www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лозинський Михайло Михайлович Миха йло Миха йлович Лози нський псевдоніми криптоніми Закордонний М Л М М Л кий М та інші

Лозинський Михайло Михайлович

Миха́йло Миха́йлович Лози́нський (псевдоніми, криптоніми: Закордонний, М. Л., М. М., Л-кий, М. та інші; 30 червня 1880, с. Бабин-Зарічний, Калуський район, Івано-Франківська область — 3 листопада 1937, розстрільний полігон НКВД СРСР, урочище Сандармох, нині Медвеж'єгорський район, Республіка Карелія, РФ) — український публіцист, політичний діяч, дипломат, правознавець, біографіст, літературознавець, перекладач, театральний критик.

Лозинський Михайло Михайлович
Народився 30 червня 1880(1880-06-30)
с. Бабине (Бабин-Зарічний), Калуський повіт, Королівство Галичини і Володимирії,  Австро-Угорщина
Помер 3 листопада 1937(1937-11-03) (57 років)
РРФСР,  СРСР
Поховання Сандармох
Країна  ЗУНР Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність публіцист, дипломат, театральний критик, політик, правник, біограф, літературознавець, перекладач
Галузь юриспруденція
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Знання мов українська, німецька і французька
Заклад Український вільний університет
Посада міністр закордонних справ України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лозинський.

Життєпис Редагувати

Народився у с. Бабине (Калуський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина).

У 1893 його віддали до Станиславівської бурси, де провчився 5,5 років.

1899 — приїхав до Львова, щоби закінчити навчання у Львівській академічній гімназії.

1897 — почав друкувати статті в пресі (зокрема, від 1899 — театрально-критичного характеру).

Після закінчення академічної гімназії (1900) вчився на правничому відділі Львівського університету, проте вже у вересні 1901 перенісся до Відня, згодом до Цюриху.

Час, проведений у Львові, вирізняється великою увагою автора до українського театру, до стану театральної критики та драматургії на Галичині. Під впливом театральних вражень Станиславова та Львова М.Лозинський навіть напише окремий цикл поезій «У театрі» в єдиній своїй поетичній збірці «Любов-туга». М.Лозинський також писав рецензії на драматичні твори, зокрема на драму Антона Крушельницького «Семчишини». Він також був першим біографом життя та творчості дружини Антона Крушельницького Марії Слободи-Крушельницької (1935—1976).

У Відні зустрів свою майбутню дружину Марію Рафаїлівну Таратуту, студентку медичного університету й сестру запеклого більшовика Віктора Таратути. Приблизно в першій половині 1902 року Михайло одружився з Марією в Цюриху. Невдовзі став відомим у міжнародному соціалістичному русі як прибічник анархо-комунізму школи Бакуніна-Кропоткіна, проте з яскравим українським національним забарвленням. 1903 року Марія Рафаїлівна покинула університет, вони втрьох із сином Романом повернулися спочатку до Відня, згодом до Львова.

До 1906 в сім'ї Лозинських народилось 4 дітей — троє синів і донька.

У 1906 окремим виданням побачила світ праця М. Лозинського «Маркс-Енгельс-Лібкнехт про відбудованє Польщі» (написана у зв'язку з певними заявами відомого галицького соціал-демократа М.Ганкевича, який, розмірковуючи про відродження етнографічної Польщі й етнографічної України, посилався на К. Маркса і Ф. Енгельса. Особливо гострій критиці Лозинський піддав положення концепції Ф. Енгельса про «великі історичні народи» та «народності», де останні повинні вмирати на користь «великих історичних народів».

На початку 1907 вперше потрапив до Києва і жив там протягом лютого-березня, працюючи в редакції газети «Рада». З того часу починаються його регулярні відвідини української столиці, а також Одеси, Харкова, Варшави, Вільна, Москви, Санкт-Петербургу.

Приблизно 1914 року здобув ступінь доктора права у Віденському університеті.

1914—1917 — брав активну участь у діяльності «Союзу визволення України» (СВУ) у Відні, зокрема, друкував свої праці у «Вістнику СВУ». Його «Галичина в життю України» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на початку 1916 вийшла окремою брошурою у Відні (коштом СВУ).

Обраний до Української Національної Ради ЗУНР, у лютому 1919 він як член делегації брав участь у переговорах з місією Антанти, очоленою французьким генералом Бертелемі, а також у діяльності української делегації на Паризькій мирній конференції. Від березня того ж року М.Лозинський працював заступником державного секретаря (міністра) закордонних справ Західної області УНР.

У 1921—1927 — професор міжнародного права й історії української політичної думки Українського Вільного Університету (у Відні та Празі).

Радянський період Редагувати

У вересні 1927 року з дозволу радянського уряду переїхав до УСРР, очолював кафедру права в Інституті народного господарства у Харкові (1928—1930), також займав посаду у Харківському інституті марксизму. Нарівні з викладацькою роботою професор активно працював як науковець, друкував у радянській періодиці огляди поточних подій міжнародного життя.

За обвинуваченням у належності до Української Військової організації Лозинського було заарештовано 21 березня 1930 року, у вересні судова трійка при колегії ДПУ УСРР засудила його до 10 років виправно-трудових таборів, і 10 грудня 1933 професора етапували на Соловки.

Постановою окремої трійки Управління НКВД СРСР по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 отримав найвищу кару (розстріл). Вивезений із Соловків з великим етапом в'язнів СЛОН і страчений 3 листопада 1937 в урочищі Сандармох біля Медвеж'єгорська (нині Республіка Карелія, РФ). Дані про те, що М.Лозинський помер на засланні на Північному Уралі), архівними документами не підтверджені.

Клопотанням директора Інституту суспільних наук АН УРСР Івана Крип'якевича (1956) щодо реабілітації М.Лозинського було ініційовано процес перегляду його справи. Додатковим стимулом до перегляду справи стала заява 82-річної Марії Рафаїлівни, надіслана з Караганди на ім'я Генерального прокурора СРСР Р. А. Руденка.

Ухвалою Військового трибуналу КВО від 24 серпня 1957 постанови «трійок» при Колегії ДПУ УСРР від 23 вересня 1933 та УНКВС СРСР по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 було скасовано, і справу щодо М. М. Лозинського припинено за відсутністю складу злочину.

Видані твори та праці Редагувати

Історичні, історико-публіцистичні та політологічні праці Редагувати

Антологія Редагувати

  • Українська революція. Галичина в рр. 1918—1920: Розвідки і матеріали — Відень: Український соціологічний інститут, 1922.

Біографістика Редагувати

  • Тарас Шевченко. Єго житіє і значінє. — Наклад «Громадського голосу». — Львів, 1901.
  • Життєпис Драгоманова. — Вінніпеґ, 1907.
  • Люди. Біографічно-літературні нариси: Драгоманов, Франко, Павлик, Сембратович, Бернзон, Реклі, Крапоткін, Толстой, Тургенєв, Гарібальді. — Львів: накл. авт., 1909. — 130 с.
  • Про батька нашого Тараса Шевченка. — Коломия, 1914.
  • Іван Франко (З портретом).— Відень: Накл. Союзу визволення України, 1917.— 52 с. [ 2 липня 2019 у Wayback Machine.]
  • Михайло Павлик: Його життє і діяльність. — Відень: Накладом Союзу визволення України,
  • Ті, що від нас відійшли: Роман Сембратович, Михайло Коцюбинський, Кость Паньківський та ін. (Посмертні згадки). — Львів, 1917. — 53 с.

Спогади Редагувати

  • Галичина на Мировій конференції в Парижі. — Камінець, 1919.
  • Моє співробітництво з президентом Петрушевичем. — Львів: Накл. «Нового Часу», 1925. — 44 с.

Підручники Редагувати

Переклади Редагувати

  • Підеша. Восток і Запад, повість. — Коломия, 1903. — 155 с.
  • Горький М. Мальва і інші оповідання. В перекладах В.Гнатюка, С.Гуменюка та М.Лозинського. Накладом Русько-Української видавничої спілки. — Львів, 1904. — 184 с.
  • Тисяча й одна ніч. Арабські казки. Переклав Михайло Лозинський. // Літерат. Наук. Бібліот. Ч. 124—126. — Львів, 1906.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Слюзар В., Щербак Л. Лозинський Михайло Михайлович… с. 386
  2. Михайло Михайлович Лозинський — біографія // Культура України[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Михайло Лозинський. Галичина в життю України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Zbruch. — 2016. — 25 лютого.
  4. Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: У 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — Київ: Сфера, 2003. — С. 924.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: У 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — Київ: Сфера, 2003.
  • Віднянський С. В. Культурно-освітня і наукова діяльність української еміграції в Чехо-Словаччині: Український вільний університет (1921—1945 рр.) / НАН України; Інститут історії України. — К., 1994. — 82 с.
  • Листи Лозинського М. до Крушельницького А. — ЦДІА України у м. Львові. — ф. 361, оп. 1, спр. 102.
  • Осадчук Є. С. Михайло Лозинський — видатний український правник// Право України. — 2000. — № 6 — С. 119-112.
  • Осадчук С. С. Хто він, доктор права М. Лозинський? // Віче. — 1999. — № 8. — С. 102-112.
  • Рубльов О. С. Шляхами на Соловки: радянське десятиріччя Михайло Лозинського. (Автобіографія М. М. Лозинського) // Український історичний журнал. — 1997. — № 4. — С. 103-135.
  • Стрельський Г. Діячі України доби національно-визвольних змагань (1917—1920 рр.). Біографічний словник // Історія в школі. — 1998. — № 10. — С. 42.
  • Стрельський Г. В. Українські дипломати доби національно-державного відродження (1917—1920). — К., 2000. — С. 19-20.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miha jlo Miha jlovich Lozi nskij psevdonimi kriptonimi Zakordonnij M L M M L kij M ta inshi 1 30 chervnya 1 1880 s Babin Zarichnij Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblast 3 listopada 1937 rozstrilnij poligon NKVD SRSR urochishe Sandarmoh nini Medvezh yegorskij rajon Respublika Kareliya RF ukrayinskij publicist politichnij diyach diplomat pravoznavec biografist literaturoznavec perekladach teatralnij kritik Lozinskij Mihajlo MihajlovichNarodivsya 30 chervnya 1880 1880 06 30 s Babine Babin Zarichnij Kaluskij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer 3 listopada 1937 1937 11 03 57 rokiv RRFSR SRSRPohovannya SandarmohKrayina ZUNR Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist publicist diplomat teatralnij kritik politik pravnik biograf literaturoznavec perekladachGaluz yurisprudenciyaAlma mater LNU imeni Ivana FrankaZnannya mov ukrayinska nimecka i francuzkaZaklad Ukrayinskij vilnij universitetPosada ministr zakordonnih sprav UkrayiniRoboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lozinskij Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Radyanskij period 2 Vidani tvori ta praci 2 1 Istorichni istoriko publicistichni ta politologichni praci 2 2 Antologiya 2 3 Biografistika 2 4 Spogadi 2 5 Pidruchniki 2 6 Perekladi 3 Primitki 4 Dzherela 4 1 Literatura 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya u s Babine Kaluskij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorshina U 1893 jogo viddali do Stanislavivskoyi bursi de provchivsya 5 5 rokiv 1899 priyihav do Lvova shobi zakinchiti navchannya u Lvivskij akademichnij gimnaziyi 1897 pochav drukuvati statti v presi zokrema vid 1899 teatralno kritichnogo harakteru Pislya zakinchennya akademichnoyi gimnaziyi 1900 vchivsya na pravnichomu viddili Lvivskogo universitetu prote vzhe u veresni 1901 perenissya do Vidnya zgodom do Cyurihu Chas provedenij u Lvovi viriznyayetsya velikoyu uvagoyu avtora do ukrayinskogo teatru do stanu teatralnoyi kritiki ta dramaturgiyi na Galichini Pid vplivom teatralnih vrazhen Stanislavova ta Lvova M Lozinskij navit napishe okremij cikl poezij U teatri v yedinij svoyij poetichnij zbirci Lyubov tuga M Lozinskij takozh pisav recenziyi na dramatichni tvori zokrema na dramu Antona Krushelnickogo Semchishini Vin takozh buv pershim biografom zhittya ta tvorchosti druzhini Antona Krushelnickogo Mariyi Slobodi Krushelnickoyi 1935 1976 U Vidni zustriv svoyu majbutnyu druzhinu Mariyu Rafayilivnu Taratutu studentku medichnogo universitetu j sestru zapeklogo bilshovika Viktora Taratuti Priblizno v pershij polovini 1902 roku Mihajlo odruzhivsya z Mariyeyu v Cyurihu Nevdovzi stav vidomim u mizhnarodnomu socialistichnomu rusi yak pribichnik anarho komunizmu shkoli Bakunina Kropotkina prote z yaskravim ukrayinskim nacionalnim zabarvlennyam 1903 roku Mariya Rafayilivna pokinula universitet voni vtroh iz sinom Romanom povernulisya spochatku do Vidnya zgodom do Lvova Do 1906 v sim yi Lozinskih narodilos 4 ditej troye siniv i donka U 1906 okremim vidannyam pobachila svit pracya M Lozinskogo Marks Engels Libkneht pro vidbudovanye Polshi napisana u zv yazku z pevnimi zayavami vidomogo galickogo social demokrata M Gankevicha yakij rozmirkovuyuchi pro vidrodzhennya etnografichnoyi Polshi j etnografichnoyi Ukrayini posilavsya na K Marksa i F Engelsa Osoblivo gostrij kritici Lozinskij piddav polozhennya koncepciyi F Engelsa pro veliki istorichni narodi ta narodnosti de ostanni povinni vmirati na korist velikih istorichnih narodiv 2 Na pochatku 1907 vpershe potrapiv do Kiyeva i zhiv tam protyagom lyutogo bereznya pracyuyuchi v redakciyi gazeti Rada Z togo chasu pochinayutsya jogo regulyarni vidvidini ukrayinskoyi stolici a takozh Odesi Harkova Varshavi Vilna Moskvi Sankt Peterburgu Priblizno 1914 roku zdobuv stupin doktora prava u Videnskomu universiteti 1914 1917 brav aktivnu uchast u diyalnosti Soyuzu vizvolennya Ukrayini SVU u Vidni zokrema drukuvav svoyi praci u Vistniku SVU Jogo Galichina v zhittyu Ukrayini Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine na pochatku 1916 vijshla okremoyu broshuroyu u Vidni koshtom SVU 3 Obranij do Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR u lyutomu 1919 vin yak chlen delegaciyi brav uchast u peregovorah z misiyeyu Antanti ocholenoyu francuzkim generalom Bertelemi a takozh u diyalnosti ukrayinskoyi delegaciyi na Parizkij mirnij konferenciyi Vid bereznya togo zh roku M Lozinskij pracyuvav zastupnikom derzhavnogo sekretarya ministra zakordonnih sprav Zahidnoyi oblasti UNR U 1921 1927 profesor mizhnarodnogo prava j istoriyi ukrayinskoyi politichnoyi dumki Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu u Vidni ta Prazi Radyanskij period Redaguvati U veresni 1927 roku z dozvolu radyanskogo uryadu pereyihav do USRR ocholyuvav kafedru prava v Instituti narodnogo gospodarstva u Harkovi 1928 1930 takozh zajmav posadu u Harkivskomu instituti marksizmu Narivni z vikladackoyu robotoyu profesor aktivno pracyuvav yak naukovec drukuvav u radyanskij periodici oglyadi potochnih podij mizhnarodnogo zhittya Za obvinuvachennyam u nalezhnosti do Ukrayinskoyi Vijskovoyi organizaciyi Lozinskogo bulo zaareshtovano 21 bereznya 1930 roku u veresni sudova trijka pri kolegiyi DPU USRR zasudila jogo do 10 rokiv vipravno trudovih taboriv i 10 grudnya 1933 profesora etapuvali na Solovki Postanovoyu okremoyi trijki Upravlinnya NKVD SRSR po Leningradskij oblasti vid 9 zhovtnya 1937 otrimav najvishu karu rozstril Vivezenij iz Solovkiv z velikim etapom v yazniv SLON i strachenij 3 listopada 1937 v urochishi Sandarmoh bilya Medvezh yegorska nini Respublika Kareliya RF 4 Dani pro te sho M Lozinskij pomer na zaslanni na Pivnichnomu Urali 1 arhivnimi dokumentami ne pidtverdzheni Klopotannyam direktora Institutu suspilnih nauk AN URSR Ivana Krip yakevicha 1956 shodo reabilitaciyi M Lozinskogo bulo inicijovano proces pereglyadu jogo spravi Dodatkovim stimulom do pereglyadu spravi stala zayava 82 richnoyi Mariyi Rafayilivni nadislana z Karagandi na im ya Generalnogo prokurora SRSR R A Rudenka Uhvaloyu Vijskovogo tribunalu KVO vid 24 serpnya 1957 postanovi trijok pri Kolegiyi DPU USRR vid 23 veresnya 1933 ta UNKVS SRSR po Leningradskij oblasti vid 9 zhovtnya 1937 bulo skasovano i spravu shodo M M Lozinskogo pripineno za vidsutnistyu skladu zlochinu Vidani tvori ta praci RedaguvatiIstorichni istoriko publicistichni ta politologichni praci Redaguvati Gajdamachchina Iz istoriyi narodnih ruhiv v Ukrayini v 18 mu st Naklad Vyacheslava Budzinovskogo Lviv 1906 46 s Antin Menger i jogo socialno politichni tvori Lviv naklad M Petrickogo 1907 80 s Z polsko ukrayinskih vidnosin Slavyanska politika chi istorichna Polsha Literaturno naukovij visnik Tom 37 1907 S 463 473 Z avstrijskoyi Ukrayini Do borotbi za ukrayinskij universitet u Lvovi Literaturno naukovij visnik Tom 37 1907 S 527 536 Z avstrijskoyi Ukrayini Polsko ukrayinski vidnosini i sojmovi vibori Literaturno naukovij visnik Tom 41 1908 S 415 425 Z avstrijskoyi Ukrayini Vibori do galickogo sojmu Literaturno naukovij visnik Tom 42 1908 S 185 194 Polskij i ruskij revolyucijnij ruh i Ukrayina 1908 Ukrayinstvo i moskvofilstvo sered ukrayinsko ruskogo narodu v Galichini Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Lviv Nakladom V Bachinskogo 1909 96 s Duhovenstvo i nacionalna kultura Lviv 1912 Avtonomiya krayiv v avstrijskij konstituciyi 1912 Podil Galichini 1913 Utvorennya ukrayinskogo koronnogo krayu v Avstriyi Viden 1915 75 s Arhivovano 2 lipnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinska Galichina okremij koronnij kraj 1915 Arhivovano 2 lipnya 2019 u Wayback Machine Vijna i polska politichna dumka 1916 Galichina v zhittyu Ukrayini Viden Soyuz Vizvolennya Ukrayini 1916 64 c Arhivovano 2 lipnya 2019 u Wayback Machine Krivava kniga Chastina 2 Ukrayinska Galichina pid okupaciyeyu Polshi v rr 1919 1920 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Viden Vidannya uryadu Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1921 u spivavtorstvi z Petrom Karmanskim Galichina v rr 1918 1920 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 1922 Z novim rokom 1924 Teperishnij stan budovi ukrayinskoyi derzhavi i zadachi zahidno ukrayinskih zemel 1924 Z francuzkoyi politichnoyi literaturi pro Ukrayinu j Polshyu Parizh 1925 Uvagi pro ukrayinsku derzhavnist Viden 1925 86 s Problema rozzbroyennya Liga Nacij ta SRSR Harkiv 1929 Galichina v rr 1918 1920 Nyu Jork Chervona Kalina 1970 288 s pershe vidannya Viden 1922 Galichina v rr 1918 1920 dr Mihajlo Lozinskij Viden Zagran byuro i sklad vid v Vidni 1922 228 s Ukrayinska revolyuciya Rozvidki i materiali Kniga p yata Arhivovano 2 lipnya 2019 u Wayback Machine Lozinskij M M Galichina v zhitti Ukrayini dr M Lozinskij Viden Nakladom Soyuza vizvolennya Ukrayini 1916 59 5 s Arhivovano 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Antologiya Redaguvati Ukrayinska revolyuciya Galichina v rr 1918 1920 Rozvidki i materiali Viden Ukrayinskij sociologichnij institut 1922 Biografistika Redaguvati Taras Shevchenko Yego zhitiye i znachinye Naklad Gromadskogo golosu Lviv 1901 Zhittyepis Dragomanova Vinnipeg 1907 Lyudi Biografichno literaturni narisi Dragomanov Franko Pavlik Sembratovich Bernzon Rekli Krapotkin Tolstoj Turgenyev Garibaldi Lviv nakl avt 1909 130 s Pro batka nashogo Tarasa Shevchenka Kolomiya 1914 Ivan Franko Z portretom Viden Nakl Soyuzu vizvolennya Ukrayini 1917 52 s Arhivovano 2 lipnya 2019 u Wayback Machine Mihajlo Pavlik Jogo zhittye i diyalnist Viden Nakladom Soyuzu vizvolennya Ukrayini 1917 23 s Ti sho vid nas vidijshli Roman Sembratovich Mihajlo Kocyubinskij Kost Pankivskij ta in Posmertni zgadki Lviv 1917 53 s Spogadi Redaguvati Galichina na Mirovij konferenciyi v Parizhi Kaminec 1919 Moye spivrobitnictvo z prezidentom Petrushevichem Lviv Nakl Novogo Chasu 1925 44 s Pidruchniki Redaguvati Mizhnarodne pravo 1922 Arhivovano 2 lipnya 2019 u Wayback Machine Ohorona nacionalnih menshostej v mizhnarodnomu pravi 1923 Mizhnarodne pravo Pidruch Harkiv 1931 Perekladi Redaguvati Pidesha Vostok i Zapad povist Kolomiya 1903 155 s Gorkij M Malva i inshi opovidannya V perekladah V Gnatyuka S Gumenyuka ta M Lozinskogo Nakladom Rusko Ukrayinskoyi vidavnichoyi spilki Lviv 1904 184 s Jogann Konrad Nacionalna ekonomiya Lviv Nakladom Rusko Ukrayinskoyi vidavnichoyi spilki 1904 Tisyacha j odna nich Arabski kazki Pereklav Mihajlo Lozinskij Literat Nauk Bibliot Ch 124 126 Lviv 1906 Primitki Redaguvati a b v Slyuzar V Sherbak L Lozinskij Mihajlo Mihajlovich s 386 Mihajlo Mihajlovich Lozinskij biografiya Kultura Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mihajlo Lozinskij Galichina v zhittyu Ukrayini Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zbruch 2016 25 lyutogo Ostannya adresa Rozstrili soloveckih v yazniv z Ukrayini u 1937 1938 rokah U 2 t 2 e vid dooprac i dop Kiyiv Sfera 2003 S 924 Dzherela RedaguvatiRublov O S Lozinskij Mihajlo Mihajlovich Arhivovano 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Simonenko R G Lozinskij Mihajlo Mihajlovich Arhivovano 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 260 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Slyuzar V Sherbak L Lozinskij Mihajlo Mihajlovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 2010 ISBN 966 528 197 6 V I Golovchenko Lozinskij Mihajlo Mihajlovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X M Mishuk Lozinskij Mihajlo Mihajlovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 409 ISBN 978 966 611 818 2Literatura Redaguvati Ostannya adresa Rozstrili soloveckih v yazniv z Ukrayini u 1937 1938 rokah U 2 t 2 e vid dooprac i dop Kiyiv Sfera 2003 Vidnyanskij S V Kulturno osvitnya i naukova diyalnist ukrayinskoyi emigraciyi v Cheho Slovachchini Ukrayinskij vilnij universitet 1921 1945 rr NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K 1994 82 s Listi Lozinskogo M do Krushelnickogo A CDIA Ukrayini u m Lvovi f 361 op 1 spr 102 Osadchuk Ye S Mihajlo Lozinskij vidatnij ukrayinskij pravnik Pravo Ukrayini 2000 6 S 119 112 Osadchuk S S Hto vin doktor prava M Lozinskij Viche 1999 8 S 102 112 Rublov O S Shlyahami na Solovki radyanske desyatirichchya Mihajlo Lozinskogo Avtobiografiya M M Lozinskogo Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1997 4 S 103 135 Strelskij G Diyachi Ukrayini dobi nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1920 rr Biografichnij slovnik Istoriya v shkoli 1998 10 S 42 Strelskij G V Ukrayinski diplomati dobi nacionalno derzhavnogo vidrodzhennya 1917 1920 K 2000 S 19 20 Posilannya RedaguvatiLozinskij Mihajlo Mihajlovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 269 271 Lozinskij Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Lozynsky Knigi M Lozinskogo v Internet arhivi Mihajlo Lozinskij Arhivovano 26 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Chtivo O Suhij Mihajlo Lozinskij Zahidno ukrayinska narodna respublika 1918 1923 Uryadi Postati Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha gol red Yaroslav Isayevich uporyad Mikola Litvin Ivan Pater Igor Solyar Lviv 2009 s 159 171 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lozinskij Mihajlo Mihajlovich amp oldid 40717163