www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луценко Анатолій Федорович Анато лій Фе дорович Луце нко 17 02 1925 19 10 2002 український поет художник вчитель Відмінн

Луценко Анатолій Федорович

Анато́лій Фе́дорович Луце́нко (17.02.1925-19.10.2002) — український поет, художник, вчитель. Відмінник народної освіти. Член Національної спілки письменників України з 1996 року, лауреат Премії Григорія Сковороди та Премії Івана Огієнка.

Анатолій Федорович Луценко
Народився 17 лютого 1925(1925-02-17)
с. Саверці, Попільнянський район, Білоцерківська округа (тепер Житомирська область)
Помер 19 жовтня 2002(2002-10-19) (77 років)
смт. Калита, Броварський район, Київська область
Поховання смт. Калита
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність художник, поет, публіцист
Знання мов російська
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Луценко.

Біографія ред.

Народився 17 лютого 1925 року в с. Саверці Попільнянського району Житомирської області.

У 30-40-х роках родина Анатолія Федоровича була розкуркулена та заслана в Сибір. В 16 років, під час Другої світової війни потрапив у фашистський табір Освенцим. Звідки втік через Францію за допомогою Руху Опору, учасником якого він був.

У 1948 р. закінчив Київське училище прикладних мистецтв, у 1972 р. — Ленінградську академію мистецтв. З 1972 року і до кінця життя працював вчителем образотворчого мистецтва в Калитянській середній школі на Броварщині, де організував мистецьку студію «Веселка». Тепер у школі створено його музей.

Створив 4 альбоми пейзажних малюнків по 200 у кожному, також опанував графіку та іконопис. Анатолій Федорович розписав відбудувану Свято-Миколаївську церкву в с. Калита.

У своїх віршах намагаюсь передати судьбу отчого краю, рідного села, з якого пішов у життя. Пішов пізнавати барву і слово, які любляться мені. На рідній землі стільки зваби, зваги і ще такого, чого не в силах передати барвами. Тоді беруся писати. Беруся за слово. Хочеться, щоб слово стало барвою, а барва - мелодією.

Творча діяльність ред.

Основні теми творчості Анатолія Федоровича: образ матері

та образ України

У 1986 р. видав книжку «Важкі жита» у колективному збірнику «Поліття» («Радянський письменник»).

У періодиці видрукувані літературно-дослідницькі статті про творчість Михайла Клименка, Миколи Костомарова, Максима Рильського, Лесі Українки, Тараса Шевченка.

Усі книжки автора вийшли у власному художньому оформленні.

Збірки поезій ред.

Збірки поезій «Сльоза і пам'ять» (1991) та «Живиця отчої землі» (1993) вийшли у видавництві м.Баранівка на Житомирщині.

  • «Живучий пломінь» (Поезії. — К., — 1993 — с.59)
  • «На моїм парозі» (Поезії. — видавництво Пан-студія — 1994 — с.47)
  • «Не все розгубив»
  • «Овогневе життя» (1994)
  • «Максимове джерело» (1995)
  • «Із пекла в пекло» (1996)
  • «Кущиста рунь» (1997)
  • «Вседоля» (1999)
  • «Неповторні відтінки» (2000)
  • «Глибиною серця» (2001)

Вшанування ред.

20 травня 2016 року у Броварах з'явилось вулиця, названа на честь Анатолія Луценка.

Джерела ред.

  • Криниця. Літературна Броварщина. Поезія. Проза. Переклади. К., «Хрещатик», 1994 р. 156 стор.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 11 липня 2019. 
  2. . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 24 травня 2013. 
  3. . Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 24 травня 2013. 
  4. [1] [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.]. Розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації № 196 від 20.05.2016
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Anato lij Fe dorovich Luce nko 17 02 1925 19 10 2002 ukrayinskij poet hudozhnik vchitel Vidminnik narodnoyi osviti Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1996 roku 1 laureat Premiyi Grigoriya Skovorodi ta Premiyi Ivana Ogiyenka 2 Anatolij Fedorovich LucenkoNarodivsya 17 lyutogo 1925 1925 02 17 s Saverci Popilnyanskij rajon Bilocerkivska okruga teper Zhitomirska oblast Pomer 19 zhovtnya 2002 2002 10 19 77 rokiv smt Kalita Brovarskij rajon Kiyivska oblastPohovannya smt KalitaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist hudozhnik poet publicistZnannya mov rosijskaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Lucenko Zmist 1 Biografiya 2 Tvorcha diyalnist 2 1 Zbirki poezij 3 Vshanuvannya 4 Dzherela 5 PrimitkiBiografiya red Narodivsya 17 lyutogo 1925 roku v s Saverci Popilnyanskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti V ditinstvi sinom voroga narodu Mene vvazhali Tyazhko j doteper Hodiv u shkolu bosij i golodnij Odin ya v klasi buv ne pioner Yak te ptashatko zagnane u klitku Za sho Male nevinne Ya ditya Nihto ne bachiv yak ya plakav girko Yak proklinav ne raz svoye zhittya U 30 40 h rokah rodina Anatoliya Fedorovicha bula rozkurkulena ta zaslana v Sibir V 16 rokiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni potrapiv u fashistskij tabir Osvencim Zvidki vtik cherez Franciyu za dopomogoyu Ruhu Oporu uchasnikom yakogo vin buv 3 U 1948 r zakinchiv Kiyivske uchilishe prikladnih mistectv u 1972 r Leningradsku akademiyu mistectv Z 1972 roku i do kincya zhittya pracyuvav vchitelem obrazotvorchogo mistectva v Kalityanskij serednij shkoli na Brovarshini de organizuvav mistecku studiyu Veselka Teper u shkoli stvoreno jogo muzej Stvoriv 4 albomi pejzazhnih malyunkiv po 200 u kozhnomu takozh opanuvav grafiku ta ikonopis Anatolij Fedorovich rozpisav vidbuduvanu Svyato Mikolayivsku cerkvu v s Kalita nbsp U svoyih virshah namagayus peredati sudbu otchogo krayu ridnogo sela z yakogo pishov u zhittya Pishov piznavati barvu i slovo yaki lyublyatsya meni Na ridnij zemli stilki zvabi zvagi i she takogo chogo ne v silah peredati barvami Todi berusya pisati Berusya za slovo Hochetsya shob slovo stalo barvoyu a barva melodiyeyu nbsp Tvorcha diyalnist red Osnovni temi tvorchosti Anatoliya Fedorovicha obraz materi Pri kaganci kolis v ditinstvi mati Natomlena sidila nad shittyam I pochinala z zhuroyu spivati I buv toj spiv iz sliz yiyi zhittya ta obraz Ukrayini A bolyu po vincya Vid ridnoyi movi Uzhe vidriklisya Chi ye v nij potreba Koli prodayem ukrayinski dibrovi Polya u hlibah i u sinyavi nebo U 1986 r vidav knizhku Vazhki zhita u kolektivnomu zbirniku Polittya Radyanskij pismennik U periodici vidrukuvani literaturno doslidnicki statti pro tvorchist Mihajla Klimenka Mikoli Kostomarova Maksima Rilskogo Lesi Ukrayinki Tarasa Shevchenka Usi knizhki avtora vijshli u vlasnomu hudozhnomu oformlenni Zbirki poezij red Zbirki poezij Sloza i pam yat 1991 ta Zhivicya otchoyi zemli 1993 vijshli u vidavnictvi m Baranivka na Zhitomirshini Zhivuchij plomin Poeziyi K 1993 s 59 Na moyim parozi Poeziyi vidavnictvo Pan studiya 1994 s 47 Ne vse rozgubiv Ovogneve zhittya 1994 Maksimove dzherelo 1995 Iz pekla v peklo 1996 Kushista run 1997 Vsedolya 1999 Nepovtorni vidtinki 2000 Glibinoyu sercya 2001 Vshanuvannya red 20 travnya 2016 roku u Brovarah z yavilos vulicya nazvana na chest Anatoliya Lucenka 4 Dzherela red Krinicya Literaturna Brovarshina Poeziya Proza Perekladi K Hreshatik 1994 r 156 stor Primitki red Biblioteka DVNZ Pereyaslav Hmelnickij DPU im G Skovorodi Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 11 lipnya 2019 Neoficijnij sajt selisha Kalita Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 24 travnya 2013 Gromada Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 24 travnya 2013 1 Arhivovano 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Rozporyadzhennya golovi Kiyivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 196 vid 20 05 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lucenko Anatolij Fedorovich amp oldid 37285144