www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лебедєв Сергій Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебедєв Батько Посада Діти Дружина Мати Сергій

Лебедєв Сергій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебедєв.

Сергій Іванович Лебедєв
Народився 6 березня 1902(1902-03-06)
Ганнівка
Помер 7 жовтня 1989(1989-10-07) (87 років)
м. Київ, УРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Діяльність педагог
Alma mater ПДАА
Галузь фізіологія рослин
Заклад Одеський університет, Українська академія сільськогосподарських наук, Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України
Посада ректор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
У шлюбі з Марія Яківна Лебедєва
Нагороди

Сергі́й Іва́нович Ле́бедєв (6 березня 1902, Ганнівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області — 7 жовтня 1989, м. Київ) — український радянський науковець, фізолог рослин, заст. директора з наук. роботи Центрального республіканського ботанічного саду АН України (1944—1949), педагог вищої школи, ректор Одеського державного університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1953–1959), дійсний член (1956) Української академії сільськогосподарських наук і її віце-президент (1959); доктор біологічних наук (1951); професор; Заслужений діяч науки УРСР (1973), сім державних нагород, зокрема орден Леніна та медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», нагороджений Почесним дипломом ВДНГ СРСР (1979).

Біографія ред.

Народився 6 березня 1902 року в селі Ганнівці Катеринославської губернії (тепер Верхньодніпровського району Дніпропетровської області) в родині агронома. Початкову та середню спеціальну освіту отримував: у церковно-приходській школі, у двокласному народному училищі, в українській гімназії, у сільськогосподарській профшколі.

З профшколи у 1923 р. був відряджений на навчання у Полтавський сільськогосподарський інститут, який закінчив у 1926 р. з кваліфікацією агроном-дослідник.

До 1931 р. працював на Полтавській, Носівській, Чемерської (Чернігівщина) сільськогосподарської дослідних станціях (директором), Глухівської зональної дослідної станції прядильних культур (заступником директора з наукової роботи, 1932—1934). На базі останньої створюється Всесоюзний науково-дослідний інститут льону і конопель (нині — Дослідницька станція луб'яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, місто Глухів Полтавської області), одним з організаторів якої виступає С. І. Лебедєв. Далі там же — завідувач лабораторією фізіології та анатомії рослин.

У 1936 р. Кваліфікаційна комісія ВАСГНІЛ присвоїла С. Лебедєву ступінь кандидата сільськогосподарських наук.

У 1937 р. почалася педагогічна діяльність вченого в Глухівському сільськогосподарському інституті, де він працював доцентом (з 1938 р.), а згодом — завідувачем кафедри ботаніки, фізіології рослин і мікробіології.

В 1941 році С. Лебедєва направили працювати агрономом в один з колгоспів Саратовської області, потім — завідувати лабораторією біохімії та фізіології рослин Башкирської державної селекційної станції. Потім в Уфу старшим науковим співробітником Інституту ботаніки АН УРСР.

З 1944 року по 1949-й наукова діяльність Лебедєва пов'язана з Центральним республіканським ботанічним садом АН України, де він працював на посаді заступника директора з наукової роботи та завідував лабораторією фізіології рослин. З 1949 року по 1953-й Сергій Іванович очолює відділ фізіології рослин в Інституті ботаніки АН УРСР і захищає в його стінах докторську дисертацію на тему «Фізіологічна роль каротину в рослині».

У 1953–1959 рр. — ректор Одеського державного університету імені І. Мечникова та завідувач кафедри фізіології рослин біологічного факультету. У цей період було продовжено будівництво нового університетського містечка на Пролетарському (нині — Французькому) бульварі, відкрив свої двері новий корпус біологічного факультету. Значно виріс контингент студентів за рахунок переведення до університету окремих факультетів з педагогічних інститутів (Одеського — географічний та історичний, Ізмаїльського — філологічний, Кіровоградського і Вінницького — історичний, Бердичівського — біологічний). Було проведено реорганізацію ряду кафедр — ліквідовано кафедру загальної хімії, об'єднані кафедри генетики і дарвінізму, астрономії і теоретичної механіки. Кількісно і якісно змінювалася матеріальна база науково-дослідних лабораторій. З ініціативи С. І. Лебедєва при кафедрі фізіології рослин була створена наукова ізотопна лабораторія. В ОДУ стала працювати комісія з захисту кандидатських дисертацій, а на біологічному, хімічному та фізико-математичному факультетах — докторських.

У 1958 р. у складі першої делегації ректорів СРСР відвідав США, внаслідок чого було налагоджено зарубіжні стажування студентів і аспірантів ОДУ.

У 1956 р. його обирають дійсним членом Української академії сільськогосподарських наук (УСГА), а в 1959-му — її віце-президентом. Його переводять до Києва на посаду ректора Української сільськогосподарської академії (1959–1962). Протягом 20 років Лебедєв очолював кафедру фізіології і біохімії рослин в стінах цього провідного українського сільськогосподарського навчального закладу.

У 1973 році професору Лебедєву присвоюють почесне звання «Заслужений діяч науки Української РСР».

Могила Сергія Лебедєва

Помер 7 жовтня 1989 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність ред.

У 1928 р. у «Трудах Полтавської дослідної станції» з'являється його перша наукова стаття «Результаты сортоиспытания картофеля, ярової пшеницы, ячменя и овса».

Всі післявоєнні роки в своїй дослідницькій роботі вчений багато уваги приділяв вивченню ролі каротиноїдів в житті рослин (в процесах росту, запліднення та інших фізіолого-біохімічних процесах). На основі результатів проведених експериментів була написана фундаментальна монографія «Фізіологічна роль каротину в рослині» і захищена докторська дисертація (1951 р.), яка стала на той час не тільки узагальненням досягнутого у науці, але й дала імпульс подальшим дослідникам.

Працюючи в ОДУ він, як дослідник, приділяв увагу вивченню фізіології та біохімії промислових водоростей, зокрема їх пігментної системи.

З ім'ям С. І. Лебедєва пов'язані дослідження і узагальнення по підвищенню врожайності і продуктивності сільськогосподарських рослин. Під його керівництвом вперше в Україні були проведені електронно-мікроскопічні дослідження хлоропластів важливих сільськогосподарських культур, їхніх структурно-функціональних особливостей в залежності від умов мінерального живлення та водного режиму. Він нагороджений сьома державними нагородами, зокрема орденом Леніна та медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Педагогічний досвід дозволив С. І. Лебедэву створити навчальні посібники та підручники з фізіології рослин спочатку для університетів, а потім для сільськогосподарських вишів. У 1960 р. вийшов його перший навчальний посібник «Фізіологія рослин» для університетів, а в 1967 р. — для сільськогосподарських вишів. У 1972 р. було видано новий підручник «Фізіологія рослин». Підручник «Фізіологія рослин» російською мовою (на факультеті агрохімії і ґрунтознавства в УСГА стали вчитися студенти-іноземці) перевидавався тричі: в 1978, 1982 і 1988 рр. У кожному виданні професором вводилися нові, але вже усталені уявлення в області цієї науки. Останнє видання підручника вийшло у світ за кілька місяців до смерті С. Лебедєва. За написання підручника С. І. Лебедєва у 1979 р. було нагороджено Почесним дипломом ВДНГ СРСР. Всього професором надруковано більше 200 наукових праць. С. І. Лебедєв мав авторські свідоцтва СРСР.

Сергія Івановича запрошували читати лекції і в інші виші. Так, він читав студентам курс лекцій з фізіології рослин і спецкурс «Фотосинтез і близькі до нього процеси» в Латвійському державному університеті (Рига, Латвійська РСР), в Тартуському державному університеті (Естонська РСР), а в Україні в Мелітопольському педагогічному інституті (Мелітопіль, Українська РСР).

Понад 20 років він був активним членом ботанічного товариства, почесним членом фізіологів рослин. На Всесоюзному конкурсі у 1986 р. його брошура «Унікальний процес на Землі» отримала диплом першого ступеня та першу премію за найкращий твір науково-популярної літератури.

Ним підготовлено більше ніж 65 кандидатів наук, деякі з них пізніше стали докторами наук, а К. М. Ситник — академіком.

Наукові праці ред.

  • Агротехнические правила по культуре конопли / С. И. Лебедев. — М. : Госиздат колхоз. и совхоз. лит., 1931. — 90 с.
  • О стадийном развитии конопли / С. И. Лебедев // Генетика и селекция конопли: сборник. — М., 1937. — С. 26–44.
  • Яровизация конопли / С. И. Лебедев // Конопля: сборник. — М., 1938. — С. 304—313.
  • Про роль каротину в ростових процессах у рослин / С. І. Лебедєв // Доп. Акад. наук УРСР. — 1948. — № 2. — С. 71–77.
  • Про вуглеводно-білковий обмін у яблуні / С. І. Лебедєв // Ботан. журн. Акад. наук УРСР. — 1952. — Т. 9, № 3. — С. 17–36.
  • Физиологическая роль каротина в растениях / С. И. Лебедев. — Киев: Изд-во АН УССР, 1953. — 160 с.
  • О биологических особенностях красной водоросли филлоры / С. И. Лебедев // Природа. — 1956. — № 4. — С. 96–98.
  • Дослідження пігментів філофори / С. І. Лебедєв // Праці ОДУ. Серія біол. наук. — 1957. — Вип. 8. — С. 5–9.
  • Биологические исследования филлофлоры / С. И. Лебедев // Вопр. ботаники. — 1960. — Вып. 3. — С. 43–44.
  • Фотосинтез: (современные представления) / С. И. Лебедев. — Киев: Изд-во Укр. акад. с.-х. наук, 1961. — 159 с.
  • Фізіологія рослин : [підр. для аграр. спец. с.-г. вузі] / С. І. Лебедєв. – 2-е вид., перероб. і доп. – Київ : Вища шк., 1972. – 415 с.
  • Физиология растений : [учеб. для аграр. спец. с.-х. вузов] / С. И. Лебедев. – М. : Вища шк., 1978. – 440 с. ; 2-е вид. – М. : Колос, 1982. – 463 с. ; 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Агропромиздат, 1988. – 543 с.

Література ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lebedyev Batko Posada Diti Druzhina Mati Sergij Ivanovich LebedyevNarodivsya 6 bereznya 1902 1902 03 06 GannivkaPomer 7 zhovtnya 1989 1989 10 07 87 rokiv m Kiyiv URSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnist pedagogAlma mater PDAAGaluz fiziologiya roslinZaklad Odeskij universitet Ukrayinska akademiya silskogospodarskih nauk Nacionalnij botanichnij sad imeni Mikoli Grishka NAN UkrayiniPosada rektorVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor biologichnih naukU shlyubi z Mariya Yakivna LebedyevaNagorodiSergi j Iva novich Le bedyev 6 bereznya 1902 Gannivka Verhnodniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti 7 zhovtnya 1989 m Kiyiv ukrayinskij radyanskij naukovec fizolog roslin zast direktora z nauk roboti Centralnogo respublikanskogo botanichnogo sadu AN Ukrayini 1944 1949 pedagog vishoyi shkoli rektor Odeskogo derzhavnogo universitetu sogodni Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova 1953 1959 dijsnij chlen 1956 Ukrayinskoyi akademiyi silskogospodarskih nauk i yiyi vice prezident 1959 doktor biologichnih nauk 1951 profesor Zasluzhenij diyach nauki URSR 1973 sim derzhavnih nagorod zokrema orden Lenina ta medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr nagorodzhenij Pochesnim diplomom VDNG SRSR 1979 Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Naukovi praci 4 Literatura 5 DzherelaBiografiya red Narodivsya 6 bereznya 1902 roku v seli Gannivci Katerinoslavskoyi guberniyi teper Verhnodniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti v rodini agronoma Pochatkovu ta serednyu specialnu osvitu otrimuvav u cerkovno prihodskij shkoli u dvoklasnomu narodnomu uchilishi v ukrayinskij gimnaziyi u silskogospodarskij profshkoli Z profshkoli u 1923 r buv vidryadzhenij na navchannya u Poltavskij silskogospodarskij institut yakij zakinchiv u 1926 r z kvalifikaciyeyu agronom doslidnik Do 1931 r pracyuvav na Poltavskij Nosivskij Chemerskoyi Chernigivshina silskogospodarskoyi doslidnih stanciyah direktorom Gluhivskoyi zonalnoyi doslidnoyi stanciyi pryadilnih kultur zastupnikom direktora z naukovoyi roboti 1932 1934 Na bazi ostannoyi stvoryuyetsya Vsesoyuznij naukovo doslidnij institut lonu i konopel nini Doslidnicka stanciya lub yanih kultur Institutu silskogo gospodarstva Pivnichnogo Shodu Nacionalnoyi akademiyi agrarnih nauk Ukrayini misto Gluhiv Poltavskoyi oblasti odnim z organizatoriv yakoyi vistupaye S I Lebedyev Dali tam zhe zaviduvach laboratoriyeyu fiziologiyi ta anatomiyi roslin U 1936 r Kvalifikacijna komisiya VASGNIL prisvoyila S Lebedyevu stupin kandidata silskogospodarskih nauk U 1937 r pochalasya pedagogichna diyalnist vchenogo v Gluhivskomu silskogospodarskomu instituti de vin pracyuvav docentom z 1938 r a zgodom zaviduvachem kafedri botaniki fiziologiyi roslin i mikrobiologiyi V 1941 roci S Lebedyeva napravili pracyuvati agronomom v odin z kolgospiv Saratovskoyi oblasti potim zaviduvati laboratoriyeyu biohimiyi ta fiziologiyi roslin Bashkirskoyi derzhavnoyi selekcijnoyi stanciyi Potim v Ufu starshim naukovim spivrobitnikom Institutu botaniki AN URSR Z 1944 roku po 1949 j naukova diyalnist Lebedyeva pov yazana z Centralnim respublikanskim botanichnim sadom AN Ukrayini de vin pracyuvav na posadi zastupnika direktora z naukovoyi roboti ta zaviduvav laboratoriyeyu fiziologiyi roslin Z 1949 roku po 1953 j Sergij Ivanovich ocholyuye viddil fiziologiyi roslin v Instituti botaniki AN URSR i zahishaye v jogo stinah doktorsku disertaciyu na temu Fiziologichna rol karotinu v roslini U 1953 1959 rr rektor Odeskogo derzhavnogo universitetu imeni I Mechnikova ta zaviduvach kafedri fiziologiyi roslin biologichnogo fakultetu U cej period bulo prodovzheno budivnictvo novogo universitetskogo mistechka na Proletarskomu nini Francuzkomu bulvari vidkriv svoyi dveri novij korpus biologichnogo fakultetu Znachno viris kontingent studentiv za rahunok perevedennya do universitetu okremih fakultetiv z pedagogichnih institutiv Odeskogo geografichnij ta istorichnij Izmayilskogo filologichnij Kirovogradskogo i Vinnickogo istorichnij Berdichivskogo biologichnij Bulo provedeno reorganizaciyu ryadu kafedr likvidovano kafedru zagalnoyi himiyi ob yednani kafedri genetiki i darvinizmu astronomiyi i teoretichnoyi mehaniki Kilkisno i yakisno zminyuvalasya materialna baza naukovo doslidnih laboratorij Z iniciativi S I Lebedyeva pri kafedri fiziologiyi roslin bula stvorena naukova izotopna laboratoriya V ODU stala pracyuvati komisiya z zahistu kandidatskih disertacij a na biologichnomu himichnomu ta fiziko matematichnomu fakultetah doktorskih U 1958 r u skladi pershoyi delegaciyi rektoriv SRSR vidvidav SShA vnaslidok chogo bulo nalagodzheno zarubizhni stazhuvannya studentiv i aspirantiv ODU U 1956 r jogo obirayut dijsnim chlenom Ukrayinskoyi akademiyi silskogospodarskih nauk USGA a v 1959 mu yiyi vice prezidentom Jogo perevodyat do Kiyeva na posadu rektora Ukrayinskoyi silskogospodarskoyi akademiyi 1959 1962 Protyagom 20 rokiv Lebedyev ocholyuvav kafedru fiziologiyi i biohimiyi roslin v stinah cogo providnogo ukrayinskogo silskogospodarskogo navchalnogo zakladu U 1973 roci profesoru Lebedyevu prisvoyuyut pochesne zvannya Zasluzhenij diyach nauki Ukrayinskoyi RSR nbsp Mogila Sergiya LebedyevaPomer 7 zhovtnya 1989 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Naukova diyalnist red U 1928 r u Trudah Poltavskoyi doslidnoyi stanciyi z yavlyayetsya jogo persha naukova stattya Rezultaty sortoispytaniya kartofelya yarovoyi pshenicy yachmenya i ovsa Vsi pislyavoyenni roki v svoyij doslidnickij roboti vchenij bagato uvagi pridilyav vivchennyu roli karotinoyidiv v zhitti roslin v procesah rostu zaplidnennya ta inshih fiziologo biohimichnih procesah Na osnovi rezultativ provedenih eksperimentiv bula napisana fundamentalna monografiya Fiziologichna rol karotinu v roslini i zahishena doktorska disertaciya 1951 r yaka stala na toj chas ne tilki uzagalnennyam dosyagnutogo u nauci ale j dala impuls podalshim doslidnikam Pracyuyuchi v ODU vin yak doslidnik pridilyav uvagu vivchennyu fiziologiyi ta biohimiyi promislovih vodorostej zokrema yih pigmentnoyi sistemi Z im yam S I Lebedyeva pov yazani doslidzhennya i uzagalnennya po pidvishennyu vrozhajnosti i produktivnosti silskogospodarskih roslin Pid jogo kerivnictvom vpershe v Ukrayini buli provedeni elektronno mikroskopichni doslidzhennya hloroplastiv vazhlivih silskogospodarskih kultur yihnih strukturno funkcionalnih osoblivostej v zalezhnosti vid umov mineralnogo zhivlennya ta vodnogo rezhimu Vin nagorodzhenij soma derzhavnimi nagorodami zokrema ordenom Lenina ta medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Pedagogichnij dosvid dozvoliv S I Lebedevu stvoriti navchalni posibniki ta pidruchniki z fiziologiyi roslin spochatku dlya universitetiv a potim dlya silskogospodarskih vishiv U 1960 r vijshov jogo pershij navchalnij posibnik Fiziologiya roslin dlya universitetiv a v 1967 r dlya silskogospodarskih vishiv U 1972 r bulo vidano novij pidruchnik Fiziologiya roslin Pidruchnik Fiziologiya roslin rosijskoyu movoyu na fakulteti agrohimiyi i gruntoznavstva v USGA stali vchitisya studenti inozemci perevidavavsya trichi v 1978 1982 i 1988 rr U kozhnomu vidanni profesorom vvodilisya novi ale vzhe ustaleni uyavlennya v oblasti ciyeyi nauki Ostannye vidannya pidruchnika vijshlo u svit za kilka misyaciv do smerti S Lebedyeva Za napisannya pidruchnika S I Lebedyeva u 1979 r bulo nagorodzheno Pochesnim diplomom VDNG SRSR Vsogo profesorom nadrukovano bilshe 200 naukovih prac S I Lebedyev mav avtorski svidoctva SRSR Sergiya Ivanovicha zaproshuvali chitati lekciyi i v inshi vishi Tak vin chitav studentam kurs lekcij z fiziologiyi roslin i speckurs Fotosintez i blizki do nogo procesi v Latvijskomu derzhavnomu universiteti Riga Latvijska RSR v Tartuskomu derzhavnomu universiteti Estonska RSR a v Ukrayini v Melitopolskomu pedagogichnomu instituti Melitopil Ukrayinska RSR Ponad 20 rokiv vin buv aktivnim chlenom botanichnogo tovaristva pochesnim chlenom fiziologiv roslin Na Vsesoyuznomu konkursi u 1986 r jogo broshura Unikalnij proces na Zemli otrimala diplom pershogo stupenya ta pershu premiyu za najkrashij tvir naukovo populyarnoyi literaturi Nim pidgotovleno bilshe nizh 65 kandidativ nauk deyaki z nih piznishe stali doktorami nauk a K M Sitnik akademikom Naukovi praci red Agrotehnicheskie pravila po kulture konopli S I Lebedev M Gosizdat kolhoz i sovhoz lit 1931 90 s O stadijnom razvitii konopli S I Lebedev Genetika i selekciya konopli sbornik M 1937 S 26 44 Yarovizaciya konopli S I Lebedev Konoplya sbornik M 1938 S 304 313 Pro rol karotinu v rostovih processah u roslin S I Lebedyev Dop Akad nauk URSR 1948 2 S 71 77 Pro vuglevodno bilkovij obmin u yabluni S I Lebedyev Botan zhurn Akad nauk URSR 1952 T 9 3 S 17 36 Fiziologicheskaya rol karotina v rasteniyah S I Lebedev Kiev Izd vo AN USSR 1953 160 s O biologicheskih osobennostyah krasnoj vodorosli fillory S I Lebedev Priroda 1956 4 S 96 98 Doslidzhennya pigmentiv filofori S I Lebedyev Praci ODU Seriya biol nauk 1957 Vip 8 S 5 9 Biologicheskie issledovaniya filloflory S I Lebedev Vopr botaniki 1960 Vyp 3 S 43 44 Fotosintez sovremennye predstavleniya S I Lebedev Kiev Izd vo Ukr akad s h nauk 1961 159 s Fiziologiya roslin pidr dlya agrar spec s g vuzi S I Lebedyev 2 e vid pererob i dop Kiyiv Visha shk 1972 415 s Fiziologiya rastenij ucheb dlya agrar spec s h vuzov S I Lebedev M Visha shk 1978 440 s 2 e vid M Kolos 1982 463 s 3 e izd pererab i dop M Agropromizdat 1988 543 s Literatura red Aranchij V I Profesor Sergij Ivvnovich Lebedyev zhittyevij i tvorchij shlyah V I Aranchij A V Kalinichenko I P Grigoryuk Ye M Bogach Visn Derzh agrar akad 2012 1 S 210 214 Arhivovano 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ivanicya V O Profesor Sergij Ivanovich Lebedyev osnovni vihi naukovo pedagogichnoyi diyalnosti V O Ivanicya I P Grigoryuk Ye M Bogach T V Burlaka Visn Odes nac un tu Ser Biologiya 2011 T 16 vip 18 25 S 96 102 Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu biogr slov T 1 Rektori ONU im I I Mechnikova Nauk b ka Vid 2 e dop Odesa 2005 S 86 89 Arhivovano 18 sichnya 2017 u Wayback Machine Litvinenko L Volshebnik izumrudnoj strany L Litvinenko Zerkalo nedeli Ukraina 2002 22 marta 11 Vcheni vuziv Odesi biobibliogr dovid Vip 2 Prirodnichi nauki 1946 1997 rr ch 5 Biologi Odesa 1999 S 74 77 Litvinenko L G S I Lebedev i razvitie fiziologii rastenij na Ukraine L G Litvinenko Fiziologiya i biohimiya kult rastenij 1993 T 25 2 S 205 207 Vidnye uchyonye Odessy po vospominaniyam uchenikov i sotrudnikov Odessa 1992 Vyp 2 S 77 82 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik v 3 t K 1987 T 2 S 246 Ukrayinska radyanska enciklopediya v 12 t 2 e vid Kiyiv 1985 T 6 S 84 Sitnik K M Sergij Ivanovich Lebedyev do 80 richchya z dnya narodzhennya K M Sitnik O G Sudina L G Litvinenko Ukr botan zhurn 1982 T 39 4 S 105 Istoriya Odeskogo universitetu za 100 rokiv ODU im I I Mechnikova vidp red O I Yurzhenko Kiyiv Vid vo Kiyiv un tu 1968 423 s Pro S I Lebedyeva S 171 Lebedyev Sergij Ivanovich Ucheni vuziv Ukr RSR dovidnik K 1968 S 252 Dzherela red Gazeta Dzerkalo Tizhnya Sajt Odeskogo universitetu Arhivovano 27 bereznya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lebedyev Sergij Ivanovich amp oldid 38190464