www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кір ят Ата івр ק ר י ת א ת א Qiryat Ata араб كريات آتا Kiryāt ʾĀtā місто у Хайфському окрузі Ізраїлю розташоване у 12 км

Кір'ят-Ата

Кір'ят-Ата (івр. קִרְיַת אָתָא‎ — Qiryat Ata, араб. كريات آتا‎ — Kiryāt ʾĀtā) — місто у Хайфському окрузі Ізраїлю, розташоване у 12 км від Хайфи. Одне з міст, що входять до міської агломерації Крайот; також відоме під своєю колишньою назвою Кфар-Ата (івр. כְּפַר עָטָּה‎).

Кір'ят-Ата
קִרְיַת אָתָא‎ • كريات آتا • Kiryat Ata
герб
Панорама міста
Панорама міста
Основні дані
32°48′ пн. ш. 35°06′ сх. д. / 32.800° пн. ш. 35.100° сх. д. / 32.800; 35.100Координати: 32°48′ пн. ш. 35°06′ сх. д. / 32.800° пн. ш. 35.100° сх. д. / 32.800; 35.100
Країна  Ізраїль
Регіон Хайфський округ
Засновано 1925
Перша згадка 1283
Статус міста місто (з 1969)
Площа 16 706 км²
Населення 56 635 (2016)
Висота НРМ 5 м
Міста-побратими Райнікендорф, Шабаць
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
GeoNames 293845
Поштові індекси 16706
Міська влада
Мер міста Яаков Перетц
Вебсайт kiryat-ata.org.il
Мапа
 Кір'ят-Ата у Вікісховищі

Історія Редагувати

У результаті археологічних досліджень телю Гірбет-Шарта[en] у північно-східній частині міста було виявлено залишки поселень часів бронзової та залізної доби, елліністичного періоду, Римської і Візантійської імперій та доби Мамелюків.[джерело?] Також було знайдено керамічні вироби Візантійської епохи.

У 1283 році місто вперше згадується як частина володінь хрестоносців згідно з угодою між ними та мамелюцьким султаном Калауном. На той час поселення мало назву Кафрата.

Османська епоха Редагувати

Після входження до Османської імперії у 1517 році Кафрата згадується у дефтері від 1596 року; на той час поселення знаходилося у нохії Акка ліви[en] Сафед. Населення складалося із 15 господарств, у яких проживали лише мусульмани. Вони сплачували податки на пшеницю, ячмінь, фруктові дерева, виторги, кіз та вулики, усього на суму 1508 акче. На мапі, складеній П'єром Жакотеном під час Єгипетської кампанії Наполеона, поселення фігурує під назвою Куфур-Тай (Koufour Tai).

У 1859 році у селищі площею 16 федданів проживало 100 осіб. У 1875 році Віктор Герен[en], який відвідав Куфур-Тай, нарахував у ньому 50 домівок.

У «Дослідженні Західної Палестини», виданому 1881 року Фондом вивчення Палестини[en], Кефр-Етта описане як «невелике поселення з самановими будинками, розташоване на рівнині, з криницею на півночі та оливковим гаєм на сході».

Перепис населення 1887 року свідчив про те, що у Кефр-Етта проживало близько 1285 мешканців, всі з яких були мусульманами.

Британський мандат в Палестині Редагувати

Засновники Кір'ят-Ата, бл. 1925 року

За переписом населення 1922 року, проведеного урядом Британського мандату, у селі Куфрітта проживало 400 осіб: 7 християн та 393 мусульмани, причому всі християни були православними.

У 1925 році сіоністська організація придбала 10 000 дунамів землі Кефр-Етта у Александра Сурсока, представника родини родини Сурсок[en] з Бейрута. На той час у селі проживали 75 родин.

За даними перепису населення 1931 року у 13 будинках села Куфрітта проживало 4 мусульман та 29 євреїв.

У 1945 році населення села Кефар-Атта (Куфрітта) становило 1690 євреїв, а площа — 6131 дунам згідно з офіційними даними.

На 6 дунамах із вищевказаних 6131 вирощувалися цитрусові та банани, на 39 розміщувалися плантації та зрошувані землі, на 1527 — вирощувалися злаки; забудовані території займали площу у 3591 дунам.

Кір'ят-Ата Редагувати

Кір'ят-Ата, 1947 рік
Текстильна фабрика, 1947 рік

На початку ХХ століття землю арабського села Кефр-Етта через посередників із Американської співдружності сіоністів[en] викупила варшавська релігійна організація «Аводат Ізраель»; у 1925 році вона заснувала поселення Кфар-Ата — перше єврейське поселення у долині Звулон, першими мешканцями якого були вихідці із Польщі. Під час Палестинських повстань 1929 року[en] поселення зазнало сильних руйнувань, і багато його мешканців втекли до сусіднього релігійного поселення Кфар-Хасидим (Хасидське село). Рік потому вони повернулись та відновили своє селище.У 1935 році родина Моллер заснувала у селищі текстильну фабрику «Арігей Тоцерет Арцену», скорочено «АТА» (закрита у 1984 році), яка прославила Кір'ят-Ата у країні.

Під час Війни за незалежність (1948-49 рр.) селище намагалися захопити арабські війська, що прийшли із сусіднього міста Шфар'ам. Проте їх атаки було відбито, і арабські мешканці Кфар-Ата втекли до Шфар'аму, у той час як невелика кількість єврейських мешканців останнього переїхала до Кфар-Ата.

Кількість населення селища згодом збільшилась внаслідок напливу репатріантів з північної Африки (передусім з Марокко) та Румунії; для їх розселення були збудовані нові мікрорайони. У 1965 році було прийнято рішення про об'єднання із сусіднім селищем Кір'ят-Беньямін; нове об'єднане селище отримало назву Кір'ят-Ата. У 1969 році кількість населення селища перевищила 20 000 осіб, згідно з чим Кір'ят-Ата отримало статус міста.

З початку 1970-х рр. до міста почали прибувати численні репатріанти із СРСР, значну частину яких складали грузинські та гірські євреї. З початком масовою еміграції євреїв з СРСР (1989 рік) у 1990-91 рр. у місті оселилося близько 1500 родин нових репатріантів. Було відкрито численні ульпани (курси вивчення івриту), почалось масштабне житлобудівництво, зокрема, було збудовано житловий масив Ґіват-Рам. Водночас відбувалося і відновлення фонду суспільного житла «Амігур».

Географія Редагувати

Місто розташоване у східній частині долини Звулон, на пагорбах на висоті 100 м над рівнем моря. Відстань від міста до моря становить 4 км.

Також у місті наявні чорноземні ґрунти, що сприяло розвитку сільського господарства у регіоні.

Панорама міста Кір'ят-Ата

Клімат Редагувати

Бульвар Га-Ціонот

Місто Кір'ят-Ата має середземноморський клімат зі спекотним сухим літом та холодною зимою з великою кількістю дощів. Найспекотніший місяць — липень, найхолодніший — лютий. Снігопади трапляються рідко, у ХХ столітті їх було зафіксовано тричі: у 1950, 1992 та 1999 роках. Річна кількість опадів становить приблизно 524 мм.

Населення Редагувати

За даними Центрального статистичного бюро Ізраїлю (ICBS) чисельність населення міста Кір'ят-Ата наприкінці 2016 року складала 56 635 осіб, більшу частину з яких (приблизно 99%) складають євреї.

Промисловість Редагувати

Поблизу міста знаходиться хімічний комбінат «Хайфа Хімікалім» (івр. ‏חיפה כימיקליים‏‎). У промисловій зоні міста розміщено багато дрібних підприємств металообробної та будівельної галузей.

Транспорт Редагувати

Основними видами громадського транспорту у місті є автобуси та маршрутні таксі. На відміну від інших міст Крайот, таких як Кір'ят-Бялік або Кір'ят-Моцкін, Кір'ят-Ата знаходиться в стороні від основної автомагістралі Хайфа — Акко. За останні роки було розширено шосе, які ведуть до міста.

Освіта Редагувати

Станом на 2000 рік у місті налічувалося 20 шкіл, у яких навчалося 8 762 учні, серед яких 14 початкових та 11 середніх шкіл із 4 899 та 3 863 учнями відповідно. У 2001 році атестат зрілості отримали 52% учнів.

Спорт Редагувати

Головний футбольний клуб міста, «Маккабі Іроні Кір'ят-Ата»[en], грає у Лізі Леуміт — другому дивізіоні прфесійного футболу Ізраїлю. Місцевий баскетбольний клуб, «Еліцур Кір'ят-Ата»[en], грає в Ізраїльській баскетбольній лізі «Ліґат-га-Аль».

Міста-побратими Редагувати

Видатні вихідці та жителі міста Редагувати

  • Еріх Моллер, підприємець, засновник текстильної фабрики «АТА»
  • Хаїм Явін[en], ізраїльський телеведучий та режисер-документаліст
  • Таль Фридман[en], ізраїльський комік, актор та музикант
  • Янів Катан, ізраїльський футболіст
  • Алон Абутбуль[en], ізраїльський актор
  • Хові Стар, ізраїльський співак, представник країни на Євробаченні 2016
  • Юваль Ной Гарарі, ізраїльський письменник та історик
  • Іштар[en], ізраїльська співачка

Примітки Редагувати

  1. http://www.cbs.gov.il/ishuvim/reshimalefishem.pdf [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано 3 березня 2018
  2. Dauphin, 1998, p. 669
  3. Ahmad al-Qalqashandi version of the hudna, referred in Barag, 1979, p. 207, no. 59(англ.)
  4. Hütteroth and Abdulfattah, 1977, p. 193
  5. Karmon, 1960, p. 162 [ 22 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Conder and Kitchener, 1881, SWP I, p. 285
  7. Guérin, 1880, p. 409(фр.)
  8. Schumacher, 1888, p. 178
  9. Barron, 1923, Table XI, Sub-district of Haifa, p. 33 [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  10. Barron, 1923, Table XVI, p. 49 [ 18 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  11. List of villages sold by Sursocks and their partners to the Zionists since British occupation of Palestine [ 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.], evidence to the Shaw Commission, 1930
  12. Mills, 1932, p. 94
  13. Department of Statistics, 1945, p. 14
  14. Government of Palestine, Department of Statistics. Village Statistics, April, 1945. Quoted in Hadawi, 1970, p. 48 [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  15. Government of Palestine, Department of Statistics. Village Statistics, April, 1945. Quoted in Hadawi, 1970, p. 90 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
  16. Government of Palestine, Department of Statistics. Village Statistics, April, 1945. Quoted in Hadawi, 1970, p. 140 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела Редагувати

Зовнішні посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kir yat Ata ivr ק ר י ת א ת א Qiryat Ata arab كريات آتا Kiryat ʾAta misto u Hajfskomu okruzi Izrayilyu roztashovane u 12 km vid Hajfi Odne z mist sho vhodyat do miskoyi aglomeraciyi Krajot takozh vidome pid svoyeyu kolishnoyu nazvoyu Kfar Ata ivr כ פ ר ע ט ה Kir yat Ataק ר י ת א ת א كريات آتا Kiryat AtagerbPanorama mistaPanorama mistaOsnovni dani32 48 pn sh 35 06 sh d 32 800 pn sh 35 100 sh d 32 800 35 100 Koordinati 32 48 pn sh 35 06 sh d 32 800 pn sh 35 100 sh d 32 800 35 100Krayina IzrayilRegion Hajfskij okrugZasnovano 1925Persha zgadka 1283Status mista misto z 1969 Plosha 16 706 km Naselennya 56 635 2016 1 Visota NRM 5 mMista pobratimi Rajnikendorf ShabacChasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3GeoNames 293845Poshtovi indeksi 16706Miska vladaMer mista Yaakov PeretcVebsajt kiryat ata org ilMapa Kir yat Ata u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Osmanska epoha 1 2 Britanskij mandat v Palestini 1 3 Kir yat Ata 2 Geografiya 3 Klimat 4 Naselennya 5 Promislovist 6 Transport 7 Osvita 8 Sport 9 Mista pobratimi 10 Vidatni vihidci ta zhiteli mista 11 Primitki 12 Dzherela 13 Zovnishni posilannyaIstoriya RedaguvatiU rezultati arheologichnih doslidzhen telyu Girbet Sharta en u pivnichno shidnij chastini mista bulo viyavleno zalishki poselen chasiv bronzovoyi ta zaliznoyi dobi ellinistichnogo periodu Rimskoyi i Vizantijskoyi imperij ta dobi Mamelyukiv dzherelo Takozh bulo znajdeno keramichni virobi Vizantijskoyi epohi 2 U 1283 roci misto vpershe zgaduyetsya yak chastina volodin hrestonosciv zgidno z ugodoyu mizh nimi ta mamelyuckim sultanom Kalaunom Na toj chas poselennya malo nazvu Kafrata 3 Osmanska epoha Redaguvati Pislya vhodzhennya do Osmanskoyi imperiyi u 1517 roci Kafrata zgaduyetsya u defteri vid 1596 roku na toj chas poselennya znahodilosya u nohiyi Akka livi en Safed Naselennya skladalosya iz 15 gospodarstv u yakih prozhivali lishe musulmani Voni splachuvali podatki na pshenicyu yachmin fruktovi dereva vitorgi kiz ta vuliki usogo na sumu 1508 akche 4 Na mapi skladenij P yerom Zhakotenom pid chas Yegipetskoyi kampaniyi Napoleona poselennya figuruye pid nazvoyu Kufur Taj Koufour Tai 5 U 1859 roci u selishi plosheyu 16 feddaniv prozhivalo 100 osib 6 U 1875 roci Viktor Geren en yakij vidvidav Kufur Taj narahuvav u nomu 50 domivok 7 U Doslidzhenni Zahidnoyi Palestini vidanomu 1881 roku Fondom vivchennya Palestini en Kefr Etta opisane yak nevelike poselennya z samanovimi budinkami roztashovane na rivnini z kriniceyu na pivnochi ta olivkovim gayem na shodi 6 Perepis naselennya 1887 roku svidchiv pro te sho u Kefr Etta prozhivalo blizko 1285 meshkanciv vsi z yakih buli musulmanami 8 Britanskij mandat v Palestini Redaguvati nbsp Zasnovniki Kir yat Ata bl 1925 rokuZa perepisom naselennya 1922 roku provedenogo uryadom Britanskogo mandatu u seli Kufritta prozhivalo 400 osib 7 hristiyan ta 393 musulmani 9 prichomu vsi hristiyani buli pravoslavnimi 10 U 1925 roci sionistska organizaciya pridbala 10 000 dunamiv zemli Kefr Etta u Aleksandra Sursoka predstavnika rodini rodini Sursok en z Bejruta Na toj chas u seli prozhivali 75 rodin 11 Za danimi perepisu naselennya 1931 roku u 13 budinkah sela Kufritta prozhivalo 4 musulman ta 29 yevreyiv 12 U 1945 roci naselennya sela Kefar Atta Kufritta stanovilo 1690 yevreyiv a plosha 6131 dunam zgidno z oficijnimi danimi 13 14 Na 6 dunamah iz vishevkazanih 6131 viroshuvalisya citrusovi ta banani na 39 rozmishuvalisya plantaciyi ta zroshuvani zemli na 1527 viroshuvalisya zlaki 15 zabudovani teritoriyi zajmali ploshu u 3591 dunam 16 Kir yat Ata Redaguvati nbsp Kir yat Ata 1947 rik nbsp Tekstilna fabrika 1947 rikNa pochatku HH stolittya zemlyu arabskogo sela Kefr Etta cherez poserednikiv iz Amerikanskoyi spivdruzhnosti sionistiv en vikupila varshavska religijna organizaciya Avodat Izrael u 1925 roci vona zasnuvala poselennya Kfar Ata pershe yevrejske poselennya u dolini Zvulon pershimi meshkancyami yakogo buli vihidci iz Polshi Pid chas Palestinskih povstan 1929 roku en poselennya zaznalo silnih rujnuvan i bagato jogo meshkanciv vtekli do susidnogo religijnogo poselennya Kfar Hasidim Hasidske selo Rik potomu voni povernulis ta vidnovili svoye selishe U 1935 roci rodina Moller zasnuvala u selishi tekstilnu fabriku Arigej Toceret Arcenu skorocheno ATA zakrita u 1984 roci yaka proslavila Kir yat Ata u krayini Pid chas Vijni za nezalezhnist 1948 49 rr selishe namagalisya zahopiti arabski vijska sho prijshli iz susidnogo mista Shfar am Prote yih ataki bulo vidbito i arabski meshkanci Kfar Ata vtekli do Shfar amu u toj chas yak nevelika kilkist yevrejskih meshkanciv ostannogo pereyihala do Kfar Ata Kilkist naselennya selisha zgodom zbilshilas vnaslidok naplivu repatriantiv z pivnichnoyi Afriki peredusim z Marokko ta Rumuniyi dlya yih rozselennya buli zbudovani novi mikrorajoni U 1965 roci bulo prijnyato rishennya pro ob yednannya iz susidnim selishem Kir yat Benyamin nove ob yednane selishe otrimalo nazvu Kir yat Ata U 1969 roci kilkist naselennya selisha perevishila 20 000 osib zgidno z chim Kir yat Ata otrimalo status mista Z pochatku 1970 h rr do mista pochali pribuvati chislenni repatrianti iz SRSR znachnu chastinu yakih skladali gruzinski ta girski yevreyi Z pochatkom masovoyu emigraciyi yevreyiv z SRSR 1989 rik u 1990 91 rr u misti oselilosya blizko 1500 rodin novih repatriantiv Bulo vidkrito chislenni ulpani kursi vivchennya ivritu pochalos masshtabne zhitlobudivnictvo zokrema bulo zbudovano zhitlovij masiv Givat Ram Vodnochas vidbuvalosya i vidnovlennya fondu suspilnogo zhitla Amigur Geografiya RedaguvatiMisto roztashovane u shidnij chastini dolini Zvulon na pagorbah na visoti 100 m nad rivnem morya Vidstan vid mista do morya stanovit 4 km Takozh u misti nayavni chornozemni grunti sho spriyalo rozvitku silskogo gospodarstva u regioni nbsp Panorama mista Kir yat AtaKlimat Redaguvati nbsp Bulvar Ga CionotMisto Kir yat Ata maye seredzemnomorskij klimat zi spekotnim suhim litom ta holodnoyu zimoyu z velikoyu kilkistyu doshiv Najspekotnishij misyac lipen najholodnishij lyutij Snigopadi traplyayutsya ridko u HH stolitti yih bulo zafiksovano trichi u 1950 1992 ta 1999 rokah Richna kilkist opadiv stanovit priblizno 524 mm Naselennya RedaguvatiZa danimi Centralnogo statistichnogo byuro Izrayilyu ICBS chiselnist naselennya mista Kir yat Ata naprikinci 2016 roku skladala 56 635 osib bilshu chastinu z yakih priblizno 99 skladayut yevreyi Promislovist RedaguvatiPoblizu mista znahoditsya himichnij kombinat Hajfa Himikalim ivr חיפה כימיקליים U promislovij zoni mista rozmisheno bagato dribnih pidpriyemstv metaloobrobnoyi ta budivelnoyi galuzej Transport RedaguvatiOsnovnimi vidami gromadskogo transportu u misti ye avtobusi ta marshrutni taksi Na vidminu vid inshih mist Krajot takih yak Kir yat Byalik abo Kir yat Mockin Kir yat Ata znahoditsya v storoni vid osnovnoyi avtomagistrali Hajfa Akko Za ostanni roki bulo rozshireno shose yaki vedut do mista Osvita RedaguvatiStanom na 2000 rik u misti nalichuvalosya 20 shkil u yakih navchalosya 8 762 uchni sered yakih 14 pochatkovih ta 11 serednih shkil iz 4 899 ta 3 863 uchnyami vidpovidno U 2001 roci atestat zrilosti otrimali 52 uchniv Sport RedaguvatiGolovnij futbolnij klub mista Makkabi Ironi Kir yat Ata en graye u Lizi Leumit drugomu divizioni prfesijnogo futbolu Izrayilyu Miscevij basketbolnij klub Elicur Kir yat Ata en graye v Izrayilskij basketbolnij lizi Ligat ga Al Mista pobratimi RedaguvatiRajnikendorf nbsp Nimechchina z 1976 roku Shabac nbsp SerbiyaVidatni vihidci ta zhiteli mista RedaguvatiErih Moller pidpriyemec zasnovnik tekstilnoyi fabriki ATA Hayim Yavin en izrayilskij televeduchij ta rezhiser dokumentalist Tal Fridman en izrayilskij komik aktor ta muzikant Yaniv Katan izrayilskij futbolist Alon Abutbul en izrayilskij aktor Hovi Star izrayilskij spivak predstavnik krayini na Yevrobachenni 2016 Yuval Noj Garari izrayilskij pismennik ta istorik Ishtar en izrayilska spivachkaPrimitki Redaguvati http www cbs gov il ishuvim reshimalefishem pdf Arhivovano 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Procitovano 3 bereznya 2018 Dauphin 1998 p 669 Ahmad al Qalqashandi version of the hudna referred in Barag 1979 p 207 no 59 angl Hutteroth and Abdulfattah 1977 p 193 Karmon 1960 p 162 Arhivovano 22 grudnya 2019 u Wayback Machine a b Conder and Kitchener 1881 SWP I p 285 Guerin 1880 p 409 fr Schumacher 1888 p 178 Barron 1923 Table XI Sub district of Haifa p 33 Arhivovano 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine Barron 1923 Table XVI p 49 Arhivovano 18 kvitnya 2015 u Wayback Machine List of villages sold by Sursocks and their partners to the Zionists since British occupation of Palestine Arhivovano 9 zhovtnya 2018 u Wayback Machine evidence to the Shaw Commission 1930 Mills 1932 p 94 Department of Statistics 1945 p 14 Government of Palestine Department of Statistics Village Statistics April 1945 Quoted in Hadawi 1970 p 48 Arhivovano 11 serpnya 2017 u Wayback Machine Government of Palestine Department of Statistics Village Statistics April 1945 Quoted in Hadawi 1970 p 90 Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Government of Palestine Department of Statistics Village Statistics April 1945 Quoted in Hadawi 1970 p 140 Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiBarag Dan 1979 A new source concerning the ultimate borders of the Latin Kingdom of Jerusalem Israel Exploration Journal 29 197 217 Arhiv originalu za 13 veresnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 angl Barron J B red 1923 Palestine Report and General Abstracts of the Census of 1922 Government of Palestine Conder Claude Reignier Kitchener H H 1881 The Survey of Western Palestine Memoirs of the Topography Orography Hydrography and Archaeology 1 London Committee of the Palestine Exploration Fund Dauphin Claudine 1998 La Palestine byzantine Peuplement et Populations BAR International Series 726 French III Catalogue Oxford Archeopress ISBN 0 860549 05 4 Arhiv originalu za 8 chervnya 2021 Procitovano 22 kvitnya 2018 Department of Statistics 1945 Village Statistics April 1945 Government of Palestine Arhiv originalu za 13 lipnya 2021 Procitovano 22 kvitnya 2018 Guerin Victor 1880 Description Geographique Historique et Archeologique de la Palestine French 3 Galilee pt 1 Paris L Imprimerie Nationale Hadawi Sami 1970 Village Statistics of 1945 A Classification of Land and Area ownership in Palestine Palestine Liberation Organization Research Center Arhiv originalu za 8 grudnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 Hutteroth Wolf Dieter Abdulfattah Kamal 1977 Historical Geography of Palestine Transjordan and Southern Syria in the Late 16th Century Erlanger Geographische Arbeiten Sonderband 5 Erlangen Germany Vorstand der Frankischen Geographischen Gesellschaft ISBN 3 920405 41 2 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2019 Procitovano 22 kvitnya 2018 Karmon Y 1960 An Analysis of Jacotin s Map of Palestine Israel Exploration Journal 10 3 4 155 173 244 253 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 22 kvitnya 2018 Mills E red 1932 Census of Palestine 1931 Population of Villages Towns and Administrative Areas Jerusalem Government of Palestine Palmer E H 1881 The Survey of Western Palestine Arabic and English Name Lists Collected During the Survey by Lieutenants Conder and Kitchener R E Transliterated and Explained by E H Palmer Committee of the Palestine Exploration Fund Rhode Harold 1979 Administration and Population of the Sancak of Safed in the Sixteenth Century Columbia University Arhiv originalu za 20 kvitnya 2019 Procitovano 22 kvitnya 2018 Schumacher G 1888 Population list of the Liwa of Akka Quarterly statement Palestine Exploration Fund 20 169 191 Zovnishni posilannya RedaguvatiCBS population estimates for 2005 2006 Arhivovano 9 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl Oficijna storinka municipalitetu Arhivovano 23 kvitnya 2018 u Wayback Machine ivr angl Miskij muzej Bejt Fisher Arhivovano 1 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ivr Survey of Western Palestine Map 5 IAA Arhivovano 28 veresnya 2018 u Wayback Machine Wikimedia commons Arhivovano 7 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kir 27yat Ata amp oldid 40620058