www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коросненський повіт 1854 1939 Коросненський повіт Округ ЯсельськийКоронний край Королівство Галичини та ВолодимиріїКраїн

Коросненський повіт (1854—1939)

Коросненський повіт
Округ Ясельський
Коронний край  Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія
Австро-Угорщина
Центр Коросно
Створений 1854
Площа 546,02 км² (1879)
Населення 64 842 (1879)
Найбільші міста Коросно

Коросненський повіт (нім. Bezirk Krosno; пол. Powiat krośnieński) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії та Польщі. Центром повіту було м. Коросно.

Королівство Галичини та Володимирії ред.

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Коросно (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Кракові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Західної Галичини на противагу апеляційному суду у Львові як критерію належності до Східної Галичини).

Сам Коросненський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Пільзно.

Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Коросненського повіту (з 27 самоврядних громад-гмін) приєднаний повіт Дукля (з 29 гмін) та більша частина повіту Змигород (з 21 гміни), 8 гмін Риманівського повіту (Цергова, Ясінка, Івонич, Любатова, Любатівка, Місце, Роги та Рівне), 3 гміни повіту Березів (Іскриня, Комборня та Воля Комборська), по одній гміні повітів Стрижів (Бонарівка) і Фриштак (Войківка). Однак у повіті існували й надалі два окремі судові округи (повіти) — Коросненський і Дуклянський. Практично в набутому в 1867 р. вигляді Коросненський повіт існував 72 роки — до жовтня 1939 року.

У 1879 р. площа повіту становила 546,02 км², населення — 70 702 особи, повіт включав 3 міста (Кросно, Дукля і Корчина), 2 містечка (Роги і Мисцова) та 89 сіл і 65 фільварків. Повітовому суду в Дуклі підлягало 23 898 мешканців у 32 громадах і 22 фільварках, а повітовому суду в Коросні — 46 804 мешканці у 62 громадах і 43 фільварках. Житлових будинків налічувалось 11 548, у Хорківці діяв великий нафтопереробний завод. Поширене в повіті кустарне ткацтво після відкриття Галицької трансверзальної залізничної лінії збанкрутувало, бо не могло конкурувати з віденськими та чеськими фабриками. На відміну від цього, видобуток нафти і нафтопереробка бурхливо розвивались і досягли апогею на початку ХХ сторіччя.

Коросненський повіт за переписом 1910 р. налічував 90 гмін (самоврядні громади) і 82 фільварки та займав площу 719 км². В 1900 році населення становило 81 625 осіб. За переписом 1910 р. населення становило 82 115 осіб, з них 15 % греко-католиків, 77 % римо-католиків, 7,5 % юдеїв.

Польща ред.

Коросненський повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Населення: 113.400
Площа: 934 км²
Густота: 121 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Коросно
Мапа повіту
Повітова влада

У 1920 р. був включений до новоутвореного Львівського воєводства.

1 січня 1925 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі села Вояшівка і Лончки Ягеллонські з територією фільварку були вилучені з Ясельського повіту Краківського воєводства і включені до Коросненського повіту Львівського воєводства, а сільські гміни Нижнє Коростенько і Білобереги включені до міста Коросно

01.04.1932 до Коросненського повіту було приєднано частину Стрижівського повіту.

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворена ґміна відповідала волості — об'єднувала громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувалась єдиним дуже великим селом.

Коросненський повіт

Станом на 1934 рік:

Об'єднані сільські ґміни 1934—1939 ред.

Міські ґміни ред.

Населення ред.

На 01.01.1939 у восьми селах (Братківка, Чорноріки, Красна, Опарівка, Петруша Воля, Ріпник, Ванівка, Вороблик Королівський) повіту проживало переважно українське населення  — з 8 090 жителів було 6 725 українців-грекокатоликів і 30 українців-латинників, і у ще 14 селах (Барвінок, Гута Полянська, Гирова, Мшана, Мисцова, Поляни, Роп'янка, Смеречне, Терстяна, Тиханя, Тилява, Вільховець, Вільшня, Зиндранова) було майже повністю українським — з 9 400 жителів було 8 740 українців-грекокатоликів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Powiat krośnieński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 709. (пол.)
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 31 marca 1924 r. w przedmiocie włączenia gmin: Łączki Jagiellońskie i Wojaszówka do powiatu Krosno. [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 grudnia 1924 r. o rozszerzeniu granic gminy miejskiej Krosna w powiecie krośnieńskim. [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 545 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Коросненського повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети) [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.].
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 40, 109


Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Korosnenskij povit Okrug YaselskijKoronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr KorosnoStvorenij 1854Plosha 546 02 km 1879 Naselennya 64 842 1879 Najbilshi mista KorosnoKorosnenskij povit nim Bezirk Krosno pol Powiat krosnienski istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ta Polshi Centrom povitu bulo m Korosno Zmist 1 Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi 2 Polsha 2 1 Ob yednani silski gmini 1934 1939 2 2 Miski gmini 3 Naselennya 4 Div takozh 5 PrimitkiKorolivstvo Galichini ta Volodimiriyi red Provisnik piznishogo povitu Sudovij povit Korosno administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Krakovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Zahidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Lvovi yak kriteriyu nalezhnosti do Shidnoyi Galichini Sam Korosnenskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi okrugu Pilzno Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Korosnenskogo povitu z 27 samovryadnih gromad gmin priyednanij povit Duklya z 29 gmin ta bilsha chastina povitu Zmigorod z 21 gmini 8 gmin Rimanivskogo povitu Cergova Yasinka Ivonich Lyubatova Lyubativka Misce Rogi ta Rivne 3 gmini povitu Bereziv Iskrinya Kombornya ta Volya Komborska po odnij gmini povitiv Strizhiv Bonarivka i Frishtak Vojkivka Odnak u poviti isnuvali j nadali dva okremi sudovi okrugi poviti Korosnenskij i Duklyanskij Praktichno v nabutomu v 1867 r viglyadi Korosnenskij povit isnuvav 72 roki do zhovtnya 1939 roku U 1879 r plosha povitu stanovila 546 02 km naselennya 70 702 osobi povit vklyuchav 3 mista Krosno Duklya i Korchina 2 mistechka Rogi i Miscova ta 89 sil i 65 filvarkiv Povitovomu sudu v Dukli pidlyagalo 23 898 meshkanciv u 32 gromadah i 22 filvarkah a povitovomu sudu v Korosni 46 804 meshkanci u 62 gromadah i 43 filvarkah Zhitlovih budinkiv nalichuvalos 11 548 u Horkivci diyav velikij naftopererobnij zavod 1 Poshirene v poviti kustarne tkactvo pislya vidkrittya Galickoyi transverzalnoyi zaliznichnoyi liniyi zbankrutuvalo bo ne moglo konkuruvati z videnskimi ta cheskimi fabrikami Na vidminu vid cogo vidobutok nafti i naftopererobka burhlivo rozvivalis i dosyagli apogeyu na pochatku HH storichchya Korosnenskij povit za perepisom 1910 r nalichuvav 90 gmin samovryadni gromadi i 82 filvarki ta zajmav ploshu 719 km V 1900 roci naselennya stanovilo 81 625 osib Za perepisom 1910 r naselennya stanovilo 82 115 osib z nih 15 greko katolikiv 77 rimo katolikiv 7 5 yudeyiv Polsha red Korosnenskij povitOsnovni daniKrayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo LvivskeNaselennya 113 400Plosha 934 km Gustota 121 osib km Naseleni punkti ta gminiPovitovij centr m Korosno nbsp Mapa povituPovitova vladaU 1920 r buv vklyuchenij do novoutvorenogo Lvivskogo voyevodstva 1 sichnya 1925 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi sela Voyashivka i Lonchki Yagellonski z teritoriyeyu filvarku buli vilucheni z Yaselskogo povitu Krakivskogo voyevodstva i vklyucheni do Korosnenskogo povitu Lvivskogo voyevodstva 2 a silski gmini Nizhnye Korostenko i Biloberegi vklyucheni do mista Korosno 3 01 04 1932 do Korosnenskogo povitu bulo priyednano chastinu Strizhivskogo povitu 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini 4 vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvorena gmina vidpovidala volosti ob yednuvala gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalas yedinim duzhe velikim selom nbsp Korosnenskij povitStanom na 1934 rik Ob yednani silski gmini 1934 1939 red Gmina Horkuvka Gmina Frishtak Gmina Ivonich Gmina Yedliche Gmina Korchina Gmina Myejsce Pyastove Gmina Nadolye Gmina Odrikon Gmina Polyani Gmina Tilyava Gmina VishnovaMiski gmini red Korosno Duklya z 1934 5 Naselennya red Na 01 01 1939 u vosmi selah Bratkivka Chornoriki Krasna Oparivka Petrusha Volya Ripnik Vanivka Voroblik Korolivskij povitu prozhivalo perevazhno ukrayinske naselennya z 8 090 zhiteliv bulo 6 725 ukrayinciv grekokatolikiv i 30 ukrayinciv latinnikiv i u she 14 selah Barvinok Guta Polyanska Girova Mshana Miscova Polyani Rop yanka Smerechne Terstyana Tihanya Tilyava Vilhovec Vilshnya Zindranova bulo majzhe povnistyu ukrayinskim z 9 400 zhiteliv bulo 8 740 ukrayinciv grekokatolikiv 6 Div takozh red Lvivske voyevodstvo Polska Respublika 1918 1939 Primitki red Powiat krosnienski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 709 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 31 marca 1924 r w przedmiocie wlaczenia gmin Laczki Jagiellonskie i Wojaszowka do powiatu Krosno Arhivovano 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 29 grudnia 1924 r o rozszerzeniu granic gminy miejskiej Krosna w powiecie krosnienskim Arhivovano 21 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Dz U z 1934 r Nr 64 poz 545 Rozporyadzhennya Ministra Vnutrishnih Sprav vid 14 lipnya 1934 roku pro podil Korosnenskogo povitu v Lvivskomu voyevodstvi na gmini silski municipaliteti Arhivovano 8 travnya 2016 u Wayback Machine Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 marca 1934 r o podniesieniu niektorych miasteczek w wojewodztwie lwowskiem do rzedu miast objetych ustawa gminna z 1889 r Arhivovano 17 veresnya 2017 u Wayback Machine pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 40 109 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korosnenskij povit 1854 1939 amp oldid 40727926