Крістіан Ернст Гюнтер (швед. Christian Ernst Günther; 5 грудня 1886 — 6 березня 1966) — шведський політик та дипломат, міністр закордонних справ Швеції (1939—1945).
Крістіан Ернст Гюнтер Christian Ernst Günther | |
13 грудня 1939 — 31 липня 1945 | |
---|---|
Попередник: | Рікард Сандлер |
Наступник: | Бу Естен Унден |
Народження: | 3 грудня 1886 Гедвіг-Елеонораd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція |
Смерть: | 6 березня 1966 (79 років) Оскар[d], Швеція |
Поховання: | Djursholms Begravningsplatsd :
|
Країна: | Швеція |
Освіта: | Університет Уппсала, Лундський університет і Nya Elementard |
Ступінь: | бакалавр мистецтв (1909) і Candidate of Lawd (1916) |
Партія: | незалежний політик |
Батько: | Ernst Güntherd |
Шлюб: | Ingrid Güntherd |
Діти: | Lena Günther Strååtd |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився в сім'ї шведського дипломата Ернста Гюнтера, його дід, Клаес Гюнтер, був прем'єр-міністром країни у 1856—1858 роках.
Навчався в Уппсальському університеті. Закінчив філософський факультет Лундського університету.
Поступив на державну службу в віці 30 років. З 1925 працював в міністерстві закордонних справ особистим секретарем прем'єр-міністрів Карла Брантінга і Рікарда Сандлера. У 1930 став радником міністерства закордонних справ. У 1931 отримав посаду шведського посланника при урядах Аргентини, Чилі, Уругваю і Парагваю. У 1934—1937 виконував обов'язки заступника міністра закордонних справ. У 1937—1939 був послом в Осло (Норвегія).
Після того, як Рікард Сандлер в 1939 році в знак протесту вийшов зі складу уряду, вважаючи, що Швеція надає недостатню підтримку Фінляндії під час Радянсько-фінської війни, Гюнтер став міністром закордонних справ в коаліційному уряді національної єдності П. А. Ганссона.
Перебував на посаді міністра до 1945 року.
Був обережним політиком-реалістом і одним з найбільш консервативних членів кабінету, який розумів обмежені можливості невеликої країни під час війни між великодержавними сусідами.
Головним досягненням Гюнтера в Швеції вважають захист нейтралітету країни під час Другої світової війни, що уникнула, таким чином, долю окупованої Норвегії і поразки Фінляндії у війні з СРСР. Швецію не торкнулися бойові дії, особливо в перший рік війни, хоча і довелося йти на поступки гітлерівській Німеччині в порушення загального принципу шведського нейтралітету.
За це він був підданий різкій критиці, не в останню чергу, з боку Норвегії.
Нагороди Редагувати
Шведські:
- Орден Серафимів (1942)
- Орден Полярної зірки (1926, 1929, 1933, 1940)
Іноземні:
Примітки Редагувати
- ↑ Christian E Günther — 1917.
- Munzinger Personen
- Ernst Christian Günther — FinnGraven.se.
- ↑ Giverholt, Helge (28 вересня 2014). . Store norske leksikon (норв.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ . sok.riksarkivet.se. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 18 червня 2019.
- Gilmour, John (14 березня 2011). Sweden, the Swastika and Stalin. Edinburgh University Press. ISBN 9780748627462.
- . runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- . runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- . runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- . runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- . runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ Sveriges statskalender för året 1935. Uppsala: Almqvist & Wiksell. 1935. sid. 75
- ↑ Kungl. Svenska vetenskapsakademien. Sveriges statskalender för året .... Almqvist & Wiksells. ISBN 2011234203 Перевірте значення
|isbn=
(довідка). OCLC 744465140. - . runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- . runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- . runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.