Лаза Костич | |
---|---|
(серб. Лаза Костић, Laza Kostić) | |
Псевдонім | Laza |
Народився | 31 січня 1841 Ковіль |
Помер | 9 грудня 1910 (69 років) Відень |
Поховання | Сомбор |
Країна | Австрійська імперія Угорщина |
Національність | Сербія |
Діяльність | письменник, політик, журналіст, поет, перекладач, адвокат, драматург, художній критик, правник, aesthetician |
Сфера роботи | література, поезія, драма, переклад, art criticismd, право, естетика і журналістика |
Alma mater | Будапештський університет (1866) і Gymnasium Jovan Jovanović Zmajd |
Мова творів | угорська і сербська |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв і Сербське вчене товариствоd |
Партія | United Serbian Youthd і Serbian National Liberal Partyd |
| |
Лаза Костич у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Роботи у Вікіджерелах |
Лаза Костич (серб. Лаза Костић, Laza Kostić; * 31 січня 1841, Ковіль — † 9 грудня 1910, Відень) — сербський поет, політик, філософ, поліглот. Перекладач і популяризатор творів Вільяма Шекспіра сербською мовою. Вважається одним із найбільших сербських поетів нового часу.
Академік Академії Наук Сербії. Успішний юрист.
Біографія ред.
Закінчив 1864 університет у Пешті. Учасник сербського молодіжного культурно-освітнього руху «Омладина» (1866—1872), зазнав переслідування австрійської влади.
В історичних драмах «Максим Црноєвич» (1866) та «Пера Сегединац» (1882) створив образ «сербського Гамлета».
Видав три збірки «Віршів» (1873, 1874, 1909), у яких поєднав фольклор із зразками класичної і європейської поезії.
Першим запровадив у сербській поезію античні мотиви та образи (алегоричні вірші «Розмова», «Прометей», «Адріатичний Прометей» та інші), експериментував із вільним віршем. Цілком модерністськими є вірші «Між дійсністю і сном», «Виникнення пісні» (обидва — 1863).
Літературно-критична праця «Засади прекрасного у світі» (1880) написана з позицій ідеалістичної естетики. Згодом виступив проти демократичних ідей у літературі.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 109. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4