www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія Грецька та Данська грец Μαρία της Ελλάδας και Δανίας після заміжжя Марія Георгіївна рос Мария Георгиевна 3 березня

Марія Грецька та Данська

Марія Грецька та Данська (грец. Μαρία της Ελλάδας και Δανίας), після заміжжя Марія Георгіївна (рос. Мария Георгиевна, 3 березня 1876 — 14 грудня 1940) — принцеса Греції та Данії з династії Глюксбургів, у 1900–1922 роках — велика княгиня Російської імперії, донька короля Греції Георга I та російської великої княжни Ольги Костянтинівни, дружина великого князя Георгія Михайловича Романова, а після його смерті — грецького адмірала Періклеса Іоаннідеса.

Марія Грецька та Данська
грец. Μαρία της Ελλάδας και Δανίας
Фото Марії Грецької у 1900-ті
Псевдо Марія Георгіївна
Народилася 3 березня 1876(1876-03-03)
Афіни, Королівство Греція
Померла 14 грудня 1940(1940-12-14) (64 роки)
Афіни, Королівство Греція
·серцевий напад
Поховання цвинтар палацу Татої
Підданство Королівство Греція
Знання мов новогрецька, англійська, французька і російська
Титул принцеса Грецька та Данська
велика княгиня Російської імперії
Конфесія православ'я
Рід Глюксбурги, Романови
Батько Георг I
Мати Ольга Костянтинівна
Брати, сестри Костянтин I, Георг, граф Корфський, Олександра Георгіївна Романова, Микола, Princess Olga of Greece and Denmarkd, Андрій (принц Греції і Данії) і Кристофер
У шлюбі з 1) Георгій Михайлович
2) Періклес Іоаннідес
Діти Від першого шлюбу: Ніна, Ксенія
Від другого шлюбу: не було
Нагороди
Орден Святої Катерини 1 ступеня
Герб

Герб королівського дому Греції

У 1900–1914 роках проживала на території Російської імперії. Під час Першої світової війни разом із доньками мешкала у Великій Британії, де фінансувала кілька шпиталів. У кінці січня 1919 року її першого чоловіка Георгія Михайловича було розстріляно у Петропавлівській фортеці під час т.з. розстрілу великих князей.

Залишила мемуари.

Біографія Редагувати

Ранні роки Редагувати

Марія народилася 3 березня 1876 року в Королівському палаці в Афінах. Вона була п'ятою дитиною та другою донькою в родині короля Греції Георга I та його дружини Ольги Костянтинівни. Дівчинка мала старших братів Костянтина, Георгія та Миколая й сестру Александру. Згодом народилися молодші: Ольга, яка прожила лише півроку, Андрій та Христофор.

Марія у колі родини

Батьки жили дружно, багато часу проводили з дітьми. Малеча зростала в атмосфері сімейного затишку. Спілкувалися в родині німецькою, з часом почали розмовляти англійською, також намагалися привчати дітей до грецької.

Афінський двір був відносно спокійним і замкнутим. Зиму та весну проводили у Королівському палаці на площі Синтагма в Афінах та в заміському замку Татої у горах поблизу столиці. Потім, протягом чотирьох літніх місяців, жили у палаці Монрепо на острові Корфу і за кордоном: у французькому Екс-ле-Бені, данському Фреденсборзі та навідували родичів у Санкт-Петербурзі. Ті, в свою чергу, часто бували у Греції. Марія все життя тісно товаришувала зі своєю кузиною Ксенією Олександрівною.

Перебуваючи в Афінах, по неділям сімейство прогулювалося берегом моря у гавані Фалер. Матір, що ностальгувала за батьківщиною, розучувала з дітьми слов'янських пісень. Батько часто запрошував до королівського палацу російських моряків.

Марію в родинному колі кликали Мінні. Принцеса здобула освіту відповідну шляхетним дівчатам того часу. Навчання фокусувалося на вивченні іноземних мов, в числі яких були німецька, англійська та французька, а також математики, історії та географії. Гувернантка, окрім цього, викладала дівчинці куртуазний етикет, малювання, танці та гру на піаніно.

Перший шлюб та діти Редагувати

У 24-річному віці, за дванадцять днів після оголошення заручин, Марія взяла шлюб із 36-річним великим князем Георгієм Михайловичем, який доводився їй двоюрідним дядьком. Такий поспіх збув зумовлений тим, що матір дівчини хвилювалася, що вона може передумати. Георгій Михайлович кохав принцесу і вже кілька років домагався її руки. Вперше він зробив пропозицію у квітні 1896 року. Однак, Марії він не був до вподоби, і вона чітко дала зрозуміти це своєму оточенню. Згоду вона дала лише після обіцянки зберегти її місце у лінії наслідування грецького престолу і відхиливши кандидатуру короля Сербії Олександра Обреновича. Сама вона воліла залишитися в Греції та одружитися з представником свого народу. Георгій Михайлович, однак, сподівався, що з часом її почуття потеплішають.

Весілля Марії та Георгія Михайловича

Вінчання пари відбулося 30 квітня 1900 року на острові Корфу, що було незвичайним для греко-російських пар, оскільки за традицією церемонію проводили в Росії. Медовий місяць провели в Австрії та Італії. В Росії подружжя осесилося у Михайлівському замку, резиденції тестя Марії. Із чоловіком велика княгиня спілкувалася французькою, із дітьми згодом використовувала англійську. У пари народилося двоє доньок:

  • Ніна (1901—1974) — дружина князя Павла Чавчавадзе, мала єдиного сина;
  • Ксенія (1903—1965) — була двічі одружена, мала доньку.

Марія, що виросла справжньою патріоткою Греції, ніяк не могла звикнути жити в Росії. Георгій Михайлович, аби догодити дружині, перевіз у 1905 році сімейство до нещодавно збудованого палацу у Криму. Будівля була виконана в англійському стилі і отримала назву Гаракс. Архітектор Краснов спроектував також церкву, каплицю, оранжерею, стайню, гараж, склади та інші господарські будівлі. Остаточно будівництво комплексу було завершено у 1908 році.

Подружнє життя не було щасливим. Тим не менш, великий князь докладав великих зусиль аби зберегти шлюб і віддано любив доньок. Марія ж все більше часу проводила за кордоном під приводом необхідності для здоров'я дітей.

Коли почалася Перша світова війна Марія з дітьми перебувала у Великій Британії. В Росію вона вирішила не повертатися, хоча доньки й сумували за батьком. Княгиня оселилася у місті Гаррогейт у Північному Йоркширі. Вона стала покровителькою кількох військових шпиталів та надавала їм щедру фінансову допомогу.

Із чоловіком Марія Георгіївна більше не побачилася, хоча й регулярно листувалася. З приходом до влади більшовиків у 1917 році його було заарештовано. Велика княгиня зв'язалася із своєї родичкою Александріною Мекленбург-Шверінською, яка була королевою Данії, з проханням викупити з Петропавлівської фортеці великих князів, серед яких був і її чоловік, пропонуючи 50 000 фунтів стерлінгів за їх звільнення через данського посланника в Петербурзі. Однак затія не мала успіху. Наприкінці січня великих князів було розстріляно.

Подальше життя Редагувати

У 1920 році Марія повернулася на батьківщину в Грецію. Її доньки невдовзі оженилися і виїхали до Америки.

У 46-річному віці вона взяла другий шлюб із 41-річним адміралом Греції Періклесом Іоаннідесом. Весілля відбулося 16 грудня 1922 року у Вісбадені. Пара познайомилася на борту есмінця адмірала, яким Марія поверталася до Греції у 1920 році.

Після проголошення Другої Грецької Республіки у 1924 році подружжя виїхало до Великої Британії. Наступного року вони оселилися в Італії на віллі Аттіка. Пара вела тихе життя, Іоаннідес управляв фінансами сім'ї. Сімейні стосунки не завжди були гладкими: адміралу подобалися красиві жінки і він не цурався пропонувати їм коштовності дружини.

У Римі пара підтримували стосунки з королівською родиною Італії. Беніто Муссоліні Марія не соромилася критикувати публічно. Після виїзду подружжя до Німеччини у 1934 році, їм заборонили повертатися на італійські території.

У 1935 році у Греції відбулася реставрація монархії і вони змогли повернутися до Афін.

Марія померла 14 грудня 1940 року, під час Італо-грецької війни, у передмісті Психіко від серцевого нападу. Її поховали на королівському цвинтарі палацу Татої, поблизу її брата Христофора, який пішов з життя у тому ж році.

Періклес Іоаннідес пережив дружину на чотирнадцять років.

Мемуари Редагувати

  • Grand Duchess George of Russia, A Romanov Diary, Atlantic International Publications, 1988.— ISBN 0938311093
  • Princess Marie of Greece and Princess Marie Troubetzkoy, Katoufs, William and Norgate Ltd, Londres, 1925. —ISBN 1-4120-2762-4.

Нагороди Редагувати

Великий хрест ордену Святої Катерини (Російська імперія), (23 липня 1894).

Титули Редагувати

Генеалогічне дерево Редагувати

Фрідріх Вільгельм Глюксбург
 
Луїза Кароліна Гессен-Кассельська
 
Вільгельм Гессен-Кассельський
 
Луїза Шарлотта Датська
 
Микола I
 
Шарлотта Пруська
 
Йозеф Саксен-Альтенбурзький
 
Амелія Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан IX
 
 
 
 
 
Луїза Гессен-Кассельська
 
 
 
 
 
Костянтин Романов
 
 
 
 
 
Александра Саксен-Альтенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ольга Романова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки Редагувати

  1. Ricardo Mateos Sainz de Medrano, La Familia de la Reina Sofίa, La Dinastίa griega, la Casa de Hannover y los reales primos de Europa, La Esfera de los Libros, Madrid, 2004, стор.70—73
  2. John Van der Kiste, The Romanovs 1818—1958, Sutton publishing, 1998, стор 26 та 39
  3. Як і російську імператрицю Марію Федорівну.
  4. Палац Гаракс великого князя Георгія Михайловича [1] [ 10 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Григорян, Валентина. Романовы. Биографический справочник: [рус.]. — Москва: Астрель, 2006.— 507 p. — ISBN 527114397X.
  6. Цвинтар палацу Татої [2] [Архівовано 12 вересня 2012 у Archive.is] (англ.)

Література Редагувати

  • Bramsen, Bo, Huset Glücksborg. Europas svigerfader og hans efterslægt. (2. ed.), København: Forum, 1993. — ISBN 87-553-1843-6
  • Arturo E. Beéche, «KATOUFS — The Art of Princess Marie of Greece» у «European Royal History Journal» № 45 за червень 2005.
  • Zeepvat, Charlotte: Ablak egy elveszett világra — A Romanov-család fotóalbuma; Magyar Könyvklub, Budapest, 2006. — ISBN 963-549-260-X
  • Boulay, Cyrille: Királyi legendák — Az európai királyi udvarok közelről; Magyar Könyvklub. — ISBN 963-547-931-X;
  • Niederhauser Emil — Szvák Gyula: A Romanovok; Pannonica Kiadó, 2002. — ISBN 963-9252-53-0

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія Грецька та Данська
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mariya Grecka ta Danska grec Maria ths Elladas kai Danias pislya zamizhzhya Mariya Georgiyivna ros Mariya Georgievna 3 bereznya 1876 14 grudnya 1940 princesa Greciyi ta Daniyi z dinastiyi Glyuksburgiv u 1900 1922 rokah velika knyaginya Rosijskoyi imperiyi donka korolya Greciyi Georga I ta rosijskoyi velikoyi knyazhni Olgi Kostyantinivni druzhina velikogo knyazya Georgiya Mihajlovicha Romanova a pislya jogo smerti greckogo admirala Periklesa Ioannidesa Mariya Grecka ta Danskagrec Maria ths Elladas kai DaniasFoto Mariyi Greckoyi u 1900 tiPsevdo Mariya GeorgiyivnaNarodilasya 3 bereznya 1876 1876 03 03 Afini Korolivstvo GreciyaPomerla 14 grudnya 1940 1940 12 14 64 roki Afini Korolivstvo Greciya sercevij napadPohovannya cvintar palacu TatoyiPiddanstvo Korolivstvo GreciyaZnannya mov novogrecka anglijska francuzka i rosijskaTitul princesa Grecka ta Danska velika knyaginya Rosijskoyi imperiyiKonfesiya pravoslav yaRid Glyuksburgi RomanoviBatko Georg IMati Olga KostyantinivnaBrati sestri Kostyantin I Georg graf Korfskij Oleksandra Georgiyivna Romanova Mikola Princess Olga of Greece and Denmarkd Andrij princ Greciyi i Daniyi i KristoferU shlyubi z 1 Georgij Mihajlovich2 Perikles IoannidesDiti Vid pershogo shlyubu Nina KseniyaVid drugogo shlyubu ne buloNagorodi Orden Svyatoyi Katerini 1 stupenyaGerbGerb korolivskogo domu Greciyi Mediafajli u VikishovishiU 1900 1914 rokah prozhivala na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni razom iz donkami meshkala u Velikij Britaniyi de finansuvala kilka shpitaliv U kinci sichnya 1919 roku yiyi pershogo cholovika Georgiya Mihajlovicha bulo rozstrilyano u Petropavlivskij forteci pid chas t z rozstrilu velikih knyazej Zalishila memuari Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki 1 2 Pershij shlyub ta diti 1 3 Podalshe zhittya 2 Memuari 3 Nagorodi 4 Tituli 5 Genealogichne derevo 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRanni roki Redaguvati Mariya narodilasya 3 bereznya 1876 roku v Korolivskomu palaci v Afinah Vona bula p yatoyu ditinoyu ta drugoyu donkoyu v rodini korolya Greciyi Georga I ta jogo druzhini Olgi Kostyantinivni Divchinka mala starshih brativ Kostyantina Georgiya ta Mikolaya j sestru Aleksandru Zgodom narodilisya molodshi Olga yaka prozhila lishe pivroku Andrij ta Hristofor nbsp Mariya u koli rodiniBatki zhili druzhno bagato chasu provodili z ditmi Malecha zrostala v atmosferi simejnogo zatishku Spilkuvalisya v rodini nimeckoyu z chasom pochali rozmovlyati anglijskoyu takozh namagalisya privchati ditej do greckoyi Afinskij dvir buv vidnosno spokijnim i zamknutim Zimu ta vesnu provodili u Korolivskomu palaci na ploshi Sintagma v Afinah ta v zamiskomu zamku Tatoyi u gorah poblizu stolici Potim protyagom chotiroh litnih misyaciv zhili u palaci Monrepo na ostrovi Korfu i za kordonom u francuzkomu Eks le Beni danskomu Fredensborzi ta naviduvali rodichiv u Sankt Peterburzi 1 Ti v svoyu chergu chasto buvali u Greciyi Mariya vse zhittya tisno tovarishuvala zi svoyeyu kuzinoyu Kseniyeyu Oleksandrivnoyu Perebuvayuchi v Afinah po nedilyam simejstvo progulyuvalosya beregom morya u gavani Faler Matir sho nostalguvala za batkivshinoyu rozuchuvala z ditmi slov yanskih pisen Batko chasto zaproshuvav do korolivskogo palacu rosijskih moryakiv 2 Mariyu v rodinnomu koli klikali Minni 3 Princesa zdobula osvitu vidpovidnu shlyahetnim divchatam togo chasu Navchannya fokusuvalosya na vivchenni inozemnih mov v chisli yakih buli nimecka anglijska ta francuzka a takozh matematiki istoriyi ta geografiyi Guvernantka okrim cogo vikladala divchinci kurtuaznij etiket malyuvannya tanci ta gru na pianino Pershij shlyub ta diti Redaguvati U 24 richnomu vici za dvanadcyat dniv pislya ogoloshennya zaruchin Mariya vzyala shlyub iz 36 richnim velikim knyazem Georgiyem Mihajlovichem yakij dovodivsya yij dvoyuridnim dyadkom Takij pospih zbuv zumovlenij tim sho matir divchini hvilyuvalasya sho vona mozhe peredumati Georgij Mihajlovich kohav princesu i vzhe kilka rokiv domagavsya yiyi ruki Vpershe vin zrobiv propoziciyu u kvitni 1896 roku Odnak Mariyi vin ne buv do vpodobi i vona chitko dala zrozumiti ce svoyemu otochennyu Zgodu vona dala lishe pislya obicyanki zberegti yiyi misce u liniyi nasliduvannya greckogo prestolu i vidhilivshi kandidaturu korolya Serbiyi Oleksandra Obrenovicha Sama vona volila zalishitisya v Greciyi ta odruzhitisya z predstavnikom svogo narodu Georgij Mihajlovich odnak spodivavsya sho z chasom yiyi pochuttya poteplishayut nbsp Vesillya Mariyi ta Georgiya MihajlovichaVinchannya pari vidbulosya 30 kvitnya 1900 roku na ostrovi Korfu sho bulo nezvichajnim dlya greko rosijskih par oskilki za tradiciyeyu ceremoniyu provodili v Rosiyi Medovij misyac proveli v Avstriyi ta Italiyi V Rosiyi podruzhzhya osesilosya u Mihajlivskomu zamku rezidenciyi testya Mariyi Iz cholovikom velika knyaginya spilkuvalasya francuzkoyu iz ditmi zgodom vikoristovuvala anglijsku U pari narodilosya dvoye donok Nina 1901 1974 druzhina knyazya Pavla Chavchavadze mala yedinogo sina Kseniya 1903 1965 bula dvichi odruzhena mala donku Mariya sho virosla spravzhnoyu patriotkoyu Greciyi niyak ne mogla zviknuti zhiti v Rosiyi Georgij Mihajlovich abi dogoditi druzhini pereviz u 1905 roci simejstvo do neshodavno zbudovanogo palacu u Krimu Budivlya bula vikonana v anglijskomu stili i otrimala nazvu Garaks Arhitektor Krasnov sproektuvav takozh cerkvu kaplicyu oranzhereyu stajnyu garazh skladi ta inshi gospodarski budivli Ostatochno budivnictvo kompleksu bulo zaversheno u 1908 roci 4 Podruzhnye zhittya ne bulo shaslivim Tim ne mensh velikij knyaz dokladav velikih zusil abi zberegti shlyub i viddano lyubiv donok Mariya zh vse bilshe chasu provodila za kordonom pid privodom neobhidnosti dlya zdorov ya ditej Koli pochalasya Persha svitova vijna Mariya z ditmi perebuvala u Velikij Britaniyi V Rosiyu vona virishila ne povertatisya hocha donki j sumuvali za batkom Knyaginya oselilasya u misti Garrogejt u Pivnichnomu Jorkshiri Vona stala pokrovitelkoyu kilkoh vijskovih shpitaliv ta nadavala yim shedru finansovu dopomogu Iz cholovikom Mariya Georgiyivna bilshe ne pobachilasya hocha j regulyarno listuvalasya Z prihodom do vladi bilshovikiv u 1917 roci jogo bulo zaareshtovano Velika knyaginya zv yazalasya iz svoyeyi rodichkoyu Aleksandrinoyu Meklenburg Shverinskoyu yaka bula korolevoyu Daniyi z prohannyam vikupiti z Petropavlivskoyi forteci velikih knyaziv sered yakih buv i yiyi cholovik proponuyuchi 50 000 funtiv sterlingiv za yih zvilnennya cherez danskogo poslannika v Peterburzi Odnak zatiya ne mala uspihu Naprikinci sichnya velikih knyaziv bulo rozstrilyano 5 Podalshe zhittya Redaguvati U 1920 roci Mariya povernulasya na batkivshinu v Greciyu Yiyi donki nevdovzi ozhenilisya i viyihali do Ameriki U 46 richnomu vici vona vzyala drugij shlyub iz 41 richnim admiralom Greciyi Periklesom Ioannidesom Vesillya vidbulosya 16 grudnya 1922 roku u Visbadeni Para poznajomilasya na bortu esmincya admirala yakim Mariya povertalasya do Greciyi u 1920 roci Pislya progoloshennya Drugoyi Greckoyi Respubliki u 1924 roci podruzhzhya viyihalo do Velikoyi Britaniyi Nastupnogo roku voni oselilisya v Italiyi na villi Attika Para vela tihe zhittya Ioannides upravlyav finansami sim yi Simejni stosunki ne zavzhdi buli gladkimi admiralu podobalisya krasivi zhinki i vin ne curavsya proponuvati yim koshtovnosti druzhini U Rimi para pidtrimuvali stosunki z korolivskoyu rodinoyu Italiyi Benito Mussolini Mariya ne soromilasya kritikuvati publichno Pislya viyizdu podruzhzhya do Nimechchini u 1934 roci yim zaboronili povertatisya na italijski teritoriyi U 1935 roci u Greciyi vidbulasya restavraciya monarhiyi i voni zmogli povernutisya do Afin Mariya pomerla 14 grudnya 1940 roku pid chas Italo greckoyi vijni u peredmisti Psihiko vid sercevogo napadu Yiyi pohovali na korolivskomu cvintari palacu Tatoyi poblizu yiyi brata Hristofora yakij pishov z zhittya u tomu zh roci 6 Perikles Ioannides perezhiv druzhinu na chotirnadcyat rokiv Memuari RedaguvatiGrand Duchess George of Russia A Romanov Diary Atlantic International Publications 1988 ISBN 0938311093 Princess Marie of Greece and Princess Marie Troubetzkoy Katoufs William and Norgate Ltd Londres 1925 ISBN 1 4120 2762 4 Nagorodi RedaguvatiVelikij hrest ordenu Svyatoyi Katerini Rosijska imperiya 23 lipnya 1894 Tituli Redaguvati3 bereznya 1876 30 kvitnya 1900 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Mariya Grecka ta Danska 30 kvitnya 1900 16 grudnya 1922 Yiyi Imperatorska Visokist Velika Knyaginya Mariya Georgiyevna Rosijska 16 grudnya 1922 14 grudnya 1940 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Mariya Senjora Perikles Ioannides Genealogichne derevo RedaguvatiFridrih Vilgelm Glyuksburg nbsp Luyiza Karolina Gessen Kasselska nbsp Vilgelm Gessen Kasselskij nbsp Luyiza Sharlotta Datska nbsp Mikola I nbsp Sharlotta Pruska nbsp Jozef Saksen Altenburzkij nbsp Ameliya Vyurtemberzka nbsp Kristian IX nbsp Luyiza Gessen Kasselska nbsp Kostyantin Romanov nbsp Aleksandra Saksen Altenburzka nbsp Georg I nbsp Olga Romanova nbsp Mariya Primitki Redaguvati Ricardo Mateos Sainz de Medrano La Familia de la Reina Sofia La Dinastia griega la Casa de Hannover y los reales primos de Europa La Esfera de los Libros Madrid 2004 stor 70 73 John Van der Kiste The Romanovs 1818 1958 Sutton publishing 1998 stor 26 ta 39 Yak i rosijsku imperatricyu Mariyu Fedorivnu Palac Garaks velikogo knyazya Georgiya Mihajlovicha 1 Arhivovano 10 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Grigoryan Valentina Romanovy Biograficheskij spravochnik rus Moskva Astrel 2006 507 p ISBN 527114397X Cvintar palacu Tatoyi 2 Arhivovano 12 veresnya 2012 u Archive is angl Literatura RedaguvatiBramsen Bo Huset Glucksborg Europas svigerfader og hans efterslaegt 2 ed Kobenhavn Forum 1993 ISBN 87 553 1843 6 Arturo E Beeche KATOUFS The Art of Princess Marie of Greece u European Royal History Journal 45 za cherven 2005 Zeepvat Charlotte Ablak egy elveszett vilagra A Romanov csalad fotoalbuma Magyar Konyvklub Budapest 2006 ISBN 963 549 260 X Boulay Cyrille Kiralyi legendak Az europai kiralyi udvarok kozelrol Magyar Konyvklub ISBN 963 547 931 X Niederhauser Emil Szvak Gyula A Romanovok Pannonica Kiado 2002 ISBN 963 9252 53 0Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mariya Grecka ta DanskaProfil na Geneall net nim Profil na Thepeerage com Arhivovano 25 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Profil na Find a Grave angl Genealogiya Mariyi Greckoyi ta Danskoyi Arhivovano 14 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl Genealogiya Georgiya Mihajlovicha Arhivovano 3 veresnya 2018 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mariya Grecka ta Danska amp oldid 40425464