www.wikidata.uk-ua.nina.az

Козаки у Тридцятирічній війні Козаки в Тридцятирі чній війні козаки Речі Посполитої козаки запорожці і козаки лісовчики

Козаки у Тридцятирічній війні

Козаки́ в Тридцятирі́чній війні́ — козаки Речі Посполитої (козаки-запорожці і козаки-лісовчики) як найманці брали активну участь у Тридцятирічній війні 1618–1648 та війнах, що були пов'язані з нею.

План розташування військ перед битвою під Білою Горою 1620 р. Згори протестантське військо, знизу католицьке. У лівому нижньому кутку плану зображена кінна частина війська католиків, позначена як «3000 козаків»

Чесько-пфальцький період 1618-1622 роки Редагувати

Бойові дії в Священній Римській Імперії під час 30-літньої війни

У 1619 році імператор Фердинанд II Габсбург попросив у Речі Посполитої військової допомоги.

Польський король Сигізмунд ІІІ Ваза направив козаків-лісовчиків як кондотьєрів (найманців), що мали великий досвід кінних бойових дій з часу Смути в Московії, на допомогу австрійському цісареві проти угорців, які, підтримані трансільванським князем Бетленом Габором, намагались звільнитися від влади Габсбургів. Об'єднавшись з чеським військом, Бетлен в кінці листопада 1619 року розпочав облогу Відня.

В жовтні того ж року, 10 тисяч польського козацького найманого війська на чолі з Адамом Липським і Валентином Роґавськимпід загальним проводом угорського католицького маґната Д'єрдя Хомоннаї, якого підтримав польський король Сигізмунд III, перейшло Карпати й вступило на терени Угорщини. 23 листопада 1619 лісовчики поблизу Гуменного біля с. Стропки на річці Ондава розгромили трансильванців під командуванням князя Юрія Ракоці. Незабаром козаки-лісовчики взяли в облогу міста Кошиці й Пряшів. Через відмову австрійців виплатити належні гроші, вони у середині грудня 1619 року повернулися до Польщі.

Український діаспорний історик О.Баран стверджує, що перша кампанія козаків в Угорщині відіграла значну роль в піднесенні національно-визвольної боротьби закарпатських українців.

3 лютого 1620 року з Польщі до Моравії на допомогу католикам вирушив загін з 3 тисяч лісовчиків під командуванням нового полковника Яроша Клечковського. Загін пройшов через всю Моравію, оминув заслони загонів протестантів і вже 8 лютого 1620 року дійшов до Відня і з'єднався із цісарським військом. Старшину лісовчиків (Яроша Клечковського, Станіслава Русиновського, Єнджея Каліновського, полкового суддю Єжи Хелмського та кількох ротмістрів) було запрошено на аудієнцію до цісаря Фердинанда.

Скоро по прибутті до Відня на загін лісовчиків напав 6-тисячний моравський загін. Супротивника було відбито, але лісовчики втратили кількадесят вбитих. У подальших боях із чехами лісовчики понесли нові втрати, у тому числі було вбито полковника Клечковського (на його місце козаки обрали Станіслава Русиновського гербу Ґодзємба). Незважаючи на невдачі, козаки воювали героїчно — один невідомий лісовчик врятував життя цісарському головнокомандуючому Дамп'єру, віддавши йому свого коня, коли було вбито коня генерала.

Під час осіннього наступу цісарської армії на Прагу лісовчики наступали в авангарді війська, забезпечували розвідку та переслідували відступаючого супротивника. нерідко козаки діяли надзвичайно жорстоко — по здобутті Прохачиць вони витяли до ноги не лише залогу, але й усе населення містечка.

8 листопада 1620 року 3 тисячі лісовчиків взяли участь на боці імператора в битві біля Білої Гори, де здобули 38 угорських прапорів, 5 прапорів чеської піхоти і 9 рейтарських знамен. Вони затримали контратаку протестантської кавалерії на лівому крилі, і по тому атакували піхоту другої лінії протестантів, додавши значного вкладу в перемогу цісарського війська.

У 1622 році лісовчики беруть участь у поході цісарського війська на Рейн, проти курфюрста Пфальцу Фрідріха V (що перед тим недовго побув на чеському престолі). Їхнім командувачем був князь Зиґмунт Кароль Радзівілл.

Данський період 1623-1629 роки Редагувати

У 1623-26 рр. лісовчики на цісарській службі беруть участь у операціях в Моравії, Ломбардії і над Рейн.

Польсько-шведська війна 1626-1629 роки Редагувати

У 1626-29 роках лісовчики беруть участь у війні зі шведами на теренах Східної Прусії. Керував ними спочатку Єнджей Каліновський, і їхні сили складалися всього з двох хоругов, правда, незвичайно великих чисельно: хоругви Міколая Моцарського (400 коней) і Владислава Сьлешинського (300 коней). Воєнні дії не були надто вдалими, лісовчики навіть відправили у відставку полковника Каліновського і вибрали його наступником Моцарського. Воєнні дії показали, що військо Річі Посполитої починає поступатися передовим зразкам західноєвропейської воєнної думки, і війна завершилася у 1629 році перемир'ям на невигідних для Річі Посполитої умовах.

Шведський період 1630-1635 роки Редагувати

1631 року 2000 козаків у складі військ Валленштайна, брали участь у бойових діях у Сілезії проти військ саксонського курфюрста Іоганна-Георга — союзника шведів. Невдалу спробу залучити на свій бік запорожців здійснив Густав II Адольф.

1633–1634 роках загони козаків воювали проти французів у Люксембурзі. Паризька «Газета» (Gazette) 12 липня 1634 року писала про чотиритисячний відділ кінних українських козаків під проводом якогось Тараського, який під прапором австрійського цісаря воював у Люксембурзі проти французького генерала де Суассона.

Смоленська війна 1632-1634 роки Редагувати

На початку 30-х років до Тридцятилітньої війни (у широкому сенсі) вступило Московське царство. Прагнучи послабити Річ Посполиту, вона стала надавати значну економічну і політичну допомогу Швеції — ворогові Речі Посполитої, і розпочала з останньою війну, яка, однак, завершилась невигідним для Московії Поляновським миром 1634 року. Запорізькі козаки взяли участь у цій війні як на головному (Смоленському) напрямку, так і на інших театрах бойових дій.

Збройна демонстрація Речі Посполитої проти Швеції 1635 року Редагувати

У 1634 році Польща почала готуватися до війни зі Швецією, оскільки закінчувався строк перемир'я, укладеного із Швецією у 1629 році. Однією з умов перемир'я була окупація шведами головних портів у Прусії, що давало Швеції можливість контролювати польський експорт збіжжя до Європи.

Король Польщі Владислав IV збудував флот з 10 кораблів і однієї галери. Та цих сил не вистачало, тому вирішено було скористатися Запорозьким реєстровим військом, для якого в Кролевці (Кенігсберзі) виготовили чайки на 1500 козаків.

За словами великого канцлера литовського Альбрехта Радзівілла «найняті були на цю війну 1500 запорожців під проводом хороброго команданта Волка (Wołk), який через Литву під Юрборк (Jurbork) провів козаків чемно, без грабунків, бо козаки вдовольнялися тим, що їм давали добровільно». На Німані, біля Юрборка, їх чекали чайки, збудовані на королівський кошт. Сутички козаків із шведами почалися у Вислицькій затоці. Несподівано з'явившись під Пілавою, козацькі чайки швидко наближалися до ворожих кораблів. Шведи, за словами Радзівілла, з подивом дивилися на маленькі суденця, які так сміливо йшли на них. Подив, однак, змінився на страх, коли козаки вправним манером захопили ворожий корабель. Проте Польща під тиском французького правителя кардинала Рішельє, який не хотів послаблення Швеції, змушена була піти на укладення Штумсдорфського миру (1635 рік). У таких умовах потреба в козацькому війську минула, і йому було наказано повернутися в Україну.

Франко-шведський період 1635-1648 роки Редагувати

У лютому 1636 року 2000 кавалерійський загін козаків у складі корпусу хорватського генерала Ізолані здійснив напад на Шампань. Умови контракту австрійський уряд повною мірою не виконував, тому восени 1636 року більшість козаків залишає театр бойових дій.

Уряд Франції в 1630-1640-х роках здійснив декілька спроб залучити на свою сторону найманців з Речі Посполитої. В українській історіографії досі живе легенда про участь козаків найманців на чолі з Іваном Сірком або Богданом Хмельницьким в облозі Дюнкерка в 1645 році. Проте, сьогодні вже доведено, що жоден з них не брав участі в цих подіях. Однозначно можна лише стверджувати, що не виключена можливість того, що українські козаки брали участь в бойових діях у фламандській кампанії.

Того ж року, коли завершилася Тридцятилітня війна і було підписано Вестфальський мир, розпочалась Хмельниччина. Досвід набутий запорожцями під час війни в Європі безсумнівно знадобився їм у боротьбі з військами Речі Посполитої.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 30 січня 2008. Процитовано 30 січня 2008. 
  2. Henryk Wisner, «Lisowczycy», Warszawa 1976, st 123
  3. Baran O. Gayecky G. The cossaks in Thirty years war. C. 34.
  4. Henryk Wisner, «Lisowczycy», Warszawa 1976, st 149
  5. Henryk Wisner, «Lisowczycy», Warszawa 1976, st 154
  6. Henryk Wisner, «Lisowczycy», Warszawa 1976, st 173
  7. ↑ Henryk Wisner, «Lisowczycy», Warszawa 1976, st 127-8
  8. Henryk Wisner, «Lisowczycy», Warszawa 1976, st 345-46
  9. Січинський В. Чужинці про Україну. С. 64 — 65.
  10. . Архів оригіналу за 31 Жовтня 2007. Процитовано 29 Березня 2008. 
  11. . Архів оригіналу за 31 Жовтня 2007. Процитовано 29 Березня 2008. 
  12. . Архів оригіналу за 30 січня 2008. Процитовано 30 січня 2008. 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kozaki v Tridcyatiri chnij vijni kozaki Rechi Pospolitoyi kozaki zaporozhci i kozaki lisovchiki yak najmanci brali aktivnu uchast u Tridcyatirichnij vijni 1618 1648 ta vijnah sho buli pov yazani z neyu Plan roztashuvannya vijsk pered bitvoyu pid Biloyu Goroyu 1620 r Zgori protestantske vijsko znizu katolicke U livomu nizhnomu kutku planu zobrazhena kinna chastina vijska katolikiv poznachena yak 3000 kozakiv Zmist 1 Chesko pfalckij period 1618 1622 roki 2 Danskij period 1623 1629 roki 3 Polsko shvedska vijna 1626 1629 roki 4 Shvedskij period 1630 1635 roki 5 Smolenska vijna 1632 1634 roki 6 Zbrojna demonstraciya Rechi Pospolitoyi proti Shveciyi 1635 roku 7 Franko shvedskij period 1635 1648 roki 8 Primitki 9 LiteraturaChesko pfalckij period 1618 1622 roki Redaguvati nbsp Bojovi diyi v Svyashennij Rimskij Imperiyi pid chas 30 litnoyi vijniU 1619 roci imperator Ferdinand II Gabsburg poprosiv u Rechi Pospolitoyi vijskovoyi dopomogi Polskij korol Sigizmund III Vaza napraviv kozakiv lisovchikiv yak kondotyeriv najmanciv sho mali velikij dosvid kinnih bojovih dij z chasu Smuti v Moskoviyi na dopomogu avstrijskomu cisarevi proti ugorciv yaki pidtrimani transilvanskim knyazem Betlenom Gaborom namagalis zvilnitisya vid vladi Gabsburgiv Ob yednavshis z cheskim vijskom Betlen v kinci listopada 1619 roku rozpochav oblogu Vidnya 1 V zhovtni togo zh roku 10 tisyach polskogo kozackogo najmanogo vijska na choli z Adamom Lipskim i Valentinom Rogavskim 2 pid zagalnim provodom ugorskogo katolickogo magnata D yerdya Homonnayi yakogo pidtrimav polskij korol Sigizmund III perejshlo Karpati j vstupilo na tereni Ugorshini 23 listopada 1619 lisovchiki poblizu Gumennogo bilya s Stropki na richci Ondava rozgromili transilvanciv pid komanduvannyam knyazya Yuriya Rakoci Nezabarom kozaki lisovchiki vzyali v oblogu mista Koshici j Pryashiv Cherez vidmovu avstrijciv viplatiti nalezhni groshi voni u seredini grudnya 1619 roku povernulisya do Polshi Ukrayinskij diaspornij istorik O Baran stverdzhuye sho persha kampaniya kozakiv v Ugorshini vidigrala znachnu rol v pidnesenni nacionalno vizvolnoyi borotbi zakarpatskih ukrayinciv 3 3 lyutogo 1620 roku z Polshi do Moraviyi na dopomogu katolikam virushiv zagin z 3 tisyach lisovchikiv pid komanduvannyam novogo polkovnika Yarosha Klechkovskogo Zagin projshov cherez vsyu Moraviyu ominuv zasloni zagoniv protestantiv i vzhe 8 lyutogo 1620 roku dijshov do Vidnya i z yednavsya iz cisarskim vijskom Starshinu lisovchikiv Yarosha Klechkovskogo Stanislava Rusinovskogo Yendzheya Kalinovskogo polkovogo suddyu Yezhi Helmskogo ta kilkoh rotmistriv bulo zaprosheno na audiyenciyu do cisarya Ferdinanda 4 Skoro po pributti do Vidnya na zagin lisovchikiv napav 6 tisyachnij moravskij zagin Suprotivnika bulo vidbito ale lisovchiki vtratili kilkadesyat vbitih U podalshih boyah iz chehami lisovchiki ponesli novi vtrati u tomu chisli bulo vbito polkovnika Klechkovskogo na jogo misce kozaki obrali Stanislava Rusinovskogo gerbu Godzyemba Nezvazhayuchi na nevdachi kozaki voyuvali geroyichno odin nevidomij lisovchik vryatuvav zhittya cisarskomu golovnokomanduyuchomu Damp yeru viddavshi jomu svogo konya koli bulo vbito konya generala 5 Pid chas osinnogo nastupu cisarskoyi armiyi na Pragu lisovchiki nastupali v avangardi vijska zabezpechuvali rozvidku ta peresliduvali vidstupayuchogo suprotivnika neridko kozaki diyali nadzvichajno zhorstoko po zdobutti Prohachic voni vityali do nogi ne lishe zalogu ale j use naselennya mistechka 6 8 listopada 1620 roku 3 tisyachi lisovchikiv vzyali uchast na boci imperatora v bitvi bilya Biloyi Gori de zdobuli 38 ugorskih praporiv 5 praporiv cheskoyi pihoti i 9 rejtarskih znamen Voni zatrimali kontrataku protestantskoyi kavaleriyi na livomu krili i po tomu atakuvali pihotu drugoyi liniyi protestantiv dodavshi znachnogo vkladu v peremogu cisarskogo vijska 7 U 1622 roci lisovchiki berut uchast u pohodi cisarskogo vijska na Rejn proti kurfyursta Pfalcu Fridriha V sho pered tim nedovgo pobuv na cheskomu prestoli Yihnim komanduvachem buv knyaz Zigmunt Karol Radzivill Danskij period 1623 1629 roki RedaguvatiU 1623 26 rr lisovchiki na cisarskij sluzhbi berut uchast u operaciyah v Moraviyi Lombardiyi i nad Rejn 8 Polsko shvedska vijna 1626 1629 roki RedaguvatiU 1626 29 rokah lisovchiki berut uchast u vijni zi shvedami na terenah Shidnoyi Prusiyi Keruvav nimi spochatku Yendzhej Kalinovskij i yihni sili skladalisya vsogo z dvoh horugov pravda nezvichajno velikih chiselno horugvi Mikolaya Mocarskogo 400 konej i Vladislava Sleshinskogo 300 konej Voyenni diyi ne buli nadto vdalimi lisovchiki navit vidpravili u vidstavku polkovnika Kalinovskogo i vibrali jogo nastupnikom Mocarskogo Voyenni diyi pokazali sho vijsko Richi Pospolitoyi pochinaye postupatisya peredovim zrazkam zahidnoyevropejskoyi voyennoyi dumki i vijna zavershilasya u 1629 roci peremir yam na nevigidnih dlya Richi Pospolitoyi umovah 7 Shvedskij period 1630 1635 roki Redaguvati1631 roku 2000 kozakiv u skladi vijsk Vallenshtajna brali uchast u bojovih diyah u Sileziyi proti vijsk saksonskogo kurfyursta Ioganna Georga soyuznika shvediv Nevdalu sprobu zaluchiti na svij bik zaporozhciv zdijsniv Gustav II Adolf 1633 1634 rokah zagoni kozakiv voyuvali proti francuziv u Lyuksemburzi Parizka Gazeta Gazette 12 lipnya 1634 roku pisala pro chotiritisyachnij viddil kinnih ukrayinskih kozakiv pid provodom yakogos Taraskogo yakij pid praporom avstrijskogo cisarya voyuvav u Lyuksemburzi proti francuzkogo generala de Suassona 9 Smolenska vijna 1632 1634 roki RedaguvatiDokladnishe Zaporozki kozaki u Smolenskij vijni 1632 1634 Na pochatku 30 h rokiv do Tridcyatilitnoyi vijni u shirokomu sensi vstupilo Moskovske carstvo Pragnuchi poslabiti Rich Pospolitu vona stala nadavati znachnu ekonomichnu i politichnu dopomogu Shveciyi vorogovi Rechi Pospolitoyi i rozpochala z ostannoyu vijnu yaka odnak zavershilas nevigidnim dlya Moskoviyi Polyanovskim mirom 1634 roku Zaporizki kozaki vzyali uchast u cij vijni yak na golovnomu Smolenskomu napryamku tak i na inshih teatrah bojovih dij Zbrojna demonstraciya Rechi Pospolitoyi proti Shveciyi 1635 roku RedaguvatiU 1634 roci Polsha pochala gotuvatisya do vijni zi Shveciyeyu oskilki zakinchuvavsya strok peremir ya ukladenogo iz Shveciyeyu u 1629 roci Odniyeyu z umov peremir ya bula okupaciya shvedami golovnih portiv u Prusiyi sho davalo Shveciyi mozhlivist kontrolyuvati polskij eksport zbizhzhya do Yevropi Korol Polshi Vladislav IV zbuduvav flot z 10 korabliv i odniyeyi galeri Ta cih sil ne vistachalo tomu virisheno bulo skoristatisya Zaporozkim reyestrovim vijskom dlya yakogo v Krolevci Kenigsberzi vigotovili chajki na 1500 kozakiv Dokladnishe Baltijska kozacka flotiliyaZa slovami velikogo kanclera litovskogo Albrehta Radzivilla najnyati buli na cyu vijnu 1500 zaporozhciv pid provodom horobrogo komandanta Volka Wolk yakij cherez Litvu pid Yurbork Jurbork proviv kozakiv chemno bez grabunkiv bo kozaki vdovolnyalisya tim sho yim davali dobrovilno Na Nimani bilya Yurborka yih chekali chajki zbudovani na korolivskij kosht Sutichki kozakiv iz shvedami pochalisya u Vislickij zatoci Nespodivano z yavivshis pid Pilavoyu kozacki chajki shvidko nablizhalisya do vorozhih korabliv Shvedi za slovami Radzivilla z podivom divilisya na malenki sudencya yaki tak smilivo jshli na nih Podiv odnak zminivsya na strah koli kozaki vpravnim manerom zahopili vorozhij korabel Prote Polsha pid tiskom francuzkogo pravitelya kardinala Rishelye yakij ne hotiv poslablennya Shveciyi zmushena bula piti na ukladennya Shtumsdorfskogo miru 1635 rik U takih umovah potreba v kozackomu vijsku minula i jomu bulo nakazano povernutisya v Ukrayinu 10 Franko shvedskij period 1635 1648 roki RedaguvatiU lyutomu 1636 roku 2000 kavalerijskij zagin kozakiv u skladi korpusu horvatskogo generala Izolani zdijsniv napad na Shampan Umovi kontraktu avstrijskij uryad povnoyu miroyu ne vikonuvav tomu voseni 1636 roku bilshist kozakiv zalishaye teatr bojovih dij Uryad Franciyi v 1630 1640 h rokah zdijsniv dekilka sprob zaluchiti na svoyu storonu najmanciv z Rechi Pospolitoyi V ukrayinskij istoriografiyi dosi zhive legenda pro uchast kozakiv najmanciv na choli z Ivanom Sirkom abo Bogdanom Hmelnickim v oblozi Dyunkerka v 1645 roci Prote sogodni vzhe dovedeno sho zhoden z nih ne brav uchasti v cih podiyah Odnoznachno mozhna lishe stverdzhuvati sho ne viklyuchena mozhlivist togo sho ukrayinski kozaki brali uchast v bojovih diyah u flamandskij kampaniyi 11 Togo zh roku koli zavershilasya Tridcyatilitnya vijna i bulo pidpisano Vestfalskij mir rozpochalas Hmelnichchina Dosvid nabutij zaporozhcyami pid chas vijni v Yevropi bezsumnivno znadobivsya yim u borotbi z vijskami Rechi Pospolitoyi 12 Primitki Redaguvati ki v Tridcatiletnej vojne 1618 1648 Arhiv originalu za 30 sichnya 2008 Procitovano 30 sichnya 2008 Henryk Wisner Lisowczycy Warszawa 1976 st 123 Baran O Gayecky G The cossaks in Thirty years war C 34 Henryk Wisner Lisowczycy Warszawa 1976 st 149 Henryk Wisner Lisowczycy Warszawa 1976 st 154 Henryk Wisner Lisowczycy Warszawa 1976 st 173 a b Henryk Wisner Lisowczycy Warszawa 1976 st 127 8 Henryk Wisner Lisowczycy Warszawa 1976 st 345 46 Sichinskij V Chuzhinci pro Ukrayinu S 64 65 Golubuckij V Zaporozke kozacvo Str 297 298 Arhiv originalu za 31 Zhovtnya 2007 Procitovano 29 Bereznya 2008 Golubuckij V Zaporozke kozacvo Str 314 Arhiv originalu za 31 Zhovtnya 2007 Procitovano 29 Bereznya 2008 Sergej Mahun Kazaki nayemniki v Tridcatiletnej vojne 1618 1648 Arhiv originalu za 30 sichnya 2008 Procitovano 30 sichnya 2008 Literatura RedaguvatiGolubuckij V Zaporozke kozactvo K 1994 Arhivovano 31 Zhovtnya 2007 u Wayback Machine Sichinskij Volodimir Chuzhinci pro Ukrayinu Kiyiv Dovira 1992 Shiller I K Istoriya Tridcatiletnej vojny Sobr soch v 8 tt M 1957 t 5 Sergej Mahun Kazaki naemniki v Tridcatiletnej vojne 1618 1648 Zerkalo Nedeli 16 491 Subbota 24 29 Aprelya 2004 goda Obgovorennya problemi z bagatma posilannyami na Ukrayinskomu Vijskovo Istorichnomu Forumi http forum milua org viewtopic php t 4261 Arhivovano 26 Travnya 2015 u Wayback Machine Fedoruk A Najmane kozacke vijsko XVI seredini XVII st Ideologiya organizaciya ta vijskove mistectvo Z avtoreferatu na disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Chernivci 2000 Arhivovano 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Henryk Wisner Lisowczycy Warszawa Ksiazka i Wiedza 1976 Naukovo doslidnicka robota Maloyi Akademiyi Nauk na sajti https sites google com site kozaki30years Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kozaki u Tridcyatirichnij vijni amp oldid 40370140