Карел Аппел (нід. Karel Appel; 25 квітня 1921, Амстердам — 3 травня 2006, Цюрих) — нідерландський живописець, скульптор, графік, художник прикладного мистецтва.
| Карел Аппел | |
|---|---|
| нід. Karel Appel | |
|
| |
| Народження | 25 квітня 1921[…] Амстердам, Нідерланди |
| Смерть | 3 травня 2006[…] (85 років) |
| Цюрих, Швейцарія | |
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Karel Appeld :
|
| Країна | Нідерланди |
| Навчання | Королівська академія витончених мистецтв в Антверпеніd і Королівська академія образотворчих мистецтвd |
| Діяльність | художник, скульптор, художник-гравер, художник-монументаліст, ілюстратор, поет, кераміст, рисувальник |
| Напрямок | живопис |
| Роки творчості | 1943 — 2006–2006 |
| Член | The 8th Street Clubd |
| Твори | The Discoveryd і Anti-Robotd |
| Нагороди | Zilveren Anjerd (2006) |
| | |
| Карел Аппел у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія ред.
У 1940–1943 навчався в Академії мистецтв в Амстердамі. Перша персональна виставка відбулась у 1946 році у Гронінгені. У період творчого становлення зазнав впливу Пабло Пікассо, Анрі Матісса і, особливо, Жана Дюбюффе. У 1948 році став одним із засновників інтернаціонального об'єднання «Кобра», названого за першими літерами трьох європейських столиць — Копенгагена, Брюсселя, Амстердама. Художники цього об'єднання, яке проіснувало до 1951 року, прагнули максимальної спонтанності, розкутості творчого акту. Орієнтація на дитячий малюнок у роботах Аппела періоду «Кобри» проявилася у великих спрощених формах і яскравих кольорах («Питаючі діти», 1949; «Первинні форми», 1950; «Пара», 1951, усі — Амстердам, музей Стеделейк). У 1950 році оселився у Парижі. У 1951 ним був розписаний кафетерій музею Стеделейк в Амстердаме, у 1956 році — реставраційний зал у тому ж музеї, а у 1958 — ресторан ЮНЕСКО у Парижі. Знайомство з абстрактним експресіонізмом під час поїздки у США в 1957 році суттєво вплинуло на Аппела. У серіях «Оголені» (1962), «Сутичка» (1964), «Обличчя-пейзажі» (1977) зображувальний мотив розчиняється у потоках густих мазків, що перекривають обширні поверхні.
У поліхромній скульптурі, у літографіях Аппел дотримувався тих самих принципів спонтанності, проголошених «Коброю». Живописні роботи кінця 1970-х виконані у стриманішій манері: фарби сірих, коричневих, темно-зелених тонів накладаються короткими щільними мазками (серії «Поля», 1979; «Вікна», 1980). У період 1980-х творчість Аппела поєднується із новим напрямком «вільної фігуративності».
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Karel Appel
- ↑ Christaan Karel Appel — 2009.
- http://www.timesonline.co.uk/newspaper/0,,170-2169990,00.html
- Museum of Modern Art online collection
- RKDartists
- ↑ RKDartists
- http://publicartmuseum.net/wiki/Anti-Robot_(Karel_Appel)
Література ред.
- Lambert J.-C. Appel, œuvres sur papier. Paris, 1988
- Ragon M. Appel, de Cobra à un art autre. Paris, 1989.
- Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика. — Энциклопедия: В 3 т. — М. : Белый город, 2006.
Посилання ред.
- (англ.)