Любартівський повіт пол powiat lubartowski один з 20 земських повітів Люблінського воєводства Польщі Утворений 1 січня 1

Любартівський повіт (пол. powiat lubartowski) — один з 20 земських повітів Люблінського воєводства Польщі. Утворений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи.

Любартівський повіт

Powiat lubartowski

Повіт на мапі воєводства


Герб	Прапор

Країна

Польща

Воєводство

Люблінське

Адміністративний центр

Любартів

Населення:

90 235 (2008)

Площа:

1288,75

Густота:

70

Урбанізація:

31,63 %

Номери автомобілів:

LLB

TERYT: 3.06.09.08.00.0

Код ISO:

Адмніністративний поділ

гміни	міські	1
	місько-сільські	3
	сільські	9

Адміністрація

Мапа
Староста:	Marian Starownik (2006)
Адреса:	ul. Słowackiego 8 21-100 Lubartów

-

Загальні дані Редагувати

Повіт знаходиться у центральній частині воєводства. Адміністративний центр — місто Любартів. Станом на 1.01.2008 населення становить 90 235 осіб, площа 1288,75 км².

Демографія Редагувати

Демографічні дані повіту станом на 30.06.2005:

	Всього	Жінки	Чоловіки
	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Повіт	90 839	100	46 358	51	44 481	49
Міста	28 719	100	14 924	52	13 795	48
Села	62 120	100	31 434	50,6	30 686	49,4

Історія Редагувати

За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року населення повіту становило 96 243 осіб (46 641 чоловік та 49 602 жінки), налічувалося 13 525 будинків. Розподіл за релігією: 83 732 римо-католиків (87,00 %), 9669 юдеїв (10,03 %), 1215 євангельських християн (1,26 %), 1197 православних (1,24 %), 430 християн інших конфесій (0,45 %). Розподіл за національністю: 86 889 поляків (90,28 %), 7653 євреїв (7,95 %), 951 українець (0,99 %), 715 німців (0,74 %), 35 осіб інших національностей (0,04 %).

9 вересня 1944 року в Любліні за вказівкою верховної радянської влади було укладено угоду між Польським комітет національного визволення та урядом УРСР, що передбачала польсько-український обмін населенням. З 15 жовтня 1944 по серпень 1946 року в Україну з Любартівського повіту було депортовано 811 осіб.

Примітки Редагувати

Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. VIII. Tablica wojewódzka. (пол.)
Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР / за ред. Є. Місила; пер. з пол. І. Сварника. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 8.
Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 753-754. — (Український Архів. – Т. XLI)

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[населення_1921-2] Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. VIII. Tablica wojewódzka. (пол.)

[Місило_2007-3] Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР / за ред. Є. Місила; пер. з пол. І. Сварника. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 8.

[Надбужанщина-4] Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 753-754. — (Український Архів. – Т. XLI)