Баян

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Баян (сленг).

Бая́н — музичний інструмент, удосконалена хроматична гармоніка. Назва походить від імені Бояна — поета-співця Стародавньої Русі 2-ї пол. XI — поч. XII ст. — історичного регіону в Східній Європі з центром у середньому Подніпров’ї — Київської землі у вузькому смислі цього слова. Прототип Баяна створено 1870 рос. музикантом-гармоністом М. І. Білобородовим (1827 —1912). Баян складається з двох кришок-коробок, з'єднаних між собою міхами, та двох кнопочних клавіатур для правої і лівої рук. Права клавіатура використовується звичайно для виконання голосів мелодії, а ліва — для акомпанементу. Цей різновид баяна отримав назву готового баяна.

Ноти пишуться на двох нотоносцях, з'єднаних аколадою, в скрипковому та басовому ключах; акорди лівої руки часто позначаються літерами. Звуковий діапазон клавіш правої руки — від B до cis⁴, двох рядків клавіш лівої руки — від G до fis, інші три рядки клавіш лівої руки призначені для видобування акордів (мажорного, мінорного, та домінант-септакорду). Удосконалені концертні баяни мають дещо ширший діапазон, а також додатковий рядок кнопок лівої руки для видобування зменшених септакордів.

Різновид баяна — виборний баян — відрізняється відсутністю готових акордів. На виборному баяні ліва рука може виконувати різноманітні акорди на розсуд композитора або виконавця, що збільшує можливості цього інструмента, по відношенню з готовим, однак значно ускладнює техніку гри на ньому. Баян застосовується як сольний і ансамблевий інструмент.

Див. також

• Бандонеон
• Народний музей історії баяна імені В. А. Барелюка

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Энциклопедический музыкальный словарь : [ ][рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — 632 с.
• Типовий баян від Stagg^{[недоступне посилання з червня 2019]}