www.wikidata.uk-ua.nina.az

Спектральна класифікація астероїдів система класифікації астероїдів що спирається на показники кольору альбедо і характе

Спектральна класифікація астероїдів

Спектральна класифікація астероїдів — система класифікації астероїдів, що спирається на показники кольору, альбедо і характеристики спектру відбитого сонячного світла.

Історія Редагувати

Початкова класифікація розроблена у 1975 році. Автори: Кларк Р. Чепмен (Clark R. Chapman), Девід Моррісон (David Morrison) і Бен Целлнер (Ben Zellner). Ця класифікація визначала лише 3 типи:

Тип С — вуглецеві, 75 % відомих астероїдів. Мають темну поверхню, як у вуглецевих хондритів.

Тип S — силікатні, 17 % відомих астероїдів. Яскравіші та червоніші.

Тип М — металічні, більшість інших астероїдів. Схожі на залізо-нікелеві метеорити.

Крім кольору зараз відомо багато характерних інфрачервоних та ультрафіолетових ліній, які застосовують для класифікації астероїдів. За цими даними виділяють 5 основних класів: A, C, D, S, T. Астероїди 4 Веста, 349 Дембовська і 1862 Аполлон не вписалися в цю класифікацію: кожен з них зайняв особливе місце і вони стали прототипами нових класів, відповідно V, R і Q, до яких тепер включають й інші астероїди. З численної групи С-астероїдів потім виділено класи B, F і G. Сучасна класифікація налічує 14 типів астероїдів, позначених (в порядку зменшення кількості) літерами S, C, M, D, F, P, G, E, B, T, A, V, Q, R. Оскільки альбедо у С-астероїдів нижче, ніж у S-астероїдів, виникає спостережна селекція: темні С-астероїди важче виявити. Однак, якщо цей фактор врахувати, найчисленнішим класом буде саме клас С-астероїдів.

З порівняння спектрів астероїдів різного типу зі спектрами зразків чистих мінералів сформувалися 3 великі групи, що об'єднують по кілька класів: так звана примітивна (C, D, P, Q), метаморфічна (F, G, B, T) і магматична (S, M, E, A, V, R). Поверхня примітивних астероїдів багата вуглецем та водою, метаморфічні містять менше води і летких речовин, ніж примітивні; магматичні вкриті складними мінералами, які, ймовірно, сформувалися з розплаву. Внутрішня область головного поясу густо населена магматичними астероїдами, у середній частині поясу переважають метаморфічні, а на периферії — примітивні астероїди. Це вказує, що в період формування сонячної системи в поясі астероїдів існував різкий градієнт температур[джерело?]. Хімічний склад поверхні астероїдів може бути визначений за допомогою спектроскопії чи спектрофотометрії (остання, звісно, має нижчу точність).

Класифікація Толена (Tholen) Редагувати

Ця класифікація довгий час була найширше вживаною спектральною класифікацією астероїдів. Запропонована вона була Девідом Толеном (David J. Tholen) у 1984 році. Розроблена за спектрами у широкому діапазоні (між 0,31 мкм та 1,06 мкм), отриманими під час огляду «Eight-Color Asteroid Survey (ECAS)» у 1980 році, включала також виміряні альбедо. Початкова версія класифікації була розроблена на 978 астероїдах. Включає в себе 14 типів, більшість астероїдів потрапили до трьох широких категорій та декількох малих типів.

C-група темних вуглецевих астероїдів, містить кілька підтипів:

  • B-тип (2 Паллада)
  • F-тип (704 Interamnia)
  • G-тип (1 Церера)
  • C-тип (10 Гігея) – залишкова більшість «стандартних» астероїдів C-типу. Ця група містить порядка 75% всіх астероїдів взагалі.
  • S-тип (15 Eunomia, 3 Юнона) – силікатні (кам'яні) астероїди. Цей клас містить приблизно 17% всіх астероїдів

X-група:

  • M-тип (16 Psyche) – металеві астероїди, третя по заселеності група.
  • E-тип (44 Nysa, 55 Pandora) відрізняється від М-типу більшим альбедо.
  • P-тип (259 Aletheia, 190 Ismene; CP: 324 Bamberga) має нижче альбедо, ніж М-тип.

Малі класи:

SMASS класифікація Редагувати

Оскільки до попередніх класифікацій існували суттєві питання з приводу того, чи визначають вони однозначно хімічний склад, потрібно було створити нову, більш деталізовану. Цю, наразі найновішу, класифікацію розробили Schelte J. Bus та Richard P. Binzel у 2002 році, вона базується на огляді «Small Main-Belt Asteroid Spectroscopic Survey (SMASS)» 1447 астероїдів. Цей огляд знімав спектри з кращою роздільною здатністю, ніж ECAS, і був здатний розрізнити багато вужчих спектральних особливостей. Однак, він охоплював і вужчий діапазон довжин хвиль (0,42 мкм — 0,92 мкм). Також не враховувалося альбедо. Астероїди було поділено на 24 класи. Більшість з них знову потрапило до трьох широких класів C, S і X.

  • C-група вуглецевих астероїдів, включаючи:
    • B-тип, який здебільшого перекривається з типами B та F класифікації Толена (Tholen).
    • C-тип – найбільш стандартний із не-B вуглецевих об'єктів.
    • Cg, Ch та Cgh — типи, які, по-суті, є деталізацією Толенівського G типу.
    • Cb перехідний тип – проміжний між типами C та B.
  • S-група силікатних (кам'яних) об'єктів, включаючи:
    • A-тип
    • Q-тип
    • R-тип
    • K-тип – новий (181 Eucharis, 221 Eos)
    • L-тип – новий (83 Beatrix)
    • S-тип – «найстандартніший» із S групи
    • Sa, Sq, Sr, Sk та Sl — перехідні (проміжні) між типом S та іншими типами групи.
  • X-група здебільшого металевих астероїдів, включає:
    • X-тип – найстандартніший тип X групи, який містить об'єкти, класифіковані Толеном як M, E, чи P-типу.
    • Xe, Xc та Xk – перехідні типи між X та типами, що позначені відповідною малою літерою.
    • T-тип
    • D-тип
    • Ld-тип – новий тип з екстремальнішими спектральними характеристиками, ніж L-тип.
    • O-тип – мала категорія (3628 Božněmcová)
    • V-тип.


Як було виявлено, значна кількість малих астероїдів потрапила до типів Q, R і V, які в Толенівській класифікації були представлені лише одним астероїдом. Це підтвердило доцільність виділення даних типів.

Посилання Редагувати

  • [1]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Spektralna klasifikaciya asteroyidiv sistema klasifikaciyi asteroyidiv sho spirayetsya na pokazniki koloru albedo i harakteristiki spektru vidbitogo sonyachnogo svitla Zmist 1 Istoriya 2 Klasifikaciya Tolena Tholen 3 SMASS klasifikaciya 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPochatkova klasifikaciya rozroblena u 1975 roci Avtori Klark R Chepmen Clark R Chapman Devid Morrison David Morrison i Ben Cellner Ben Zellner Cya klasifikaciya viznachala lishe 3 tipi Tip S vuglecevi 75 vidomih asteroyidiv Mayut temnu poverhnyu yak u vuglecevih hondritiv Tip S silikatni 17 vidomih asteroyidiv Yaskravishi ta chervonishi Tip M metalichni bilshist inshih asteroyidiv Shozhi na zalizo nikelevi meteoriti Krim koloru zaraz vidomo bagato harakternih infrachervonih ta ultrafioletovih linij yaki zastosovuyut dlya klasifikaciyi asteroyidiv Za cimi danimi vidilyayut 5 osnovnih klasiv A C D S T Asteroyidi 4 Vesta 349 Dembovska i 1862 Apollon ne vpisalisya v cyu klasifikaciyu kozhen z nih zajnyav osoblive misce i voni stali prototipami novih klasiv vidpovidno V R i Q do yakih teper vklyuchayut j inshi asteroyidi Z chislennoyi grupi S asteroyidiv potim vidileno klasi B F i G Suchasna klasifikaciya nalichuye 14 tipiv asteroyidiv poznachenih v poryadku zmenshennya kilkosti literami S C M D F P G E B T A V Q R Oskilki albedo u S asteroyidiv nizhche nizh u S asteroyidiv vinikaye sposterezhna selekciya temni S asteroyidi vazhche viyaviti Odnak yaksho cej faktor vrahuvati najchislennishim klasom bude same klas S asteroyidiv Z porivnyannya spektriv asteroyidiv riznogo tipu zi spektrami zrazkiv chistih mineraliv sformuvalisya 3 veliki grupi sho ob yednuyut po kilka klasiv tak zvana primitivna C D P Q metamorfichna F G B T i magmatichna S M E A V R Poverhnya primitivnih asteroyidiv bagata vuglecem ta vodoyu metamorfichni mistyat menshe vodi i letkih rechovin nizh primitivni magmatichni vkriti skladnimi mineralami yaki jmovirno sformuvalisya z rozplavu Vnutrishnya oblast golovnogo poyasu gusto naselena magmatichnimi asteroyidami u serednij chastini poyasu perevazhayut metamorfichni a na periferiyi primitivni asteroyidi Ce vkazuye sho v period formuvannya sonyachnoyi sistemi v poyasi asteroyidiv isnuvav rizkij gradiyent temperatur dzherelo Himichnij sklad poverhni asteroyidiv mozhe buti viznachenij za dopomogoyu spektroskopiyi chi spektrofotometriyi ostannya zvisno maye nizhchu tochnist Klasifikaciya Tolena Tholen RedaguvatiCya klasifikaciya dovgij chas bula najshirshe vzhivanoyu spektralnoyu klasifikaciyeyu asteroyidiv Zaproponovana vona bula Devidom Tolenom David J Tholen u 1984 roci Rozroblena za spektrami u shirokomu diapazoni mizh 0 31 mkm ta 1 06 mkm otrimanimi pid chas oglyadu Eight Color Asteroid Survey ECAS u 1980 roci vklyuchala takozh vimiryani albedo Pochatkova versiya klasifikaciyi bula rozroblena na 978 asteroyidah Vklyuchaye v sebe 14 tipiv bilshist asteroyidiv potrapili do troh shirokih kategorij ta dekilkoh malih tipiv C grupa temnih vuglecevih asteroyidiv mistit kilka pidtipiv B tip 2 Pallada F tip 704 Interamnia G tip 1 Cerera C tip 10 Gigeya zalishkova bilshist standartnih asteroyidiv C tipu Cya grupa mistit poryadka 75 vsih asteroyidiv vzagali S tip 15 Eunomia 3 Yunona silikatni kam yani asteroyidi Cej klas mistit priblizno 17 vsih asteroyidivX grupa M tip 16 Psyche metalevi asteroyidi tretya po zaselenosti grupa E tip 44 Nysa 55 Pandora vidriznyayetsya vid M tipu bilshim albedo P tip 259 Aletheia 190 Ismene CP 324 Bamberga maye nizhche albedo nizh M tip Mali klasi A tip 446 Aeternitas D tip 624 Gektor T tip 96 Aegle Q tip 1862 Apollon R tip 349 Dembovska V tip 4 Vesta SMASS klasifikaciya RedaguvatiOskilki do poperednih klasifikacij isnuvali suttyevi pitannya z privodu togo chi viznachayut voni odnoznachno himichnij sklad potribno bulo stvoriti novu bilsh detalizovanu Cyu narazi najnovishu klasifikaciyu rozrobili Schelte J Bus ta Richard P Binzel u 2002 roci vona bazuyetsya na oglyadi Small Main Belt Asteroid Spectroscopic Survey SMASS 1447 asteroyidiv Cej oglyad znimav spektri z krashoyu rozdilnoyu zdatnistyu nizh ECAS i buv zdatnij rozrizniti bagato vuzhchih spektralnih osoblivostej Odnak vin ohoplyuvav i vuzhchij diapazon dovzhin hvil 0 42 mkm 0 92 mkm Takozh ne vrahovuvalosya albedo Asteroyidi bulo podileno na 24 klasi Bilshist z nih znovu potrapilo do troh shirokih klasiv C S i X C grupa vuglecevih asteroyidiv vklyuchayuchi B tip yakij zdebilshogo perekrivayetsya z tipami B ta F klasifikaciyi Tolena Tholen C tip najbilsh standartnij iz ne B vuglecevih ob yektiv Cg Ch ta Cgh tipi yaki po suti ye detalizaciyeyu Tolenivskogo G tipu Cb perehidnij tip promizhnij mizh tipami C ta B S grupa silikatnih kam yanih ob yektiv vklyuchayuchi A tip Q tip R tip K tip novij 181 Eucharis 221 Eos L tip novij 83 Beatrix S tip najstandartnishij iz S grupi Sa Sq Sr Sk ta Sl perehidni promizhni mizh tipom S ta inshimi tipami grupi X grupa zdebilshogo metalevih asteroyidiv vklyuchaye X tip najstandartnishij tip X grupi yakij mistit ob yekti klasifikovani Tolenom yak M E chi P tipu Xe Xc ta Xk perehidni tipi mizh X ta tipami sho poznacheni vidpovidnoyu maloyu literoyu T tip D tip Ld tip novij tip z ekstremalnishimi spektralnimi harakteristikami nizh L tip O tip mala kategoriya 3628 Boznemcova V tip Yak bulo viyavleno znachna kilkist malih asteroyidiv potrapila do tipiv Q R i V yaki v Tolenivskij klasifikaciyi buli predstavleni lishe odnim asteroyidom Ce pidtverdilo docilnist vidilennya danih tipiv Posilannya Redaguvati 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Spektralna klasifikaciya asteroyidiv amp oldid 38016840