Олексій Минович Кива (нар. 23 березня 1915 — пом. 25 березня 1945) — радянський військовик часів Другої світової війни, заступник політрука роти 348-го стрілецького полку 51-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Північно-Західний фронт), молодший політрук. Герой Радянського Союзу (1940).
| Олексій Минович Кива | |
|---|---|
| | |
| Народження | 23 березня 1915 Мошорине |
| Смерть | 25 березня 1945 (30 років) Сак |
| Поховання | Угорщина |
| Країна | СРСР |
| Приналежність | Радянська армія |
| Вид збройних сил | сухопутні війська |
| Рід військ | піхота |
| Роки служби | 1937—1945 |
| Звання | Капітан |
| Формування | 51-ша стрілецька дивізія 409-та стрілецька дивізія |
| Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Біографія ред.
Народився 23 березня 1915 року в селі Мошориному Олександрійського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині — Знам'янський район Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Закінчив 6 класів. Один з перших комсомольців села, організатор лікнепу, завідувач хатою-читальнею, комсомольський ватажок, заступник голови колгоспу.
До лав РСЧА призваний Новопразьким РВК у 1937 році. Закінчив Одеське артилерійське училище. Учасник радянсько-фінської війни з грудня 1939 року.
Особливо відзначився 25 лютого 1940 року в боях за станцію Талі і селище Репола. У складі бойової ударної групи стрілецької роти двічі проривався на ворожий фланг і утримав особливо важливу висоту на шляху наступу радянських військ. Будучи пораненим, не залишив поле бою. Член ВКП(б) з 1940 року.
Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Воював на Західному, Південно-Західному й 2-му Українському фронтах.
22 жовтня 1944 року ворог значними силами танків і піхоти перейшов у наступ. Заступник командира з політчастини 196-го окремого винищувального протитанкового артилерійського дивізіону 409-ї стрілецької дивізії 5-ї гвардійської армії капітан О. М. Кива перебував у батареї на самій відповідальній ділянці оборони. За нетривалий час бою батарея підпалила 3 і підбила 1 танк «Panzer VI Tiger». Коли ворожі автоматники впритул наблизились до гармат батареї, він підняв бійців у контратаку. Отримавши важке поранення, не залишив поле бою, доки ворог не був відкинутий на попередній рубіж.
25 березня 1945 року загинув у селі Сак, поблизу міста Естерґом в Угорщині.
Нагороди ред.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною та виявлені при цьому відвагу і героїзм, молодшому політрукові Киві Олексію Миновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 505).
Також був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.03.1945).
Пам'ять ред.
Ім'ям Олексія Киви названо одну з вулиць рідного села.
Література ред.
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 132—133.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 2 грудня 2014.
Посилання ред.
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 7 Лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)