www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карасубазарський трактат Карасубазáрський трактáт рос Карасубазарский трактат офіційно Ми рний і сою зний трактáт між Ро

Карасубазарський трактат

Карасубазáрський трактáт (рос. Карасубазарский трактат), офіційно Ми́рний і сою́зний трактáт між Росі́йською Імпéрією і Хáнством Кри́мським (рос. дореф. Мирный и союзный трактатъ между Россійскою Имперіею и Ханствомъ Крымскимъ) — мирний договір, підписаний у місті Карасубазар (сучасний Білогірськ) у Криму 1 листопада 1772 року між Російською імперією та Кримським ханством. Умови трактату полягали в проголошенні незалежности Криму та укладанні союзу з Росією.

Мирний і союзний трактат між Російською Імперією і Ханством Кримським
рос. дореф. Мирный и союзный трактатъ между Россійскою Имперіею и Ханствомъ Крымскимъ
Тип договір
Підписано 1 листопада 1772
Місце Карасубазар (нині Білогірськ), Кримське ханство
Чинність 29 січня 1773
Умови
Підписанти  Російська імперія: Василій Долгоруков-Кримський, Євдоким Щербінін
Кримське ханство: хан Сахіб II Ґерай
Сторони  Російська імперія, Кримське ханство

1771 року Кримське ханство у ході російсько-турецької війни було окуповане російською армією на чолі з Василієм Долгоруковим-Кримським. Того ж року до влади в Криму прийшов хан Сахіб II Ґерай.

1772 року між Росією та Кримом розпочалися переговори про укладення мирного договору, який передбачав би незалежність ханства та його союз із Росією. З боку Росії участь у переговорах брав слобідсько-український губернатор Євдоким Щербінін.

Влада Кримського ханства не одразу погодилася на укладання такого мирного договору. У відповідь російські війська знищували корінне населення півострова. Підтримку Росії в переговорному процесі надавала частина кримської знаті.

1 листопада 1772 року договір був підписаний у місті Карасубазар (нині — Білогірськ). 29 січня 1773 року імператриця Катерина II ратифікувала трактат. Проте через зловживання російського уряду в Криму диван Кримського ханства розірвав угоду.

За умовами договору, Кримське ханство ставало повністю незалежною державою, проте перебувало в союзі з Російською імперією; фортеці Керч та Єні-Кале в Керченській протоці мали перебувати під контролем російської армії; Ногайська та Буджацька орди мають бути переселені до Кубані; при дворі кримського хана мав перебувати «резидуючий міністр» російської імператриці.

Умови договору були визнані Османською імперією у 1774 році за Кючук-Кайнарджийським миром.

Передумови Редагувати

1768 року Османська імперія, звинувативши Росію в організації нападу козаків під проводом Максима Залізняка на місто Балту, оголосила їй війну. Як васал османів на їхньому боці воювало Кримське ханство.

У війні Османська імперія зазнавала тяжких поразок від Росії. Кримське ханство було повністю окуповане Росією.

1771 року кримські беї без участи османського султана обрали ханом Сахіба II Ґерая замість Селіма III.

Укладання договору Редагувати

З метою «дотиснути» Сахіба II Ґерая до унезалежнення Криму та союзу з Росією у квітні 1772 року слобідсько-український губернатор Євдоким Щербінін з півторатисячною залогою вирушив до Криму для переговорів.

Євдоким Щербінін мав авдієнцію в кримського хана. Він намагався вмовити Сахіба Ґерая погодитися на розміщення в Криму російських військ та флоту. Історик Сергій Соловйов у праці «Історія Росії від найдавніших часів» писав, що Сахіб Ґерай не одразу погодився на такі умови Росії; хан казав російському послові Щербініну:

Для чого вільну людину охороняти?
Оригінальний текст (рос.)
На что вольного человека охранять?

У відповідь Євдоким Щербінін казав ханові, що це необхідно для його безпеки у випадку можливої спроби його повалення турецькими військами. Крім того, учасники переговорів з боку Кримського ханства заявляли:

Адже ми вільні, відповідно, можемо погоджуватись і не погоджуватися.
Оригінальний текст (рос.)
Ведь мы вольные, следовательно, можем соглашаться и не соглашаться.

Переговори з кримським ханом були важкими. Сторону Росії в кількамісячних переговорах підтримала частина кримської проросійської знаті.

Василь Долгоруков-Кримський

Для того, щоб змусити кримського хана укласти мир, російський полководець генерал-аншеф князь Василій Долгоруков-Кримський 19 вересня 1772 року знищив «татарські скопища, що чинили заворушення». Армія Долгорукова спалювала поселення та страчувала місцеве населення, внаслідок чого кількість корінного населення Криму різко зменшилася.

Суворовський дуб, під яким був підписаний Карасубазарський трактат, та скеля Ак-Кая позаду нього.

Врешті-решт, 1 листопада 1772 року в місті Карасубазар (сучасний Білогірськ), під так званим Суворовським дубом поблизу скелі Ак-Кая, було підписано Мирний і союзний трактат між Російською Імперією і Ханством Кримським (рос. дореф. Мирный и союзный трактатъ между Россійскою Имперіею и Ханствомъ Крымскимъ) між Російською імперією та Кримським ханством. За Росію договір підписав генерал-аншеф Євдоким Щербінін, а за Кримське ханство — хан Сахіб II Ґерай.

Підписанти Карасубазарського трактату: Євдоким Щербінін та Сахіб II Ґерай

29 січня 1773 року імператриця Росії Катерина II ратифікувала договір.

Зміст Редагувати

Трактат складався з 14 пунктів.

  • Пункт 1 проголошував «союз, дружбу та довіру» між Росією та Кримським ханством «без утисків віри, законів і вольностей».
  • Пункт 2 проголошував, що право обрання нового хана належить лише народові та знаті Кримського ханства, і ні Російська, ні Османська імперії не мають права втручатися у процес обрання.
  • Пункт 3 проголошував, що всі народи, які були в підпорядкуванні Кримському ханству, продовжують перебувати під його владою, проте кабардинці мають перейти у російське підданство.
  • Пункт 4 проголошував, що Росія не може вимагати в «Кримської області» війська, а війська Кримського ханства не підпорядковуються російській армії.
  • Пункт 5 проголошував, що імператриця Катерина II та її наступники зобов'язуються оберігати «Татарську область» «у всіх вищезазначених її правах та початкових положеннях».
  • Пункт 6 проголошував, що до завершення російсько-турецької війни Російська імператорська армія може перебувати у фортецях на теренах Криму, проте за умов, «щоб ця обставина ні найменшим не була тягарем для кримських обивателів».
  • Пункт 7 проголошував, що Росія бере на себе обов'язок захищати вольності Криму, проте «назавжди» бере у своє підпорядкування фортеці Керч та Єні-Кале.
  • Пункт 8 проголошував, що будь-які інші фортеці та укріплення, окрім Керчі та Єні-Кале, будуть у підпорядкуванні «Світлійшого Хана та Кримського Уряду».
  • Пункт 9 проголошував, що Ногайська та Буджацька орди повинні бути переселені на Кубань та проживати там під зверхністю хана, керуючись «своїми древніми правами, обрядами та звичаями».
  • Пункт 10 проголошував про повернення всіх військовополонених кримців до Криму, а росіян — до Росії без викупу.
  • Пункт 11 проголошував, що кримці-кріпаки, навіть якщо вони християни, не можуть бути в складі Російської імператорської армії, а можуть «тільки за добровільною згодою з хазяїнами викуплені бути».
  • Пункт 12 проголошував, що кримські купці можуть вільно торгувати в Росії, а російські купці — в Криму.
  • Пункт 13 проголошував, що російська імператриця має право мати власного «резидуючого міністра» при кримському ханові.
  • Пункт 14 проголошував, що трактат має бути ратифікований Катериною II.

Наслідки Редагувати

Через дії «Росії, що відбирає в нас землі і поводиться з нами брехливо», диван Кримського ханства розірвав договір з Росією.

У 1774 році було підписано Кючук-Кайнарджийський мирний договір, відповідно до якого Османська імперія визнала де-юре незалежність Кримського ханства, що передбачав Карасубазарський трактат.

У 1775 році владу в Криму захопив хан Девлет IV Ґерай, який підтримував Османську імперію. Проте вже у 1777 році у Криму владу захопив хан з проросійською орієнтацією Шагін Ґерай. У 1782 році його скинув з престолу хан Бахадир II, проте у 1783 році Шагін Ґерай повернувся до влади.

1783 року за наказом Катерини II Кримське ханство увійшло до складу Російської імперії як Таврійська область.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ПСЗРИ, 1830, с. 708.
  2. Вортман, 2003.
  3. Чухліб, 2012.
  4. . web.archive.org. 18 лютого 2009. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 6 липня 2022. 
  5. ↑ Потапенко, 2016, с. 238.
  6. ↑ Соловйов, 1879, с. 840.
  7. Соловйов, 1879, с. 840—841.
  8. Короленко, 2016, с. 43.
  9. Возгрин (I), 1992, с. 261.
  10. Возгрин (II), 2014, с. 348—349.
  11. Кривошеєв, 2019.
  12. ПСЗРИ, 1830, с. 712.
  13. ПСЗРИ, 1830, с. 710.
  14. ПСЗРИ, 1830, с. 711.
  15. Потапенко, 2016, с. 239.
  16. Возгрин (I), 1992, с. 263.
  17. Возгрин (II), 2014, с. 352.
  18. ↑ Кресін, 2009, с. 550.

Джерела Редагувати

  • Возгрин В. Е. . — М. : Мысль, 1992. — 446, [2] с.
  • Возгрин В. Е. История крымских татар : Очерки этнической истории коренного народа Крыма в четырёх томах. — 3-е изд., испр. и доп. — Симферополь : «Къартбаба продакшн», 2014. — Т. 2. — 940 с.
  • Соловьёв С. М. История России с древнейших времён. — Второе изданіе. — Санкт-Петербург : Издание Высочайше утверждённаго Товарищества "Общественная Польза", 1879. — Т. XXVI - XXIX. з джерела 31 березня 2019
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karasubazarskij traktat ros Karasubazarskij traktat oficijno Mi rnij i soyu znij traktat mizh Rosi jskoyu Imperiyeyu i Hanstvom Kri mskim ros doref Mirnyj i soyuznyj traktat mezhdu Rossijskoyu Imperieyu i Hanstvom Krymskim 1 mirnij dogovir pidpisanij u misti Karasubazar suchasnij Bilogirsk u Krimu 1 listopada 1772 roku mizh Rosijskoyu imperiyeyu ta Krimskim hanstvom 2 Umovi traktatu polyagali v progoloshenni nezalezhnosti Krimu ta ukladanni soyuzu z Rosiyeyu Mirnij i soyuznij traktat mizh Rosijskoyu Imperiyeyu i Hanstvom Krimskimros doref Mirnyj i soyuznyj traktat mezhdu Rossijskoyu Imperieyu i Hanstvom KrymskimTip dogovirPidpisano 1 listopada 1772Misce Karasubazar nini Bilogirsk Krimske hanstvoChinnist 29 sichnya 1773Umovi formalna nezalezhnist Krimskogo hanstva soyuz Krimskogo hanstva z Rosiyeyu kontrol rosijskoyi armiyi nad fortecyami Kerch ta Yeni Kale pereselennya Nogajskoyi ta Budzhackoyi ord na Kuban perebuvannya pri dvori krimskogo hana reziduyuchogo ministra rosijskoyi imperatriciPidpisanti Rosijska imperiya Vasilij Dolgorukov Krimskij Yevdokim Sherbinin Krimske hanstvo han Sahib II GerajStoroni Rosijska imperiya Krimske hanstvo1771 roku Krimske hanstvo u hodi rosijsko tureckoyi vijni bulo okupovane rosijskoyu armiyeyu na choli z Vasiliyem Dolgorukovim Krimskim Togo zh roku do vladi v Krimu prijshov han Sahib II Geraj 1772 roku mizh Rosiyeyu ta Krimom rozpochalisya peregovori pro ukladennya mirnogo dogovoru yakij peredbachav bi nezalezhnist hanstva ta jogo soyuz iz Rosiyeyu Z boku Rosiyi uchast u peregovorah brav slobidsko ukrayinskij gubernator Yevdokim Sherbinin Vlada Krimskogo hanstva ne odrazu pogodilasya na ukladannya takogo mirnogo dogovoru U vidpovid rosijski vijska znishuvali korinne naselennya pivostrova Pidtrimku Rosiyi v peregovornomu procesi nadavala chastina krimskoyi znati 1 listopada 1772 roku dogovir buv pidpisanij u misti Karasubazar nini Bilogirsk 29 sichnya 1773 roku imperatricya Katerina II ratifikuvala traktat Prote cherez zlovzhivannya rosijskogo uryadu v Krimu divan Krimskogo hanstva rozirvav ugodu Za umovami dogovoru Krimske hanstvo stavalo povnistyu nezalezhnoyu derzhavoyu prote perebuvalo v soyuzi z Rosijskoyu imperiyeyu forteci Kerch ta Yeni Kale v Kerchenskij protoci mali perebuvati pid kontrolem rosijskoyi armiyi Nogajska ta Budzhacka ordi mayut buti pereseleni do Kubani pri dvori krimskogo hana mav perebuvati reziduyuchij ministr rosijskoyi imperatrici Umovi dogovoru buli viznani Osmanskoyu imperiyeyu u 1774 roci za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirom Zmist 1 Peredumovi 2 Ukladannya dogovoru 3 Zmist 4 Naslidki 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaPeredumovi RedaguvatiDokladnishe Rosijsko turecka vijna 1768 1774 1768 roku Osmanska imperiya zvinuvativshi Rosiyu v organizaciyi napadu kozakiv pid provodom Maksima Zaliznyaka na misto Baltu ogolosila yij vijnu 3 Yak vasal osmaniv na yihnomu boci voyuvalo Krimske hanstvo U vijni Osmanska imperiya zaznavala tyazhkih porazok vid Rosiyi Krimske hanstvo bulo povnistyu okupovane Rosiyeyu 1771 roku krimski beyi bez uchasti osmanskogo sultana obrali hanom Sahiba II Geraya zamist Selima III 4 Ukladannya dogovoru RedaguvatiZ metoyu dotisnuti Sahiba II Geraya do unezalezhnennya Krimu ta soyuzu z Rosiyeyu u kvitni 1772 roku slobidsko ukrayinskij gubernator Yevdokim Sherbinin z pivtoratisyachnoyu zalogoyu virushiv do Krimu dlya peregovoriv 5 Yevdokim Sherbinin mav avdiyenciyu v krimskogo hana Vin namagavsya vmoviti Sahiba Geraya pogoditisya na rozmishennya v Krimu rosijskih vijsk ta flotu Istorik Sergij Solovjov u praci Istoriya Rosiyi vid najdavnishih chasiv pisav sho Sahib Geraj ne odrazu pogodivsya na taki umovi Rosiyi han kazav rosijskomu poslovi Sherbininu 6 nbsp Dlya chogo vilnu lyudinu ohoronyati nbsp Originalnij tekst ros Na chto volnogo cheloveka ohranyat U vidpovid Yevdokim Sherbinin kazav hanovi sho ce neobhidno dlya jogo bezpeki u vipadku mozhlivoyi sprobi jogo povalennya tureckimi vijskami 6 Krim togo uchasniki peregovoriv z boku Krimskogo hanstva zayavlyali 6 nbsp Adzhe mi vilni vidpovidno mozhemo pogodzhuvatis i ne pogodzhuvatisya nbsp Originalnij tekst ros Ved my volnye sledovatelno mozhem soglashatsya i ne soglashatsya Peregovori z krimskim hanom buli vazhkimi 5 Storonu Rosiyi v kilkamisyachnih peregovorah pidtrimala chastina krimskoyi prorosijskoyi znati 7 nbsp Vasil Dolgorukov KrimskijDlya togo shob zmusiti krimskogo hana uklasti mir rosijskij polkovodec general anshef knyaz Vasilij Dolgorukov Krimskij 19 veresnya 1772 roku znishiv tatarski skopisha sho chinili zavorushennya Armiya Dolgorukova spalyuvala poselennya ta strachuvala misceve naselennya vnaslidok chogo kilkist korinnogo naselennya Krimu rizko zmenshilasya 8 9 10 nbsp Suvorovskij dub pid yakim buv pidpisanij Karasubazarskij traktat ta skelya Ak Kaya pozadu nogo Vreshti resht 1 listopada 1772 roku v misti Karasubazar suchasnij Bilogirsk pid tak zvanim Suvorovskim dubom poblizu skeli Ak Kaya 11 bulo pidpisano Mirnij i soyuznij traktat mizh Rosijskoyu Imperiyeyu i Hanstvom Krimskim ros doref Mirnyj i soyuznyj traktat mezhdu Rossijskoyu Imperieyu i Hanstvom Krymskim mizh Rosijskoyu imperiyeyu ta Krimskim hanstvom Za Rosiyu dogovir pidpisav general anshef Yevdokim Sherbinin a za Krimske hanstvo han Sahib II Geraj nbsp nbsp Pidpisanti Karasubazarskogo traktatu Yevdokim Sherbinin ta Sahib II Geraj29 sichnya 1773 roku imperatricya Rosiyi Katerina II ratifikuvala dogovir 12 Zmist RedaguvatiTraktat skladavsya z 14 punktiv Punkt 1 progoloshuvav soyuz druzhbu ta doviru mizh Rosiyeyu ta Krimskim hanstvom bez utiskiv viri zakoniv i volnostej 13 Punkt 2 progoloshuvav sho pravo obrannya novogo hana nalezhit lishe narodovi ta znati Krimskogo hanstva i ni Rosijska ni Osmanska imperiyi ne mayut prava vtruchatisya u proces obrannya Punkt 3 progoloshuvav sho vsi narodi yaki buli v pidporyadkuvanni Krimskomu hanstvu prodovzhuyut perebuvati pid jogo vladoyu prote kabardinci mayut perejti u rosijske piddanstvo Punkt 4 progoloshuvav sho Rosiya ne mozhe vimagati v Krimskoyi oblasti vijska a vijska Krimskogo hanstva ne pidporyadkovuyutsya rosijskij armiyi Punkt 5 progoloshuvav sho imperatricya Katerina II ta yiyi nastupniki zobov yazuyutsya oberigati Tatarsku oblast u vsih vishezaznachenih yiyi pravah ta pochatkovih polozhennyah Punkt 6 progoloshuvav sho do zavershennya rosijsko tureckoyi vijni Rosijska imperatorska armiya mozhe perebuvati u fortecyah na terenah Krimu prote za umov shob cya obstavina ni najmenshim ne bula tyagarem dlya krimskih obivateliv Punkt 7 progoloshuvav sho Rosiya bere na sebe obov yazok zahishati volnosti Krimu prote nazavzhdi bere u svoye pidporyadkuvannya forteci Kerch ta Yeni Kale Punkt 8 progoloshuvav sho bud yaki inshi forteci ta ukriplennya okrim Kerchi ta Yeni Kale budut u pidporyadkuvanni Svitlijshogo Hana ta Krimskogo Uryadu 14 Punkt 9 progoloshuvav sho Nogajska ta Budzhacka ordi povinni buti pereseleni na Kuban ta prozhivati tam pid zverhnistyu hana keruyuchis svoyimi drevnimi pravami obryadami ta zvichayami 15 Punkt 10 progoloshuvav pro povernennya vsih vijskovopolonenih krimciv do Krimu a rosiyan do Rosiyi bez vikupu Punkt 11 progoloshuvav sho krimci kripaki navit yaksho voni hristiyani ne mozhut buti v skladi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi a mozhut tilki za dobrovilnoyu zgodoyu z hazyayinami vikupleni buti Punkt 12 progoloshuvav sho krimski kupci mozhut vilno torguvati v Rosiyi a rosijski kupci v Krimu Punkt 13 progoloshuvav sho rosijska imperatricya maye pravo mati vlasnogo reziduyuchogo ministra pri krimskomu hanovi Punkt 14 progoloshuvav sho traktat maye buti ratifikovanij Katerinoyu II Naslidki RedaguvatiCherez diyi Rosiyi sho vidbiraye v nas zemli i povoditsya z nami brehlivo divan Krimskogo hanstva rozirvav dogovir z Rosiyeyu 16 17 18 U 1774 roci bulo pidpisano Kyuchuk Kajnardzhijskij mirnij dogovir vidpovidno do yakogo Osmanska imperiya viznala de yure nezalezhnist Krimskogo hanstva sho peredbachav Karasubazarskij traktat 18 U 1775 roci vladu v Krimu zahopiv han Devlet IV Geraj yakij pidtrimuvav Osmansku imperiyu Prote vzhe u 1777 roci u Krimu vladu zahopiv han z prorosijskoyu oriyentaciyeyu Shagin Geraj U 1782 roci jogo skinuv z prestolu han Bahadir II prote u 1783 roci Shagin Geraj povernuvsya do vladi 1783 roku za nakazom Katerini II Krimske hanstvo uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi yak Tavrijska oblast Div takozh RedaguvatiAjnali Kavakska konvenciya Kyuchuk Kajnardzhijskij mirnij dogovir Aneksiya Krimskogo hanstvaPrimitki Redaguvati PSZRI 1830 s 708 Vortman 2003 Chuhlib 2012 Centr informacii i dokumentaci krymskih tatar web archive org 18 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2009 Procitovano 6 lipnya 2022 a b Potapenko 2016 s 238 a b v Solovjov 1879 s 840 Solovjov 1879 s 840 841 Korolenko 2016 s 43 Vozgrin I 1992 s 261 Vozgrin II 2014 s 348 349 Krivosheyev 2019 PSZRI 1830 s 712 PSZRI 1830 s 710 PSZRI 1830 s 711 Potapenko 2016 s 239 Vozgrin I 1992 s 263 Vozgrin II 2014 s 352 a b Kresin 2009 s 550 Dzherela RedaguvatiPershodzherelaMirnyj i soyuznyj traktat mezhdu Rossijskoyu Imperieyu i Hanstvom Krymskim Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii 1830 T 19 S 708 712 Sobranie Pervoe MonografiyiVozgrin V E Istoricheskie sudby krymskih tatar M Mysl 1992 446 2 s Vozgrin V E Istoriya krymskih tatar Ocherki etnicheskoj istorii korennogo naroda Kryma v chetyryoh tomah 3 e izd ispr i dop Simferopol Kartbaba prodakshn 2014 T 2 940 s Solovyov S M Istoriya Rossii s drevnejshih vremyon Vtoroe izdanie Sankt Peterburg Izdanie Vysochajshe utverzhdyonnago Tovarishestva Obshestvennaya Polza 1879 T XXVI XXIX Arhivovano z dzherela 31 bereznya 2019StattiKorolenko B Prinuzhdenie k soyuzu yak Krim stav iskonno ruskim Nash Krim nerosijski istoriyi ukrayinskogo pivostrova zb st uporyad ta vstup S V Gromenko Kiyiv K I S 2016 S 36 43 Arhivovano z dzherela 7 lipnya 2022 Krivosheyev P Prisyagnuli godivnici Krimskotatarski aktivisti pro iniciativu ruhu Kyrym Krim Realiyi 2019 Potapenko S Pod obrazom druzhby i otkrovennosti novi dokumenti pro tatarsku komisiyu Yevdokima Sherbinina 1770 1775 rr ta pershu rosijsku aneksiyu Krimu Nash Krim Our Crimea Bizim Qirimimiz red kol G Papakin golova za red D Gordiyenka ta V Korniyenka Vip II Zbirka sta tej za materialami Drugoyi Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Krim v istoriyi Ukrayini prisvyachenoyi 160 j richnici kapitulyaciyi Rosiyi u Krimskij vijni 1853 1856 rr K 2016 S 235 250 Arhivovano z dzherela 6 lipnya 2022EnciklopediyiVortman D Ya Bilogirsk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 284 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Kresin O V Kyuchuk Kajnardzhijskij mirnij dogovir 1774 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 550 551 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Chuhlib T V Rosijsko turecka vijna 1768 1774 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 304 305 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karasubazarskij traktat amp oldid 38966985