www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кожум яка Степан Демидович Степа н Деми дович Кожум я ка русифіков Кожемякін 4 16 грудня 1898 18981216 Новомиргород Єлис

Кожум'яка Степан Демидович

Степа́н Деми́дович Кожум'я́ка (русифіков. Кожемякін; 4 (16) грудня 1898(18981216), Новомиргород, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 31 серпня 1989, Новомиргород, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР) — український інженер-мостобудівник, автошляховик; публіцист, літературознавець, мовознавець; громадський діяч, активний учасник дисидентського руху опору, борець за культурно-духовні та політичні права українського народу.

Кожум'яка Степан Демидович
Народився 4 (16) грудня 1898(1898-12-16)
Новомиргород, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 31 серпня 1989(1989-08-31) (90 років)
Новомиргород, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність мовознавець, інженер
Відомий завдяки інженер-мостобудівник, автошляховик, публіцист, літературознавець, мовознавець, дисидент, громадський діяч
У шлюбі з Ніколаєва Катерина Дмитрівна

Життєвий шлях Редагувати

1917 року закінчив Єлисаветградські земські педагогічні курси й одержав звання народного вчителя. Навчаючись на педкурсах, випускав рукописний журнал «Лісовий струмок», де в одному з номерів помістив допис «Більшовизм», у якому піддав жорсткій критиці радянський лад.

1922 року із членів Новомиргородського педколективу організував редколегію і розпочав видавати ілюстрований журнал «Перша ластівка». Брав участь у сільськогосподарській комуні «Рілля». За гострий політичний конфлікт був звільнений із посади завідувача 4-ї Новомиргородської школи та позбавлений членства в Спілці вчителів. У пошуках справедливості апелював до Єлисаветград. відділу освіти, який 1923 року скерував його на навчання до Одеси.

1926 року закінчив факультет соціального виховання, а в 1928 році — мовно-літературний факультет Одеського інституту народної освіти, захистивши дипломну працю «Борис Грінченко». Грав на бандурі, ходив у національному вбранні, у відвертих розмовах говорив правду про події 1918 року в Україні. Навесні 1928 мав здавати державний іспит, але з 6 на 7 березня був заарештований співробітниками ДПУ і засланий на 3 роки до Йошкар-Оли. Диплом про освіту все ж отримав.

Після повернення з заслання закінчив Харківський автошляховий інститут.

Із 1932 — лінійний інженер на будівництві автошляху в Черкасах.

1937 року був знову заарештований за антирадянську агітацію і пропаганду й засланий у Самарлаг Куйбишевської обл. на 10 років. Працював у концтаборі на будівництві авіазаводів, що постачали на фронт літаки «І-14» та «І-15». Хворий і знесилений чекав смертного часу, та завдяки знанням технології торкретбетону за вказівкою зверху був порятований і працював на секретних об'єктах «A» і «Б»: споруджував радіощоглу, що мала замінити московську; величезне підземне сховище для уряду з Москви, на випадок евакуації під натиском німецьких військ.

Після відбуття терміну — вільнонайманий робітник.

1949 року утретє заарештований за політичною статтею й засланий на вічне поселення до Красноярського краю. У Велико-Улуйському районі підняв шляхове будівництво.

Після викриття культу особи Сталіна повернувся в Україну. 9 липня 1958 року постановою Черкаського обласного суду реабілітований.

Упродовж 1954–1973 років працював інженером-автошляховиком у Златополі та Новомиргороді. Під його безпосереднім керівництвом Новомиргородська ШЕД-722 проклала важливі автошляхи загальною довжиною 317 км: Н16 (Черкаси—Умань) М12 (Умань—Гайсин) та Т 0234 (Гайсин—Брацлав).[джерело?]

У 1966–1973 роках займався проєктуванням і будівництвом мостів через річку Велика Вись на Кіровоградщині. Зокрема, у Великій Висці — 40 метровий залізобетонний міст, Голованівську — близько 40 м, Новомиргороді — 98 м, Гайвороні, а також у селах Мартоноша, Каніж, Панчеве, Рубаний Міст, Коробчине та ін.


Упродовж багатьох років брав активну участь у національно-громадському житті. Свідчення тому: організоване ним встановлення пам'ятника Тарасу Шевченку в с. Лип'я́нка (скульптура Івана Гончара), залишені спогади, фотографії, листування з друзями: Борисом Антоненком-Давидовичем, Михайлом Стельмахом, Іваном Романченком, професором філології Володимиром Лазурським; опубліковані в пресі спогади з історії Новомиргородщини та Шполянщини. Його філософські, політичні, національні погляди найповніше відображені в епістолярній спадщині.

1969 року започатковав традицію покладання «березневих вінків» до пам'ятників Тараса Шевченка у Шполянському районі, клопотав про вихід творів передової зарубіжної класики та журналу «Кур'єр ЮНЕСКО» українською мовою, про реформу освіти, повернення до української абетки вилученої літери «ґ», залучив до цього близьких і знайомих, самотужки упорядкував «Автошляховий словник». Щоб зберегти та виявити зацікавленість і потяг до примноження яскравих сторінок історії України розмножував самвидавом власні наукові розвідки — краєзнавчі дослідження «Цегляне диво», «Собор Святого Миколи», «Спомник Кобзарю» та ін.

Кімната С.Кожум'яки в музеї

Чільне місце займали петиції-вимоги Степана Кожум'яки до Верховної Ради УРСР, Спілки письменників України, редакцій газет і журналів із вимогою «припинити дику дискримінацію мови багатомільйонного українського народу», а також поширення політично важливих документів. Зокрема, «Загальної декларації прав людини», «Міжнародного пакту про громадянські та політичні права» ООН; праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»; позацензурних віршів Василя Симоненка тощо.

Звернення Степана Кожум'яки до Спілки письменників. 1968 рік.

Кожум'яка ґрунтовно доводив об'єктивність процесу виокремлення України як незалежної держави і передбачив здобуття нею суверенітету. Важливе значення в його публіцистиці приділено українській інтелігенції, яка мусить чітко усвідомити своє місце в житті, твердо й повсякчас пам'ятати про обов'язки перед українським народом та суспільством.

На переконання Кожум'яки, «інтеліґентна людина — це світло, що повинно світити навколо всіма найкращими якостями. Вона повинна вести перед, бути зразком поступу, справедливості, свідомості, правди й краси», «українська інтеліґенція повинна грудьми стати за мовні права свого народу».

До останнього дня свого життя Степан Кожум’яка відстоював права українського народу і зробив великий вклад, як в соціальне, так і наукове життя людей. Помер Степан Кожум'яка 31 серпня 1989 року. Похований в Новомиргороді на центральному кладовищі. 48°48′01″ пн. ш. 31°39′33″ сх. д. / 48.800179° пн. ш. 31.659127° сх. д. / 48.800179; 31.659127

Із липня 2007 р. у м. Новомиргороді за сприянням Юрія Колісника діє кімната-музей Степана Кожум'яки. У листопаді 2015 року його іменем було названо одну з міських вулиць.

Література Редагувати

Документальні й художні книги

Газетно-журнальна періодика

  • Бондар Василь. // Літературна Україна. — 1990. — 22 листоп.;
  • Лепеха Сергій. // Червона зірка. — 1991. — 20 жовт.;
  • Олійник Микола. // Черкаський край. — 2000. — 24 берез.;
  • Орел Світлана. «Говорила баба діду…» або Декомунізація навпаки [ 9 Березня 2017 у Wayback Machine.] // АкулаMedia. — 2017. — 2 берез. 
  • Орел Світлана. Український аристократ з «куреня» [ 9 Березня 2017 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 2009. — 28 лют. — 6 берез.;
  • Орел Світлана. Юний Шевченко знову… в Новомиргороді [ 19 Червня 2019 у Wayback Machine.] // Слово просвіти. — 2010. — 13 лип.;
  • Пісковий Володимир. «За круглим столом радіостудії» — Інтерв'ю зі Степаном Кожум'якою[недоступне посилання з липня 2019] // Червона зірка. — 1988. — 15 верес.;
  • Пісковий Володимир. // Новомиргородщина. — 2007. — 20 жовт.;
  • Селецький Петро. Останній Міст[недоступне посилання з липня 2019] // Молодий комунар. — 1988. — 14 трав.;
  • Суржок Микола. // Вільний голос. — 1992. — 2 лип.;
  • Суржок М. Боролися і боремось... / М. Суржок // Новомиргородщина. – 2018. – 15 грудня. – С. 5 Про Степана Кожум'яку з нагоди 120-річчя з дня народження;
  • Устимів Б. Громада — великий чоловік[недоступне посилання з липня 2019] // Народне слово. — 2010. — 1 лип.;
  • Шульга Віктор. // Новомиргородщина. — 2009. — 13 січ.;
  • Янкевич Євген. // Час. — 2007. — 15 жовт.;
  • Кожум'яка Степан. Одіссея Діда Степана[недоступне посилання з липня 2019] // Альманах «Біль», Вип. 5–6. — Львів: Поклик сумління, 1995. — С. 181—194;
  • Кожум'яка С. Д. // Реабілітовані історією. Кіровогр. обл.: Н-Миргород. р-н: У 27 т. / Упор. Бондар В. — Кіровоград: Антураж, 2005. — Т. 3.
  • Колісник Юрій. Степан Кожум'яка — борець за мовні права українського народу / // Мовознавчий вісник. — Черкаси, 2019. — Вип. 26. — С. 106—116;

Інтернет-публікації

Фото і презентації

Аудіо та відео Редагувати

Посилання Редагувати

  1. Степан Кожум’яка – засновник доріг Новомиргорода і активний борець за Незалежність України - ikropyvnytskyi.com (укр.). 4 січня 2023. Процитовано 4 січня 2023. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stepa n Demi dovich Kozhum ya ka rusifikov Kozhemyakin 4 16 grudnya 1898 18981216 Novomirgorod Yelisavetgradskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya 31 serpnya 1989 Novomirgorod Kirovogradska oblast Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij inzhener mostobudivnik avtoshlyahovik publicist literaturoznavec movoznavec gromadskij diyach aktivnij uchasnik disidentskogo ruhu oporu borec za kulturno duhovni ta politichni prava ukrayinskogo narodu Kozhum yaka Stepan DemidovichNarodivsya 4 16 grudnya 1898 1898 12 16 Novomirgorod Yelisavetgradskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer 31 serpnya 1989 1989 08 31 90 rokiv Novomirgorod Kirovogradska oblast Ukrayinska RSR SRSRDiyalnist movoznavec inzhenerVidomij zavdyaki inzhener mostobudivnik avtoshlyahovik publicist literaturoznavec movoznavec disident gromadskij diyachU shlyubi z Nikolayeva Katerina Dmitrivna Zmist 1 Zhittyevij shlyah 2 Literatura 3 Audio ta video 4 PosilannyaZhittyevij shlyah Redaguvati1917 roku zakinchiv Yelisavetgradski zemski pedagogichni kursi j oderzhav zvannya narodnogo vchitelya Navchayuchis na pedkursah vipuskav rukopisnij zhurnal Lisovij strumok de v odnomu z nomeriv pomistiv dopis Bilshovizm u yakomu piddav zhorstkij kritici radyanskij lad 1922 roku iz chleniv Novomirgorodskogo pedkolektivu organizuvav redkolegiyu i rozpochav vidavati ilyustrovanij zhurnal Persha lastivka Brav uchast u silskogospodarskij komuni Rillya Za gostrij politichnij konflikt buv zvilnenij iz posadi zaviduvacha 4 yi Novomirgorodskoyi shkoli ta pozbavlenij chlenstva v Spilci vchiteliv U poshukah spravedlivosti apelyuvav do Yelisavetgrad viddilu osviti yakij 1923 roku skeruvav jogo na navchannya do Odesi 1926 roku zakinchiv fakultet socialnogo vihovannya a v 1928 roci movno literaturnij fakultet Odeskogo institutu narodnoyi osviti zahistivshi diplomnu pracyu Boris Grinchenko Grav na banduri hodiv u nacionalnomu vbranni u vidvertih rozmovah govoriv pravdu pro podiyi 1918 roku v Ukrayini Navesni 1928 mav zdavati derzhavnij ispit ale z 6 na 7 bereznya buv zaareshtovanij spivrobitnikami DPU i zaslanij na 3 roki do Joshkar Oli Diplom pro osvitu vse zh otrimav Pislya povernennya z zaslannya zakinchiv Harkivskij avtoshlyahovij institut Iz 1932 linijnij inzhener na budivnictvi avtoshlyahu v Cherkasah 1937 roku buv znovu zaareshtovanij za antiradyansku agitaciyu i propagandu j zaslanij u Samarlag Kujbishevskoyi obl na 10 rokiv Pracyuvav u konctabori na budivnictvi aviazavodiv sho postachali na front litaki I 14 ta I 15 Hvorij i znesilenij chekav smertnogo chasu ta zavdyaki znannyam tehnologiyi torkretbetonu za vkazivkoyu zverhu buv poryatovanij i pracyuvav na sekretnih ob yektah A i B sporudzhuvav radioshoglu sho mala zaminiti moskovsku velichezne pidzemne shovishe dlya uryadu z Moskvi na vipadok evakuaciyi pid natiskom nimeckih vijsk Pislya vidbuttya terminu vilnonajmanij robitnik 1949 roku utretye zaareshtovanij za politichnoyu statteyu j zaslanij na vichne poselennya do Krasnoyarskogo krayu U Veliko Ulujskomu rajoni pidnyav shlyahove budivnictvo Pislya vikrittya kultu osobi Stalina povernuvsya v Ukrayinu 9 lipnya 1958 roku postanovoyu Cherkaskogo oblasnogo sudu reabilitovanij Uprodovzh 1954 1973 rokiv pracyuvav inzhenerom avtoshlyahovikom u Zlatopoli ta Novomirgorodi Pid jogo bezposerednim kerivnictvom Novomirgorodska ShED 722 proklala vazhlivi avtoshlyahi zagalnoyu dovzhinoyu 317 km N16 Cherkasi Uman M12 Uman Gajsin ta T 0234 Gajsin Braclav dzherelo U 1966 1973 rokah zajmavsya proyektuvannyam i budivnictvom mostiv cherez richku Velika Vis na Kirovogradshini Zokrema u Velikij Visci 40 metrovij zalizobetonnij mist Golovanivsku blizko 40 m Novomirgorodi 98 m Gajvoroni a takozh u selah Martonosha Kanizh Pancheve Rubanij Mist Korobchine ta in nbsp Uprodovzh bagatoh rokiv brav aktivnu uchast u nacionalno gromadskomu zhitti Svidchennya tomu organizovane nim vstanovlennya pam yatnika Tarasu Shevchenku v s Lip ya nka skulptura Ivana Gonchara zalisheni spogadi fotografiyi listuvannya z druzyami Borisom Antonenkom Davidovichem Mihajlom Stelmahom Ivanom Romanchenkom profesorom filologiyi Volodimirom Lazurskim opublikovani v presi spogadi z istoriyi Novomirgorodshini ta Shpolyanshini Jogo filosofski politichni nacionalni poglyadi najpovnishe vidobrazheni v epistolyarnij spadshini 1969 roku zapochatkovav tradiciyu pokladannya bereznevih vinkiv do pam yatnikiv Tarasa Shevchenka u Shpolyanskomu rajoni klopotav pro vihid tvoriv peredovoyi zarubizhnoyi klasiki ta zhurnalu Kur yer YuNESKO ukrayinskoyu movoyu pro reformu osviti povernennya do ukrayinskoyi abetki viluchenoyi literi g zaluchiv do cogo blizkih i znajomih samotuzhki uporyadkuvav Avtoshlyahovij slovnik Shob zberegti ta viyaviti zacikavlenist i potyag do primnozhennya yaskravih storinok istoriyi Ukrayini rozmnozhuvav samvidavom vlasni naukovi rozvidki krayeznavchi doslidzhennya Ceglyane divo Sobor Svyatogo Mikoli Spomnik Kobzaryu ta in nbsp Kimnata S Kozhum yaki v muzeyiChilne misce zajmali peticiyi vimogi Stepana Kozhum yaki do Verhovnoyi Radi URSR Spilki pismennikiv Ukrayini redakcij gazet i zhurnaliv iz vimogoyu pripiniti diku diskriminaciyu movi bagatomiljonnogo ukrayinskogo narodu a takozh poshirennya politichno vazhlivih dokumentiv Zokrema Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini Mizhnarodnogo paktu pro gromadyanski ta politichni prava OON praci Ivana Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya pozacenzurnih virshiv Vasilya Simonenka tosho nbsp Zvernennya Stepana Kozhum yaki do Spilki pismennikiv 1968 rik Kozhum yaka gruntovno dovodiv ob yektivnist procesu viokremlennya Ukrayini yak nezalezhnoyi derzhavi i peredbachiv zdobuttya neyu suverenitetu Vazhlive znachennya v jogo publicistici pridileno ukrayinskij inteligenciyi yaka musit chitko usvidomiti svoye misce v zhitti tverdo j povsyakchas pam yatati pro obov yazki pered ukrayinskim narodom ta suspilstvom Na perekonannya Kozhum yaki inteligentna lyudina ce svitlo sho povinno svititi navkolo vsima najkrashimi yakostyami Vona povinna vesti pered buti zrazkom postupu spravedlivosti svidomosti pravdi j krasi ukrayinska inteligenciya povinna grudmi stati za movni prava svogo narodu Do ostannogo dnya svogo zhittya Stepan Kozhum yaka vidstoyuvav prava ukrayinskogo narodu i zrobiv velikij vklad yak v socialne tak i naukove zhittya lyudej 1 Pomer Stepan Kozhum yaka 31 serpnya 1989 roku Pohovanij v Novomirgorodi na centralnomu kladovishi 48 48 01 pn sh 31 39 33 sh d 48 800179 pn sh 31 659127 sh d 48 800179 31 659127Iz lipnya 2007 r u m Novomirgorodi za spriyannyam Yuriya Kolisnika diye kimnata muzej Stepana Kozhum yaki U listopadi 2015 roku jogo imenem bulo nazvano odnu z miskih vulic Literatura RedaguvatiDokumentalni j hudozhni knigi Gonchar Oles Shodenniki Spogadi Olesya Gonchara pro Stepana Kozhum yaku K Veselka 2008 T 2 1968 1983 S 266 267 Maevskaya Irina Volnoe poselenie Arhivovano 17 Sichnya 2008 u Wayback Machine dok kniga M Vozvrashenie 1993 73 s Zhurahovich Semen Nam todi bulo po dvadcyat povist K Radyanskij pismennik 1968 200 s Kucenko Leonid Blagoslovenni vi slidi nedostupne posilannya Kirovograd Derzhavne Centralno Ukrayin vid vo 1995 S 46 Mokriyev Yurij Take blizke K Radyanskij pismennik 1974 S 35 36 41 Surzhok Mikola Yak mi tvorili Enciklopediyu nedostupne posilannya Nehaj vogon ne vigasaye v kuzni prisvyati recenziyi epigrami Lviv Liga Pres 2012 S 109 112 Vetrov Feliks Ro dina Arhivovano 27 Veresnya 2013 u Wayback Machine rozpovid ochevidcya http www proza ru 2013 03 13 364 Arhivovano 27 Veresnya 2013 u Wayback Machine 2013 31 marta Planida Stepana Kozhum yaki Ser Zhittya slavetnih Uporyad ta avt peredm Yu Kolisnik Cherkasi Brama 2004 224 s Gazetno zhurnalna periodika Bondar Vasil Vinnichenko promovlyaye do zemlyakiv Literaturna Ukrayina 1990 22 listop Lepeha Sergij Do dida u kurin Chervona zirka 1991 20 zhovt Olijnik Mikola Svyata zridnila yih meta Cherkaskij kraj 2000 24 berez Orel Svitlana Govorila baba didu abo Dekomunizaciya navpaki Arhivovano 9 Bereznya 2017 u Wayback Machine AkulaMedia 2017 2 berez Orel Svitlana Ukrayinskij aristokrat z kurenya Arhivovano 9 Bereznya 2017 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 2009 28 lyut 6 berez Orel Svitlana Yunij Shevchenko znovu v Novomirgorodi Arhivovano 19 Chervnya 2019 u Wayback Machine Slovo prosviti 2010 13 lip Piskovij Volodimir Za kruglim stolom radiostudiyi Interv yu zi Stepanom Kozhum yakoyu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Chervona zirka 1988 15 veres Piskovij Volodimir Zrazok postupu spravedlivosti pravdi ta krasi Novomirgorodshina 2007 20 zhovt Seleckij Petro Ostannij Mist nedostupne posilannya z lipnya 2019 Molodij komunar 1988 14 trav Surzhok Mikola A yak vi sebe pochuvayete Vilnij golos 1992 2 lip Surzhok M Borolisya i boremos M Surzhok Novomirgorodshina 2018 15 grudnya S 5 Pro Stepana Kozhum yaku z nagodi 120 richchya z dnya narodzhennya Ustimiv B Gromada velikij cholovik nedostupne posilannya z lipnya 2019 Narodne slovo 2010 1 lip Shulga Viktor Na kalinovomu mostu Novomirgorodshina 2009 13 sich Yankevich Yevgen Poltavski molodoruhivci vshanuvali pam yat St Kozhum yaki Chas 2007 15 zhovt Kozhum yaka Stepan Odisseya Dida Stepana nedostupne posilannya z lipnya 2019 Almanah Bil Vip 5 6 Lviv Poklik sumlinnya 1995 S 181 194 Kozhum yaka S D Reabilitovani istoriyeyu Kirovogr obl N Mirgorod r n U 27 t Upor Bondar V Kirovograd Anturazh 2005 T 3 Kolisnik Yurij Stepan Kozhum yaka borec za movni prava ukrayinskogo narodu Movoznavchij visnik Cherkasi 2019 Vip 26 S 106 116 Internet publikaciyi Bagackij Leonid Tarasovimi shlyahami Kozackij Internet zhurnal Surma 2011 24 sich Kirovograd Novitnya istoriya 1973 Internet vidannya Ukrayina centr 2010 31 berez Dzigal Oleksandra Ekskurs v istoriyu doslidzhennya disidentstva Arhivovano 19 Chervnya 2013 u Wayback Machine Informacijnij portal Grechka 2013 15 cherv Kozhemyaka Stepan Pisma iz ssylki Arhivovano 28 Lipnya 2011 u Wayback Machine Krasnoyarskoe obshestvo Memorial 2009 29 maya Mativos Yurij U troh vognyah gartovanij Arhivovano 24 Serpnya 2017 u Wayback Machine Kozackij Internet zhurnal Surma 2017 13 serp Mihalkovska Yelizaveta Vichnij smoloskip Ukrayinskoyi derzhavi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ukrayinskij blog I ua 2013 5 lip Stepan Kozhum yaka u pam yati ochevidciv Zi spogadiv ochevidciv Spomini ochevidciv pro St Kozhum yaku zapisani v 1992 1999 rr Foto i prezentaciyi V yacheslav Chornovil iz gostinoyu u Stepana Kozhum yaki Foto S Lepehi Novomirgorod 1989 traven Vinki Stepana Kozhum yaki do spomnika Tarasu Shevchenku v Shpoli j Lip yanci 1960 1980 roki Mosti cherez richku Velika Vis pobudovani pid kerivnictvom Stepana Kozhum yaki Prezentaciya PowerPoint Stepan Kozhum yaka Zhittya j diyalnist Uporyad Yu Kolisnik V Oleksenko Cherkasi 2010 100 mb Audio ta video Redaguvati Poltavske oblasne radio z nagodi vidkrittya muzeyu Stepana Kozhum yaki 13 10 2007 Kinofilm pro Stepana Kozhum yaku Mili moyi ukrayinci Posilannya RedaguvatiPlanida Stepana Kozhum yaki Arhivovano 6 Kvitnya 2013 u Wayback Machine pdf Arhivovano 29 Veresnya 2018 u Wayback Machine Stepan Kozhum yaka zasnovnik dorig Novomirgoroda i aktivnij borec za Nezalezhnist Ukrayini ikropyvnytskyi com ukr 4 sichnya 2023 Procitovano 4 sichnya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kozhum 27yaka Stepan Demidovich amp oldid 40277770