Калаун, аль-Малік аз-Мансур Саїф ад-Дін Калаун аль-Альфі ас-Саліх аль-Наджмі аль-Алаї (араб. الملك المنصور سيف الدين قلاوون الألفى الصالحى النجمى العلاءى), Калаун Алфі (1222 — 10 листопада 1290, Каїр) — мусульманський полководець і політичний діяч, султан Єгипту з династії Бахрітів.
| Калаун الملك المنصور سيف الدين قلاوون الألفى الصالحى النجمى العلاءى | ||
| ||
|---|---|---|
| 1280 — 1290 | ||
| Попередник: | Саламиш аль-Аділь | |
| Спадкоємець: | Халіль аль-Ашраф | |
| Народження: | 1222 | |
| Смерть: | 10 листопада 1290 Каїр, Єгипет | |
| Національність: | Кипчаки | |
| Країна: | Мамлюкський султанат | |
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | |
| Рід: | Бахріти | |
| Діти: | Халіль аль-Ашраф і Мухаммад I ан-Насір | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
За походженням був половцем. Під час наступу монголів потрапив у рабство. За 1000 дирхамів його купив єгипетський торгівець, що постачав невільників для гвардії аюбідського султана ас-Саліха (звідси прізвисько Калауна — алфі).
Під час навчання в «школі» мамелюків зблизився з іншим «колегою по нещастю» — майбутнім султаном Бейбарсом. Із приходом Бейбарса до влади виконував важливі доручення володаря — зокрема розгромив монголів, що намагались закріпитись у Сирії (1272). Старший син Бейбарса Саїд Берке був одружений з донькою Калауна, сам Калаун був атабеком молодшого сина Бейбарса Саламиша.
Після того, як Саїд Берке відмовився від престолу, султаном став Саламиш, якому було лише 7 років. Але врешті Калаун і його усунув від влади, а сам став султаном.
Відвоював у хрестоносців кілька важливих фортець, зокрема Триполі (1289), відновив владу Єгипту над Суданом.
Джерела Редагувати
- Радянська історична енциклопедія, том 6 [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Amitai-Preiss R. Mongols and Mamluks: the Mamluk-Īlkhānid War, 1260-1281. — Cambridge University Press, 1995. — С. 180. — ISBN 0 521 46226 6.
- Irwin R. The Middle East in the Middle Ages: the early Mamluk Sultanate 1250-1382. — London : Croom Helm, 1986. — 180 с. — ISBN 0-7099-1308-7.