www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куруківський договір Куру ківський до говір 1625 року угода укладена коронним польним гетьманом Станіславом Конецпольськ

Куруківський договір

Куру́ківський до́говір 1625 року — угода, укладена коронним польним гетьманом Станіславом Конецпольським і козацькою делегацією на чолі з кошовим отаманом Війська Запорозького Михайлом Дорошенком 27 жовтня (5 листопада) 1625 року в урочищі Ведмежі Лози біля Курукового озера (неподалік сучасного міста Кременчука) під час повстання Марка Жмайла.

Куруківський договір
Тип міжнародний договір
Підписано 5 листопада 1625
Місце Курукове озеро
Підписанти Військо Запорозьке і Річ Посполита

Передумови Редагувати

Портрет Станіслава Конєцпольського

Влітку 1625 року король Сиґізмунд III Ваза вирішив приборкати «козацьку сваволю», зібрав каральне військо, яке у вересні на чолі з Станіславом Конецпольським вирушило з Бару на Поділлі (його головної квартири) проти козаків.

До коронного війська приєдналися магнати князь Юрій Заславський, Томаш Замойський (воєвода київський, привів 300 людей, 5 гармат), Гаврило Гойський (каштелян київський, з братом і сином, 200 осіб), Станіслав «Ревера» Потоцький (подільський підкоморій), Адам Калиновський (староста брацлавський), Іван Данилович (воєвода руський, 550 осіб), Мацей Лєсньовский (белзький каштелян), князь Костянтин Корибут Вишневецький, Януш Тишкевич, Марцін Казановський (галицький каштелян), Олександр Балабан (теребовлянський і рогатинський староста), Якуб Собеський (староста красноставський) зі своїми командами та посполите рушення українських воєводств (загалом близько 30000 вояків).
Прийшовши на південну Київщину, воно почало бої проти повстанців. Місцеві повстанці об'єдналися з запорожцями (налічували приблизно 20 тисяч осіб); очолювані запорізьким гетьманом Марком Жмайлом, чинили жорсткий опір. Після низки важких боїв в урочищі Ведмежі Лози, коли обидві сторони зазнали значних втрат, між королівськими комісарами і козаками було досягнуто компромісу, підписана так звана Куруківська угода.

Переговори почав Станіслав Конецпольський, а його військо зазнало великих втрат, подальша боротьба проти повстанців загрожувала поразкою.

Комісари для укладення угоди Редагувати

Князі Юрій Заславський і Костянтин Корибут Вишневецький, також Стан. Конецпольський, Томаш Замойський, Гаврило Гойський, Станіслав «Ревера» Потоцький, Адам Калиновський, Іван Данилович, Мацей Лесньовський, Марцін Казановський, Януш Тишкевич, Стефан Немирич, Олександр Балабан, Якуб Собеський, Миколай з Потоку Потоцький (воєводич брацлавський), Тома Склінський (староста зиґвульський), Федір Єлець (київський хорунжий), Філон Стрибель (чашник київський), Ян Білецький.

Умови угоди Редагувати

Згідно з угодою:

  • козацький реєстр збільшувався з 3 до 6 тисяч і мав бути складений протягом шести тижнів. Вони мали збиратися для допомоги кварцяному війську в разі потреби;
  • підвищувалася річна платня реєстровцям за службу до 60 тисяч злотих (крім додаткової плати старшині);
  • оголошувалася амністія учасникам повстання, за реєстровцями зберігалося право обирати старшого (гетьмана), але його мав затверджувати король чи коронний гетьман Польщі.

Козацькі привілеї були чинними лише на державних (коронних) землях (так званих королівщинах) і не діяли в маєтках та церковних землях, з яких вони мали виселитися протягом 12 тижнів. Козакам заборонялося вступати в зносини з іноземними державами, робити походи у татарські і турецькі володіння. Гетьман Михайло Дорошенко склав присягу на вірність Речі Посполитій й провів демобілізацію козаків. В реєстр попали так звані «статечні», тобто лояльні, заможніші козаки, поза реєстром опинилася козацька «голота» («випищики»), приблизно 40 тисяч чоловік. Вони мали повернутися у попередній стан (селянський чи міщанський), або помиритися з панщиною, проте більшість з них пішла протертим шляхом на Запоріжжя, де Дорошенко розмістив свою залогу з Іваном Кулагою на чолі (1 тисяча чоловік) для боротьби з нереєстровими козаками.

Для забезпечення «порядку» та складання нового реєстру Конєцпольський залишив на Подніпров'ї 15-тисячне військо під начальством Казановського. Воно мало стояти у Києві, Василькові, Трипіллі, Ржищеві, Стайках і Фастові і стояти доти, «покасеста козаки розберутця в 6000», — писали у своїй реляції в Москву путивльські воєводи.

Реєстр склали в призначений термін. Майже одночасно реєстрове військо було поділене на шість полків — Київський, Переяславський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський і Черкаський.

Назагал Михайло Дорошенко дбав про те, щоб не виходити поза межі Куруківської угоди, хоча безупинними депутаціями до варшавського сейму старався їх поширити.

Сейм 1626 року затвердив Куруківську «ординацію», але практичного значення вона не мала.

Чинність угоди припинено внаслідок козацько-селянського повстання на чолі з отаманом Тарасом Федоровичем 1630 року.

Наслідки Редагувати

Одним з найважливіших наслідків Куруківської угоди був остаточний поділ козацтва на дві групи:

  • реєстрових, заможніх (дуків), за якими визнавалися урядом козацькі права й вольності і які здебільшого дотримувалися угодовської позиції щодо коронного уряду;
  • нереєстрових, «випищиків», що за Куруківською угодою, мусили повернутися в кріпацтво. Їхнім центром стало Запоріжжя. Вони займали непримиренну позицію щодо магнатів, шляхти і всієї королівської влади.

Примітки Редагувати

  1. Щоденник походу проти запорізьких козаків… — С. 398—399.
  2. Kurukove, Treaty of. www.encyclopediaofukraine.com. Процитовано 5 жовтня 2022. 

Джерела та література Редагувати

  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
  • Історія Української РСР. — Т. 1. — К. 2. — К., 1979. — С. 253—256.
  • Рад. енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 2.
  • Рибалка І. Історія Української РСР. Дорадянський період. — К.: Вища школа, 1978. — С. 107.
  • Щербак В. Куруківська угода 1625 [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 529. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 392—403. — ISBN 5-319-01072-9

Література Редагувати

Посилання Редагувати

У Вікіджерелах є
текст Куруківської угоди
Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kuru kivskij do govir 1625 roku ugoda ukladena koronnim polnim getmanom Stanislavom Konecpolskim i kozackoyu delegaciyeyu na choli z koshovim otamanom Vijska Zaporozkogo Mihajlom Doroshenkom 27 zhovtnya 5 listopada 1625 roku v urochishi Vedmezhi Lozi bilya Kurukovogo ozera nepodalik suchasnogo mista Kremenchuka pid chas povstannya Marka Zhmajla Kurukivskij dogovirTip mizhnarodnij dogovirPidpisano 5 listopada 1625Misce Kurukove ozeroPidpisanti Vijsko Zaporozke i Rich Pospolita Zmist 1 Peredumovi 2 Komisari dlya ukladennya ugodi 3 Umovi ugodi 4 Naslidki 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 6 1 Literatura 7 PosilannyaPeredumovi Redaguvati nbsp Portret Stanislava KonyecpolskogoVlitku 1625 roku korol Sigizmund III Vaza virishiv priborkati kozacku svavolyu zibrav karalne vijsko yake u veresni na choli z Stanislavom Konecpolskim virushilo z Baru na Podilli jogo golovnoyi kvartiri proti kozakiv Do koronnogo vijska priyednalisya magnati knyaz Yurij Zaslavskij Tomash Zamojskij voyevoda kiyivskij priviv 300 lyudej 5 garmat Gavrilo Gojskij kashtelyan kiyivskij z bratom i sinom 200 osib Stanislav Revera Potockij podilskij pidkomorij Adam Kalinovskij starosta braclavskij Ivan Danilovich voyevoda ruskij 550 osib Macej Lyesnovskij belzkij kashtelyan knyaz Kostyantin Koribut Vishneveckij Yanush Tishkevich Marcin Kazanovskij galickij kashtelyan Oleksandr Balaban terebovlyanskij i rogatinskij starosta Yakub Sobeskij starosta krasnostavskij zi svoyimi komandami ta pospolite rushennya ukrayinskih voyevodstv zagalom blizko 30000 voyakiv Prijshovshi na pivdennu Kiyivshinu vono pochalo boyi proti povstanciv Miscevi povstanci ob yednalisya z zaporozhcyami nalichuvali priblizno 20 tisyach osib ocholyuvani zaporizkim getmanom Markom Zhmajlom chinili zhorstkij opir Pislya nizki vazhkih boyiv v urochishi Vedmezhi Lozi koli obidvi storoni zaznali znachnih vtrat mizh korolivskimi komisarami i kozakami bulo dosyagnuto kompromisu pidpisana tak zvana Kurukivska ugoda Peregovori pochav Stanislav Konecpolskij a jogo vijsko zaznalo velikih vtrat podalsha borotba proti povstanciv zagrozhuvala porazkoyu Komisari dlya ukladennya ugodi RedaguvatiKnyazi Yurij Zaslavskij i Kostyantin Koribut Vishneveckij takozh Stan Konecpolskij Tomash Zamojskij Gavrilo Gojskij Stanislav Revera Potockij Adam Kalinovskij Ivan Danilovich Macej Lesnovskij Marcin Kazanovskij Yanush Tishkevich Stefan Nemirich Oleksandr Balaban Yakub Sobeskij Mikolaj z Potoku Potockij voyevodich braclavskij Toma Sklinskij starosta zigvulskij Fedir Yelec kiyivskij horunzhij Filon Stribel chashnik kiyivskij Yan Bileckij 1 Umovi ugodi RedaguvatiZgidno z ugodoyu kozackij reyestr zbilshuvavsya z 3 do 6 tisyach i mav buti skladenij protyagom shesti tizhniv Voni mali zbiratisya dlya dopomogi kvarcyanomu vijsku v razi potrebi pidvishuvalasya richna platnya reyestrovcyam za sluzhbu do 60 tisyach zlotih krim dodatkovoyi plati starshini 2 ogoloshuvalasya amnistiya uchasnikam povstannya za reyestrovcyami zberigalosya pravo obirati starshogo getmana ale jogo mav zatverdzhuvati korol chi koronnij getman Polshi Kozacki privileyi buli chinnimi lishe na derzhavnih koronnih zemlyah tak zvanih korolivshinah i ne diyali v mayetkah ta cerkovnih zemlyah z yakih voni mali viselitisya protyagom 12 tizhniv Kozakam zaboronyalosya vstupati v znosini z inozemnimi derzhavami robiti pohodi u tatarski i turecki volodinnya Getman Mihajlo Doroshenko sklav prisyagu na virnist Rechi Pospolitij j proviv demobilizaciyu kozakiv V reyestr popali tak zvani statechni tobto loyalni zamozhnishi kozaki poza reyestrom opinilasya kozacka golota vipishiki priblizno 40 tisyach cholovik Voni mali povernutisya u poperednij stan selyanskij chi mishanskij abo pomiritisya z panshinoyu prote bilshist z nih pishla protertim shlyahom na Zaporizhzhya de Doroshenko rozmistiv svoyu zalogu z Ivanom Kulagoyu na choli 1 tisyacha cholovik dlya borotbi z nereyestrovimi kozakami Dlya zabezpechennya poryadku ta skladannya novogo reyestru Konyecpolskij zalishiv na Podniprov yi 15 tisyachne vijsko pid nachalstvom Kazanovskogo Vono malo stoyati u Kiyevi Vasilkovi Tripilli Rzhishevi Stajkah i Fastovi i stoyati doti pokasesta kozaki rozberutcya v 6000 pisali u svoyij relyaciyi v Moskvu putivlski voyevodi Reyestr sklali v priznachenij termin Majzhe odnochasno reyestrove vijsko bulo podilene na shist polkiv Kiyivskij Pereyaslavskij Bilocerkivskij Korsunskij Kanivskij i Cherkaskij Nazagal Mihajlo Doroshenko dbav pro te shob ne vihoditi poza mezhi Kurukivskoyi ugodi hocha bezupinnimi deputaciyami do varshavskogo sejmu staravsya yih poshiriti Sejm 1626 roku zatverdiv Kurukivsku ordinaciyu ale praktichnogo znachennya vona ne mala Chinnist ugodi pripineno vnaslidok kozacko selyanskogo povstannya na choli z otamanom Tarasom Fedorovichem 1630 roku Naslidki RedaguvatiOdnim z najvazhlivishih naslidkiv Kurukivskoyi ugodi buv ostatochnij podil kozactva na dvi grupi reyestrovih zamozhnih dukiv za yakimi viznavalisya uryadom kozacki prava j volnosti i yaki zdebilshogo dotrimuvalisya ugodovskoyi poziciyi shodo koronnogo uryadu nereyestrovih vipishikiv sho za Kurukivskoyu ugodoyu musili povernutisya v kripactvo Yihnim centrom stalo Zaporizhzhya Voni zajmali neprimirennu poziciyu shodo magnativ shlyahti i vsiyeyi korolivskoyi vladi Primitki Redaguvati Shodennik pohodu proti zaporizkih kozakiv S 398 399 Kurukove Treaty of www encyclopediaofukraine com Procitovano 5 zhovtnya 2022 Dzherela ta literatura RedaguvatiGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Istoriya Ukrayinskoyi RSR T 1 K 2 K 1979 S 253 256 Rad enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1969 T 2 Ribalka I Istoriya Ukrayinskoyi RSR Doradyanskij period K Visha shkola 1978 S 107 Sherbak V Kurukivska ugoda 1625 Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 529 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Shodennik pohodu proti zaporizkih kozakiv V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 432 s S 392 403 ISBN 5 319 01072 9Literatura Redaguvati V I Golovchenko Kurukivska ugoda 1625 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya RedaguvatiKurukivska ugoda 1625 Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kurukivski punkti Arhivovano 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 800 1000 ekz U Vikidzherelah ye tekst Kurukivskoyi ugodiGrushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom VII Rozdil VIII S 9 Kampanyiya 1625 R pohid Konyecpolskogo neprigotovanist kozachini peregovori pid Kanevom peregovori pid Krilovim sklad vijska polskogo i kozackogo Arhivovano 29 lipnya 2014 u Wayback Machine Dovidnik z istoriyi Ukrayini Arhivovano 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Kurukivska bitva 1625 roku Arhivovano 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurukivskij dogovir amp oldid 38887369