Костобобрів, Костобобр — село в Україні, у Семенівській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. до 2017 орган місцевого самоврядування — Костобобрівська сільська рада.
| село Костобобрів | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Чернігівська область | |
| Район | Новгород-Сіверський район | |
| Громада | Семенівська міська громада | |
| Облікова картка | Костобобрів | |
| Основні дані | ||
| Засноване | 1200 | |
| Населення | 506 [1] | |
| Площа | 2,63 км² | |
| Густота населення | 311,79 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 15443 | |
| Телефонний код | +380 4659 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 52°14′23″ пн. ш. 32°56′14″ сх. д. / 52.23972° пн. ш. 32.93722° сх. д.Координати: 52°14′23″ пн. ш. 32°56′14″ сх. д. / 52.23972° пн. ш. 32.93722° сх. д. | |
| Середня висота над рівнем моря | 165 м | |
| Водойми | р. Гаркавка | |
| Найближча залізнична станція | Угли | |
| Відстань до залізничної станції | 6 км | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 15443, с. Костобобрів, вул. Заложок, 2 | |
| Карта | ||
Костобобрів | ||
Костобобрів | ||
| Мапа | ||
| Костобобрів у Вікісховищі |
Населення становить 506 осіб.
Географія
Розташування
Розташоване за 5 км від кордону з Російською Федерацією, над річкою Костою.
За переказами назва походить від річки Коста, у якій водилося велика кількість бобрів.
Історія
Засноване в XVIII столітті українськими козаками Стародубського полку Гетьманщини. У XIX — початку XX століття село було волосним центром Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, з двома церквами. За часів Радянського Союзу одна з церков (дерев'яна) була спалена, а в іншій була розміщена Костобобрівська середня школа.
Костобобрів як волосний центр
За даними на 1859 рік у власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 1413 осіб (688 чоловіків та 725 жінок), налічувалося 197 дворових господарств, існували православна церква й бурякоцукровий завод.
Станом на 1886 у колишньому власницькому селі, центрі Костобобрівської волості мешкало 1606 осіб, налічувалося 316 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, 3 вітряних млини, цегельний завод.
До складу Костобобрівської волості входили такі поселення:
- Село Олександрівка (мала 33 двори, у яких мешкало 109 чоловіків і 141 жінка)
- Село Архипівка (153 двори, у яких мешкало 429 чоловіків і 469 жінок), село Будка Вороб'ївська (152 двори, у яких мешкало 456 чоловіків і 458 жінок)
- Село Вороб'ївка (316 дворів, у яких мешкали 932 чоловіки і 959 жінок)
- Село Галаганівка (84 двори, у яких мешкали 292 чоловіки і 275 жінок)
- Село Гремячка (26 дворів, у яких мешкало 87 чоловіків і 89 жінок)
- Село Залізний Міст (167 дворів, у яких мешкали 532 чоловіки і 518 жінок)
- Село Костобобрів (394 двори, у яких мешкало 1226 чоловіків і 1254 жінки)
- Село Леонівка (89 дворів, у яких мешкало 245 чоловіків і 244 жінки)
- Чайкині хутори (21 двір, у яких мешкало 30 чоловіків і 39 жінки)
Станом на 1889 рік у Костобобрівській волості мешкали 9233 жителі, з них 9021 — православного віросповідання, 202 — євреї, 10 — римо-католики. Волость складалася з 11 сільських громад, відносилася до 2-го відділення поліції й була підпорядкована земському начальникові 5-ї ділянки.
У 1897—1901 роках біля села було прокладено залізничну колію Новозибків — Пирогівка. Тоді ж було побудовано залізничну станцію «Костобобр».
Ініціатором будівництва цієї гілки залізниці був Косович А. Н. — капітан 2-го рангу у відставці, земський начальник, мешкав у своєму родовому маєтку поблизу села Галаганівка. В 1900 році приставом поліції 2-го відділення Новгород-Сіверського повіту, який мешкав в с. Костобобрів, був колезький секретар Матисик И. Г. Волосним старшиною Костобобрівської волості — відставний унтер-офіцер Завацький П. Х., писарем при нім — селянин Куциба П. Н. До складу Костобобрівського волосного суду входили: запасний унтер-офіцер Супроненок С. К. (голова), судді — запасний єфрейтор Бєлаш А. А., селяни Асадчий Т. Н. і Андросенок Н. С. В 1901 році начальником поштово-телеграфного відділення в селі Костобобрів був колезький секретар Пагельс П. И.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2536 осіб (1184 чоловічої статі та 1352 — жіночої), з яких 2433 — православної віри.
У 1924 році секретарем Костобобрівського волосного виконавчого комітету працював Василенко К. Ф.
У 1926 році волость було ліквідовано і село увійшло до складу Семенівського району.
Репресії комуністичної влади торкнулися і уродженців села — так 1937 року в Сибіру був розстріляний Яким Мазепа (1890 р.н.) — кошторисник Сибпромпроекту, за нібито належність до "кадетсько-монархічної організації".
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Семенівської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Семенівського району, село увійшло до Новгород-Сіверського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1059 осіб, з яких 448 чоловіків та 611 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 825 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 57,07 % |
| українська | 42,68 % |
| молдовська | 0,24 % |
Промисловість і сільське господарство
В 1861 році в селі було побудовано цукровий завод, який належав князеві Голіцину. На заводі працювало 200 осіб і вироблялося близько 1 млн пудів цукру.
У селі також працював цегельний завод.
Пам'ятки
- Гаркавка — гідрологічний заказник місцевого значення.
- Костобобрівський — лісовий заказник місцевого значення.
Храми Костобоброва
На території села було побудовано дві церкви — Покровська і Свято-Вознесенська.
Так як Костобор був у числі маєтків гетьманської булави: то безсумнівно, що тут був храм принаймні з 1660 року. У нинішньому Покровському храмі є євангеліє Мазепи 1701 року з нотатками різних осіб … Цей храм покровський костобоборівський побудований потугами ієрея Іоанна костоборовскаго і ктітаря Петра Ліцарєва. Освячував ієрей Іоанн і підписав моєю рукою.
За часів Радянського Союзу дерев'яна Вознесенська церква була спалена, а в іншій — Покровській, була розміщена Костобобрівська середня школа.
За інформацією уродженки села Білодід У. К. в 1979 році, напередодні Великодня, член Комуністичної партії і уродженець села Г. підпалив Свято-Вознесенський храм за наказом чернігівського керівництва, отримавши за свої послуги пляшку горілки. У цей час у селі будувався новий будинок культури, а гроші були виділені на реставрацію церкви. Керівництво області, яке приїхало в село, вирішило, що краще ці гроші використати на будівництво будинку культури і віддало таємний наказ на знищення церкви.
Відомі особистості
Згідно з багатьма історичними документами, деякі уродженці села Костобоброва та їх діти зіграли важливу роль в історії Російської імперії, СРСР, Росії і України. Найбільшу міжнародну популярність здобули представники костобобрівської родини Мазеп. Серед них Мазепа І. П., прем'єр-міністр УНР і керівник уряду України у вигнанні, його дочка Мазепа Г. І., художниця-модерніст та ілюстратор.
Найзнаменитішою сучасною представницею родини костобобрівських Мазеп стала донька уродженця села, секретаря комісії ООН із питань апартеїду та расової дискримінації Мазепи С. Ф. — Мазепа Г. С (Політковська)., російська журналістка і правозахисниця.
Також відомий в Україні її двоюрідний брат Мазепи Г. С. — Мазепа М. М., керівник Харківського НДІ козацтва.
У селі Костобобрів народилась Кучма П. Т., мати Президента України Кучми Л. Д., тут же він закінчив Костобобрівську середню школу.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2017.
- У давньоруському епосі «Велесова книга» згадується плем'я костобоков-союзників слов'ян у V—IX століттях. З історією цього племені можливо й пов'язане заснування села
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2033)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 118), (код 1110)
- Календар Чернігівської губернії на 1894 р. — Чернігів, 1893. — С. 63.
- Календар Чернігівської губернії на 1902 р. — Чернігів, 1901. — С. 111, 112, 114, 119; Календар Чернігівської губернії на 1903 р. — Чернігів, 1902. — С. 113, 114, 116, 122, 169.
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-264)
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 20 листопада 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 6 січня 2009. Процитовано 23 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2012.
- Кучма Л. Д. Украина — не Россия. — М: «Время», 2003. — С. 348
Література
- Бичков А. Ф. Наш рідний край, Семенівщина: Київ, "Техніка, 2000.
- 500 впливових особистостей. Лавреати нагород 1991—2002. Східно — Український біографічний інститут, 2002.
- 500 впливових особистостей. Україна: 10 років незалежності. Східно — Український біографічний інститут, 2001.
Посилання
- Органи місцевого самоврядування України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Костобобрів [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костобобрів