www.wikidata.uk-ua.nina.az

Георг I король Греції У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Георг I Георг І грец Γεώργιος Α повне ім я Вільг

Георг I (король Греції)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Георг I.

Георг І (грец. Γεώργιος Α΄, повне ім'я' — Вільгельм Георг; 24 грудня 1845, Копенгаген, Данія — 18 березня 1913, Салоніки, Королівство Греція) — другий король незалежного Королівства Греція з династії Глюксбургів, правив у 1863—1913. Другий син короля Данії Крістіана IX.

Георг І
Вільгельм Георг
Георг І
2-й король Греції
Початок правління: 1863
Кінець правління: 1913
Коронація: 1863
Інші титули: принц Данський
Попередник: Оттон І
Наступник: Костянтин І
Дата народження: 24 грудня 1845(1845-12-24)[…]
Місце народження: Копенгаґен
Країна:  Греція
Дата смерті: 18 березня 1913(1913-03-18)[…] (67 років)
Місце смерті: Салоніки
Поховання
Королівський цвинтар Татойd : 

Дружина: велика княжна Ольга Костянтинівна
Діти: Костянтин, Георгій, Олександра, Миколай, Марія, Ольга, Андрій, Христофор
Династія: Глюксбурги
Батько: Крістіан IX
Мати: Луїза Гессен-Кассельська
Нагороди:
Георг І у Вікісховищі

Родовід Редагувати

Правління Редагувати

Прийняв запропоновану йому грецькими Національними зборами корону у 1863, після того, як представники трьох великих держав (Російської імперії, Французької республіки та Сполученого Королівства) у Лондонському трактаті виявили на це згоду. Він прибув до Пірея 30 жовтня 1863 і наступного дня був проголошений королем.

Однією з умов прийому грецької корони він поставив приєднання до грецького королівства Іонічних островів, на що Велика Британія, під протекторатом якої перебувала ці острови, погодилася.

Хоча король під час повстання кандіотів у 1867 році і не перешкоджав добровольцям йти на допомогу Кандії, однак оголосити війну Османській імперії проти волі великих держав він не наважився. Це дещо підірвало його популярність.

Наприкінці Російсько-турецької війни 1877—1878 грецькі війська вступили у Фессалію, але після укладення Сан-Стефанського перемир'я у лютому 1878 року змушені були відступити. Все ж таки за порадою великих держав Османська імперія пішла на поступки Греції, і в липні 1881 року до королівства були приєднані Фессалія та частина Епіру.

У травні 1896 на острові Крит спалахнуло повстання, у відповідь на дії добровольців Османська імперія оголосила війну Королівству Греція. Війна тривала лише 30 днів і завершилась нищівною поразкою Греції. За Константинопольським мирним договором у грудні 1897 року Королівство Греція виправило на користь Османської імперії кордон у Фессалії, сплатило контрибуцію і відмовилось від Криту.

У лютому 1898 на життя короля було здійснено перший замах, але він не постраждав.

1910 року до влади у Греції прийшов уряд Елефтеріоса Венізелоса. У жовтні 1912 року Греція в союзі з Болгарським царством, Королівством Сербія та Королівством Чорногорія почала війну з Османською імперією — Перша Балканська війна, під час якої король відігравав провідну роль. В її результаті вдалось опанувати Південною Македонією, частиною Епіру та кількома Егейськими островами. Метою її було для Королівства Греція звільнення Македонії та Фракії.

Тим часом між Королівством Греція і Болгарським царством виник конфлікт через звільнені від османського панування території. Під час прогулянки зі своїм ад'ютантом король був вбитий 18 березня 1913 р. у звільнених Салоніках соціалістом греком Александром Схінасом.

Георг I відіграв провідну роль у Першій Балканської війні (1912—1913). Він був убитий в Салоніках 18 березня 1913 р.

Родина Редагувати

1867 року Георг І одружився з великою княжною Ольгою Костянтинівною і від цього шлюбу мав, окрім кількох доньок, чотирьох синів: спадкоємця принца Костянтина, герцога спартанського, Георгія, Миколу та Андрія.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #102300186 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. . Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2009. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Georg I Georg I grec Gewrgios A povne im ya Vilgelm Georg 24 grudnya 1845 Kopengagen Daniya 18 bereznya 1913 Saloniki Korolivstvo Greciya drugij korol nezalezhnogo Korolivstva Greciya z dinastiyi Glyuksburgiv praviv u 1863 1913 Drugij sin korolya Daniyi Kristiana IX Georg IVilgelm GeorgGeorg I2 j korol GreciyiPochatok pravlinnya 1863Kinec pravlinnya 1913Koronaciya 1863Inshi tituli princ DanskijPoperednik Otton INastupnik Kostyantin IData narodzhennya 24 grudnya 1845 1845 12 24 1 2 Misce narodzhennya Kopengagen 1 Krayina GreciyaData smerti 18 bereznya 1913 1913 03 18 1 2 67 rokiv Misce smerti Saloniki 1 Pohovannya Korolivskij cvintar Tatojd Druzhina velika knyazhna Olga KostyantinivnaDiti Kostyantin Georgij Oleksandra Mikolaj Mariya Olga Andrij HristoforDinastiya GlyuksburgiBatko Kristian IXMati Luyiza Gessen KasselskaNagorodi Georg I u Vikishovishi Zmist 1 Rodovid 2 Pravlinnya 3 Rodina 4 Primitki 5 PosilannyaRodovid RedaguvatiRodovid Monarhiv Gelladi nbsp Aleksij I Rimskij Imperator nbsp Teodora Komnina Rimska Imperatricya nbsp Andronik Angel Rimskij Imperator nbsp Aleksij III Rimskij Imperator nbsp Aleksij III Rimskij Imperator nbsp Anna Angelina Rimska Imperatricya nbsp Mariya Laskarina Koroleva Rusi nbsp Konstanciya Ugorska Koroleva Rusi nbsp Georgij Korol Rusi nbsp Georgij Korol Rusi nbsp Anastasiya Koroleva Rusi nbsp Ulyana Koroleva Rusi nbsp Aleksandra Knyaginya Mazovecka nbsp Mariya Mazovecka Gercoginya Pomeraniyi nbsp Sofiya Pomeranska Gercoginya Pomeraniyi nbsp Sofiya Pomeranska Gercoginya Meklenburgu nbsp Genrih V Meklenburgskij Gercog Meklenburgu nbsp Sofiya Meklenburgska Gercoginya Meklenburgu nbsp Vilgelm Molodshij Gercog Braunshvejg Lyuneburg nbsp Doroteya Braunshvejg Lyuneburzka Gercoginya Braunshvejg Lyuneburg nbsp Kristian I Gercog Birkenfeld Bishviller nbsp Kristian II Gercog Birkenfeld Bishviller nbsp Kristian III Gercog Birkenfeld Bishviller nbsp Fridrih Mihael Cvajbryuken Birkenfeldskij Gercog Birkenfeld Bishviller nbsp Maksimilian I Korol Bavariyi nbsp Lyudovik I Korol Bavariyi nbsp Otton I Korol Greciyi nbsp Georg Braunshvejg Lyuneburzkij Gercog Braunshvejg Lyuneburg nbsp Ernest Avgust Kyurfyust Gannovera nbsp Georg I Korol Velikoyi Britaniyi Korol Irlandiyi Korol Franciyi nbsp Georg II Korol Velikoyi Britaniyi Korol Irlandiyi Korol Franciyi nbsp Mariya Britanska Princesa Velikoyi Britaniyi Princesa Irlandiyi Princesa Franciyi nbsp Karl Gessen Kasselskij Princ Gessen Kasselskij nbsp Luyiza Karolina Gessen Kasselska Princesa Gessen Kasselska nbsp Kristian IX Korol Daniyi nbsp Georg I Korol Greciyi nbsp Kostyantin I Korol Greciyi nbsp Georg II Korol Greciyi nbsp Aleksander I Korol Greciyi nbsp Gelena Koroleva Rumuniyi nbsp Pavlo I Korol Greciyi nbsp Sofiya Koroleva Ispaniyi nbsp Kostyantin II Korol Greciyi nbsp Irena Princesa Greciyi nbsp Irena Koroleva HorvatiyiPravlinnya RedaguvatiPrijnyav zaproponovanu jomu greckimi Nacionalnimi zborami koronu u 1863 pislya togo yak predstavniki troh velikih derzhav Rosijskoyi imperiyi Francuzkoyi respubliki ta Spoluchenogo Korolivstva u Londonskomu traktati viyavili na ce zgodu Vin pribuv do Pireya 30 zhovtnya 1863 i nastupnogo dnya buv progoloshenij korolem Odniyeyu z umov prijomu greckoyi koroni vin postaviv priyednannya do greckogo korolivstva Ionichnih ostroviv na sho Velika Britaniya pid protektoratom yakoyi perebuvala ci ostrovi pogodilasya Hocha korol pid chas povstannya kandiotiv u 1867 roci i ne pereshkodzhav dobrovolcyam jti na dopomogu Kandiyi odnak ogolositi vijnu Osmanskij imperiyi proti voli velikih derzhav vin ne navazhivsya Ce desho pidirvalo jogo populyarnist Naprikinci Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 grecki vijska vstupili u Fessaliyu ale pislya ukladennya San Stefanskogo peremir ya u lyutomu 1878 roku zmusheni buli vidstupiti Vse zh taki za poradoyu velikih derzhav Osmanska imperiya pishla na postupki Greciyi i v lipni 1881 roku do korolivstva buli priyednani Fessaliya ta chastina Epiru U travni 1896 na ostrovi Krit spalahnulo povstannya u vidpovid na diyi dobrovolciv Osmanska imperiya ogolosila vijnu Korolivstvu Greciya Vijna trivala lishe 30 dniv i zavershilas nishivnoyu porazkoyu Greciyi Za Konstantinopolskim mirnim dogovorom u grudni 1897 roku Korolivstvo Greciya vipravilo na korist Osmanskoyi imperiyi kordon u Fessaliyi splatilo kontribuciyu i vidmovilos vid Kritu U lyutomu 1898 na zhittya korolya bulo zdijsneno pershij zamah ale vin ne postrazhdav 1910 roku do vladi u Greciyi prijshov uryad Elefteriosa Venizelosa U zhovtni 1912 roku Greciya v soyuzi z Bolgarskim carstvom Korolivstvom Serbiya ta Korolivstvom Chornogoriya pochala vijnu z Osmanskoyu imperiyeyu Persha Balkanska vijna pid chas yakoyi korol vidigravav providnu rol V yiyi rezultati vdalos opanuvati Pivdennoyu Makedoniyeyu chastinoyu Epiru ta kilkoma Egejskimi ostrovami Metoyu yiyi bulo dlya Korolivstva Greciya zvilnennya Makedoniyi ta Frakiyi Tim chasom mizh Korolivstvom Greciya i Bolgarskim carstvom vinik konflikt cherez zvilneni vid osmanskogo panuvannya teritoriyi Pid chas progulyanki zi svoyim ad yutantom korol buv vbitij 18 bereznya 1913 r u zvilnenih Salonikah socialistom grekom Aleksandrom Shinasom 4 Georg I vidigrav providnu rol u Pershij Balkanskoyi vijni 1912 1913 Vin buv ubitij v Salonikah 18 bereznya 1913 r Rodina Redaguvati1867 roku Georg I odruzhivsya z velikoyu knyazhnoyu Olgoyu Kostyantinivnoyu i vid cogo shlyubu mav okrim kilkoh donok chotiroh siniv spadkoyemcya princa Kostyantina gercoga spartanskogo Georgiya Mikolu ta Andriya Primitki Redaguvati a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 102300186 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Find a Grave 1996 d Track Q63056 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 kvitnya 2014 Procitovano 29 bereznya 2009 Posilannya RedaguvatiGeorgij I Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona Arhivovano 2 kvitnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Georg I korol Greciyi amp oldid 36122330