Лев Сапіга біл Леў Сапега Leŭ Sapieha лит Leonas Sapiega пол Lew Sapieha 4 квітня 1557 Островно нині Бешенковицький райо

Лев Сапіга (біл. Леў Сапега, Leŭ Sapieha, лит. Leonas Sapiega, пол. Lew Sapieha; 4 квітня 1557, Островно, нині Бешенковицький район Вітебської області Республіки Білорусь — 7 липня 1633, Вільно (нині Вільнюс), Литва) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського і всієї Речі Посполитої, великий канцлер литовський, великий гетьман литовський (1625—1633), дипломат і політичний мислитель.

Лев Сапіга

Народився	1557 Островно
Помер	7 липня 1633(1633-07-07) Вільно
Поховання	Костел святого Михаїла (Вільнюс)^d
Підданство	Велике Князівство Литовське Річ Посполита
Національність	русин
Діяльність	дипломат, політик, військовослужбовець
Титул	шляхтич
Посада	дипломат, великий канцлер литовський, великий гетьман литовський
Конфесія	православ'я
Рід	Сапеги
Батько	Іван Сапега^d
Мати	Bahdana Drutskaya-Kanoplya^d
Брати, сестри	Сапіга Григорій Іванович, Andrzej Sapieha^d і Anna Sapieżanka^d
У шлюбі з	Дорота Фірлей-Збаразька, Гальшка (Єлизавета) Радзивілл
Діти	Jan Stanisław Sapieha^d, Krzysztof Michał Sapieha^d, Казимир Лев Сапега, Q121889220?, Q122442832?, Q122442839?, Q122442846? і Q122443026?
На картині — Лев Сапега (невідомий художник — 1617 р.)
Герб герб «Сапегів»
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапіга.

Державні посади Редагувати

Син Івана Сапеги та його дружини — княжни Ганни Сангушко. Службу починав писарем у міській канцелярії міста Орші (його батько був Оршанським старостою). На посаді міського писаря прослужив до особистого знайомства з королем і великим князем Стефаном Баторієм. У 1581 році став писарем Великого князівства Литовського. Спільно з тодішніми канцлером і підканцлером він брав участь у створенні Головного Трибуналу ВКЛ. З 1581 року став королівським писарем при Стефані Баторії, потім маршалком Сейму (1582) та підканцлером литовським (з 1585 по 1589 и) і великим канцлером Великого князівства Литовського (з 1589 по 1623 роки). Добровільно відмовився від цієї посади, щоб посилити свій вплив і вплив клану Сапег у Великому князівстві Литовському і всій Речі Посполитій.

Разом з Остафієм Воловичем брав участь у підготовці найважливішого юридичного документа ВКЛ - Статут Великого князівства Литовського 1588 р.

З 1621 року — воєвода віленський, з 1625 — великий гетьман Великого князівства Литовського. Проявив себе як військовий діяч і дипломат на прикінцевому етапі Лівонської війни (1558–1583). Сформований ним на власні кошти гусарський полк успішно діяв в битві при Великих Луках і облозі Пскова.

Пізніше очолював посольства Великого князівства Литовського, що укладали мирні договори з Федором І Іоановичем і Борисом Годуновим (1600). У смутні часи брав участь у підготовці інтервенції військ Речі Посполитої в Московське князівстсво, підтримував Лжедмитрія I і Лжедмитрія II. В його Слонімському маєтку виховувався Лжеівашка I — Ян Фаустін Луба, який нібито був сином Марини Мнішек від Лжедмитрія II.

Двоюрідний брат Лева Сапеги, Іван (Ян) Петро Сапега, в 1608–1611 роках очолював військо Речі Посполитої під час інтервенції до Московії.

Сім'я Редагувати

Був двічі одружений. Перша дружина — Дорота Фірлей-Збаразька, вдова князя Стефана Збаразького, син Іван Станіслав. Друга дружина — Гальшка (Єлизавета) Радзивілл, донька Христофора Миколи Радзивілла (Перуна). Брат Григорій Сапега.

Примітки Редагувати

↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 52. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124
↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 56. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124
↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 57. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124
↑ Sapiehowie (02) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Radziwiłłowie (03) [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела Редагувати

Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. IV. — 820 s. — S. 24—26. (пол.)

Посилання Редагувати

Сапега // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Зображення в Ґуґлі
Лев Сапега / Lev Sapega [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Лев Иванович Сапега и его деятельность в городе Слониме / НАМЕСТНИКИ И СТАРОСТЫ ГОРОДА СЛОНИМА [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
(пол.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7433672"_data-entity-id="Q122382124">[[:d:Q122382124|Гісторыя_Сапегаў_:_жыццяпісы,_маёнткі,_фундацыі]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Мінськ|Мінск]]:_[[:be:Віктар_Уладзіміравіч_Хурсік|Віктар_Хурсік]],_2017._—_С.&nbsp;52._—_586&nbsp;с._—_ISBN_978-985-7025-75-6</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19720386]][[d:Track:Q122382124]]</div>-1] Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 52. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7433672"_data-entity-id="Q122382124">[[:d:Q122382124|Гісторыя_Сапегаў_:_жыццяпісы,_маёнткі,_фундацыі]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Мінськ|Мінск]]:_[[:be:Віктар_Уладзіміравіч_Хурсік|Віктар_Хурсік]],_2017._—_С.&nbsp;56._—_586&nbsp;с._—_ISBN_978-985-7025-75-6</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19720386]][[d:Track:Q122382124]]</div>-2] Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 56. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7433672"_data-entity-id="Q122382124">[[:d:Q122382124|Гісторыя_Сапегаў_:_жыццяпісы,_маёнткі,_фундацыі]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Мінськ|Мінск]]:_[[:be:Віктар_Уладзіміравіч_Хурсік|Віктар_Хурсік]],_2017._—_С.&nbsp;57._—_586&nbsp;с._—_ISBN_978-985-7025-75-6</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19720386]][[d:Track:Q122382124]]</div>-3] Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 57. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124

[:0-4] Sapiehowie (02) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[5] Radziwiłłowie (03) [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)