www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Дюбюффе фр Jean Philippe Arthur Dubuffet 31 липня 1901 Гавр 12 травня 1985 Париж французький художник і скульптор Je

Жан Дюбюффе

Жан Дюбюффе (фр. Jean Philippe Arthur Dubuffet; 31 липня 1901, Гавр — 12 травня 1985, Париж) — французький художник і скульптор.

Жан Дюбюффе
Jean Philippe Arthur Dubuffet

Жан Дюбюффе у 1960 році
При народженні фр. Jean Philippe Arthur Dubuffet
Народження 31 липня 1901(1901-07-31)
Гавр
Смерть 12 травня 1985(1985-05-12) (83 роки)
  Париж
Поховання
Тюберсан : 

Національність француз
Країна  Франція
Жанр живопис, скульптура
Навчання Академія Жуліана і École supérieure d'art et design Le Havre-Rouend
Діяльність художник, скульптор, візуальний митець, письменник, дизайнер, графік, art theorist, художник-гравер, діяч пластичних мистецтв, архітектурний кресляр, рисувальник, філософ
Напрямок Ар брют
Роки творчості 1918 — 1985–1985
Член Колеж патафізики і Королівська академія мистецтв
Твори Le Bel costuméd, Tour aux figuresd, Monument with Standing Beastd і Jardin d'émaild
У шлюбі з Paulette Bretd і Émilie Carlud
Автограф
 Жан Дюбюффе у Вікісховищі

Біографія і творчість Редагувати

Дюбюффе. Емалевий сад, 1974. Музей Креллер-Мюллер, Нідерланди

Син виноторговців Шарля-Александра Дюбюффе та Жанни-Леоні Паєетт.. Вступив до Гаврського ліцею, де здобув середнб освіту. Серед його однокласників були Арман Салакру, Жорж Лембур та Ремон Кено.. У сімнадцятирічному віці прибув до Парижа, де вступив до Академії Жуліана. Товаришував з Максом Жакобом, Жаном Поланом, Арманом Салакру. Прочитав монографію Ганса Принцгорна «Живопис душевнохворих» (1922), яка справила на нього глибоке враження. Розчарувався у своїх попередніх роботах, в 1925 році повернувся в Гавр, зайнявся родинним бізнесом — виноторгівлею.

До живопису повернувся тільки в 1942, в 1944 році відбулася його перша персональна виставка в паризькій галереї Р. Друена. Був близький до сюрреалістів. Став основоположником Ар Брют — дослівно «грубого» або «сирого» мистецтва, принципово близького до аматорського живопису дітей чи самоуків, що не визнає загальноприйнятих естетичних норм і використовує будь-які підручні матеріали. В 1948 році почав збирати колекцію ар брют (в даний час знаходиться в Лозанні, див [1] [ 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]). В 1975 році заснував у Парижі Фонд Дюбюффе.

Після смерті Дюбюффе у 1985 році стали відомі його музичні експерименти з Асгером Йорном, а також письменницький доробок Дюбюффе. Жан Дюбюффе активно спілкувався з багатьма видатними письменниками: Клод Сімон, Жан Полан, Вітольд Гомбрович. З 1954 року Дюбюффе входив до «Колежу патафізики» (фр. Collège de Pataphysique).

Загалом художник створив близько 10 000 робіт, які зазвичай утворюють серії: «Жіночі тіла» (1950), «Маленькі картинки з крил метеликів» (1953), «Маленькі статуї ненадійним життя» (1954), «Феномени» (1958), «Урлуп» (1967) та інші роботи Дюбюффе представлені у найбільших музеях світу (найбільша колекція в Європі належить Фонду Ланген).

Виставки Редагувати

  • 1944/45 — Галерея Рене Друен (Galerie René Drouin, Париж);
  • 1947 — Галерея П'єра Матісса (Pierre Matisse Galerie, Нью-Йорк);
  • 1954 — Серкль Вольне (Cercle Volney, Париж);
  • 1957 — Замок Морсбройх (Schloss Morsbroich, Леверкузен);
  • 1964 — Виставка «L´Hourloupe», Палаццо Ґрассі (Palazzo Grassi, Венеція);
  • 1973 — Музей Ґуґґенгайма (Музей Ґуґґенгайма, Нью-Йорк);
  • 1980 — Академія мистецтв (Akademie der Künste, Берлін);
  • 1980 — Музей сучасного мистецтва (Museum Moderner Kunst, Відень);
  • 1980 — Виставковий зал Йозефа Гаубріха (Joseph-Haubrich Kunsthalle, Кельн);
  • 1981 — «Виставка до 80-річчя» (Музей Ґуґґенгайма, Нью-Йорк);
  • 1985 — Галерея Беєлер (Galerie Beyeler, Базель);
  • 1998 — Галерея Карстен Греве (Galerie Karsten Greve, Кельн);
  • 2009 — Виставковий зал Гіпо-Культурштифтунг (Kunsthalle der Hypo-Kulturstiftung, Мюнхен);
  • 2009 — Галерея Беєлер (Galerie Beyeler, Базель).

Маніфести Редагувати

  • Asphyxiante culture. Paris: Minuit, 1986.

Література Редагувати

Тексти Дюбюффе Редагувати

  • Jean Dubuffet, Prospectus et tous écrits suivants, Tome I, II, Paris 1967; Tome III, IV, Gallimard: Paris 1995.
  • Asphyxiante culture, Paris, Jean-Jacques Pauvert éditeur, 1968.
  • L'Homme du commun à l'ouvrage, Paris, Gallimard, 1973 Collection Idées.
  • Bâtons rompus, Paris, Editions de Minuit, 1986.

Каталоги Редагувати

Webel, Sophie, L’Œuvre gravé et les livres illustrés par Jean Dubuffet. Catalogue raisonné. Lebon: Paris 1991.

Загальна література Редагувати

  • Ragon M. Dubuffet. New York: Grove Press, 1959.
  • Selz P. The Work of Jean Dubuffet New York: The Museum of Modern Art, 1962.
  • Loreau M. Jean Dubuffet, délits déportements lieux de haut jeu. Paris: Weber, 1971.
  • Franzke A. Jean Dubuffet, Basel: Beyeler, 1976.
  • Thévoz M. Art brut. New York: Rizzoli, 1976.
  • Thévoz M. Jean Dubuffet, Genève: Albert Skira, 1986.
  • Glimcher M. Jean Dubuffet: Towards an Alternative Reality. New York: Pace Gallery, 1987.
  • Webel S. L'œuvre gravé et les livres illustrés par Jean Dubuffet: catalogue raisonné. Paris: Baudoin-Lebon, 1991.
  • Haas M. Jean Dubuffet, Berlin: Reimer, 1997.
  • Lageira J. Jean Dubuffet, le monde de l'hourloupe. Paris: Gallimard; Centre Pompidou, 2001.
  • Danchin L. Jean Dubuffet. New York: Vilo International, 2001.
  • Bonnefoi G. Jean Dubuffet. Caylus: Association mouvements, 2002.
  • Jean Dubuffet: Trace of an Adventure / Ed. by Agnes Husslein-Arco. Muenchen: Prestel, 2003.
  • Krajewski M. Jean Dubuffet. Studien zu seinem Fruehwerk und zur Vorgeschichte des Art brut. Osnabrueck: Der andere Verlag, 2004.
  • Jacobi M. Jean Dubuffet et la fabrique du titre. Paris: CNRS, 2006.

Примітки Редагувати

  1. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  2. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
  3. Jean Dubuffet, Musée des beaux-arts de Carcassonne, Carcassonne, 1998, p. 82.
  4. , Rétrospective Jean Dubuffet, Éditions Musée des arts décoratifs, Paris, 1961, p. 31.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhan Dyubyuffe fr Jean Philippe Arthur Dubuffet 31 lipnya 1901 Gavr 12 travnya 1985 Parizh francuzkij hudozhnik i skulptor Zhan DyubyuffeJean Philippe Arthur DubuffetZhan Dyubyuffe u 1960 rociPri narodzhenni fr Jean Philippe Arthur Dubuffet 1 Narodzhennya 31 lipnya 1901 1901 07 31 GavrSmert 12 travnya 1985 1985 05 12 83 roki ParizhPohovannya Tyubersan Nacionalnist francuzKrayina FranciyaZhanr zhivopis skulpturaNavchannya Akademiya Zhuliana i Ecole superieure d art et design Le Havre RouendDiyalnist hudozhnik skulptor vizualnij mitec pismennik dizajner grafik art theorist hudozhnik graver diyach plastichnih mistectv arhitekturnij kreslyar risuvalnik filosofNapryamok Ar bryutRoki tvorchosti 1918 2 1985 2 1985 2 Chlen Kolezh patafiziki i Korolivska akademiya mistectvTvori Le Bel costumed Tour aux figuresd Monument with Standing Beastd i Jardin d emaildU shlyubi z Paulette Bretd i Emilie CarludAvtograf Zhan Dyubyuffe u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya i tvorchist 2 Vistavki 3 Manifesti 4 Literatura 4 1 Teksti Dyubyuffe 4 2 Katalogi 4 3 Zagalna literatura 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya i tvorchist Redaguvati nbsp Dyubyuffe Emalevij sad 1974 Muzej Kreller Myuller NiderlandiSin vinotorgovciv Sharlya Aleksandra Dyubyuffe ta Zhanni Leoni Payeett 3 Vstupiv do Gavrskogo liceyu de zdobuv serednb osvitu Sered jogo odnoklasnikiv buli Arman Salakru Zhorzh Lembur ta Remon Keno 4 U simnadcyatirichnomu vici pribuv do Parizha de vstupiv do Akademiyi Zhuliana Tovarishuvav z Maksom Zhakobom Zhanom Polanom Armanom Salakru Prochitav monografiyu Gansa Princgorna Zhivopis dushevnohvorih 1922 yaka spravila na nogo gliboke vrazhennya Rozcharuvavsya u svoyih poperednih robotah v 1925 roci povernuvsya v Gavr zajnyavsya rodinnim biznesom vinotorgivleyu Do zhivopisu povernuvsya tilki v 1942 v 1944 roci vidbulasya jogo persha personalna vistavka v parizkij galereyi R Druena Buv blizkij do syurrealistiv Stav osnovopolozhnikom Ar Bryut doslivno grubogo abo sirogo mistectva principovo blizkogo do amatorskogo zhivopisu ditej chi samoukiv sho ne viznaye zagalnoprijnyatih estetichnih norm i vikoristovuye bud yaki pidruchni materiali V 1948 roci pochav zbirati kolekciyu ar bryut v danij chas znahoditsya v Lozanni div 1 Arhivovano 2 zhovtnya 2020 u Wayback Machine V 1975 roci zasnuvav u Parizhi Fond Dyubyuffe Pislya smerti Dyubyuffe u 1985 roci stali vidomi jogo muzichni eksperimenti z Asgerom Jornom a takozh pismennickij dorobok Dyubyuffe Zhan Dyubyuffe aktivno spilkuvavsya z bagatma vidatnimi pismennikami Klod Simon Zhan Polan Vitold Gombrovich Z 1954 roku Dyubyuffe vhodiv do Kolezhu patafiziki fr College de Pataphysique Zagalom hudozhnik stvoriv blizko 10 000 robit yaki zazvichaj utvoryuyut seriyi Zhinochi tila 1950 Malenki kartinki z kril metelikiv 1953 Malenki statuyi nenadijnim zhittya 1954 Fenomeni 1958 Urlup 1967 ta inshi roboti Dyubyuffe predstavleni u najbilshih muzeyah svitu najbilsha kolekciya v Yevropi nalezhit Fondu Langen Vistavki Redaguvati1944 45 Galereya Rene Druen Galerie Rene Drouin Parizh 1947 Galereya P yera Matissa Pierre Matisse Galerie Nyu Jork 1954 Serkl Volne Cercle Volney Parizh 1957 Zamok Morsbrojh Schloss Morsbroich Leverkuzen 1964 Vistavka L Hourloupe Palacco Grassi Palazzo Grassi Veneciya 1973 Muzej Guggengajma Muzej Guggengajma Nyu Jork 1980 Akademiya mistectv Akademie der Kunste Berlin 1980 Muzej suchasnogo mistectva Museum Moderner Kunst Viden 1980 Vistavkovij zal Jozefa Gaubriha Joseph Haubrich Kunsthalle Keln 1981 Vistavka do 80 richchya Muzej Guggengajma Nyu Jork 1985 Galereya Beyeler Galerie Beyeler Bazel 1998 Galereya Karsten Greve Galerie Karsten Greve Keln 2009 Vistavkovij zal Gipo Kulturshtiftung Kunsthalle der Hypo Kulturstiftung Myunhen 2009 Galereya Beyeler Galerie Beyeler Bazel Manifesti RedaguvatiAsphyxiante culture Paris Minuit 1986 Literatura RedaguvatiTeksti Dyubyuffe Redaguvati Jean Dubuffet Prospectus et tous ecrits suivants Tome I II Paris 1967 Tome III IV Gallimard Paris 1995 Asphyxiante culture Paris Jean Jacques Pauvert editeur 1968 L Homme du commun a l ouvrage Paris Gallimard 1973 Collection Idees Batons rompus Paris Editions de Minuit 1986 Katalogi Redaguvati Catalogue des travaux de Jean Dubuffet Fascicules I XXXVIII Paris 1965 1991 z katalogom mozhna oznajomitisya v Centri Zhorzha Pompidu Parizh Webel Sophie L Œuvre grave et les livres illustres par Jean Dubuffet Catalogue raisonne Lebon Paris 1991 Zagalna literatura Redaguvati Ragon M Dubuffet New York Grove Press 1959 Selz P The Work of Jean Dubuffet New York The Museum of Modern Art 1962 Loreau M Jean Dubuffet delits deportements lieux de haut jeu Paris Weber 1971 Franzke A Jean Dubuffet Basel Beyeler 1976 Thevoz M Art brut New York Rizzoli 1976 Thevoz M Jean Dubuffet Geneve Albert Skira 1986 Glimcher M Jean Dubuffet Towards an Alternative Reality New York Pace Gallery 1987 Webel S L œuvre grave et les livres illustres par Jean Dubuffet catalogue raisonne Paris Baudoin Lebon 1991 Haas M Jean Dubuffet Berlin Reimer 1997 Lageira J Jean Dubuffet le monde de l hourloupe Paris Gallimard Centre Pompidou 2001 Danchin L Jean Dubuffet New York Vilo International 2001 Bonnefoi G Jean Dubuffet Caylus Association mouvements 2002 Jean Dubuffet Trace of an Adventure Ed by Agnes Husslein Arco Muenchen Prestel 2003 Krajewski M Jean Dubuffet Studien zu seinem Fruehwerk und zur Vorgeschichte des Art brut Osnabrueck Der andere Verlag 2004 Jacobi M Jean Dubuffet et la fabrique du titre Paris CNRS 2006 Primitki Redaguvati Fichier des personnes decedees d Track Q80900474 a b v RKDartists d Track Q17299517 Jean Dubuffet Musee des beaux arts de Carcassonne Carcassonne 1998 p 82 Retrospective Jean Dubuffet Editions Musee des arts decoratifs Paris 1961 p 31 Posilannya RedaguvatiSajt Fondu Dyubyuffe Biografiya fr Roboti Dyubyuffe v muzeyah svitu Arhivovano 4 chervnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhan Dyubyuffe amp oldid 39689972