www.wikidata.uk-ua.nina.az

Класифікації малих планет У цій статті показані групи і класи різних малих тіл Сонячної системи які об єднані в них на п

Класифікації малих планет

У цій статті показані групи і класи різних малих тіл Сонячної системи, які об'єднані в них на підставі орбітальних (ступінь віддаленості від Сонця, взаєморозташування з планетами) і фізичних параметрів. Групи ці, як правило, отримують назву в честь свого першого відкритого або найбільшого представника (яким, найчастіше, є одне і те ж тіло) або ж, виходячи з місця розташування орбіт представників групи.

Вулканоїди Редагувати

Вулканоїди — це група гіпотетичних астероїдів, які можуть мати орбіту в динамічно стабільній зоні між 0,08 і 0,21 а. е., тобто рухатися в безпосередній близькості від Сонця всередині орбіти Меркурія. Через їх близькість до Сонця спостереження і виявлення астероїдів цього класу пов'язане з серйозними труднощами: оскільки Вулканоїди ніколи не віддаляються від Сонця на значну кутову відстань, то вони просто губляться в його променях, що робить їх виявлення з поверхні Землі практично неможливим. Саме цією обставиною можна пояснити той факт, що поки не вдалося виявити жодного подібного астероїда. Оскільки жодного Вулканоїда виявити ще не вдалося, цю групу астероїдів на даний момент не виділяють як частину офіційної класифікації малих планет.

Навколоземні астероїди Редагувати

Навколоземні астероїди — це астероїди, чиї орбіти проходять поблизу орбіти Землі або перетинають її. Основним класифікованих параметром у навколоземних астероїдів є відстань від Сонця в перигелії (q), яке у таких астероїдів менше 1,3 а. о., Всього виділено 4 групи навколоземних астероїдів в залежності від розташування орбіт по відношенню до земної орбіти: Атіри, Атони, Аполлони і Амури. Відповідно до сформованої традиції, всі групи навколоземних астероїдів були названі на честь свого першого відкритого представника, за винятком Амурів, першим відкритим представником яких є астероїд (433) Ерос. Слід також зазначити, що за класифікацією центру малих планет астероїди групи Атіри розглядаються як підгрупа астероїдів групи Атона з афеліями всередині орбіти Землі. Найбільш відомим астероїдом цього класу є астероїд (99942) Апофіс.

Серед навколоземних астероїдів окремо виділяють астероїди, які зближуються із Землею на відстань менше 0,05 а. о. Вважається, що такі астероїди потенційно небезпечні, так як несуть загрозу зіткнення з нашою планетою.

  • Квазисупутник — відособлена група малих планет, що не відноситься безпосередньо до навколоземних астероїдів, але за типом орбіт дуже схожа з чотирма вищезгаданими групами. Залежно від їх відстані до Сонця в перигелії вони відносяться або до атонів, або до аполлонів. Значення великих піввісей їх орбіт збігаються зі значенням великої півосі планети (не обов'язково Землі), тобто знаходяться з нею в орбітальному резонансі 1: 1, що забезпечує рівність періодів обертання планети і супутників і дозволяє їм залишатися поблизу один одного протягом багатьох орбітальних циклів. При цьому їх орбіти можуть мати як дуже високі ексцентриситети, так і досить низькі, які можна порівняти з ексцентриситетом Землі.

Астероїди, що перетинають орбіту Марса Редагувати

Астероїди, що перетинають орбіту Марса — це не численний клас астероїдів, орбіти яких лежать в проміжній області, розташованій між навколоземними астероїдами і головним поясом (їх перигелій більше 1,3 а. о., але менше афелія Марса , а велика піввісь). Ці астероїди перетинають орбіту Марса і мають високу ймовірність потрапити в зону дії його гравітації, що може, або створити загрозу зіткнення астероїда з поверхнею Марсу, як це було з 2007 WD5, або перехід астероїда найбільш витягнуту орбіту. Обидва варіанти є значний інтерес для астрономів. Але другий варіант, крім усього іншого, в кінцевому підсумку також може привести до переходу астероїда на навколоземну орбіту, що наочно ілюструє проміжну стадію одного з можливих шляхів міграції малих тіл з головного поясу в навколоземну область. Одним з найбільш відомих астероїдів цього класу є астероїд (9969) Брайль.

Головний пояс астероїдів Редагувати

Головний пояс астероїдів — це область простору Сонячної системи, розташовується між орбітами Марса і Юпітера і є місцем скупчення здебільшого відомих на даний момент астероїдів.

  • Люки Кірквуда — це область в поясі астероїдів, в яких практично відсутні астероїди через резонансні дії Юпітера. Таких щілин, тобто — резонансів, існує досить багато, але найбільш великими є резонанси 3:1 і 5:2, саме вони і є умовними границями, що розділяють пояс астероїдів на три частини, які дещо відрізняються між собою за складом і структурою:
  • Внутрішня — між резонансами 4:1 і 3:1 (між 2,06 і 2,5 а.о.), нахил не більше 18°. Найбільший представник — астероїд (4) Веста. 
  • Середня — між резонансами 3:1 і 5:2 (між 2,5 і 2,82 а.о.), нахил не більше 33 °. Найбільший представник — карликова планета Церера. 
  • Зовнішня — між резонансами 5:2 і 2:1 (між 2,82 і 3,27 а.о.), нахил не більше 30°, ексцентриситет не більше 0,35. Найбільший представник — астероїд (10) Гігея. 
  • Сімейства астероїдів — це групи астероїдів, що мають приблизно схожі елементи орбіт, такі як велика піввісь, нахил орбіти і ексцентриситет. 
  • Спектральні класи астероїдів — це сукупність груп астероїдів, кожна з яких характеризується особливими параметрами спектра, кольору і альбедо, а отже — і хімічного складу поверхні. Найбільш широкого поширення набули два варіанти цієї класифікації: Толена і SMASS. 
  • Комети головного поясу — це особливий клас об'єктів, що входять до складу головного поясу астероїдів нарівні з іншими астероїдами і рухаються по майже кругових орбітах. Але на відміну від астероїдів, на певних ділянках орбіти (найбільш близьких до Сонця), вони здатні виявляти кометний активність за рахунок льоду і замерзлих газів, що збереглися неглибоко під поверхнею цих тіл. 

Троянські астероїди Редагувати

Троянські астероїди — це групи астероїдів, які рухаються в околицях однієї з двох точок Лагранжа L4 або L5 системи Сонце-планета. Ці астероїди знаходяться в резонансі з планетою 1:1 і розташовуються приблизно в 60 ° попереду (L4) або позаду (L5) планети. Перші такі астероїди отримали назви (588) Ахіллес и (617) Патрокл. Згодом склалася традиція називати астероїди в лагранжевих точках на честь героїв Троянської війни, і такі астероїди отримали назву «троянських». Найбільше троянських астероїдів виявлено у Юпітера, що обумовлено розмірами планети і її близькістю до поясу астероїдів, одного з найбільших джерел малих тіл Сонячної системи. Другим за чисельністю троянських астероїдів є Нептун, у якого відкрито всього вісім таких тіл, ще чотири знайдено у Марса, і зовсім недавно перший (і поки єдиний) троянський астероїд був виявлений у Землі.

Таким чином, за планетарною ознакою виділяються:

Кентаври Редагувати

Кентаври —  це клас малих тіл, орбіти яких розташовуються між орбітами Юпітера і Нептуна — від 5,5 до 30,1 а.о.). Першим відкритим кентавром є (944) Гідальго (1920), хоча власне клас був виділений лише в 1977 році, з відкриттям (2060) Хірона. Кентаври знаходяться в динамічно нестабільної зоні, оскільки в процесі свого руху по орбіті періодично потрапляють під вплив потужної гравітації планет-гігантів. Моделюванням встановлено, що термін перебування малих тіл на орбітах кентаврів в середньому становить кілька мільйонів років.

Склад цих тіл розглядається як суміш льоду, замерзлих газів і пилу. На листопад 2012 року виявлено кілька сотень таких тіл, а загальна кількість кентаврів, розміром більше 1 км, оцінюється в кілька десятків тисяч.

Дамоклоїди Редагувати

Дамоклоїди — нечисленна група астероїдів, що рухаються по кометоподібних траєкторіях. Ці тіла характеризуються високоексцентричними сильно нахиленими орбітами, схожими з орбітами комет, але не проявляють кометної активності. Вважається, що дамоклоіди є будь-який об'єкт з параметром Тіссерана <2. Дамоклоїди на даний момент не виділяють як частину офіційної класифікації малих планет. Станом на лютий 2011 року налічувався 41 представник даної групи. Найбільш відомим представником даного класу є астероїд (5335) Дамокл.

Транснептунові об'єкти Редагувати

Транснептунові об'єкти — це великий клас малих планет, який включає в себе велику кількість великих крижаних астероїдів, що знаходяться за орбітою Нептуна, в тому числі більшість карликових планет (Плутон, Ерида).

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 6 Березня 2016. Процитовано 9 Березня 2016. 
  2. . Архів оригіналу за 25 Липня 2015. Процитовано 9 Березня 2016. 
  3. Астероиды [ 15 Червня 2013 у Wayback Machine.]. Астронет. .
  4. Шустов Б. М., Рыхлова Л. В. Астероидно-кометная опасность: вчера, сегодня, завтра / Под ред. Шустова Б. М., Рыхловой Л. В.. — М.: ФИЗМАТЛИТ, 2010. — С. 50. — 384 с. 
  5. Башаков А. А., Питьев Н. П., Соколов Л. Л. Особенности движения астероида 99942 Апофис[недоступне посилання з листопадаа 2019]. Астрономический вестник том 42, № 1, Январь-Февраль 2008, С. 1.  
  6. Луна и квазиспутники нашей Земли[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. База данных JPL НАСА по малым телам Солнечной системы (3753) [ 6 Квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.
  8. База данных JPL НАСА по малым телам Солнечной системы (2010 SO16) [Архівовано 13 Липня 2013 у WebCite] (англ.
  9. Шустов Б. М., Рыхлова Л. В. Астероидно-кометная опасность: вчера, сегодня, завтра / Под ред. Шустова Б. М., Рыхловой Л. В.. — М.: ФИЗМАТЛИТ, 2010. — С. 55. — 384 с. 
  10. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 9 березня 2016. 
  11. Main-Belt Comets May Have Been Source Of Earths Water. Архів оригіналу за 22 Серпня 2011. Процитовано 9 Березня 2016. 
  12. Orbit Classification: Centaur [ 2013-06-06 у Wayback Machine.].
  13. ↑ (2004) «Simulations of the Population of Centaurs I: The Bulk Statistics».
  14. Nakamura criterion[недоступне посилання] (англ.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U cij statti pokazani grupi i klasi riznih malih til Sonyachnoyi sistemi yaki ob yednani v nih na pidstavi orbitalnih stupin viddalenosti vid Soncya vzayemoroztashuvannya z planetami i fizichnih parametriv Grupi ci yak pravilo otrimuyut nazvu v chest svogo pershogo vidkritogo abo najbilshogo predstavnika yakim najchastishe ye odne i te zh tilo abo zh vihodyachi z miscya roztashuvannya orbit predstavnikiv grupi Zmist 1 Vulkanoyidi 2 Navkolozemni asteroyidi 3 Asteroyidi sho peretinayut orbitu Marsa 4 Golovnij poyas asteroyidiv 5 Troyanski asteroyidi 6 Kentavri 7 Damokloyidi 8 Transneptunovi ob yekti 9 PrimitkiVulkanoyidi RedaguvatiVulkanoyidi ce grupa gipotetichnih asteroyidiv yaki mozhut mati orbitu v dinamichno stabilnij zoni mizh 0 08 i 0 21 a e tobto ruhatisya v bezposerednij blizkosti vid Soncya vseredini orbiti Merkuriya Cherez yih blizkist do Soncya sposterezhennya i viyavlennya asteroyidiv cogo klasu pov yazane z serjoznimi trudnoshami oskilki Vulkanoyidi nikoli ne viddalyayutsya vid Soncya na znachnu kutovu vidstan to voni prosto gublyatsya v jogo promenyah sho robit yih viyavlennya z poverhni Zemli praktichno nemozhlivim Same ciyeyu obstavinoyu mozhna poyasniti toj fakt sho poki ne vdalosya viyaviti zhodnogo podibnogo asteroyida 1 2 Oskilki zhodnogo Vulkanoyida viyaviti she ne vdalosya cyu grupu asteroyidiv na danij moment ne vidilyayut yak chastinu oficijnoyi klasifikaciyi malih planet Navkolozemni asteroyidi RedaguvatiNavkolozemni asteroyidi ce asteroyidi chiyi orbiti prohodyat poblizu orbiti Zemli abo peretinayut yiyi Osnovnim klasifikovanih parametrom u navkolozemnih asteroyidiv ye vidstan vid Soncya v perigeliyi q yake u takih asteroyidiv menshe 1 3 a o 3 Vsogo vidileno 4 grupi navkolozemnih asteroyidiv v zalezhnosti vid roztashuvannya orbit po vidnoshennyu do zemnoyi orbiti Atiri Atoni Apolloni i Amuri Vidpovidno do sformovanoyi tradiciyi vsi grupi navkolozemnih asteroyidiv buli nazvani na chest svogo pershogo vidkritogo predstavnika za vinyatkom Amuriv pershim vidkritim predstavnikom yakih ye asteroyid 433 Eros Slid takozh zaznachiti sho za klasifikaciyeyu centru malih planet asteroyidi grupi Atiri rozglyadayutsya yak pidgrupa asteroyidiv grupi Atona z afeliyami vseredini orbiti Zemli 4 Najbilsh vidomim asteroyidom cogo klasu ye asteroyid 99942 Apofis 5 Sered navkolozemnih asteroyidiv okremo vidilyayut asteroyidi yaki zblizhuyutsya iz Zemleyu na vidstan menshe 0 05 a o Vvazhayetsya sho taki asteroyidi potencijno nebezpechni tak yak nesut zagrozu zitknennya z nashoyu planetoyu Kvazisuputnik vidosoblena grupa malih planet sho ne vidnositsya bezposeredno do navkolozemnih asteroyidiv ale za tipom orbit duzhe shozha z chotirma vishezgadanimi grupami Zalezhno vid yih vidstani do Soncya v perigeliyi voni vidnosyatsya abo do atoniv abo do apolloniv Znachennya velikih pivvisej yih orbit zbigayutsya zi znachennyam velikoyi pivosi planeti ne obov yazkovo Zemli tobto znahodyatsya z neyu v orbitalnomu rezonansi 1 1 sho zabezpechuye rivnist periodiv obertannya planeti i suputnikiv i dozvolyaye yim zalishatisya poblizu odin odnogo protyagom bagatoh orbitalnih cikliv 6 Pri comu yih orbiti mozhut mati yak duzhe visoki ekscentrisiteti 7 tak i dosit nizki yaki mozhna porivnyati z ekscentrisitetom Zemli 8 Asteroyidi sho peretinayut orbitu Marsa RedaguvatiAsteroyidi sho peretinayut orbitu Marsa ce ne chislennij klas asteroyidiv orbiti yakih lezhat v promizhnij oblasti roztashovanij mizh navkolozemnimi asteroyidami i golovnim poyasom yih perigelij bilshe 1 3 a o ale menshe afeliya Marsa 1 3 a e lt q lt 1 66 a e displaystyle 1 3a e lt q lt 1 66a e nbsp a velika pivvisa lt 3 2 a e displaystyle a lt 3 2a e nbsp Ci asteroyidi peretinayut orbitu Marsa i mayut visoku jmovirnist potrapiti v zonu diyi jogo gravitaciyi sho mozhe abo stvoriti zagrozu zitknennya asteroyida z poverhneyu Marsu yak ce bulo z 2007 WD5 abo perehid asteroyida najbilsh vityagnutu orbitu Obidva varianti ye znachnij interes dlya astronomiv Ale drugij variant krim usogo inshogo v kincevomu pidsumku takozh mozhe privesti do perehodu asteroyida na navkolozemnu orbitu sho naochno ilyustruye promizhnu stadiyu odnogo z mozhlivih shlyahiv migraciyi malih til z golovnogo poyasu v navkolozemnu oblast 9 Odnim z najbilsh vidomih asteroyidiv cogo klasu ye asteroyid 9969 Brajl Golovnij poyas asteroyidiv RedaguvatiGolovnij poyas asteroyidiv ce oblast prostoru Sonyachnoyi sistemi roztashovuyetsya mizh orbitami Marsa i Yupitera i ye miscem skupchennya zdebilshogo vidomih na danij moment asteroyidiv Lyuki Kirkvuda ce oblast v poyasi asteroyidiv v yakih praktichno vidsutni asteroyidi cherez rezonansni diyi Yupitera Takih shilin tobto rezonansiv isnuye dosit bagato ale najbilsh velikimi ye rezonansi 3 1 i 5 2 same voni i ye umovnimi granicyami sho rozdilyayut poyas asteroyidiv na tri chastini yaki desho vidriznyayutsya mizh soboyu za skladom i strukturoyu Vnutrishnya mizh rezonansami 4 1 i 3 1 mizh 2 06 i 2 5 a o nahil ne bilshe 18 Najbilshij predstavnik asteroyid 4 Vesta Serednya mizh rezonansami 3 1 i 5 2 mizh 2 5 i 2 82 a o nahil ne bilshe 33 Najbilshij predstavnik karlikova planeta Cerera Zovnishnya mizh rezonansami 5 2 i 2 1 mizh 2 82 i 3 27 a o nahil ne bilshe 30 ekscentrisitet ne bilshe 0 35 Najbilshij predstavnik asteroyid 10 Gigeya Simejstva asteroyidiv ce grupi asteroyidiv sho mayut priblizno shozhi elementi orbit taki yak velika pivvis nahil orbiti i ekscentrisitet Spektralni klasi asteroyidiv ce sukupnist grup asteroyidiv kozhna z yakih harakterizuyetsya osoblivimi parametrami spektra koloru i albedo a otzhe i himichnogo skladu poverhni Najbilsh shirokogo poshirennya nabuli dva varianti ciyeyi klasifikaciyi Tolena i SMASS Kometi golovnogo poyasu ce osoblivij klas ob yektiv sho vhodyat do skladu golovnogo poyasu asteroyidiv narivni z inshimi asteroyidami i ruhayutsya po majzhe krugovih orbitah 10 Ale na vidminu vid asteroyidiv na pevnih dilyankah orbiti najbilsh blizkih do Soncya voni zdatni viyavlyati kometnij aktivnist za rahunok lodu i zamerzlih gaziv sho zbereglisya negliboko pid poverhneyu cih til 11 Troyanski asteroyidi RedaguvatiTroyanski asteroyidi ce grupi asteroyidiv yaki ruhayutsya v okolicyah odniyeyi z dvoh tochok Lagranzha L4 abo L5 sistemi Sonce planeta Ci asteroyidi znahodyatsya v rezonansi z planetoyu 1 1 i roztashovuyutsya priblizno v 60 poperedu L4 abo pozadu L5 planeti Pershi taki asteroyidi otrimali nazvi 588 Ahilles i 617 Patrokl Zgodom sklalasya tradiciya nazivati asteroyidi v lagranzhevih tochkah na chest geroyiv Troyanskoyi vijni i taki asteroyidi otrimali nazvu troyanskih Najbilshe troyanskih asteroyidiv viyavleno u Yupitera sho obumovleno rozmirami planeti i yiyi blizkistyu do poyasu asteroyidiv odnogo z najbilshih dzherel malih til Sonyachnoyi sistemi Drugim za chiselnistyu troyanskih asteroyidiv ye Neptun u yakogo vidkrito vsogo visim takih til she chotiri znajdeno u Marsa i zovsim nedavno pershij i poki yedinij troyanskij asteroyid buv viyavlenij u Zemli Takim chinom za planetarnoyu oznakoyu vidilyayutsya troyanski asteroyidi Zemli troyanski asteroyidi Marsa troyanski asteroyidi Yupitera troyanci greki troyanski asteroyidi Neptuna Kentavri RedaguvatiKentavri ce klas malih til orbiti yakih roztashovuyutsya mizh orbitami Yupitera i Neptuna vid 5 5 do 30 1 a o 12 Pershim vidkritim kentavrom ye 944 Gidalgo 1920 hocha vlasne klas buv vidilenij lishe v 1977 roci z vidkrittyam 2060 Hirona Kentavri znahodyatsya v dinamichno nestabilnoyi zoni oskilki v procesi svogo ruhu po orbiti periodichno potraplyayut pid vpliv potuzhnoyi gravitaciyi planet gigantiv Modelyuvannyam vstanovleno sho termin perebuvannya malih til na orbitah kentavriv v serednomu stanovit kilka miljoniv rokiv 13 Sklad cih til rozglyadayetsya yak sumish lodu zamerzlih gaziv i pilu Na listopad 2012 roku viyavleno kilka soten takih til a zagalna kilkist kentavriv rozmirom bilshe 1 km ocinyuyetsya v kilka desyatkiv tisyach 13 Damokloyidi RedaguvatiDamokloyidi nechislenna grupa asteroyidiv sho ruhayutsya po kometopodibnih trayektoriyah Ci tila harakterizuyutsya visokoekscentrichnimi silno nahilenimi orbitami shozhimi z orbitami komet ale ne proyavlyayut kometnoyi aktivnosti 14 Vvazhayetsya sho damokloidi ye bud yakij ob yekt z parametrom Tisserana lt 2 Damokloyidi na danij moment ne vidilyayut yak chastinu oficijnoyi klasifikaciyi malih planet Stanom na lyutij 2011 roku nalichuvavsya 41 predstavnik danoyi grupi Najbilsh vidomim predstavnikom danogo klasu ye asteroyid 5335 Damokl Transneptunovi ob yekti RedaguvatiTransneptunovi ob yekti ce velikij klas malih planet yakij vklyuchaye v sebe veliku kilkist velikih krizhanih asteroyidiv sho znahodyatsya za orbitoyu Neptuna v tomu chisli bilshist karlikovih planet Pluton Erida Poyas Kojpera Klasichni ob yekti Rezonansni ob yekti Plutino 2 3 Rezonans 3 5 Rezonans 4 7 Tutino 1 2 Rezonans 2 5 Inshi rezonansi Rozsiyani ob yekti Vidokremleni ob yektiPrimitki Redaguvati Vulkanoidy Arhiv originalu za 6 Bereznya 2016 Procitovano 9 Bereznya 2016 spacereal Vulkanoidy Arhiv originalu za 25 Lipnya 2015 Procitovano 9 Bereznya 2016 Asteroidy Arhivovano 15 Chervnya 2013 u Wayback Machine Astronet Shustov B M Ryhlova L V Asteroidno kometnaya opasnost vchera segodnya zavtra Pod red Shustova B M Ryhlovoj L V M FIZMATLIT 2010 S 50 384 s Bashakov A A Pitev N P Sokolov L L Osobennosti dvizheniya asteroida 99942 Apofis nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Astronomicheskij vestnik tom 42 1 Yanvar Fevral 2008 S 1 Luna i kvazisputniki nashej Zemli nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Baza dannyh JPL NASA po malym telam Solnechnoj sistemy 3753 Arhivovano 6 Kvitnya 2012 u Wayback Machine angl Baza dannyh JPL NASA po malym telam Solnechnoj sistemy 2010 SO16 Arhivovano 13 Lipnya 2013 u WebCite angl Shustov B M Ryhlova L V Asteroidno kometnaya opasnost vchera segodnya zavtra Pod red Shustova B M Ryhlovoj L V M FIZMATLIT 2010 S 55 384 s Main Belt Comets Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2011 Procitovano 9 bereznya 2016 Main Belt Comets May Have Been Source Of Earths Water Arhiv originalu za 22 Serpnya 2011 Procitovano 9 Bereznya 2016 Orbit Classification Centaur Arhivovano 2013 06 06 u Wayback Machine a b 2004 Simulations of the Population of Centaurs I The Bulk Statistics Nakamura criterion nedostupne posilannya angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klasifikaciyi malih planet amp oldid 36767954