www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кримський Сергій Борисович Сергі й Бори сович Кри мський 2 червня 1930 Бахмут 30 червня 2010 Київ український філософ ку

Кримський Сергій Борисович

Сергі́й Бори́сович Кри́мський (*2 червня 1930, Бахмут — †30 червня 2010, Київ) — український філософ, культуролог, яскравий представник Київської філософської школи. Лауреат Шевченківської премії (2005), Премій НАН України: імені Д. З. Мануїльського (1990), ім. М. Туган-Барановського (2000), ім. Д. Чижевського (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Автор понад 200 наукових праць, зокрема — 9 індивідуальних і 20 колективних монографій, присвячених проблемам логіки й методології науки, культурології, філософської антропології.

Кримський Сергій Борисович
Українська філософія
Народження 2 червня 1930(1930-06-02)
Бахмут, Українська Соціалістична Радянська Республіка,  СРСР
Смерть 30 червня 2010(2010-06-30) (80 років)
Київ,  Україна
Громадянство (підданство)  СРСР
 Україна
Знання мов
  • українська
    • Діяльність
  • культуролог, викладач університету
    • Викладав КНУ імені Тараса Шевченка і Національний університет «Києво-Могилянська академія»
    Науковий ступінь доктор філософських наук
    Школа / Традиція Київська філософська школа
    Основні інтереси методологія науки, історія філософії, культурологія, філософська антропологія
    Alma mater філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
    Історичний період Філософія XX століття
    Нагороди
      Висловлювання у Вікіцитатах
    Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кримський.

    Біографія Редагувати

    Народився в 1930 році на Донбасі в Бахмуті.

    Закінчив філософський факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. З 1957 р. працював в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, де пройшов усі посади — від молодшого лаборанта до завідувача відділу, головного наукового співробітника інституту. Доктор філософських наук (1976), професор (1987). Викладав у Центрі гуманітарної освіти НАН України та Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

    Науковий доробок Редагувати

    Зробив помітний внесок у розробку логіки наукового дослідження (1960-1970-ті рр.) і культурологічного підходу до з'ясування філософських проблем (від початку 1980-х рр.). Розробляв засади перетворення знання (динаміки теорій), прийоми витлумачення (як операції зворотної абстракції), засади узагальненої (некласичної) раціональності та розуміння, принципи духовності (зокрема «етичної гідності істини», «третьої правди», «інтелектуальної рішучості» тощо), розвивав неоплатонічну концепцію вилучення архетипових (на зразок ейдосів Платона) структур буття, розуму та культури; виділив архетипи української культури. Запропонував цілісну концепцію людини як носія й осередку культури. Творчий доробок С. Б. Кримського відзначається ерудицією, раціональністю й водночас образним ладом, стиль викладу — художністю та високим естетичним смаком. Його блискучі лекції для студентів та аспірантів, виступи по телебаченню мали незмінний успіх.

    Вислови Сергія Кримського Редагувати

    Про духовність:

    Колишній чеський президент Гавел висловився таким чином: «За сталінської диктатури ми сиділи в клітках, нас випустили — і ми опинилися в джунглях». Як подолати оці джунглі? Лише високою духовністю. Духовність я розумію не лише як розвій культури. Духовність — це створення свого власного внутрішнього світу, своєї особистості, тому що Бог розмовляє з людьми через їх особистість. Духовність на трьох китах базується — це віра, надія і любов. Віра тут розуміється не лише в релігійному сенсі. Була така росіянка, що емігрувала у Францію, її звали мати Марія.<…> Сьогодні багато хто вважає її святою… Так от вона казала: «Є два способи жити. Перший — ходити по твердому ґрунті. Тоді можна щось планувати, розраховувати… А другий спосіб — ходити по воді. Тобто вже не планувати, не передбачати і не очікувати, тут можливо тільки вірити. Тому що мить зневіри — і ти ідеш під воду!». Ось в такому розумінні віра.

    А надія — це спосіб бачити себе в дзеркалі майбутнього. Апостол Павло писав, що найстрашніший смертельний гріх — це втратити надію. Він писав: «над надією надія». А Леся Українка повторювала: «Без надії сподіваюсь».
    І третя основа — це любов. Людина завжди виходить зі своїх егоїстичних інтересів, вона не може вистрибнути з самої себе. І це не є недолік — така її природа. Вона інакше не може. Єдиний спосіб вийти за межі самого себе — це любов. Тому що любов — це завжди пошук абсолютного центра за межами самого себе. Як писав Соловйов, «любов існує не лише для продовження роду, хоча вона і освячує його, це — спосіб розвитку особистості людської».

    Про архетипи української нації:

    Коли ми говоримо про націю, то тут потрібен дуже точний науковий аналіз, котрий має базуватися на тому, що я називаю архетипами. Архетипи — це наскрізні символічні структури, які є на всіх етапах розвитку тієї чи іншої нації, від початку і до нашого часу. Вони прокреслюють шлях вперед. Якщо говорити про архетипи української нації, то це насамперед кардіоцентризм, тобто філософія серця. Вся аргументація персонажів і героїв української історії базується на аргументах серця. Саме серце розглядається П. Кулішем, як джерело національної ідеї, як джерело премудрості Божої. Премудрість Божа іде тільки через серце людини. Ця аргументація спостерігається ще в «Слові о полку Ігоревім». Князь Ігор перед тим, як здійснити свій похід, «нагострив мужністю серце». Аргументація філософії серця була постійною в українській літературі, духовності, менталітеті. І це є архетип, тобто наскрізна символічна структура. Ще однією такою структурою є ідея софійності. У греків ідея мудрості була пов’язана з Логосом, з головою. В українській ментальності мудрість зв’язана не тільки з головою, є ще й мудрість самих речей. Ця мудрість речей і зветься софійністю.

    Про мову:

    Особливістю українського менталітету є розуміння слова, як духовної зброї. В XVII столітті видатний український релігійний і громадський діяч Лазар Баранович пише книгу «Меч духовний», де порівнює слово з козацькою шаблею. Слово розумілося як зброя, більше того — відбувалося освячення слова, як духовної батьківщини. Обожнення слова спостерігається на всіх етапах української історії. Це також архетип. Шевченко їде в заслання, беручи з собою рідну мову. Таким чином він Батьківщину з собою носить. І він створює молитву слова:

    Це молитва слова. Мова — не лише спосіб спілкування, це, насамперед, форма культури, якою ми живемо, це спосіб мислення. А значить — і спосіб діяння.

    Вислови про Сергія Кримського Редагувати

    Усі, хто його знав, дивувалися не лише широті його гуманітарних, зокрема, філософських знань, а й дивовижній ерудиції в усіх наукових галузях. Висока культура, людяність, особиста відповідальність за все, що відбувається у світі, країні, інституті, особистій долі, непідробна увага до кожної людини, бажання допомогти, стимулювати до саморозвитку, підтримати в складних ситуаціях створили той авторитет, який справді мав Сергій Борисович. Він виховав кілька поколінь філософів, лишаючись для всіх невгасним світилом-поводирем у пошуках істини.
    Сергій Кримський належав до тієї когорти інтелектуалів, які не змиряються з абсурдами і бояться, як казав сам Філософ, пропустити підтримкою народження нових істин. Він був Особистістю й Вченим, чий авторитет не потребував казенних звань і мішури регалій.

    Праці Редагувати

    Окремі видання Редагувати

    • «Генезис форм і законів мислення» (1962).
    • «Проблемы мышления в современной науке» (співавтор; 1964).
    • «Логика научного исследования» (співавтор; 1965).
    • «Научное знание и принципы его трансформации» (1974).
    • «Логико-философский анализ понятийного аппарата науки» (співавтор; 1977).
    • «Понимание как логико-гносеологическая проблема» (співавтор; 1982).
    • «Мировоззренческие категории в современном естествознании» (співавтор; 1983).
    • «Пути формирования нового знания в современной науке» (співавтор; 1983).
    • «Григорій Сковорода: Біографічна повість» (співавтор; 1984).
    • «Методологический анализ физического познания» (співавтор; 1985).
    • «Доказательство и понимание» (співавтор; 1986).
    • «Філософський словник» (співавтор; 1986).
    • «Рациональность в науке и культуре» (співавтор; 1989).
    • «Экспертные оценки в социологических исследованиях» (співавтор; 1990).
    • «Верификация социальных прогнозов» (співавтор; 1992).
    • «Эпистемология культуры: Введение в обобщённую теорию познания» (співавтор; 1993).
    • «Феномен української культури: методологічні засади осмислення» (співавтор; 1996).
    • «Пути и перепутья современной цивилизации» (співавтор; 1998).
    • «Философия как путь человечности и надежды» (2000).
    • «Філософський енциклопедичний словник» (співавтор; 2002).
    • «Цивилизационные модели современности и их исторические корни» (співавтор; 2002).
    • «Запити філософських смислів» (2003).
    • «Заклики духовності XXI століття» (2003).
    • «Проблеми теорії ментальності» (співавтор; 2006).
    • «Цивілізаційний розвиток людства» (співавтор; 2007).
    • «Під сигнатурою Софії» (2008).
    • «Ранкові роздуми» (2009).
    • «Мудрецы всегда в меньшинстве» (2012).
    • «Наш разговор длиною в жизнь» (2012).

    Статті Редагувати

    • «Кінець історії» чи метаісторія? // Collegium. — 1994. — № 1. — С. 28-38.
    • Під сигнатурою Софії // Філософська і соціологічна думка. — 1995. — № 5-6. — С. 235—243.
    • Балансуючи між ангелом і звіром: Яким буде моральний вибір сучасності? // Людина і світ. — 1996. — № 5. — С. 22-26.
    • Ціннісно-смисловий універсум як предметне поле філософії: Філософське розуміння людини // Філософська і соціологічна думка. — 1996. — № 3-4. — С. 102—116.
    • Архетипи української культури // Вісник НАН України. — 1998. — № 7-8. — С. 74-87.
    • Дмитро Чижевський про національне визначення історико-філософського процесу в Україні // Філософська думка. — 1998. — № 3. — С. 103—110.
    • По той бік Страшного Суду // Людина і світ. — 1998. — № 2. — С. 17-22.
    • «Третя правда» буття // Сучасність. — 1998. — № 4. — С. 99-107.
    • Концептуальний лад аналізу перехідного процесу // Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». Наукові записки. — Т. 8: Філософія та право. — К., 1999. — С. 4-10.
    • Межа тисячоліть — зміна вимірів історії // Вісник НАН України. — 1999. — № 7. — С. 3-12.
    • Місце пізнання в багатоманітності форм освоєння світу // Філософсько-антропологічні читання'98. — К., 1999. — С. 53-64.
    • Формування ідей логіки наукового дослідження в Україні // Філософська думка. — 1999. — № 4-6. — С. 42-57.
    • Культурна універсальність українського бароко // Вісник Національної академії наук України. — 2000. — № 10. — С. 47-56.
    • Нові горизонти філософсько-методологічного пошуку [рец. на книгу В. С. Степина «Теоретическое знание» (2000)]. // Філософська думка. — 2000. — № 3. — С. 156—160.
    • Філософія вимагає зробити своє життя складником світової філософії добра // Філософська думка. — 2001. — № 6. — С. 3-7.
    • 2003-й рік — рік культури. Чого чекати від нього? // Українська культура. — 2002. — № 6. — С. 3-4.
    • Феномен мудрості у творчості Григорія Сковороди // Вісник Національної академії наук України. — 2002. — № 12. — С. 42-46.
    • Деякі універсали української культури // Українська культура. — 2003. — № 1. — С. 6-7.
    • Зараз головне — не провиджати, а попереджувати! // Наука і суспільство. — 2003. — № 3/4. — С. 8-10.
    • Наука як феномен цивілізації // Вісник Національної академії наук України. — 2003. — № 3. — С. 7-20.
    • Принципи духовності XXI століття // Директор школи. — 2003. — № 4. — С. 1-4.
    • Проект і проектування в сучасній цивілізації // Метод проектів: Традиції, перспективи, життєві результати. — К., 2003. — С. 6-15.
    • Дім — поле — храм // Сучасність. — 2005. — № 3. — С. 139—145.
    • Смисл постісторії // Філософська думка. — 2006. — № 4. — С. 22-35.
    • Ікона та світло софійності // Філософська думка. — 2007. — № 3. — С. 119—127.
    • Три виміри універсальної любови // Артанія. — 2010. — № 3 (кн. 20). — С. 42-43.
    • Роздуми останніх років // Науковий світ. — 2010. — № 12. — С. 15-16.
    • Бесіди з Кримським: Остання касета (спілкувалася Т. Чайка) // Філософська думка. — 2011. — № 1. — С. 128—145.

    Вшанування пам'яті Редагувати

    В Бахмуті існує вулиця та провулок Сергія Кримського.

    Література Редагувати

    У мережі Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    2. ↑ . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014. 
    3. Довідка про С. Б. Кримського на сайті «Alexandria. Бібліотека філософа»[1] [ 10 липня 2011 у Wayback Machine.]
    4. «Фронт Змін» співчуває у зв’язку зі смертю Сергія Кримського[недоступне посилання з липня 2019]
    5. Галина Іваненко: Осмислити життя//Український тиждень № 22(83) від 5 червня 2009 [2] [ 12 березня 2013 у Wayback Machine.]
    6. . Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 28 липня 2016. 

    Джерела Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Sergi j Bori sovich Kri mskij 2 chervnya 1930 Bahmut 30 chervnya 2010 Kiyiv ukrayinskij filosof kulturolog yaskravij predstavnik Kiyivskoyi filosofskoyi shkoli Laureat Shevchenkivskoyi premiyi 2005 Premij NAN Ukrayini imeni D Z Manuyilskogo 1990 im M Tugan Baranovskogo 2000 im D Chizhevskogo 2001 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1996 chlen Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk 1995 Avtor ponad 200 naukovih prac zokrema 9 individualnih i 20 kolektivnih monografij prisvyachenih problemam logiki j metodologiyi nauki kulturologiyi filosofskoyi antropologiyi Krimskij Sergij BorisovichUkrayinska filosofiyaNarodzhennya 2 chervnya 1930 1930 06 02 Bahmut Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika SRSRSmert 30 chervnya 2010 2010 06 30 80 rokiv Kiyiv UkrayinaGromadyanstvo piddanstvo SRSR UkrayinaZnannya mov ukrayinska 1 Diyalnist kulturolog vikladach universitetuVikladav KNU imeni Tarasa Shevchenka i Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Naukovij stupin doktor filosofskih naukShkola Tradiciya Kiyivska filosofska shkolaOsnovni interesi metodologiya nauki istoriya filosofiyi kulturologiya filosofska antropologiyaAlma mater filosofskij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaIstorichnij period Filosofiya XX stolittyaNagorodi Vislovlyuvannya u VikicitatahShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Krimskij Zmist 1 Biografiya 2 Naukovij dorobok 3 Vislovi Sergiya Krimskogo 4 Vislovi pro Sergiya Krimskogo 5 Praci 5 1 Okremi vidannya 5 2 Statti 6 Vshanuvannya pam yati 7 Literatura 8 U merezhi 9 Primitki 10 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v 1930 roci na Donbasi v Bahmuti Zakinchiv filosofskij fakultet Kiyivskogo universitetu im T Shevchenka Z 1957 r pracyuvav v Instituti filosofiyi im G S Skovorodi NAN Ukrayini de projshov usi posadi vid molodshogo laboranta do zaviduvacha viddilu golovnogo naukovogo spivrobitnika institutu Doktor filosofskih nauk 1976 profesor 1987 Vikladav u Centri gumanitarnoyi osviti NAN Ukrayini ta Nacionalnomu universiteti Kiyevo Mogilyanska akademiya Naukovij dorobok RedaguvatiZrobiv pomitnij vnesok u rozrobku logiki naukovogo doslidzhennya 1960 1970 ti rr i kulturologichnogo pidhodu do z yasuvannya filosofskih problem vid pochatku 1980 h rr Rozroblyav zasadi peretvorennya znannya dinamiki teorij prijomi vitlumachennya yak operaciyi zvorotnoyi abstrakciyi zasadi uzagalnenoyi neklasichnoyi racionalnosti ta rozuminnya principi duhovnosti zokrema etichnoyi gidnosti istini tretoyi pravdi intelektualnoyi rishuchosti tosho rozvivav neoplatonichnu koncepciyu viluchennya arhetipovih na zrazok ejdosiv Platona struktur buttya rozumu ta kulturi vidiliv arhetipi ukrayinskoyi kulturi Zaproponuvav cilisnu koncepciyu lyudini yak nosiya j oseredku kulturi Tvorchij dorobok S B Krimskogo vidznachayetsya erudiciyeyu racionalnistyu j vodnochas obraznim ladom stil vikladu hudozhnistyu ta visokim estetichnim smakom Jogo bliskuchi lekciyi dlya studentiv ta aspirantiv vistupi po telebachennyu mali nezminnij uspih Vislovi Sergiya Krimskogo RedaguvatiPro duhovnist nbsp Kolishnij cheskij prezident Gavel vislovivsya takim chinom Za stalinskoyi diktaturi mi sidili v klitkah nas vipustili i mi opinilisya v dzhunglyah Yak podolati oci dzhungli Lishe visokoyu duhovnistyu Duhovnist ya rozumiyu ne lishe yak rozvij kulturi Duhovnist ce stvorennya svogo vlasnogo vnutrishnogo svitu svoyeyi osobistosti tomu sho Bog rozmovlyaye z lyudmi cherez yih osobistist Duhovnist na troh kitah bazuyetsya ce vira nadiya i lyubov Vira tut rozumiyetsya ne lishe v religijnomu sensi Bula taka rosiyanka sho emigruvala u Franciyu yiyi zvali mati Mariya lt gt Sogodni bagato hto vvazhaye yiyi svyatoyu Tak ot vona kazala Ye dva sposobi zhiti Pershij hoditi po tverdomu grunti Todi mozhna shos planuvati rozrahovuvati A drugij sposib hoditi po vodi Tobto vzhe ne planuvati ne peredbachati i ne ochikuvati tut mozhlivo tilki viriti Tomu sho mit zneviri i ti idesh pid vodu Os v takomu rozuminni vira A nadiya ce sposib bachiti sebe v dzerkali majbutnogo Apostol Pavlo pisav sho najstrashnishij smertelnij grih ce vtratiti nadiyu Vin pisav nad nadiyeyu nadiya A Lesya Ukrayinka povtoryuvala Bez nadiyi spodivayus I tretya osnova ce lyubov Lyudina zavzhdi vihodit zi svoyih egoyistichnih interesiv vona ne mozhe vistribnuti z samoyi sebe I ce ne ye nedolik taka yiyi priroda Vona inakshe ne mozhe Yedinij sposib vijti za mezhi samogo sebe ce lyubov Tomu sho lyubov ce zavzhdi poshuk absolyutnogo centra za mezhami samogo sebe Yak pisav Solovjov lyubov isnuye ne lishe dlya prodovzhennya rodu hocha vona i osvyachuye jogo ce sposib rozvitku osobistosti lyudskoyi 2 nbsp Pro arhetipi ukrayinskoyi naciyi nbsp Koli mi govorimo pro naciyu to tut potriben duzhe tochnij naukovij analiz kotrij maye bazuvatisya na tomu sho ya nazivayu arhetipami Arhetipi ce naskrizni simvolichni strukturi yaki ye na vsih etapah rozvitku tiyeyi chi inshoyi naciyi vid pochatku i do nashogo chasu Voni prokreslyuyut shlyah vpered Yaksho govoriti pro arhetipi ukrayinskoyi naciyi to ce nasampered kardiocentrizm tobto filosofiya sercya Vsya argumentaciya personazhiv i geroyiv ukrayinskoyi istoriyi bazuyetsya na argumentah sercya Same serce rozglyadayetsya P Kulishem yak dzherelo nacionalnoyi ideyi yak dzherelo premudrosti Bozhoyi Premudrist Bozha ide tilki cherez serce lyudini Cya argumentaciya sposterigayetsya she v Slovi o polku Igorevim Knyaz Igor pered tim yak zdijsniti svij pohid nagostriv muzhnistyu serce Argumentaciya filosofiyi sercya bula postijnoyu v ukrayinskij literaturi duhovnosti mentaliteti I ce ye arhetip tobto naskrizna simvolichna struktura She odniyeyu takoyu strukturoyu ye ideya sofijnosti U grekiv ideya mudrosti bula pov yazana z Logosom z golovoyu V ukrayinskij mentalnosti mudrist zv yazana ne tilki z golovoyu ye she j mudrist samih rechej Cya mudrist rechej i zvetsya sofijnistyu 2 nbsp Pro movu nbsp Osoblivistyu ukrayinskogo mentalitetu ye rozuminnya slova yak duhovnoyi zbroyi V XVII stolitti vidatnij ukrayinskij religijnij i gromadskij diyach Lazar Baranovich pishe knigu Mech duhovnij de porivnyuye slovo z kozackoyu shableyu Slovo rozumilosya yak zbroya bilshe togo vidbuvalosya osvyachennya slova yak duhovnoyi batkivshini Obozhnennya slova sposterigayetsya na vsih etapah ukrayinskoyi istoriyi Ce takozh arhetip Shevchenko yide v zaslannya beruchi z soboyu ridnu movu Takim chinom vin Batkivshinu z soboyu nosit I vin stvoryuye molitvu slova Poshli meni svyateye slovo Svyatoyi pravdi golos novij I slovo rozumom svyatim I ozhivi i prosviti lt gt Podaj dushi ubogij silu Shob ognenno zagovorila Shob slovo plamenem vzyalos Shob lyudyam serce roztopilo I na Ukrajni poneslos I na Ukrayini svyatilos Te slovo bozheye kadilo Kadilo istini Amin Ce molitva slova Mova ne lishe sposib spilkuvannya ce nasampered forma kulturi yakoyu mi zhivemo ce sposib mislennya A znachit i sposib diyannya 2 nbsp Vislovi pro Sergiya Krimskogo Redaguvati nbsp Usi hto jogo znav divuvalisya ne lishe shiroti jogo gumanitarnih zokrema filosofskih znan a j divovizhnij erudiciyi v usih naukovih galuzyah Visoka kultura lyudyanist osobista vidpovidalnist za vse sho vidbuvayetsya u sviti krayini instituti osobistij doli nepidrobna uvaga do kozhnoyi lyudini bazhannya dopomogti stimulyuvati do samorozvitku pidtrimati v skladnih situaciyah stvorili toj avtoritet yakij spravdi mav Sergij Borisovich Vin vihovav kilka pokolin filosofiv lishayuchis dlya vsih nevgasnim svitilom povodirem u poshukah istini 3 nbsp nbsp Sergij Krimskij nalezhav do tiyeyi kogorti intelektualiv yaki ne zmiryayutsya z absurdami i boyatsya yak kazav sam Filosof propustiti pidtrimkoyu narodzhennya novih istin Vin buv Osobististyu j Vchenim chij avtoritet ne potrebuvav kazennih zvan i mishuri regalij 4 nbsp Praci Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Okremi vidannya Redaguvati Genezis form i zakoniv mislennya 1962 Problemy myshleniya v sovremennoj nauke spivavtor 1964 Logika nauchnogo issledovaniya spivavtor 1965 Nauchnoe znanie i principy ego transformacii 1974 Logiko filosofskij analiz ponyatijnogo apparata nauki spivavtor 1977 Ponimanie kak logiko gnoseologicheskaya problema spivavtor 1982 Mirovozzrencheskie kategorii v sovremennom estestvoznanii spivavtor 1983 Puti formirovaniya novogo znaniya v sovremennoj nauke spivavtor 1983 Grigorij Skovoroda Biografichna povist spivavtor 1984 Metodologicheskij analiz fizicheskogo poznaniya spivavtor 1985 Dokazatelstvo i ponimanie spivavtor 1986 Filosofskij slovnik spivavtor 1986 Racionalnost v nauke i kulture spivavtor 1989 Ekspertnye ocenki v sociologicheskih issledovaniyah spivavtor 1990 Verifikaciya socialnyh prognozov spivavtor 1992 Epistemologiya kultury Vvedenie v obobshyonnuyu teoriyu poznaniya spivavtor 1993 Fenomen ukrayinskoyi kulturi metodologichni zasadi osmislennya spivavtor 1996 Puti i pereputya sovremennoj civilizacii spivavtor 1998 Filosofiya kak put chelovechnosti i nadezhdy 2000 Filosofskij enciklopedichnij slovnik spivavtor 2002 Civilizacionnye modeli sovremennosti i ih istoricheskie korni spivavtor 2002 Zapiti filosofskih smisliv 2003 Zakliki duhovnosti XXI stolittya 2003 Problemi teoriyi mentalnosti spivavtor 2006 Civilizacijnij rozvitok lyudstva spivavtor 2007 Pid signaturoyu Sofiyi 2008 Rankovi rozdumi 2009 5 Mudrecy vsegda v menshinstve 2012 Nash razgovor dlinoyu v zhizn 2012 Statti Redaguvati Kinec istoriyi chi metaistoriya Collegium 1994 1 S 28 38 Pid signaturoyu Sofiyi Filosofska i sociologichna dumka 1995 5 6 S 235 243 Balansuyuchi mizh angelom i zvirom Yakim bude moralnij vibir suchasnosti Lyudina i svit 1996 5 S 22 26 Cinnisno smislovij universum yak predmetne pole filosofiyi Filosofske rozuminnya lyudini Filosofska i sociologichna dumka 1996 3 4 S 102 116 Arhetipi ukrayinskoyi kulturi Visnik NAN Ukrayini 1998 7 8 S 74 87 Dmitro Chizhevskij pro nacionalne viznachennya istoriko filosofskogo procesu v Ukrayini Filosofska dumka 1998 3 S 103 110 Po toj bik Strashnogo Sudu Lyudina i svit 1998 2 S 17 22 Tretya pravda buttya Suchasnist 1998 4 S 99 107 Konceptualnij lad analizu perehidnogo procesu Nac un t Kiyevo Mogilyanska akademiya Naukovi zapiski T 8 Filosofiya ta pravo K 1999 S 4 10 Mezha tisyacholit zmina vimiriv istoriyi Visnik NAN Ukrayini 1999 7 S 3 12 Misce piznannya v bagatomanitnosti form osvoyennya svitu Filosofsko antropologichni chitannya 98 K 1999 S 53 64 Formuvannya idej logiki naukovogo doslidzhennya v Ukrayini Filosofska dumka 1999 4 6 S 42 57 Kulturna universalnist ukrayinskogo baroko Visnik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2000 10 S 47 56 Novi gorizonti filosofsko metodologichnogo poshuku rec na knigu V S Stepina Teoreticheskoe znanie 2000 Filosofska dumka 2000 3 S 156 160 Filosofiya vimagaye zrobiti svoye zhittya skladnikom svitovoyi filosofiyi dobra Filosofska dumka 2001 6 S 3 7 2003 j rik rik kulturi Chogo chekati vid nogo Ukrayinska kultura 2002 6 S 3 4 Fenomen mudrosti u tvorchosti Grigoriya Skovorodi Visnik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2002 12 S 42 46 Deyaki universali ukrayinskoyi kulturi Ukrayinska kultura 2003 1 S 6 7 Zaraz golovne ne providzhati a poperedzhuvati Nauka i suspilstvo 2003 3 4 S 8 10 Nauka yak fenomen civilizaciyi Visnik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2003 3 S 7 20 Principi duhovnosti XXI stolittya Direktor shkoli 2003 4 S 1 4 Proekt i proektuvannya v suchasnij civilizaciyi Metod proektiv Tradiciyi perspektivi zhittyevi rezultati K 2003 S 6 15 Dim pole hram Suchasnist 2005 3 S 139 145 Smisl postistoriyi Filosofska dumka 2006 4 S 22 35 Ikona ta svitlo sofijnosti Filosofska dumka 2007 3 S 119 127 Tri vimiri universalnoyi lyubovi Artaniya 2010 3 kn 20 S 42 43 Rozdumi ostannih rokiv Naukovij svit 2010 12 S 15 16 Besidi z Krimskim Ostannya kaseta spilkuvalasya T Chajka Filosofska dumka 2011 1 S 128 145 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiV Bahmuti isnuye vulicya ta provulok Sergiya Krimskogo 6 Literatura RedaguvatiSergij Borisovich Krimskij Biobibliografichnij pokazhchik NAN Ukrayini Institut filosofiyi im G S Skovorodi K 2010 36 s Arhivovano 12 serpnya 2014 u Wayback Machine Sergij Krimskij zhittya yak zapit smislu Popovich M Malahov V Gorskij V Ishenko Yu Yermolenko A Kurbatov S Chajka T Duh i Litera 2006 15 16 S 138 193 Krasyuk S Lyubomudr zi slavetnogo rodu Naukovij svit 2010 12 S 13 14 Pam yati Sergiya Borisovicha Krimskogo Sociologiya teoriya metodi marketing 2010 3 S 223 225 Dzyuba I M Sergij Borisovich Krimskij dosvid lyudskoyi mudrosti Krymskij S B Mudrecy vsegda v menshinstve K Izd dom D Burago 2012 U merezhi RedaguvatiSergij Krimskij Principi duhovnosti XXI stolittya Arhivovano 24 travnya 2009 u Wayback Machine Sergij Krimskij Z usih prav lyudini najvazhlivishim ye pravo buti INShIM Arhivovano 4 chervnya 2008 u Wayback Machine Sergij Krimskij pro Mistectvo zhiti Arhivovano 3 veresnya 2007 u Wayback Machine Sergij Krimskij Za mezheyu shastya i neshastya Arhivovano 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Sergij Krimskij Uspih rezultat vipravlenih pomilok Arhivovano 28 serpnya 2006 u Wayback Machine Enciklopediya gumoru vid akademika Krimskogo chastina 1 Arhivovano 28 serpnya 2006 u Wayback Machine Enciklopediya gumoru vid akademika Krimskogo chastina 2 Arhivovano 24 bereznya 2008 u Wayback Machine Sergij Krimskij Zavzhdi divitsya na profil Jogo nemozhlivo pidrobiti vin povnistyu vidaye sut lyudini Ranok mudrishij za vechir rozmova z S B Krimskim Arhivovano 12 grudnya 2011 u Wayback Machine Sumno S B Krimskij 1930 2010 vidijshov u vichnist Pro sens zhittya Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Tvori S B Krimskogo na sajti Alexandria Biblioteka filosofa Arhivovano 10 lipnya 2011 u Wayback Machine Bibliometrichnij profil C B Krimskogo v Google Akademiya Arhivovano 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v Sergij Krimskij Za mezheyu shastya i neshastya Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 16 lyutogo 2014 Dovidka pro S B Krimskogo na sajti Alexandria Biblioteka filosofa 1 Arhivovano 10 lipnya 2011 u Wayback Machine Front Zmin spivchuvaye u zv yazku zi smertyu Sergiya Krimskogo nedostupne posilannya z lipnya 2019 Galina Ivanenko Osmisliti zhittya Ukrayinskij tizhden 22 83 vid 5 chervnya 2009 2 Arhivovano 12 bereznya 2013 u Wayback Machine Bahmut eks Artemivsk dekomunizovano ostatochno SPISOK Arhiv originalu za 2 veresnya 2016 Procitovano 28 lipnya 2016 Dzherela RedaguvatiEnciklopediya suchasnoyi Ukrayini Biografiya Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krimskij Sergij Borisovich amp oldid 40076570