Коцюбинський Флоріан Абрамович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коцюбинський Коцюби нський Флоріа н Абр

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коцюбинський.

Коцюби́нський Флоріа́н Абра́мович (24 лютого 1921 — 25 березня 1991) — український радянський скульптор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1964). Онук Михайла Коцюбинського.

Коцюбинський Флоріан Абрамович

Народився	24 лютого 1921(1921-02-24) Казань
Помер	25 березня 1991(1991-03-25) (70 років) Київ
Громадянство	СРСР
Навчання	Київський художній інститут
Нагороди

Біографія Редагувати

Флоріан Коцюбинський народився 24 лютого 1921 року в Казані, у родині Ірини Коцюбинської та Абрама Метрика-Данішевського. У 1922 році родина Флоріана Коцюбинського повернулася в Україну, мешкала в містах Городку, Волочиську, Проскурові. У 1930 році родина переїхала до Полтави, де Абрам Данішевський працював у районній прокуратурі. Згодом родина переїхала до Харкова, а потім і до Києва. У Києві Флоріан навчався у художній студії, у 1939 році, після закінчення школи, мав намір вступити до Художнього інституту, але не встиг через наказ наркома оборони Климента Ворошилова про призов до армії випускників шкіл.

Брав участь у Зимовій війни 1940 року (Фінський фронт), у німецько-радянській війні (Західна Білорусь, Брянський та 2-й Прибалтійський фронти). Воював у складі повітряних сил, у батальйоні аеродромного обслуговування, війну закінчив у званні лейтенанта. Демобілізований у 1946 році. Того ж року Флоріан Коцюбинський вступає до Київського художнього інституту. Його вчителем був Михайло Лисенко, товаришами по навчанню — Анатолій Білостоцький, Галина Кальченко, Семен Андрійченко та інші.

Після закінчення інституту у 1952 році деякий час викладав скульптуру у Київській художній школі, згодом навчався в аспірантурі на філософському факультеті (так звана «марксистсько-ленінська естетика»), яку, втім, не закінчив, направивши зусилля на практичну діяльність.

Флоріан Коцюбинський помер в Києві 25 березня 1991 року, похований у Чернігові, на цвинтарі «Яцево».

Творчість Редагувати

Скульптурні портрети Редагувати

«Думи молодії. Портрет Т. Шевченка» (1964, Київ)
Володимира Маяковського (1957)
Лесі Українки
Юрія Коцюбинського (1963–1965)
В. Порика (1965–1968)

Надгробки Редагувати

Пам'ятники Редагувати

Скульптурні композиції Редагувати

Меморіальний комплекс «Савур-могила» (1967, Донецька область)
«Мир» — монументальна фігура жінки з голубами, що прикрашає міст через Дніпро поблизу станції метро «Дніпро» у Києві (1964).
Монумент Слави (1970, Калуш)
«Як гартувалася сталь» (1978).

Нагороди Редагувати

Нагороджений Орденом Червоної Зірки. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1964).

Фотографії Редагувати

Джерела Редагувати

Гутник Л. М. Коцюбинський Флоріан Абрамович [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 68. — ISBN 978-966-02-7305-4.
«Закарбувався у пам'яті народній». До 90-річчя від дня народження Флоріана Коцюбинського [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського. — 2011. — 28 лютого.
Коцюбинський Флоріан Абрамович [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
Коцюбинський Флоріан Абрамович // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 305–306. — ISBN 978-966-96839-3-9.