Недогарська волость адміністративно територіальна одиниця Кременчуцького повіту Полтавської губернії з центром у селі Не

Недогарська волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременчуцького повіту Полтавської губернії з центром у селі Недогарки.

Недогарська волость
Центр	Недогарки
Площа	10 515 (1885)
Населення	5895 осіб (1885)
Густота	51.3 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень, 17 сільських громад. Населення — 5895 осіб (2825 чоловічої статі та 3070 — жіночої), 874 дворових господарств.

Земля волості
	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	5410	4617
Приватної власності	5063	3144
Іншої власності	42	23
Загалом	10515	7784

Основні поселення волості на 1885:

Недогарки — колишнє державне та власницьке село при річці Недогарці за 18 верст від повітового міста, 1900 осіб, 310 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, лавка, 21 вітряний млин. За 8 версти — цегельний завод.
Власівка — колишнє державне містечко при річці Іорданці, 1690 осіб, 232 дворів, 2 православні церкви, 2 постоялих будинки, 14 водяних і 12 вітряних млинів, 3 маслобіних заводи.

Старшинами волості були:

1900—1904 роках Каленик Ілліч Шевченко,;
1913 року Сільвестр Васильович Дерев'янко;
1915 року Юхим Євмінович Варакута.

Джерела ред.

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Примітки ред.

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900

[3] рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904

[4] рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913

[5] рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915