Оргі́їв (рум. Orhei, Орхей; їд. אוריװ і אוריעװ, Ури́в ) — місто в Молдові за 46 км від залізничної станції Кишинів, центр Оргіївського району. Розташований на річці Реут.
| Оргіїв Orhei | ||
|---|---|---|
| ||
| Основні дані | ||
| 47°22′59″ пн. ш. 28°49′23″ сх. д. / 47.38306° пн. ш. 28.82306° сх. д.Координати: 47°22′59″ пн. ш. 28°49′23″ сх. д. / 47.38306° пн. ш. 28.82306° сх. д. | ||
| Країна | Молдова | |
| Регіон | Оргіївський район | |
| Столиця для | Оргіївський район (район Молдови, район СРСР) | |
| Перша згадка | 1554 | |
| Статус міста | 1835 | |
| Площа | 16,52 км² | |
| Населення | 25 700 | |
| Висота НРМ | 68 м | |
| Водойма | Реут, Ivanosd | |
| Міста-побратими | Біказ, П'ятра-Нямц, Берґама (2007), Долина, Фокшани, Сміла, Горішні Плавні | |
| Телефонний код | (373) 235 | |
| Часовий пояс | UTC+2 | |
| Номери автомобілів | OR | |
| GeoNames | 617638 | |
| OSM | ↑1692172 ·R (Оргіївський район) | |
| Поштові індекси | MD-3500 | |
| Міська влада | ||
| mayor of Orheid | Павел Вережануd | |
| Вебсайт | orhei.md | |
| Мапа | ||
| | ||
| | ||
| Оргіїв у Вікісховищі |
На південь від міста розташований Національний парк Орхей.
Історія Редагувати
Час заснування міста невідомий. Воно побудоване на місці дакійської фортеці Петродава, відомої також під ім'ям Старого Орхея (рум. Orhei Vechi). Залишки фортеці з підземними ходами збереглися до наших днів. Вони розташовані між селами Требужень та Бутучень. Тут були знайдені стародавні речі й монети. Запорожці називали Оргіїв Іргеєвим; на Русі він був відомий за старих часів за назвою Орига або Оригіва. Оргіїв оспіваний в гайдуцьких піснях як край вільності. До 1812 року тут була резиденція турецьких сардарів, що управляли північною частиною Бессарабії. 1835 року містечко Старий Орхей перейменоване в повітове місто Оргіїв. Під час Яссько-Кишинівської операції місто було практично повністю знищене артилерійським вогнем і бомбуваннями. Але після закінчення війни воно було відбудоване заново.
Станом на 1991 рік населення Орхея становило 39,1 тис. жителів.
Символи міста Редагувати
Герб, прийнятий 2 квітня 1826 року, «у знак достатку цього цинута лісами представляє дерево в блакитному полі».
Герб Орхея, прийнятий в 1930 році, являє собою «щит розсічений червоний. У першій частині золота зубчаста вежа із закритими воротами й контрфорсами й відкритими чорними вікнами. У другій частині дві срібні перехрещені шпаги, розташовані рукоятками вниз. Щит увінчаний срібною міською короною з 5 вежами. Символізує давню Орхейську міцність і боротьбу за її захист».
Сучасний прапор Орхея був затверджений 18 вересня 1997 року. Він із трьох горизонтальних смуг: угорі біла смуга, посередині червона, унизу жовта. На червоній смузі, ширина якої дорівнює половині ширини прапора, розташовані дві зірки — золота (жовта) зверху й срібна (біла) знизу. Прообразом прапора послужив міський герб, затверджений одночасно із прапором. У гербі золота й срібна зірки супроводжують фігуру коня, що біжить.
Відомі оргіївці Редагувати
- Альтман Іоганн Львович, театральний критик, літературознавець.
- Амарфій Лілія Яківна (1949—2010) — солістка Московського театру оперети, народна артистка Російської Федерації з 1998 року.
- Бадєєв Йосип Ісаакович, партійний діяч.
- С. Бен-Цион, поет і письменник.
- Волонтір Міхай Єрмолайович, актор, навчався в Оргіїві.
- Глущенко Марія Давидівна (1905—1989) — українська художниця.
- Гохберг Ізраїль Цудикович, математик, до 1941 року вчився в Оргіїві.
- Меір Дизенгоф[en], перший мер Тель-Авіва, суспільний діяч.
- Дімо Микола Олександрович, ґрунтознавець.
- Довид Батіг, поет і учасник Французького Опору.
- Зісліс Вольф Львович, бессарабський підпільник.
- Вадим Келугер, молдовський футболіст.
- Коган Мойсей Герцевич, французький скульптор і графік.
- Коган Шнеєр Герцевич, бессарабський художник, засновник і професор Кишинівської школи живопису (Кишинівське художнє училище).
- Крюков Борис Іванович — український живописець, графік, мозаїст.
- Левензон Пилип Якович, радянський воєначальник, комбриг.
- Авігдор Ліберман, ізраїльський політик.
- Машкауцан Шабса Менделевич, учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).
- Рабинович Йосип, протестантський місіонерський діяч, засновник юдео-християнської. громади в Кишинів
- Фельдман Дмитро Мойсейович, кінооператор.
- Фіхман Хакобо, аргентинський поет.
Примітки Редагувати
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 356(рос.)
- Ladaniuc V., Țopa T. G. Localitățile Republicii Moldova: itinerar documentar-publicistic ilustrat. Volumul 9: N-O — Chișinău: Draghiștea, 2009. — С. 538. — 638 с. — ISBN 978-9975-9700-3-7
- http://www.bergama.bel.tr/Home/Page/102
- «Вісник геральдиста», 4/1992
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оргіїв |
- Синагога в Оргіїві
- brocgaus.ru
| Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |