Костянтин I (грец. Κωνσταντίνος A', Βασιλεύς των Ελλήνων; 2 серпня 1868, Афіни, Королівство Греція — 11 січня 1923, Палермо, Сицилія, Королівство Італія) — грецький король (1913-1917, 1920-1922) з династії Глюксбургів.
Костянтин I | |
---|---|
грец. Κωνσταντίνος Αʹ | |
Народився | 2 серпня 1868[…] Афіни, Греція |
Помер | 11 січня 1923[…] (54 роки) Палермо, Королівство Італія ·геморагічний інсульт |
Поховання | Неаполь і Королівський цвинтар Татойd :
|
Країна | Греція |
Діяльність | суверен |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Знання мов | новогрецька |
Членство | Національний олімпійський комітет Греції |
Посада | Король Греції[d] і Король Греції[d] |
Військове звання | Генерал-фельдмаршал |
Конфесія | Грецька православна церква |
Рід | Глюксбурги |
Батько | Георг I |
Мати | Ольга Костянтинівна |
Брати, сестри | Георг, граф Корфський, Олександра Георгіївна Романова, Микола, Марія Грецька та Данська, Princess Olga of Greece and Denmarkd, Андрій (принц Греції і Данії) і Кристофер |
У шлюбі з | Софія Пруська |
Діти | Георг II, Александр I, Олена Грецька, Павло I, Ірена Грецька та Данська і Катерина Грецька та Данська |
Автограф | |
Нагороди | |
| |
|
Син короля Георга I та доньки російського великого князя Костянтина Миколайовича — Ольги Костянтинівни.
Родовід Редагувати
Родовід Монархів Геллади |
|
Правління Редагувати
У Греко-турецькій війні 1897 і Балканських війнах 1912—1913 командував грецькою армією. Обіймав посаду Президента НОК Греції. У 1913 отримав від кайзера Німеччини Вільгельма II звання генерал-фельдмаршала німецької армії. Виступив проти участі Греції в Першій світовій війні 1914—1918 рр. на боці Антанти. Ця розбіжність у поглядах із прем'єр-міністром Елефтеріосом Венізелосом та подальшим звільненням останнього з посади, обернулись Національним розколом.
В червні 1917 р. зрікся престолу на користь сина Олександра на вимогу верховного комісара Антанти в Салоніках, які ще в жовтні 1915 р. були окуповані англо-французькими військами. Повернувся на престол після смерті Олександра. Повстання в армії у вересні 1922 р. та невдоволення народних мас у зв'язку з поразками грецьких військ у Греко-турецькій війні 1919—1922 змусили Костянтина зректися престолу вдруге — у вересні 1922 р. та, залишивши на троні сина Георга, виїхати до Італії.
Спадкоємці Редагувати
- Георг II (1890—1947) — король Греції 1922—1924 та 1935—1947 рр, був одружений з Єлизаветою Румунською, дітей не мав;
- Александр I (1893—1920) — король Греції 1917—1920 рр, був одружений з Аспазією Манос, яка за п'ять місяців по його смерті народила доньку;
- Олена (1896—1982) — дружина Кароля II, короля Румунії, мала єдиного сина;
- Павло (1901—1964) — король Греції 1947—1964 рр, був одружений з Фредерікою Ганноверською, мав троє дітей;
- Ірина (1904—1974) — дружина короля Хорватії Томислава II, мала єдиного сина;
- Катерина (1913—2007) — стала дружиною світської людини Річарда Брендрема, мали єдиного сина та трьох онуків.
Генеалогічне дерево Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #136420702 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 березня 2010.
Джерела Редагувати
- В Афінах помер останній король Греції// Укрінформ, Процитовано 11 січня 2023 року
Посилання Редагувати
- (рос.)
- http://www.greekroyalfamily.gr/en/timeline/constantine-a-birth.html [ 25 липня 2016 у Wayback Machine.]