Мико́ла Кули́цький (28 червня 1903, Глиняни — 28 жовтня 1970, Чикаго) — український картограф, географ, літерник. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Член та секретар Географічної комісії НТШ. Доктор Українського вільного університету. Основний технічний картограф-рисувальник видання Атляс України й сумежних країв, та карт і картосхем до Енциклопедії українознавства, монографії Ґеоґрафія українських і сумежних земель та інших видань.
Микола Кулицький | |
---|---|
Народився | 28 червня 1903 Глиняни, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Помер | 28 жовтня 1970 (67 років) Чикаго |
Поховання | Український цвинтар святого Миколая |
Alma mater | Львівська академічна гімназія (1917) Львівський університет Ягеллонський університет (1930) Український вільний університет |
Галузь | картографія, географія |
Вчителі | Володимир Кубійович і Єржи Смоленськийd |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Родичі | Володимир Ґалан |
Разом з учителем та другом Володимиром Кубійовичем формували науковий дуумвірат.
Життєпис ред.
Народився в заможній міщанській родині 28 червня 1903 року в Глинянах. Його батько Михайло та мати Ганна — займались хліборобством, рільництвом та пасічництвом. Рід Кулицьких згадується в документах часів Хмельниччини серед повсталих проти міщанського старости та серед тих, які брали захоплення Жванецького замку. Його предком був Кирило Кулицький, війт Глинян у 1780-х роках. Він був співучасником Йосифінських земельних реформ та упорядковував земельний кадастр для міста 1789 року. Прадід і дід також були війтами цього міста. Батько та дід Іван брали участь у будівництві кам'яної церкви святого Миколая 1894 року, організовували читальню «Просвіти» в Глинянах та були науковими меценатами. Зокрема, надавали фінансову підтримку геологу Тадеушу Вісньовському для археологічних розкопок Східної Галичини. У громадському житті XIX століття родина Кулицьких була активними поборниками москвофільства.
Микола Кулицький завершив початкову школу в Глинянах. Надалі у 1916—1917 роках він продовжив навчання в Академічній гімназії Львова. Після складання іспитів атестату зрілості у 1924 році, Кулицький вступив до філософського факультету Львівського університету Яна-Казимира, та у 1925 році перевівся в Ягеллонський університет у Кракові, у якому навчався до 1930 року. У Кракові він проходив університетські право, географію, геологію та демографію.
Під час навчання Кулицький одружився з донькою ботаніка та діяча НТШ Миколи Мельника. У родини були сини Йосип та Теодор, які стали адвокатами. Син Степан обрав професію рільника. Син Михайло помер у ранньому віці. Єдина донька Кулицького Марія померла у 1928 році.
Під час навчання в Кракові на Кулицького, як на доброго рисовника, звернув увагу правник Павло Баб'як. Тоді ж він почав товаришувати з Володимиром Кубійовичем у 1928 році під час спільної дослідної поїздки до Словаччини.
На початку 1930-х працював приватно як географ і картограф. Тоді ж зблизився з іншими українськими вченими, зокрема Іваном Крип'якевичем та Юрієм Полянським. Від 1930 року Кулицький член Географічної комісії НТШ. У 1933 році склав головні іспити, але неуспішно склав іспит з філософії та захисту докторської дисертації про зимарки на Гуцульщині (писав під керівництвом Єжи Смоленського[pl]). З 1935 року — секретар Географічної комісії НТШ..
У 1936—1937 роках за фінансування НТШ мав проходити курси географії в Берліні. Проте навчатися в Німеччині не зміг, адже був зайнятий роботою над виданням «Атлясу України і сумежних країв». У 1938 році працював у Кооперативному ліцеї у Львові. У 1930-х також малював карти до Української загальної енциклопедії. У 1934—39 роках разом Кубійовичем, Микола Кулицький видали підручні та стінні карти України й Галичини. Надалі, у 1937—1939 роках видавець краєзнавчого журналу «Наша Батьківщина», видання туристичного-краєзнавчого товариства «Плай». Від 15 березня 1939 року дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.
На початку Другої світової війни Кулицький за посередництвом німецької переселенської комісії виїхав й поселився у Кракові. У місті він керував картографічно-статистичним бюро при Українському центральному комітеті. З осени 1941 року комітет перенесли до Львова зі значним розширенням роботи організації. Кулицький збирав статистичні матеріали про національно-віросповідні відносини в Галичині. 1944 року, після першої евакуації Львова, Микола Кулицький переїхав до Криниць, де важко захворів на запалення легенів. Щоб одужати, він поїхав до рідного міста в Глиняни. Далі прийшла наступна евакуація в Баварію до села Кауфбойренщини. У Баварії часто блукав по лісах, почав займатися городництвом, за що дружина Кубійовича Дарія називала його «огірковою душею». Від того часу почав втрачати інтерес до науки.
Після війни у 1946—1948 роках навчався та викладав курси в Українському вільному університеті. В університеті він успішно склав докторський іспит з філософії та здобув звання доктора у 1949 році за попередньою краківською дисертацією.
Надалі бере участь у збиранні матеріалів про національні відносини Галичини по таборах переміщених осіб для Інституту національних дослідів при НТШ. На початку 1950-х років Микола Кулицький з дружиною та двома дітьми виїхав до США в Чикаго. У цьому йому допоміг дядько Володимир Ґалан. Кулицький влаштувався в приватній картографічній компанії NcNally Company, де попрацював близько шістнадцяти років. У Чикаго віддалився від наукової діяльності та українського життя. Остання його наукова доповідь датована 4 вереснем 1950 року «Підстави визначення північно-західних меж України». Підготував декілька карт для українських освітян Канади та США.
Помер 26 жовтня 1970 року в Чикаго. Похований на місцевому Українському цвинтарі святого Миколая.
Наукова діяльність ред.
Українське наукове середовище ще за життя високо визначали талант та внесок Миколи Кулицького до картографії. Його перші дослідження присвячені вивченню проблематик теоретичної та прикладної картографії, географії населення України й формування поселень. Зокрема, Кулицький довів розташування і творення поселень від типу ландшафту на прикладі карпатських зимарків. Кубійович визначав першу роль Кулицького у справі видання «Атлясу». У 1934 році підручну карту Галичини, з узглядненням потреб церкви, і з розпродажу здобули фінансування на видання підручної адміністративної карти Галичини. Також у міжвоєнний період він опублікував монографію про читання й використання топографічних карт. В 1934—1939 роках, Микола Кулицький, разом Володимиром Кубійовичем видав декілька підручних і стінних карт України й Галичини. Впродовж 1939 по 1943 рік він фахово досліджував статистику населення в Українському комітеті в Кракові. У редакційній колегії Енциклопедії українознавства Кулицький відповідав за карти та діаграми. За особистим проханням не вживати його прізвища Кулицький відсутні у вступному слові до ЕУ в переліку осіб, що готували видання енциклопедії.
Вибрані роботи ред.
Автор близько 200 наукових картографічних робіт. Писав також статті й популярну літературу. Згідно з Енциклопедією українознавства та уточненням бібліографії, найбільш важливими були:
- Зимаркові оселі на Галицькій Гуцульщині // Науковий збірник Географічної секції при Українській громаді в Кракові. Краків, 1930
- Читання топографічних карт. Львів, 1935
- Українська загальна енциклопедія. Львів, 1930—1933
- Атлясу України і сумежних країв. Львів, 1937
- Ґеоґрафія українських і сумежних земель. Львів, 1938
- Енциклопедія українознавства. Загальна частина. Мюнхен — Нью-Йорк, 1949—1952
- Зілинський І. Карта українських говорів з поясненнями / Іван Зілинський ; рис. М. Кулицький. — 1 : 4 000 000. — У Кракові: Друк. «Орбіс», 1933. — 1 к. : багатоколір. ; 38 × 61 см // Праці Українського Наукового Інституту. — Варшава: Український Науковий Інститут, 1933. — Т. XIV. — Серія філологічна. — Кн. 3.– 20 с.
- Кубійович В. Етноґрафічна карта України і сумежних країв / В. Кубійович, М. Кулицький. — 1 : 5 000 000. — Львів: Українська Загальна Енциклопедія. Літ. Унія, [1934]. — 1 к. : багатоколір. ; 25 × 45 см.
- Кубійович В. Етнографічна карта Чорноморських країв / В. Кубійович, М. Кулицький. — 1 : 5 000 000. — [Краків? : Українське видавництво?, 1941?]. — 1 к. : багатоколір. ; 23 × 46,5 см.
- Кубійович В. Карта розміщення українського населення / В. Кубійович, М. Кулицький. — 1 : 5 000 000. — Львів: Українська Загальна Енциклопедія. Літ. Унія, [1934]. — 1 к. : двоколір. ; 25 × 45 см.
- Кубійович В. Лемківщина й Надсяння / В. Кубійович, М. Кулицький. — 1 : 400 000. — Краків: Українське Видавництво, 1940. — 1 к. : багатоколір. ; 42 × 52,5 см.
- [Кубійович В.] Національности / [В. Кубійович, М. Кулицький]. — 1 : 5 000 000. — У Львові: Український Видавничий Інститут. Ґрафічне Заведення А. Геґедіс, [1937]. — 1 к. : багатоколір. ; 27 × 46 см // Атляс України й сумежних країв / під заг. ред. Володимира Кубійовича ; Наукове Товариство ім. Шевченка ; Український видавничий інститут у Львові. — Львів: Український Видавничий Інститут, 1937. — № 10.
- Кулицький М. Західно-Українські землі / М. Кулицький. — 1 : 800 000. — [Львів?]: б.в., 1932. — 1 к. : багатоколір. ; 109,5 × 88 см
- Антропогеографічна карта Гуцульщини для галицької частини (В. Кубійович разом з М. Кулицьким) у мірилі 1 :75 000. Рукопис втрачено .
Примітки ред.
- Купчинський, 2011, с. 482.
- Кубійович (II), 1985, с. 81.
- ↑ Купчинський, 2011, с. 483.
- ↑ Кубійович (II), 1985, с. 82.
- Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, 1937, с. 43.
- Гелей, 2009, с. 18.
- Кубійович (II), 1985, с. 61.
- ↑ Купчинський, 2011, с. 484.
- Ільницька, 2006, с. 228.
- Кубійович (II), 1985, с. 83.
- ↑ Кубійович (II), 1985, с. 84.
- Кубійович (I), 1970, с. 112.
- Купчинський, 2011, с. 483-484.
- Купчинський, 2011, с. 498.
- ↑ Купчинський, 2011, с. 500.
- Жуковський, 1986, с. 19.
- Купчинський, 2011, с. 480-481.
- Кубійович (I), 1970, с. 105.
- Кубійович (I), 1970, с. 115.
- Кубійович (I), 1970, с. 32.
- Кубійович (I), 1970, с. 83.
- Купчинський, 2011, с. 499.
- Кубійович (I), 1970, с. 109.
- Бібліографія праць Є. Ю. Пеленського, 1949, с. 28.
- Падюка, Сосса, 2019, с. 124-128.
- Кубійович (I), 1970, с. 101.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Бібліографія праць Є. Ю. Пеленського. — Бльомберґ (Бистриця) : Друкарня Бистриці, 1949. — 38 с. — (Українська Книгознавча Бібліотека)
- Кубійович В. Мені 70. — Париж-Мюнхен : Наукове товариство ім. Шевченка, 1970. — 135 с.
- Кубійович В. Мені 85. — Париж-Мюнхен : Видавництво «Молоде життя», 1985. — 308 с.
- Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. За час від 1. I. 1935 — 25.XII.1937. — Львів : Накладом товариства, 1937. — 126 с.
- Кулицький Микола // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1962. — Кн. 2, [т. 4] : Крушельницький — Місто (початок). — С. 1224.
- О. І. Шаблій. Кулицький Микола // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- Гелей С. Д. Життєвий шлях на наукова творчість Іллі Витановича (1899–1939 рр.) // Вісник Львівської комерційної академії. — Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2009. — Вип. 8. — С. 4-29.
- Жуковський А. Діяльність Володимира Кубійовича на відтинку Енциклопедії Українознавства (ЕУ) // Український історик. — Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен, 1986. — № 3-4 (91-92). — С. 15-22.
- Ільницька Л. Листування Івана Зілинського з Михайлом Возняка (1916 – 1930 рр.) як джерело до вивчення книгознавчних зацікавлень М. Возняка // Вісник Львівського університету. Сергія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2006. — Вип. 1. — С. 212-230.
- Купчинський О. Микола Кулицький — визначний картограф 30—40-х років XX століття // Вибрані статті та матеріали. Відомі та маловідомі постаті національної науки й культури / Ред. кол.: О. Винниченко, Л. Войтович, І. Гирич, М. Крикун, Л. Рудницький, Л. Тимошенко, Я. Федорук, С. Хороб. — Львів : Наукове товариство ім. Шевченка, 2011. — Т. 3. — С. 480-501. — (Українознавча наукова бібліотека НТШ) — 200 прим. — ISBN 966-9868-24-2.
- Падюка Н., Сосса Р. Бібліографія етнографічних карт території України // Історико-географічні дослідження в Україні: Збірник наукових праць. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2019. — Вип. 14. — С. 119-143.
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії. |