Крила́та бо́мба (англ. glide bomb; також планеру́юча бомба, пла́не́рна бомба) — авіабомба, що планерує під час свого польоту. Порівняно зі звичайними бомбами, планерна завдяки підіймальній силі крил може долати значно більші відстані, тим самим роблячи їх застосування безпечнішим для літака-носія. Наприклад, комплект JDAM-ER, що перетворює бомбу на крилату, збільшує дальність запуску втричі, до 80 км, порівняно з базовим комплектом JDAM.
Як історичні, так і сучасні крилаті бомби переважно є керованими бомбами.
Історія Редагувати
Цей розділ потребує доповнення. |
Третій Райх Редагувати
Під час війни в Іспанії Люфтваффе зіштовхнулось із труднощами при враженні рухомих кораблів. Після цього, з 1938 року, німецький інженер Макс Крамер[en] проводив досліди із встановлення радіокерування на некеровані авіабомби. Зрештою це призвело до створення першої керованої авіабомби Fritz X (попри те, що її називають крилатою бомбою, вона такою не була — бо не мала підіймальних поверхонь і летіла балістичною траєкторією) та крилатої бомби / протикорабельної ракети Henschel Hs 293.
США Редагувати
Під час візиту до Великої Британії в 1941, американський генерал Генрі Ернолд помітив, що навіть у щільно забудованих містах багато бомб не влучають в будівлі. Він припустив, що планеруюча бомба не зможе пролетіти повз вертикальну споруду та ініціював створення таких бомб. Першою такою стала GB-1[en], що була вперше застосована 1944 року при бомбардуванні Кельна. Ця бомба мала боєголовку вагою 910 кг, скидалась із висоти 4500 м та мала дальність близько 32 км. При цьому відхилення складало до 1000—1500 м по дальності та 200—300 м по азимуту. Вона летіла на автопілоті, заснованому на гіроскопі, але також проводились досліди із різними системами наведення: контрастна[en], теплова, напівактивна та активна радарна, радіокерування тощо, але вони не пішли до виробництва. Всього таких бомб було створено та використано тисячі, а після війни їх зняли з озброєння.
Флот США розробляв власні протикорабельні керовані засоби ураження з 1941 року. Першою успішною розробкою стала крилата бомба ASM-N-2 Bat[en]. Вона мала боєголовку вагою 450 кг, дальність польоту до 32 км та запускалась із висоти до 8 км. Bat була повністю автоматизованою системою з активним радіолокаційним наведенням, ставши першою у світі системою типу «вистрілив — забув». Перше застосування бомби відбулось у 1945 році, а знято її з озброєння було в 1953.
Під час В'єтнамської війни США активно використовували крилаті бомби AGM-62 Walleye[en] з телевізійним наведенням[en].
Конвертація в планерні Редагувати
На початку 2000-х США розробили комплект JDAM-ER на базі JDAM, що перетворює некеровану авіабомбу в керовану планерну. Дальність при цьому збільшується втричі — до 80 км. Аналогічний пристрій МПК в той час було розроблено і в Росії.
Під час російсько-української війни (з 2022) JDAM-ER та МПК активно застосовуються Україною та Росією відповідно.
Перелік Редагувати
- Henschel Hs 293 (1943) — протикорабельна бомба з двигуном.
- Blohm & Voss BV 246[en] (1943)
- GB-1[en] (1944), GB-4[en] (1944), GT-1[en] (1944) — сімейство планерних бомб та торпед
- ASM-N-2 Bat[en] (1944) — протикорабельна планерна бомба
- AGM-62 Walleye[en] (1963)
- AGM-154 JSOW (1998)
- SPICE[en] (2003) — ізраїльський комплект, що перетворює некеровані бомби на керовані крилаті
- МПК (2003) — російський комплект, що перетворює некеровані бомби на керовані крилаті
- H-2 SOW[en], H-4 SOW[en] (2003)
- GBU-39 SDB (2006)
- JDAM-ER (2006) — американський комплект, що перетворює некеровані бомби на керовані крилаті
- GBU-44 Viper Strike[en] (2007)
- HOPE/HOSBO[en] (2010)
- KGGB[en] (2013)
- DRDO Gaurav[en] (2014)
- ПБК-500У «Дрель» (2018)
- GLSDB (2020) — конвертація GBU-39 для запуску з землі
- GBU-53 StormBreaker[en] (2020)
Примітка: — застосовується Силами оборони України.
Див. також Редагувати
- Некерована авіабомба
- Керована авіабомба
- Авіаційна торпеда
- Крилата ракета
- Летюча бомба[en]
- JDAM
- УМПК
Примітки Редагувати
- Джерела:
- планерна бомба
- планеруюча бомба
- крилата бомба
- ↑ Хоча двигун і є головною відмінністю крилатої бомби від крилатої ракети, двигун Hs 293 працював лише 10 секунд після старту, після чого снаряд планерував до цілі.
- ↑ Рік представлення. Рік початку виробництва або прийняття на озброєння невідомий.
- ↑ . novynarnia.com (укр.). 1 лютого 2023. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 13 травня 2023.
- . ФОКУС (укр.). 24 липня 2022. Архів оригіналу за 26 липня 2022. Процитовано 13 травня 2023.
- . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 13 травня 2023.
- . armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2023. Процитовано 13 травня 2023.
- . BBC News Україна (укр.). 30 березня 2023. Архів оригіналу за 21 квітня 2023. Процитовано 13 травня 2023.
- . defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2023. Процитовано 13 травня 2023.
- . defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 5 травня 2023. Процитовано 13 травня 2023.
- (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2023. Процитовано 13 травня 2023.
- плануючий // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Свобода, Радіо (5 березня 2023). . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 березня 2023. Процитовано 13 травня 2023.
- баражування // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Majumdar2012-06-11T19:07:00+01:00, Dave. . Flight Global (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 19 травня 2023.
- Fitzsimons, Bernard, ed. "Fritz-X", in The Illustrated Encyclopedia of 20th Century Weapons and Warfare (London: Phoebus, 1978), Volume 10, p. 1037.
- ↑ Blackwelder, Donald (1992). The Long Road to Desert Storm and Beyond: The Development of Precision Guided Bombs. Air University School of Advanced Airpower Studies.
- . National Museum of the USAF. Архів оригіналу за 13 липня 2015.
- Christopher, John. The Race for Hitler's X-Planes (The Mill, Gloucestershire: History Press, 2013)
- Kopp, Carlo (26 березня 2011). (APA-TR-2011-0302). с. 1–1. Архів оригіналу за 31 січня 2023. Процитовано 18 травня 2023.
- Ordway, Frederick Ira; Ronald C. Wakeford (1960). International Missile and Spacecraft Guide. New York: McGraw-Hill. ASIN B000MAEGVC
- GB Series. www.designation-systems.net. Процитовано 18 травня 2023.
- . www.designation-systems.net. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 18 травня 2023.
- . www.designation-systems.net. Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 18 травня 2023.
- Pedersen, Scott (2009). . Bathead. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016.