Люба́ртівський повіт (рос. Любартовский уезд, пол. Powiat lubartowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської губернії Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1869 році. Повітовий центр — місто Любартів.
| Любартівський повіт | |
| | |
| Губернія | Люблінська губернія |
|---|---|
| Центр | Любартів |
| Створений | 1869 |
| Скасований | 1939 |
| Площа | 1200,4 (1885) |
| Населення | 86 894 осіб (1897) |
| Найбільші міста | Любартів |
| Наступники | Любартівський повіт |
Волості Редагувати
При утворенні до повіту входили 1 місто (Любартів) і 4 містечка (Кам'янка, Фірлей, Міхів, Чемерники) та 14 сільських волостей. В повіті було сіл і селищ — 171.
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:
- Велике — с. Велике,
- Кам'янка — с. Кам'янка,
- Луцька — с. Загороди,
- Людвин — с. Людвин,
- Люшава — с. Люшава,
- Німці — с. Німці,
- Рудно — с. Рудно,
- Самокляски — с. Самокляски,
- Спічин — с. Спічин,
- Сирники — с. Сирники,
- Тарло — с. Тарло,
- Фірлей — с. Худоволя,
- Худоволя — с. Міхів,
- Чемерники — с. Чемерники.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Любартовського повіту передана з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: села Дратів, Каніволя, Кобилки, Людвин і Щецин волості Людвин.
Розташування Редагувати
Повіт розташовувався на північному сході губернії. Межував на півдні — з Люблінським і Холмським повітом, на заході — з Ново-Олександрійським повітом, на півночі — з Радинським і Луківським повітами Сідлецької губернії, на сході — з Володавським повітом Сідлецької губернії.
Населення Редагувати
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 855 українськомовних греко-католиків.
У 1883 році населення повіту становило 74 365 осіб, з них: 58 846 римокатоликів, 8 490 юдеїв, 5 153 євангелістів, 1 441 православних (до 1875 р. — греко-католики) і 435 баптистів.
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 101 392 особи. З них 70 785 ос. (81,5 %) — поляки, 10 045 ос. (11,6 %) — євреї, 3 712 ос. (4,3 %) — німці, 1 590 ос. (1,8 %) — українці.
Джерела Редагувати
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Powiat lubartowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 380. (пол.) (пол.)
Посилання Редагувати
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 5 грудня 2016. (рос.)
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Любартовский уезд [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)