Га́нна Степа́нівна Політко́вська (до шлюбу Мазе́па, 30 серпня 1958, Нью-Йорк, США — 7 жовтня 2006, Москва, РФ) — російська журналістка, військова кореспондентка та документалістка опозиційних поглядів українського походження[джерело?]. Її убивство розглядають як замовне, спрямоване проти свободи слова.
| Ганна Степанівна Політковська | |
|---|---|
| рос. Анна Степановна Политковская | |
| Ганна Політковська, 2005 | |
| Ім'я при народженні | Ганна Степанівна Мазепа |
| Народилася | 30 серпня 1958 Нью-Йорк, США |
| Померла | 7 жовтня 2006 (48 років) Москва, РФ ·вбивство |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Громадянство | СРСР → Росія, США |
| Національність | українка[джерело?] |
| Діяльність | журналістка |
| Галузь | science of journalismd |
| Відома завдяки | правозахисниця |
| Alma mater | факультет журналістики МДУ (1980) |
| Знання мов | англійська і російська |
| Заклад | Известия, Новая газета, Megapolis-Expressd і Obshchaya Gazetad |
| Членство | Новая газета |
| Роки активності | 1982 — 2006 |
| Magnum opus | Путінська Росія[d] і A Small Corner of Hell. Dispatches from Chechnyad |
| Посада | речник |
| Рід | Мазепи |
| Родичі | Степан Мазепа |
| У шлюбі з | Політковський Олександр Володимирович |
| Діти | Ілля, Віра |
| Нагороди | премія Ганса і Софі Шолльd (2007) Премія за громадянську мужністьd (2005) Золоте перо Росіїd (2000) премія імені Андрія Сахарова за журналістику, як вчинок (2002) «Герої свободи світової преси» від Міжнародного інституту пресиd (2006) Manuel Vázquez Montalbán International Journalism Awardd (2004) Premis Internacionals Terenci Moixd (2007) Lettre Ulysses Awardd (2003) UNESCO/Guillermo Cano World Press Freedom Prized (2007) Нагорода «За мужність у журналістиці»d (2002) John Aubuchon Press Freedom Awardd Preis für die Freiheit und Zukunft der Mediend (2005) Artyom Borovik awardd (2001) Daniel Pearl Awardd (2007) Medal "Make haste to do good"d |
| IMDb | ID 1551322 |
|
Життєпис Редагувати
Народилася в сім'ї радянських дипломатів у Нью-Йорку, де батько працював у представництві Української РСР[відсутнє в джерелі] при ООН. За іншою версією народилася на Чернігівщині. Батько Степан Мазепа родом із села Костобобрів Чернігівської області, мати — з Криму.
1980 року закінчила факультет журналістики МДУ.
У 1982—1993 роках працювала в газетах «Вісті», «Повітряний транспорт», у Творчому об'єднанні «Ескарт», видавництві «Паритет», оглядачкою газети «Мегаполіс-Експрес».
У 1994—1999 роках — оглядачка, редакторка відділу «Надзвичайних подій» «Загальної газети».
Із червня 1999 року — оглядачка «Нової газети». З липня 1999 року неодноразово виїжджала в зони бойових дій і табору біженців у Дагестані, а потім в Інгушетії й Чечні.
Авторка документальних книг «Подорож у пекло. Чеченський щоденник», «Друга чеченська».
Крім прямої професійної діяльності в грудні 1999 року організувала вивіз з-під бомбувань 89 мешканців грозненського будинку для літніх, які її стараннями були розселені на території Росії. Однак улітку 2000 року 22 особи були повернуті в Грозний, «щоб продемонструвати усьому світу, що життя в Грозному налагоджується». Люди опинилися без води, ліків, їжі й одягу. В серпні 2000 року з ініціативи Ганни Політковської «Новою газетою» проведена благодійна акція «Грозний. Будинок перестарілих». Зібрано 5,5 тонни вантажу й близько $5 000.
За словами її колег з «Нової газети», «у важких і небезпечних умовах роботи, пов'язаної з нескінченним подоланням перешкод, створюваних у роботі журналістам, в умовах інформаційної блокади вона завжди проявляла мужність і високий професіоналізм». Крім того, вона займалася правозахисною діяльністю: допомагала матерям загиблих солдатів у суді, проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони й командуванні Об'єднаних угруповань федеральних військ у Чечні.
Правозахисна діяльність Редагувати
Крім журналістики, займалася правозахисною діяльністю, допомагала матерям загиблих солдатів у суді, проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони й командуванні Об'єднаного угруповання федеральних військ у Чечні. Різко критикувала чинну владу. У своїй книзі «Путінська Росія» писала:
Під «побиттям дітей» мала на увазі їх загибель під час бойових дій у Чечні.
У жовтні 2002 року брала участь у переговорах з терористами, що захопили в Москві мюзикл «Норд-Ост», носила заручникам воду. В вересні 2004 року під час захоплення заручників у бесланській школі її намагалися отруїти на борту літака на шляху в Беслан. Тоді заявила, що її «усунули з поля», щоб не дати їй здійснити її план урегулювання ситуації.
Вбивство Редагувати
Убита в Москві 7 жовтня 2006 року, в день народження Володимира Путіна, в під'їзді власного будинку за адресою вул. Лісова, будинок 8/12. За даними правоохоронних органів, близько 16:15, коли Політковська входила в ліфт, «невідомий у темному одязі» спочатку з близької відстані тричі вистрілив у неї (двічі влучивши у груди і один раз — у плече), після чого зробив контрольний постріл в голову. Її тіло виявила сусідка о 17:10. Прибулі на місце події співробітники міліції знайшли в ліфті кинутий пістолет ПМ і чотири гільзи.
Увечері 7 жовтня перед будинком, де жила Політковська, зібралися родичі, друзі й колеги журналістки. Люди, багато з яких плакали, підходили до під'їзду й клали квіти — білі й червоні гвоздики. Біля входу в будинок стояли запалені свічки.
Правозахисниця Людмила Алексєєва упевнена, що причина вбивства Політковської — її професійна діяльність: «Вона викривала насильство й захищала жертв цього насильства». Депутат Державної думи Володимир Рижков заявив: «Вона займалася Бесланом, вона займалася „Норд-Остом“, вона займалася корупцією й Чечнею — тут і треба шукати мотиви».
За півтори години до смерті розповіла в інтерв'ю «Кавказькому вузлу» про журналістське розслідування фактів вимагання в Чечні у зв'язку з масштабним будівництвом, розгорнутим останнім часом у республіці, і очікуваним висуванням Рамзана Кадирова у президенти Чеченської республіки. Виписка з інтерв'ю:
8 жовтня у Москві в Новопушкінському сквері відбулася акція пам'яті Політковської. За твердженнями її організаторів — представників демократичних сил — в акції взяли участь близько 3 тисяч осіб, за даними правоохоронних органів, були присутні 2 500 осіб.
Убивство викликало різкий осуд світових лідерів, що закликають російську владу знайти й покарати вбивць. Із заявами виступили президент США Джордж Буш, британський прем'єр-міністр Тоні Блер, президент Франції Жак Ширак, офіційний представник Єврокомісії Йоханнес Лайтенбергер.
Жалобні мітинги й акції пам'яті Ганни Політковської відбулися в багатьох європейських столицях.
Інтернет-сайт «Нової газети», де працювала Політковська, висуває дві версії вбивства: помста чеченського прем'єр-міністра Рамзана Кадирова за те, що писала про нього раніше й продовжувала писати, або дії тих, хто хоче «повісити» це вбивство на самого Кадирова, щоб перешкодити йому одержати президентський пост. Ганна Політковська працювала над репортажем про чеченську війну, у якому, зокрема, розповідалося про катування й про методи політичної боротьби Кадирова-молодшого.
Нагороди Редагувати
- За серію репортажів із Чечні в січні 2000 року присуджена премія «Золоте перо Росії»,
- Премія Союзу журналістів РФ «Добрий учинок — добре серце»,
- Премія Союзу журналістів за матеріали по боротьбі з корупцією,
- Диплом «Золотий гонг-2000» за серію матеріалів про Чечню.
Фоторепортаж з мітингу пам'яті Редагувати
Бібліографія Редагувати
- 2000 — Видавництво «Robert Laffont».
- 2001 — A Dirty War: A Russian reporter in Chechnya [1] [ 15 вересня 2011 у Wayback Machine.] Видавництво «The Harvill Press».
- 2002 — Вторая чеченская [ 6 березня 2012 у Wayback Machine.] Видавництво «Захаров». ISBN 5-8159-0265-9. (текст російською [ 7 вересня 2011 у Wayback Machine.])
- 2002 — Чужая война, или Жизнь за шлагбаумом. Чечня Видавництво «Р. Валент».
- 2003 — A Small Corner of Hell: Dispatches from Chechnya Издательство «University of Chicago Press».
- 2007 — Путинская Россия. () — вперше була видана у Великій Британії 2004 року.
- 2007 — . Видавництво «Новая газета».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2006. Процитовано 12 жовтня 2006.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 12 жовтня 2006.
- . Архів оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 11 жовтня 2006.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2007. Процитовано 11 жовтня 2006.
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Політковська Ганна Степанівна |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: category:Anna Politkovskaya |
- VIDEO[недоступне посилання з липня 2019]
- Статті А.Політковської [ 7 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Біографія [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Пісня (англ.), присвячена А.Політковській [ 7 листопада 2006 у Wayback Machine.]