www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коган Шнеєр Герцевич Шнеєр Герцевич Коган альтернативні варіанти по батькові Герцович і Гершкович рум şneer Cogan нар 30

Коган Шнеєр Герцевич

Шнеєр Герцевич Коган (альтернативні варіанти по батькові: Герцович і Гершкович, рум. Şneer Cogan; нар. 30 березня 1875, Оргіїв, Кишинівський повіт, Бессарабська губернія — 2 березня 1940, Кишинів, Бессарабія, Румунія) — бессарабський румунський художник і педагог; засновник і професор Кишинівської школи живопису (згодом Вища школа пластичних мистецтв), організатор і перший керівник Товариства художників Бессарабії (згодом Спілка художників Молдавії).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коган.

Біографія ред.

Шнеєр Коган народився в бессарабському містечку Оргіїв (тепер райцентр Оргіївського району Молдови) в релігійній єврейській родині. Отримав традиційну єврейську освіту (хедер), в 1881—1885 роках навчався в оргіївському міському чотирикласному училищі, потім сім'я переїхала в Кишинів, де він закінчив гімназію. З кінця 1890-х років разом з молодшим братом Мойше навчався інженерної професії в Одесі, де вперше потрапив в художнє середовище, вирішив присвятити себе живопису і поступив в школу художніх мистецтв.

У 1897 році разом з братом поїхав у Мюнхен, де увійшов в досить велике співтовариство російських художників-експатріантів на чолі з В. В. Кандинським і О. Г. Явленським. Вступив в Баварську академію мистецтв в Мюнхені і до кінця десятиліття став виставляти свої роботи в групових експозиціях. В Мюнхенській академії Коган відвідував клас малювання І. Гертеріха (1897—1898), клас живопису Л. фон Гертеріха (літній семестр 1900 року і зимовий семестр 1900—1901 року), клас композиції А. фон Вагнера (літній семестр 1903 року). Після закінчення академії оселився в Кенігсберзі.

У 1910 році, коли його брат вирішив перебратися в Париж, Шнеєр Коган поїхав в Палестину, деякий час жив в Тель-Авіві, де займався мозаїкою (деякі зразки мозаїчних робіт Когана збереглися в місті до цього часу). Після повернення до батьків в Кишинів, вже отримавши деяке визнання Коган організував школу живопису, яка згодом переросла в Вищу школу пластичних мистецтв (1916), яку очолював до 1919 року (потім її очолив скульптор Олександру Племедяле, чиє ім'я вона носить і тепер). Коган залишався в школі мистецтв професором до кінця життя. Серед його учнів по училищу були відомі в майбутньому молдавські живописці, як наприклад Мойсей Гамбурд (1903—1954) і його дружина Євгенія Гамбурд (1913—1956), Мендель (Михайло) Бейрехман (1908—2005), а також Ольга Ольбі (також Olga Beaslay, справжнє прізвище Хржановська, в заміжжі Доммартен; 1900—1990), Єлизавета Івановська (Élisabeth Ivanovsky, 1910—2006) та інші.

У ці роки роботи Когана виставлялися майже виключно в Румунії. Так в Кишиневі Товариством витончених мистецтв Бессарабії (Societăţii de Arte Frumoase din Basarabia), засновником (1917) і керівником якого був Коган, до 1940 року було проведено одинадцять салонів (і два виїзних салони в інших містах). У них крім Когана і Племедяле брали участь місцеві художники Огюст Байяр (August Baillayre, 1879—1961), Володимир Дончев (1878—1941), Олександр Тарабукін (1875—1943) та інші.

Сім'я ред.

  • Брат — Мойсей Герцевич Коган, французький скульптор і графік, віце-голова паризького Осіннього салону по скульптурі (1925).
  • Син — Анатолій Шнеєрович Коган (1927—2003), російський письменник і журналіст, автор історичних романів про Молдавське князівство часів господаря Стефана Великого, в тому числі «Високий міст» (1976), «Замок братів Сенарега» (1979), «Мангупська княжна» (1984), «Час навали»(1988), епопеї «Войку, син Тудора», фантастичних романів «Подорож в Туран» (1990) і «De profundis (В безодні)», документальної повісті про події Голокосту «Червона піна: бессарабський геноцид» (2001) та інших. Його трилогія «Войку, син Тудора» — перше видання, випущене в Молдавії шрифтом Брайля (13 томів, 2003).

Примітки ред.

  1. ↑ Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  2. В книге «Современные личности Бессарабии» (Кишинёв: Арпид, 1939), вероятно ошибочно, указан 1880 год рождения.
  3. . Архів оригіналу за 20 Лютого 2015. Процитовано 17 Травня 2020. 
  4. . Архів оригіналу за 19 Серпня 2016. Процитовано 17 Травня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shneyer Gercevich Kogan alternativni varianti po batkovi Gercovich i Gershkovich rum Sneer Cogan nar 30 bereznya 1875 2 Orgiyiv Kishinivskij povit Bessarabska guberniya 2 bereznya 1940 Kishiniv Bessarabiya Rumuniya bessarabskij rumunskij hudozhnik i pedagog zasnovnik i profesor Kishinivskoyi shkoli zhivopisu zgodom Visha shkola plastichnih mistectv organizator i pershij kerivnik Tovaristva hudozhnikiv Bessarabiyi zgodom Spilka hudozhnikiv Moldaviyi Kogan Shneyer Gercevichrum Sneer KoganNarodivsya 30 bereznya 1875 1875 03 30 abo 1875 1 Orgiyiv Kishinivskij povit Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer 2 bereznya 1940 1940 03 02 abo 1940 1 Kishiniv 1 Krayina Korolivstvo Rumuniya Rosijska imperiyaDiyalnist hudozhnikVchiteli Lyudvig fon GerterihdVidomi uchni Averbuh Yakiv Abramovich Gamburd Mojsej Yuhimovich i Gamburd Yevgeniya YakivnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kogan Biografiya red Shneyer Kogan narodivsya v bessarabskomu mistechku Orgiyiv teper rajcentr Orgiyivskogo rajonu Moldovi v religijnij yevrejskij rodini Otrimav tradicijnu yevrejsku osvitu heder v 1881 1885 rokah navchavsya v orgiyivskomu miskomu chotiriklasnomu uchilishi potim sim ya pereyihala v Kishiniv de vin zakinchiv gimnaziyu Z kincya 1890 h rokiv razom z molodshim bratom Mojshe navchavsya inzhenernoyi profesiyi v Odesi de vpershe potrapiv v hudozhnye seredovishe virishiv prisvyatiti sebe zhivopisu i postupiv v shkolu hudozhnih mistectv U 1897 roci razom z bratom poyihav u Myunhen de uvijshov v dosit velike spivtovaristvo rosijskih hudozhnikiv ekspatriantiv na choli z V V Kandinskim i O G Yavlenskim Vstupiv v Bavarsku akademiyu mistectv v Myunheni i do kincya desyatilittya stav vistavlyati svoyi roboti v grupovih ekspoziciyah 3 V Myunhenskij akademiyi Kogan vidviduvav klas malyuvannya I Gerteriha 1897 1898 klas zhivopisu L fon Gerteriha litnij semestr 1900 roku i zimovij semestr 1900 1901 roku klas kompoziciyi A fon Vagnera litnij semestr 1903 roku Pislya zakinchennya akademiyi oselivsya v Kenigsberzi U 1910 roci koli jogo brat virishiv perebratisya v Parizh Shneyer Kogan poyihav v Palestinu deyakij chas zhiv v Tel Avivi de zajmavsya mozayikoyu deyaki zrazki mozayichnih robit Kogana zbereglisya v misti do cogo chasu Pislya povernennya do batkiv v Kishiniv vzhe otrimavshi deyake viznannya Kogan organizuvav shkolu zhivopisu yaka zgodom pererosla v Vishu shkolu plastichnih mistectv 1916 yaku ocholyuvav do 1919 roku potim yiyi ocholiv skulptor Oleksandru Plemedyale chiye im ya vona nosit i teper 4 Kogan zalishavsya v shkoli mistectv profesorom do kincya zhittya Sered jogo uchniv po uchilishu buli vidomi v majbutnomu moldavski zhivopisci yak napriklad Mojsej Gamburd 1903 1954 i jogo druzhina Yevgeniya Gamburd 1913 1956 Mendel Mihajlo Bejrehman 1908 2005 a takozh Olga Olbi takozh Olga Beaslay spravzhnye prizvishe Hrzhanovska v zamizhzhi Dommarten 1900 1990 Yelizaveta Ivanovska Elisabeth Ivanovsky 1910 2006 ta inshi U ci roki roboti Kogana vistavlyalisya majzhe viklyuchno v Rumuniyi Tak v Kishinevi Tovaristvom vitonchenih mistectv Bessarabiyi Societăţii de Arte Frumoase din Basarabia zasnovnikom 1917 i kerivnikom yakogo buv Kogan do 1940 roku bulo provedeno odinadcyat saloniv i dva viyiznih saloni v inshih mistah U nih krim Kogana i Plemedyale brali uchast miscevi hudozhniki Ogyust Bajyar August Baillayre 1879 1961 Volodimir Donchev 1878 1941 Oleksandr Tarabukin 1875 1943 ta inshi Sim ya red Brat Mojsej Gercevich Kogan francuzkij skulptor i grafik vice golova parizkogo Osinnogo salonu po skulpturi 1925 Sin Anatolij Shneyerovich Kogan 1927 2003 rosijskij pismennik i zhurnalist avtor istorichnih romaniv pro Moldavske knyazivstvo chasiv gospodarya Stefana Velikogo v tomu chisli Visokij mist 1976 Zamok brativ Senarega 1979 Mangupska knyazhna 1984 Chas navali 1988 epopeyi Vojku sin Tudora fantastichnih romaniv Podorozh v Turan 1990 i De profundis V bezodni dokumentalnoyi povisti pro podiyi Golokostu Chervona pina bessarabskij genocid 2001 ta inshih Jogo trilogiya Vojku sin Tudora pershe vidannya vipushene v Moldaviyi shriftom Brajlya 13 tomiv 2003 Primitki red a b v Catalog of the German National Library d Track Q23833686 V knige Sovremennye lichnosti Bessarabii Kishinyov Arpid 1939 veroyatno oshibochno ukazan 1880 god rozhdeniya Elena Mustyace Vklad v issledovanie graficheskogo tvorchestva Shneera Kogana Arhiv originalu za 20 Lyutogo 2015 Procitovano 17 Travnya 2020 V Bulat Elizaveta Ivanovskaya i Kishinyovskaya hudozhestvennaya shkola Arhiv originalu za 19 Serpnya 2016 Procitovano 17 Travnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kogan Shneyer Gercevich amp oldid 35049697