, Романс і російська народна пісняd |
| Лейбли | Мелодія |
| Нагороди | |
| Автограф | |
| Файли у Вікісховищі |
Репертуар Людмили Зикіної нараховував більш ніж 2 тисячі співочих творів.
Життєпис ред.
Людмила Зикіна народилася 10 червня 1929 року в Москві в сім'ї робітників. У роки німецько-радянської війни працювала токарем на Московському верстатобудівному заводі ім. Серго Орджонікідзе. Була удостоєна почесного звання «Заслужений орджонікідзівець». Після війни працювала санітаркою в підмосковному військовому госпіталі, а потім швалею в лікарні імені Кащенка.
Творча біографія почалася 1947 року з участі у Всесоюзному конкурсі молодих виконавців, після якого її прийняли в Державний академічний російський народний хор імені М. Ю. П'ятницького.
1960 року Зикіна почала сольну кар'єру, а 1977 року створила Державний академічний російський народний ансамбль «Росія».
Репертуар співачки складався з двох тисяч пісень. Альбоми Зикіної розійшлися загальним накладом шість мільйонів примірників. Співачка також написала три книги, в яких описала подробиці своєї творчої біографії — 1975 року була видана «Пісня», 1987 — «На перехрестях зустрічей», 1998 — «Тече моя Волга».
Зикіна була дуже популярна і в багатьох країнах СНД, особливо в Азербайджані, де вона виступала кілька разів. 1972 року Гейдар Алієв, перебуваючи тоді на посаді 1-го секретаря ЦК КП Азербайджану, привітав відому співачку із званням Народна артистка Азербайджанської РСР.
Людмила Зикіна виконала такі популярні пісні: «Течёт река Волга[ru]» (композитор — Марк Фрадкін, поет — Лев Ошанін), «Оренбургский пуховый платок» (композитор — Григорій Пономаренко, поет — Віктор Боков), «На побывку едет» (композитор — Олександр Аверкін, поет — Віктор Боков), «Поклонимся великим тем годам» (композитор — Олександра Пахмутова, поет — Михайло Львов), «Калина во ржи» (композитор — Олександр Білаш, поет — Володимир Федоров), «Я лечу над Россией», «Растёт в Волгограде берёзка» (композитор — Г. Пономаренко, поет — Маргарита Агашина), «Киев — красное солнышко» (композитор — Олександра Пахмутова, поет — Микола Добронравов) і багато інших.
Див. також ред.
- 4879 Зикіна — астероїд, названий на честь співачки.
Примітки ред.
- ↑ Зыкина Людмила Георгиевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.turkishweekly.net/news/82889/-ussr-people-s-artist-lyudmila-zykina-died-.html
- Find a Grave — 1996.
- Киев - Красное Солнышко на YouTube
Посилання ред.
- Людмила Зикіна [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.] на peoples.ru