www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кременчуцький повіт Кременчу цький пові т адміністративно територіальна одиниця Полтавської губернії Російської імперії

Кременчуцький повіт

Кременчу́цький пові́т — адміністративно-територіальна одиниця Полтавської губернії Російської імперії з центром у місті Кременчук.


Географічне положення Редагувати

Кременчук. Південна частина міста. Поч. XX століття
Кременчуцький повіт Полтавської губернії на карті 1821 року

Повіт займав південно-західну частину губернії і межував з Золотоніським повітом на заході, Кобеляцьким повітом на сході, Хорольського повіту на півночі і з Київської, Херсонської і Катеринославської губерніями на півдні.

Історія Редагувати

Утворений 1776 року у складі Новоросійської губернії з Потоцької і Омельницької сотень Миргородського полку, частини колишнього Дніпровського полку (Власівська, Сокольська, Келебердянська, Кішенська і Переволочанська сотні). Повітове місто Кременчук було центром Новоросійської губернії.

Кременчук згадується, як житлове місце, тільки в XVII століття, в одного з бродів, за яким татари переходили на правий бік Дніпра. Після Зборівського договору є сотенним містечком Чигиринського полку, після Андрусівського договору відходить до Миргородського полку.

У складі Російської імперії Редагувати

У 1764 році Кременчук з прилеглою територією включений до складу новоствореної Новоросійської губернії. З 1775 року повіт входив до складу Новоросійського намісництва. У 1789 році Кременчук зарахований до Градизькому повіту Катеринославського намісництва. З 1796 по 1802 рік — у складі Чернігівської губернії. З 1802 року Кременчуцький повіт перебував у складі Полтавської губернії. .

Адміністративний устрій Редагувати

Повіт складався з 1 міста та 19 волостей:

  • місто Кременчук з передмістями Галаїв хутір, Каменоломня, Левада-Павелка, Піщана Гора.

Населення Редагувати

Національний склад повіту в 1897 році:

Національність Кількість,
чол. 		Кількість,
%
Українці 196 636 80,29
Євреї 32 122 13,12
Росіяни 13 591 5,55
Поляки 1169 0,48
Німці 504 0,21
Білоруси 342 0,14
Татари 266 0,11
Усього 244 894 100,00

Економіка Редагувати

Одним з головних занять мешканців було землеробство. За відомостями за 1893 рік, в повіті було:

  • Садибних земель — 19596 десятин,
  • Під садами, городами і іншими — 13398 десятин,
  • Орних земель — 207218 десятин,
  • Під луками і сінокосами — 59101 десятин,
  • Лісових земель — 8164 десятин,

Було 3410 чоловіків і 557 жінок за переписом 1885 року, що займалися різними ремеслами. Більше всього було кравців і шевців — 1023 осіб, обробкою волокнистих речовин (тканини та інше) займалися 783 особи, обробкою дерева (бондарі, колісники та інші) — 321 особа. Багато йшли на відхожі промисли, переважно в Таврійську губернію. У місті Градизьк існував шкіряний промисел (49 господарів-кустарів). Усіх фабрик і заводів у повіті (без урахування Кременчука) налічувалося 31, з оборотом 131 445 рублів: з них: цегельних заводів 14, олійниць 12, по 1 заводу механічному, лісопильному, винокурному, воскосвічковому і свічково-сальному заводу.

Відомі люди Редагувати

Сучасне становище Редагувати

На даний час велика частина території повіту входить до складу Кременчуцького району Полтавської області.

Примітки Редагувати

  1. Декрет ВУЦВК № 463 від 30 липня 1920 «Об образовании Кременчугской губернии»(рос.)
  2. ↑ А. Ф. С. и И. Ж. Кременчуг // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.) / под ред. К. К. Арсеньева и Ф. Ф. Петрушевского. — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1895. — Т. XVIa (32) : Коялович — Кулон. — С. 631—633. // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. і 4 дод.). — СПб.: 1890–1907. (рос.)
  3. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2011. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kremenchu ckij povi t administrativno teritorialna odinicya Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi z centrom u misti Kremenchuk Kremenchuckij povitGuberniya Novorosijska guberniya Poltavska guberniyaCentr KremenchukStvorenij 1776Poperedniki Mirgorodskij polk Dniprovskij polkNastupniki Kremenchucka okruga Zmist 1 Geografichne polozhennya 2 Istoriya 2 1 U skladi Rosijskoyi imperiyi 3 Administrativnij ustrij 4 Naselennya 5 Ekonomika 6 Vidomi lyudi 7 Suchasne stanovishe 8 Primitki 9 DzherelaGeografichne polozhennya Redaguvati nbsp Kremenchuk Pivdenna chastina mista Poch XX stolittya nbsp Kremenchuckij povit Poltavskoyi guberniyi na karti 1821 rokuPovit zajmav pivdenno zahidnu chastinu guberniyi i mezhuvav z Zolotoniskim povitom na zahodi Kobelyackim povitom na shodi Horolskogo povitu na pivnochi i z Kiyivskoyi Hersonskoyi i Katerinoslavskoyi guberniyami na pivdni Istoriya RedaguvatiUtvorenij 1776 roku u skladi Novorosijskoyi guberniyi z Potockoyi i Omelnickoyi soten Mirgorodskogo polku chastini kolishnogo Dniprovskogo polku Vlasivska Sokolska Keleberdyanska Kishenska i Perevolochanska sotni Povitove misto Kremenchuk bulo centrom Novorosijskoyi guberniyi U 1784 1795 rokah u skladi Katerinoslavskogo namisnictva U 1796 1802 rokah u skladi Novorosijskoyi guberniyi U 1802 1920 rokah u skladi Poltavskoyi guberniyi U 1920 1922 u skladi Kremenchuckoyi guberniyi 1 U 1922 bereznya 1923 roku u Poltavskij guberniyi de vin buv skasovanij i stvorena Kremenchucka okruga Kremenchuk zgaduyetsya yak zhitlove misce tilki v XVII stolittya v odnogo z brodiv za yakim tatari perehodili na pravij bik Dnipra Pislya Zborivskogo dogovoru ye sotennim mistechkom Chigirinskogo polku pislya Andrusivskogo dogovoru vidhodit do Mirgorodskogo polku U skladi Rosijskoyi imperiyi Redaguvati U 1764 roci Kremenchuk z prilegloyu teritoriyeyu vklyuchenij do skladu novostvorenoyi Novorosijskoyi guberniyi Z 1775 roku povit vhodiv do skladu Novorosijskogo namisnictva U 1789 roci Kremenchuk zarahovanij do Gradizkomu povitu Katerinoslavskogo namisnictva Z 1796 po 1802 rik u skladi Chernigivskoyi guberniyi Z 1802 roku Kremenchuckij povit perebuvav u skladi Poltavskoyi guberniyi 2 Administrativnij ustrij RedaguvatiPovit skladavsya z 1 mista ta 19 volostej misto Kremenchuk z peredmistyami Galayiv hutir Kamenolomnya Levada Pavelka Pishana Gora Globinska volost Gorbivska volost Gradizka volost Keleberdyanska volost Kobelyachkivska volost Kohnivska volost Krinkivska volost Kryukivska volost Manzheliyivska volost Mozoliyivska volost Nedogarska volost Omelnicka volost Piskivska volost Pirogivska volost Pogrebivska volost Potocka volost Pustovijtivska volost Svyatilivska volost Solonicka volost Fedorivska volostNaselennya RedaguvatiNacionalnij sklad povitu v 1897 roci 3 Nacionalnist Kilkist chol Kilkist Ukrayinci 196 636 80 29Yevreyi 32 122 13 12Rosiyani 13 591 5 55Polyaki 1169 0 48Nimci 504 0 21Bilorusi 342 0 14Tatari 266 0 11Usogo 244 894 100 00Ekonomika RedaguvatiOdnim z golovnih zanyat meshkanciv bulo zemlerobstvo Za vidomostyami za 1893 rik v poviti bulo 2 Sadibnih zemel 19596 desyatin Pid sadami gorodami i inshimi 13398 desyatin Ornih zemel 207218 desyatin Pid lukami i sinokosami 59101 desyatin Lisovih zemel 8164 desyatin Bulo 3410 cholovikiv i 557 zhinok za perepisom 1885 roku sho zajmalisya riznimi remeslami Bilshe vsogo bulo kravciv i shevciv 1023 osib obrobkoyu voloknistih rechovin tkanini ta inshe zajmalisya 783 osobi obrobkoyu dereva bondari kolisniki ta inshi 321 osoba Bagato jshli na vidhozhi promisli perevazhno v Tavrijsku guberniyu U misti Gradizk isnuvav shkiryanij promisel 49 gospodariv kustariv Usih fabrik i zavodiv u poviti bez urahuvannya Kremenchuka nalichuvalosya 31 z oborotom 131 445 rubliv z nih cegelnih zavodiv 14 olijnic 12 po 1 zavodu mehanichnomu lisopilnomu vinokurnomu voskosvichkovomu i svichkovo salnomu zavodu 2 Vidomi lyudi RedaguvatiIvan Gnojovij horunzhij Diyevoyi armiyi UNR Suchasne stanovishe RedaguvatiNa danij chas velika chastina teritoriyi povitu vhodit do skladu Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Primitki Redaguvati Dekret VUCVK 463 vid 30 lipnya 1920 Ob obrazovanii Kremenchugskoj gubernii ros a b v A F S i I Zh Kremenchug Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop pod red K K Arseneva i F F Petrushevskogo SPb F A Brokgauz I A Efron 1895 T XVIa 32 Koyalovich Kulon S 631 633 Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dod SPb 1890 1907 ros Demoskop Weekly Pershij zagalnij perepis naselennya Rosijskoyi Imperiyi 1897 Rozpodil naselennya z ridnoyi movi ta povitah 50 gubernij Yevropejskoyi Rosiyi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2011 Dzherela RedaguvatiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kremenchuckij povit amp oldid 36438693