www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кантони Швейцарії 26 кантонів Швейцарії нім Kanton фр canton італ cantone романш chantun є учасниками штатами Швейцарськ

Кантони Швейцарії

26 кантонів Швейцарії (нім. Kanton, фр. canton, італ. cantone, романш. chantun) є учасниками (штатами) Швейцарської Конфедерації. Ядро Швейцарської Конфедерації утворено трьома першими союзниками-конфедератами, які називалися лісовими кантонами (нім. Waldstätte). Наступними двома великими кроками у розвитку кантональної системи Швейцарії мають терміни нім. Acht Alten Orte («конфедерація восьми»; між 1353 та 1481 роками) та нім. Dreizehn Alten Orte («конфедерація тринадцяти» у 1513—1798 рр.); це були важливі проміжні періоди у Старій Швейцарській Конфедерації.

Swiss cantons
Schweizer Kantone (нім.)
Cantons suisses (фр.)
Cantoni Svizzeri (італ.)
Chantuns svizras (романш.)
Відомо також як:
  • Stand
  • État
  • Stato
Країна  Швейцарія
Тип адміністративний поділ Швейцарії, адміністративна одиниця країни першого рівняd, штат[d], кантон і виборчий округ
Розташування Швейцарська Конфедерація
Знаходиться в країна
Створено 16 століття
Кількість 26 кантонів (станом на 1979)
Кількість населення 15 778 (Аппенцелль — Іннерроден) — 1 421 895 (Цюрих)
Площа 36 км² (Базель-Штадт) — 7 105,5 км² (Граубюнден)
Підрозділи округи та громади
 Кантони Швейцарії у Вікісховищі

Кожен кантон (або раніше: нім. Statt («місцина/поселення»), чи нім. Städte und Länder («міста та сільські землі»), або нім. Ort («терен», букв.: «місце», що стосувалось суверенної території, спільноти), чи нім. Stand («володіння») з 13-го по бл.1800 рік) був повністю суверенною державою з власним контролем над кордонами, армією та валютою від Вестфальського миру (1648) до заснування швейцарської федеральної держави 1848 року, з коротким періодом централізованого управління в часи Гельветійської республіки (1798—1803), саме під час якої був повністю визначений сам термін «кантон». З 1833 року існувало 25 кантонів, які перетворились на 26, коли кантон Юра виділився з кантону Берн 1979 року.

Термінологія та її історичний розвиток

Термін кантон для адміністративної одиниці ряду країн, відомий з французької назви 15-го ст. у значенні «кут, край» (записано у Фрайбурзі 1475 року), але найбільш відомий саме у вжитку щодо швейцарських кантонів.

У німецькомовній Швейцарії використовувався термін нім. Ort («терен») з початку 15-го ст. як загальний термін для об'єднань міст та сільських спільнот, які до того окремо іменували нім. Städte («міста») та нім. Länder («сільські місцевості»), або навіть нім. Stett/Statt («місцина») до та під час початку Старої Швейцарської конфедерації.. Після 1550 року все частіше використовувався термін нім. Stand («володіння»).

Французький термін кантон зрідка почав використовуватись у німецькій мові після 1648 року, а використання назв Ort та Stand у німецькомовній частині Швейцарії поступово зникло лише після Гельветійської республіки. І лише з Актом медіації 1803 року німецькомовний варіант Kanton став офіційною назвою; потім це було записано у Конституцію Швейцарії 1848 року.

Термін Stand використовується синонимічно (франзузькою état) і відображений у назві верхньої палати швейцарського парламенту, Раді Держав (нім. Ständerat, фр. Conseil des États, італ. Consiglio degli Stati, романш. Cussegl dals Stadis).

Конституції окремих кантонів встановлюють довшу його офіційну назву. Більшість кантонів Романдії (Женева, Юра, Невшатель, Вале та Во) і Тічино офіційно іменують себе республіками (république/Repubblica), принаймні у конституціях. Наприклад офіційна назва кантону Женева — «Республіка і кантон Женева» (фр. République et canton de Genève).

Історія

«Конфедерація 13 кантонів» Старої Швейцарської конфедерації (1513—1798)

У XVI столітті Стара Швейцарська конфедерація складалась з 13 суверенних союзників (нім. Dreizehn Alten Orte) двох різних типів: 5 сільських держав — Урі, Швіц (назва якого була запозичена для конфедерації), Унтервальден, Гларус, Аппенцелль — та 8 міських держав — Цюрих, Берн, Люцерн, Цуг, Базель, Фрібур, Золотурн, Шаффгаузен.

Хоча формально швейцарці були частиною Священної Римської Імперії, де-факто вони стали незалежними, коли перемогли імператора Максиміліана 1499 року під Дорнахом.

У ранній модерний період окремі члени конфедерації почали вважатися республіками; 6 держав (5 сільських та Цуг) мали традицію прямої демократії у формі нім. Landsgemeinde, а міські держави управлялись через представництво у міських радах, де факто олігархічних системах, в яких домінували родини шляхти.

Стара система була відкинута при утворенні Гельветійської республіки після вторгнення наполеонівської армії у Швейцарію 1798 року. У Гельветійській республіці кантони були лише адміністративними одиницями без будь-якого суверенітету. Республіка впала через 5 років і суверенітет кантонів був відновлений Актом про медіацію 1803 року. Статус Швейцарії як федерації держав також був відновлений і вона вже складалася з 19 кантонів (до традиційних Тринадцяти кантонів додались колишні асоційовані та підвладні землі: Санкт-Галлен, Граубюнден, Ааргау, Тургау, Тічино, Во). Три додаткові західні кантони, Вале, Невшатель та Женева, приєднались 1815 року.

Процес «реставрації», завершений до 1830 року, повернув майже всі колишні феодальні права шляхті кантонів, що призвело до повстань сільського населення. Втіленням цих демократичних сил була Ліберальна радикальна партія, яка закликала до прийняття нової федеральної конституції. Ця напруженість разом з релігійним питанням («питання єзуїтів») призвела до збройного конфлікту у 1840-ті та короткої Зондербундської війни. Перемога радикальної партії мала наслідком формування Швейцарії як федеральної країни 1848 року. Кантони отримали великий суверенітет, але вже не мали права утримувати власну армію чи підтримувати міжнародні відносини. З урахуванням провалу революцій 1848 року у Західній Європі, Швейцарія від 1848 року і до кінця Першої світової війни була (за винятком Третьої французької республіки) єдиною демократичною республікою в оточенні відновлених монархій Франції, Італії, Австро-Угорщини та Німеччини.

Конституція

22 кантональні герби (всі крім Юри, напів-кантони представлені спільно) на вітражі у куполі Федерального палацу Швейцарії (бл.1900 р.)

Кожен кантон має власну конституцію, законодавчу владу, уряд та суд. Більшість у більшості кантонів законодавча влада представлена однопалатними парламентами, з кількістю депутатів від 58 до 200 місць. У декількох кантонах законодавча влада представлена генеральною асамблеєю (нім. Landsgemeinden). Кантональні уряди складаються з 5-7 членів.

Федеральна конституція Швейцарії декларує, що кантони є суверенними в тій мірі, в якій їх суверенність не обмежена федеральним законом. Кантони також мають всю владу та компетенції, які не були делеговані Конфедерації конституцією. З найбільш важливого, кантони відповідальні за охорону здоров'я, соціальний захист, підтримання правопорядку та публічну освіту; вони також зберігають право на оподаткування. Кантональні конституції визначають ступінь автономності, яка надається муніципалітетам, тому вона є різною, але майже завжди включає право оподаткування та муніципальне законодавство.

Площі і населення кантонів також різні — від 37 км2 до 7 105 км2 та від 15 тис. до 1 244 тис. населення відповідно.

Пряма демократія

Як на федеральному рівні, всі кантони мають якусь форму прямої демократії. Громадяни можуть вимагати народного голосування для зміни конституції або законів кантону або накладання вето на закони, прийняті парламентом. Загальні народні асамблеї (Landsgemeinde) зараз існують лише у кантонах Аппенцелль — Іннерроден та Гларус. В усіх інших кантонах демократичні права висловлюються таємним голосуванням.

Перелік кантонів

Кантони наведені у порядку, зазначеному у федеральній конституції. Він відображає історичний порядок старшинства Восьми кантонів у 15-му сторіччі, після якого наводяться інші кантони у порядку їх історичних дат включення до Конфедерації.

Герб Код Кантон З Столиця Населення ВВП на 1 особу (2014) у CHF Площа (км2) Густота населення

(на 1 км2)

 Кількість муніципалітетів Офіційні мови
ZH Цюрих 1351 Цюрих 1 487 969 96 411 1 729 701 168 Німецька
BE Берн 1353 Берн 1 026 513 76 307 5 959 158 352 Німецька, французька
LU Люцерн 1332 Люцерн 403 397 65 119 1 497 233 83 Німецька
UR Урі 1291 Альтдорф 36 145 51 332 1 077 33 20 Німецька
SZ Швіц 1291 Швіц 155 863 58 788 908 143 30 Німецька
OW Обвальден 1291 або 1315 (як частина Унтервальдена) Зарнен 37 378 64 253 491 66 7 Німецька
NW Нідвальден 1291 (як Унтервальден) Штанс 42 556 69 559 276 138 11 Німецька
GL Гларус 1352 Гларус 40 147 67 379 685 51 3 Німецька
ZG Цуг 1352 Цуг 123 948 150 613 239 416 11 німецька
FR Фрібур 1481 Фрібур 311 914 58 369 1 671 141 150 Французька, Німецька
SO Золотурн 1481 Золотурн 269 441 65 588 790 308 109 Німецька
BS Базель-Штадт 1501 (як Базель до 1833/1999) Базель 198 249 163 632 37 5 072 3 Німецька
BL Базель-Ланд 1501 (як Базель до 1833/1999) Лісталь 286 848 68 537 518 502 86 Німецька
SH Шаффгаузен 1501 Шаффгаузен 80 769 85 529 298 246 26 Німецька
AR Аппенцелль-Ауссерроден 1513 (як Аппенцелль до 1597/1999) Герізау 54 954 56 663 243 220 20 Німецька
AI Аппенцелль-Іннерроден 1513 (як Аппенцелль до 1597/1999) Аппенцелль 16 003 61 067 173 87 6 Німецька
SG Санкт-Галлен 1803 Санкт-Галлен 502 552 72 624 2 026 222 77 Німецька
GR Граубюнден 1803 Кур 197 550 70 968 7 105 26 114 Німецька, романшська, італійська
AG Ааргау 1803 Аарау 663 462 61 959 1 404 388 213 Німецька
TG Тургау 1803 Фрауенфельд / Вайнфельден 270 709 60 533 991 229 80 Німецька
TI Тічино 1803 Беллінцона 354 375 82 438 2 812 110 130 Італійська
VD Во 1803 Лозанна 784 822 68 084 3 212 188 318 Французька
VS Вале 1815 Сьйон 339 176 52 532 5 224 53 134 Французька, німецька
NE Невшатель 1815/1857 Невшатель 178 567 83 835 803 206 36 Французька
GE Женева 1815 Женева 489 524 102 113 282 1 442 45 Французька
JU Юра 1979 Делемон 73 122 64 606 839 82 57 Французька
CH Швейцарія Берн 8 419 550 78 619 41 285 174 2 289 Німецька, французька, італійська, романшська

Дволітерні позначення кантонів широко використовуються, наприклад на номерах авто, а також у кодах ISO 3166-2 для Швейцарії з префіксом «CH-» (Confœderatio Helvetica — Гельветійська конфедерація — де Helvetia є давньоримською назвою регіону). Наприклад CH-SZ використовується для кантону Швіц.

Напівкантони

Шість із 26 кантонів традиційно, але вже не офіційно, мають назви «напівкантони» (нім. Halbkanton, фр. demi-canton, італ. semicantone, романш. mez-chantun), що відзеркалює історію взаємної асоціації або поділу.

Напівкантони ідентифікуються в першій статті Швейцарської федеральної конституції 1999 року шляхом поєднання з іншою «половиною» сполучником «та». Це кантони Базель-Штадт та Базель-Ланд, Аппенцелль-Ауссерроден та Аппенцелль-Іннерроден, Обвальден та Нідвальден Перегляд конституції 1999 року залишив цю відмінність, на прохання урядів цих шести кантонів як спосіб позначити історичну асоціацію напівкантонів одного з одним. Перша стаття конституцій 1848 та 1874 років визначала Конфедерацію як союз «22 суверенних кантонів», та позначала напівкантони як «Unterwalden (ob und nid dem Wald [‘над та під лісами’])», «Basel (Stadt und Landschaft [‘місто та земля’])» та «Appenzell (beider Rhoden [‘обидві роди’])». Хоча термін «напівкантони» залишився у звичайному використанні, конституція 1999 року та офіційна термінологія з того часу використовує назву «кантони з половиною кантонального голосу».

Після того як 1848 року їхня асоціація стала просто історичним фактом, напівкантони рівні іншим кантонам у всьому, крім двох аспектів:

  • они обирають лише одного члена Ради держав замість двох (параграф 2 статті 150 Конституції).
  • у народних референдумах щодо змін до конституції, які вимагають і згоду більшості населення, і згоду більшості кантонів (Ständemehr / majorité des cantons), результат голосування їх населення враховується лише як половина (статті 140, 142). Це означає, що для цілей конституційного референдуму, принаймні 12 з 23 результатів голосування населення по кантонах повинні підтримати поправку.
Карикатура на поділ Базеля, 1833

Причини, по яких три пари напівкантонів історично входили в асоціацію, різні:

  • Унтервальден ніколи не мав однієї юрисдикції. Початково Обвальден, Нідвальден та Абатство Енгельберг формували окремі спільноти. Спільний термін Унтервальден однак лишається у використанні для позначення території, яка взяла участь у створенні первинної Швейцарської конфедерації 1291 року з кантонами Урі та Швіц. Федеральний Чартер 1291 року закликав представників всіх представників «територій».
  • Кантон Аппенцелль поділився на «внутрішню» та «зовнішню» половини (Rhoden) внаслідок Реформації у Швейцарії 1597 року: Аппенцелль — Іннерроден (католицький) та Аппенцелль — Ауссерроден (протестантський).
  • Кантон Базель був поділений 1833 року після того, яка сільська місцевість Базеля (зараз кантон Базель-Ланд) оголосила свою незалежність від міста Базель (зараз кантон Базель-Штадт), після періоду протестів та збройного конфлікту про недостатнє представництво більш численного сільського населення у політичній системі кантону.

У XX сторіччі частина юрських сепаратисти запропонували, щоб новий кантон Юра був поділений на напівкантони Північна Юра та Південна Юра. Натомість Північна Юра стала (повним) кантоном Юра, а Південна Юра лишилася в складі кантону Берн як регіон Бернська Юра.

Назви кантонів офіційними мовами Конфедерації

Назва кантону його власною офіційною назвою показана жирним.

Абревіатура Українською Німецькою Французькою Італійською Ретеророманською
AG Ааргау  Aargauфайл Argovie Argovia Argovia
AI Аппенцелль — Іннерроден  Appenzell Innerrhodenфайл Appenzell Rhodes-Intérieures Appenzello Interno Appenzell dadens
AR Аппенцелль — Ауссерроден  Appenzell Ausserrhodenфайл Appenzell Rhodes-Extérieures Appenzello Esterno Appenzell dador
BS Базель-Штадт  Basel-Stadtфайл Bâle-Ville Basilea-Città Basilea-Citad
BL Базель-Ланд  Basel-Landschaftфайл Bâle-Campagne Basilea-Campagna Basilea-Champagna
BE Берн  Bernфайл Berne Berna Berna
FR Фрібур  Freiburgфайл Fribourg Friborgo Friburg
GE Женева  Genfфайл Genève Ginevra Genevra
GL Гларус  Glarusфайл Glaris Glarona Glaruna
GR Граубюнден  Graubündenфайл Grisons Grigioni Grischun
JU Юра  Juraфайл Jura Giura Giura
LU Люцерн  Luzernфайл Lucerne Lucerna Lucerna
NE Невшатель  Neuenburgфайл Neuchâtel Neuchâtel Neuchâtel
NW Нідвальден  Nidwaldenфайл Nidwald Nidvaldo Sutsilvania
OW Обвальден  Obwaldenфайл Obwald Obvaldo Sursilvania
SH Шаффгаузен  Schaffhausenфайл Schaffhouse Sciaffusa Schaffusa
SZ Швіц  Schwyzфайл Schwyz (чи Schwytz) Svitto Sviz
SO Золотурн  Solothurnфайл Soleure Soletta Soloturn
SG Санкт-Галлен  St. Gallenфайл Saint-Gall San Gallo Son Gagl
TG Тургау  Thurgauфайл Thurgovie Turgovia Turgovia
TI Тічино  Tessinфайл Tessin Ticino Tessin
UR Урі  Uriфайл Uri Uri Uri
VS Вале  Wallisфайл Valais Vallese Vallais
VD Во  Waadtфайл Vaud Vaud Vad
ZG Цуг  Zugфайл Zoug Zugo Zug
ZH Цюрих  Zürichфайл Zurich Zurigo Turitg

Включення нових кантонів

Збільшення Швейцарії шляхом додавання нових кантонів припинилось 1815 року. Остання формальна спроба, яку розглядала Швейцарія — референдум у Форарльберзі 1919 року, однак його було відкинуто. Декілька представників 2010 року подали парламентську пропозицію щодо розгляду питання збільшення, хоча її переважно розглядали як антиєвропейську риторику, а не серйозну пропозицію. Ця пропозиція була відкинута парламентом до розгляду.

Коментарі

  1. Цей порядок як правило використовується у швейцарських офіційних документах. На початку переліку наводяться три кантони-міста, які вважались головними у Старій Швейцарській Конфедерації; інші кантони наводяться у порядку їхнього включення до складу Конфедерації. Цей традиційний порядок включення кантонів не має практичного значення у сучасній Швейцарії, де кантони рівні у правах, хоча він все ще визначає формальний порядок старшинства офіційних осіб кантону
  2. на 1 км2, на основі населення у 2000 році
  3. Уряд та парламент розташовані у Герізау, судова влада — у Трогені
  4. Місце розташування парламенту змінюється кожні півроку між Фрауенфельдом та Вайфельденом

Примітки

  1. . Bern, Switzerland: The Swiss Federal Administration. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 9 жовтня 2016. 
  2. Andreas Kley: Kantone німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії, 2016-04-13.
  3. François Schifferdecker, François Kohler: Jura (canton) німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії, 2015-07-20.
  4. Josef Wiget: Waldstätte німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії, 2014-12-27.
  5. Constitution du Canton du Valais [ 24 травня 2008 у Wayback Machine.]: «Le Valais est une république démocratique, souveraine […] incorporée comme Canton à la Confédération suisse.»
  6. Constitution du canton de Vaud [ 9 січня 2005 у Wayback Machine.]: «Le Canton de Vaud est une république démocratique [… qui] est l'un des États de la Confédération suisse.»
  7. (італ.). Swiss Federal Council. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 13 вересня 2017. «Le canton du Tessin est une république démocratique [… qui] est membre de la Confédération suisse et sa souveraineté n'est limitée que par la constitution fédérale."» 
  8. «Switzerland». Encyclopædia Britannica. 26. 1911. pp. 251. Архів оригіналу за 8 січня 2009. https://web.archive.org/web/20090108103028/http://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclopædia_Britannica/Switzerland/History/Shaking_off_the_Empire#Shaking_off_Dependence_on_the_Empire_.E2.80.94_up_to_1499_.281648.29. Процитовано 11 листопада 2008. 
  9. Jackson Spielvogel, Western Civilization: Volume I: To 1715, (Cengage 2008), p. 386
  10. Cantons, In the Federal State since 1848 німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  11. . Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 13 вересня 2017. 
  12. . Neuchâtel, Switzerland: Swiss Federal Statistical Office. 2011. Архів оригіналу за 30 квітня 2009. Процитовано 21 грудня 2015. 
  13. . Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 14 вересня 2017. 
  14. Office, Federal Statistical. . www.bfs.admin.ch (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 22 серпня 2017. 
  15. ↑ один з трьох кантонів-засновників Вальдштетте, дату заснування якого традиційно вказують як 1307, 1304 чи 1291 рік.
  16. За Актом медіації, утворений з кантону Зентіс та північної частини кантону Лінт.
  17. За Актом медіації, колишній кантон Реція, утворений з Трьох Ліг.
  18. в кордонах кантона Тургау з Гельветійської республіки (1798).
  19. об'єднання колишніх кантонів Беллінцона та Лугано.
  20. За Актом медіації, колишній кантон Леман.
  21. Після Ресторації, колишній департамент Сімплон
  22. під владою Фредеріка Вільгельма III Прусського до Невшательської кризи 1856—1857 рр.
  23. виділився з кантону Берн
  24. . Архів оригіналу за 21 червня 2016. Процитовано 14 вересня 2017. 
  25. Felix Hafner / Rainer J. Schweizer in Ehrenzeller, Art. 1 N 2; Häfelin, N 966.
  26. Двадцять три після створення кантону Юра 1978 р.
  27. Bundesverfassung der Schweizerischen Eidgenossenschaft vom 29. Mai 1874 [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.], Bundesverfassung der Schweizerischen Eidgenossenschaft vom 12. September 1848 [ 5 лютого 2012 у Wayback Machine.] (нім.).
  28. Felix Hafner / Rainer J. Schweizer in Ehrenzeller, Art. 1 N 10; Häfelin, N 963
  29. Häfelin, N 963, 967
  30. Häfelin, N 950
  31. . Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 13 вересня 2017. 
  32. Réforme catholique, Contre-Réforme et scission [ 2011-07-20 у Wayback Machine.] Article du dictionnaire historique de la Suisse
  33. Bassand, Michel (1975). The Jura Problem. Journal of Peace Research (Sage Publications) 12 (2: Peace Research in Switzerland): 139–150: 142. JSTOR 423158. doi:10.1177/002234337501200206. (потрібна підписка). 
  34. Renz, Fabian (11 червня 2010). . Tages-Anzeiger. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017. 
  35. Baettig, Dominique (18 березня 2010). . The Federal Assembly — The Swiss Parliament. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017. «L'intervention est classée, l'auteur ayant quitté le conseil» 

Бібліографія

  • Bernhard Ehrenzeller, Philipp Mastronardi, Rainer J. Schweizer, Klaus A. Vallender (eds.) (2002). Die schweizerische Bundesverfassung, Kommentar (нім.). ISBN 3-905455-70-6. . Cited as Ehrenzeller.
  • Häfelin, Ulrich; Haller, Walter; Keller, Helen (2008). Schweizerisches Bundesstaatsrecht (German) (вид. 7th). Zürich: Schulthess. ISBN 978-3-7255-5472-0.  Cited as Häfelin.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
26 kantoniv Shvejcariyi nim Kanton fr canton ital cantone romansh chantun ye uchasnikami shtatami Shvejcarskoyi Konfederaciyi Yadro Shvejcarskoyi Konfederaciyi utvoreno troma pershimi soyuznikami konfederatami yaki nazivalisya lisovimi kantonami nim Waldstatte Nastupnimi dvoma velikimi krokami u rozvitku kantonalnoyi sistemi Shvejcariyi mayut termini nim Acht Alten Orte konfederaciya vosmi 1 mizh 1353 ta 1481 rokami ta nim Dreizehn Alten Orte konfederaciya trinadcyati u 1513 1798 rr ce buli vazhlivi promizhni periodi u Starij Shvejcarskij Konfederaciyi Swiss cantonsSchweizer Kantone nim Cantons suisses fr Cantoni Svizzeri ital Chantuns svizras romansh Vidomo takozh yak Stand Etat StatoVale Tichino Graubyunden Zheneva Vo Nevshatel Yura Bern Turgau Cyurih Aargau Lyucern Zoloturn Bazel Land Shaffhauzen Uri Shvic Glarus Sankt Gallen Appencell Innerroden Appencell Ausserroden Obvalden Nidvalden Cug Fribur Bazel Shtadt Franciya Italiya Lihtenshtejn Avstriya Nimechchina Kantoni ShvejcariyiKrayina ShvejcariyaTip administrativnij podil Shvejcariyi administrativna odinicya krayini pershogo rivnyad shtat d kanton i viborchij okrugRoztashuvannya Shvejcarska KonfederaciyaZnahoditsya v krayinaStvoreno 16 stolittyaKilkist 26 kantoniv stanom na 1979 Kilkist naselennya 15 778 Appencell Innerroden 1 421 895 Cyurih Plosha 36 km Bazel Shtadt 7 105 5 km Graubyunden Pidrozdili okrugi ta gromadi Kantoni Shvejcariyi u VikishovishiKozhen kanton abo ranishe nim Statt miscina poselennya chi nim Stadte und Lander mista ta silski zemli abo nim Ort teren bukv misce sho stosuvalos suverennoyi teritoriyi spilnoti chi nim Stand volodinnya z 13 go po bl 1800 rik buv povnistyu suverennoyu derzhavoyu 2 z vlasnim kontrolem nad kordonami armiyeyu ta valyutoyu vid Vestfalskogo miru 1648 do zasnuvannya shvejcarskoyi federalnoyi derzhavi 1848 roku z korotkim periodom centralizovanogo upravlinnya v chasi Gelvetijskoyi respubliki 1798 1803 same pid chas yakoyi buv povnistyu viznachenij sam termin kanton Z 1833 roku isnuvalo 25 kantoniv yaki peretvorilis na 26 koli kanton Yura vidilivsya z kantonu Bern 1979 roku 3 Zmist 1 Terminologiya ta yiyi istorichnij rozvitok 2 Istoriya 3 Konstituciya 4 Pryama demokratiya 5 Perelik kantoniv 6 Napivkantoni 7 Nazvi kantoniv oficijnimi movami Konfederaciyi 8 Vklyuchennya novih kantoniv 9 Komentari 10 Primitki 11 Bibliografiya 12 PosilannyaTerminologiya ta yiyi istorichnij rozvitok RedaguvatiTermin kanton dlya administrativnoyi odinici ryadu krayin vidomij z francuzkoyi nazvi 15 go st u znachenni kut kraj zapisano u Frajburzi 1475 roku ale najbilsh vidomij same u vzhitku shodo shvejcarskih kantoniv U nimeckomovnij Shvejcariyi vikoristovuvavsya termin nim Ort teren z pochatku 15 go st yak zagalnij termin dlya ob yednan mist ta silskih spilnot yaki do togo okremo imenuvali nim Stadte mista ta nim Lander silski miscevosti abo navit nim Stett Statt miscina do ta pid chas pochatku Staroyi Shvejcarskoyi konfederaciyi 4 Pislya 1550 roku vse chastishe vikoristovuvavsya termin nim Stand volodinnya Francuzkij termin kanton zridka pochav vikoristovuvatis u nimeckij movi pislya 1648 roku a vikoristannya nazv Ort ta Stand u nimeckomovnij chastini Shvejcariyi postupovo zniklo lishe pislya Gelvetijskoyi respubliki I lishe z Aktom mediaciyi 1803 roku nimeckomovnij variant Kanton stav oficijnoyu nazvoyu potim ce bulo zapisano u Konstituciyu Shvejcariyi 1848 roku Termin Stand vikoristovuyetsya sinonimichno franzuzkoyu etat i vidobrazhenij u nazvi verhnoyi palati shvejcarskogo parlamentu Radi Derzhav nim Standerat fr Conseil des Etats ital Consiglio degli Stati romansh Cussegl dals Stadis Respublika Konstituciyi okremih kantoniv vstanovlyuyut dovshu jogo oficijnu nazvu Bilshist kantoniv Romandiyi Zheneva Yura Nevshatel Vale 5 ta Vo 6 i Tichino 7 oficijno imenuyut sebe respublikami republique Repubblica prinajmni u konstituciyah Napriklad oficijna nazva kantonu Zheneva Respublika i kanton Zheneva fr Republique et canton de Geneve Istoriya Redaguvati Konfederaciya 13 kantoniv Staroyi Shvejcarskoyi konfederaciyi 1513 1798 U XVI stolitti Stara Shvejcarska konfederaciya skladalas z 13 suverennih soyuznikiv nim Dreizehn Alten Orte dvoh riznih tipiv 5 silskih derzhav Uri Shvic nazva yakogo bula zapozichena dlya konfederaciyi Untervalden Glarus Appencell ta 8 miskih derzhav Cyurih Bern Lyucern Cug Bazel Fribur Zoloturn Shaffgauzen Hocha formalno shvejcarci buli chastinoyu Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi de fakto voni stali nezalezhnimi koli peremogli imperatora Maksimiliana 1499 roku pid Dornahom 8 U rannij modernij period okremi chleni konfederaciyi pochali vvazhatisya respublikami 6 derzhav 5 silskih ta Cug mali tradiciyu pryamoyi demokratiyi u formi nim Landsgemeinde a miski derzhavi upravlyalis cherez predstavnictvo u miskih radah de fakto oligarhichnih sistemah v yakih dominuvali rodini shlyahti 9 Stara sistema bula vidkinuta pri utvorenni Gelvetijskoyi respubliki pislya vtorgnennya napoleonivskoyi armiyi u Shvejcariyu 1798 roku U Gelvetijskij respublici kantoni buli lishe administrativnimi odinicyami bez bud yakogo suverenitetu Respublika vpala cherez 5 rokiv i suverenitet kantoniv buv vidnovlenij Aktom pro mediaciyu 1803 roku Status Shvejcariyi yak federaciyi derzhav takozh buv vidnovlenij i vona vzhe skladalasya z 19 kantoniv do tradicijnih Trinadcyati kantoniv dodalis kolishni asocijovani ta pidvladni zemli Sankt Gallen Graubyunden Aargau Turgau Tichino Vo Tri dodatkovi zahidni kantoni Vale Nevshatel ta Zheneva priyednalis 1815 roku Proces restavraciyi zavershenij do 1830 roku povernuv majzhe vsi kolishni feodalni prava shlyahti kantoniv sho prizvelo do povstan silskogo naselennya Vtilennyam cih demokratichnih sil bula Liberalna radikalna partiya yaka zaklikala do prijnyattya novoyi federalnoyi konstituciyi Cya napruzhenist razom z religijnim pitannyam pitannya yezuyitiv prizvela do zbrojnogo konfliktu u 1840 ti ta korotkoyi Zonderbundskoyi vijni Peremoga radikalnoyi partiyi mala naslidkom formuvannya Shvejcariyi yak federalnoyi krayini 1848 roku Kantoni otrimali velikij suverenitet ale vzhe ne mali prava utrimuvati vlasnu armiyu chi pidtrimuvati mizhnarodni vidnosini Z urahuvannyam provalu revolyucij 1848 roku u Zahidnij Yevropi Shvejcariya vid 1848 roku i do kincya Pershoyi svitovoyi vijni bula za vinyatkom Tretoyi francuzkoyi respubliki yedinoyu demokratichnoyu respublikoyu v otochenni vidnovlenih monarhij Franciyi Italiyi Avstro Ugorshini ta Nimechchini Konstituciya Redaguvati 22 kantonalni gerbi vsi krim Yuri napiv kantoni predstavleni spilno na vitrazhi u kupoli Federalnogo palacu Shvejcariyi bl 1900 r Kozhen kanton maye vlasnu konstituciyu zakonodavchu vladu uryad ta sud 10 Bilshist u bilshosti kantoniv zakonodavcha vlada predstavlena odnopalatnimi parlamentami z kilkistyu deputativ vid 58 do 200 misc U dekilkoh kantonah zakonodavcha vlada predstavlena generalnoyu asambleyeyu nim Landsgemeinden Kantonalni uryadi skladayutsya z 5 7 chleniv 11 Federalna konstituciya Shvejcariyi deklaruye sho kantoni ye suverennimi v tij miri v yakij yih suverennist ne obmezhena federalnim zakonom Kantoni takozh mayut vsyu vladu ta kompetenciyi yaki ne buli delegovani Konfederaciyi konstituciyeyu Z najbilsh vazhlivogo kantoni vidpovidalni za ohoronu zdorov ya socialnij zahist pidtrimannya pravoporyadku ta publichnu osvitu voni takozh zberigayut pravo na opodatkuvannya Kantonalni konstituciyi viznachayut stupin avtonomnosti yaka nadayetsya municipalitetam tomu vona ye riznoyu ale majzhe zavzhdi vklyuchaye pravo opodatkuvannya ta municipalne zakonodavstvo Ploshi i naselennya kantoniv takozh rizni vid 37 km2 do 7 105 km2 ta vid 15 tis do 1 244 tis naselennya vidpovidno Pryama demokratiya RedaguvatiYak na federalnomu rivni vsi kantoni mayut yakus formu pryamoyi demokratiyi Gromadyani mozhut vimagati narodnogo golosuvannya dlya zmini konstituciyi abo zakoniv kantonu abo nakladannya veto na zakoni prijnyati parlamentom Zagalni narodni asambleyi Landsgemeinde zaraz isnuyut lishe u kantonah Appencell Innerroden ta Glarus V usih inshih kantonah demokratichni prava vislovlyuyutsya tayemnim golosuvannyam Perelik kantoniv RedaguvatiKantoni navedeni u poryadku zaznachenomu u federalnij konstituciyi Note 1 Vin vidobrazhaye istorichnij poryadok starshinstva Vosmi kantoniv u 15 mu storichchi pislya yakogo navodyatsya inshi kantoni u poryadku yih istorichnih dat vklyuchennya do Konfederaciyi 12 Gerb Kod Kanton Z Stolicya Naselennya 13 VVP na 1 osobu 2014 14 u CHF Plosha km2 Gustota naselennya na 1 km2 Note 2 Kilkist municipalitetiv Oficijni movi ZH Cyurih 1351 Cyurih 1 487 969 96 411 1 729 701 168 Nimecka BE Bern 1353 Bern 1 026 513 76 307 5 959 158 352 Nimecka francuzka LU Lyucern 1332 Lyucern 403 397 65 119 1 497 233 83 Nimecka UR Uri 1291 15 Altdorf 36 145 51 332 1 077 33 20 Nimecka SZ Shvic 1291 15 Shvic 155 863 58 788 908 143 30 Nimecka OW Obvalden 1291 abo 1315 yak chastina Untervaldena Zarnen 37 378 64 253 491 66 7 Nimecka NW Nidvalden 1291 yak Untervalden Shtans 42 556 69 559 276 138 11 Nimecka GL Glarus 1352 Glarus 40 147 67 379 685 51 3 Nimecka ZG Cug 1352 Cug 123 948 150 613 239 416 11 nimecka FR Fribur 1481 Fribur 311 914 58 369 1 671 141 150 Francuzka Nimecka SO Zoloturn 1481 Zoloturn 269 441 65 588 790 308 109 Nimecka BS Bazel Shtadt 1501 yak Bazel do 1833 1999 Bazel 198 249 163 632 37 5 072 3 Nimecka BL Bazel Land 1501 yak Bazel do 1833 1999 Listal 286 848 68 537 518 502 86 Nimecka SH Shaffgauzen 1501 Shaffgauzen 80 769 85 529 298 246 26 Nimecka AR Appencell Ausserroden 1513 yak Appencell do 1597 1999 Gerizau Note 3 54 954 56 663 243 220 20 Nimecka AI Appencell Innerroden 1513 yak Appencell do 1597 1999 Appencell 16 003 61 067 173 87 6 Nimecka SG Sankt Gallen 1803 16 Sankt Gallen 502 552 72 624 2 026 222 77 Nimecka GR Graubyunden 1803 17 Kur 197 550 70 968 7 105 26 114 Nimecka romanshska italijska AG Aargau 1803 Aarau 663 462 61 959 1 404 388 213 Nimecka TG Turgau 1803 18 Frauenfeld Vajnfelden Note 4 270 709 60 533 991 229 80 Nimecka TI Tichino 1803 19 Bellincona 354 375 82 438 2 812 110 130 Italijska VD Vo 1803 20 Lozanna 784 822 68 084 3 212 188 318 Francuzka VS Vale 1815 21 Sjon 339 176 52 532 5 224 53 134 Francuzka nimecka NE Nevshatel 1815 1857 22 Nevshatel 178 567 83 835 803 206 36 Francuzka GE Zheneva 1815 Zheneva 489 524 102 113 282 1 442 45 Francuzka JU Yura 1979 23 Delemon 73 122 64 606 839 82 57 Francuzka CH Shvejcariya Bern 8 419 550 78 619 41 285 174 2 289 Nimecka francuzka italijska romanshskaDvoliterni poznachennya kantoniv shiroko vikoristovuyutsya napriklad na nomerah avto a takozh u kodah ISO 3166 2 dlya Shvejcariyi z prefiksom CH Confœderatio Helvetica Gelvetijska konfederaciya de Helvetia ye davnorimskoyu nazvoyu regionu Napriklad CH SZ vikoristovuyetsya dlya kantonu Shvic Napivkantoni RedaguvatiShist iz 26 kantoniv tradicijno ale vzhe ne oficijno mayut nazvi napivkantoni nim Halbkanton fr demi canton ital semicantone romansh mez chantun sho vidzerkalyuye istoriyu vzayemnoyi asociaciyi abo podilu Napivkantoni identifikuyutsya v pershij statti Shvejcarskoyi federalnoyi konstituciyi 1999 roku shlyahom poyednannya z inshoyu polovinoyu spoluchnikom ta Ce kantoni Bazel Shtadt ta Bazel Land Appencell Ausserroden ta Appencell Innerroden Obvalden ta Nidvalden 24 Pereglyad konstituciyi 1999 roku zalishiv cyu vidminnist na prohannya uryadiv cih shesti kantoniv yak sposib poznachiti istorichnu asociaciyu napivkantoniv odnogo z odnim 25 Persha stattya konstitucij 1848 ta 1874 rokiv viznachala Konfederaciyu yak soyuz 22 suverennih kantoniv 26 ta poznachala napivkantoni yak Unterwalden ob und nid dem Wald nad ta pid lisami Basel Stadt und Landschaft misto ta zemlya ta Appenzell beider Rhoden obidvi rodi 27 Hocha termin napivkantoni zalishivsya u zvichajnomu vikoristanni konstituciya 1999 roku ta oficijna terminologiya z togo chasu vikoristovuye nazvu kantoni z polovinoyu kantonalnogo golosu 28 Pislya togo yak 1848 roku yihnya asociaciya stala prosto istorichnim faktom napivkantoni rivni inshim kantonam u vsomu krim dvoh aspektiv 29 oni obirayut lishe odnogo chlena Radi derzhav zamist dvoh paragraf 2 statti 150 Konstituciyi u narodnih referendumah shodo zmin do konstituciyi yaki vimagayut i zgodu bilshosti naselennya i zgodu bilshosti kantoniv Standemehr majorite des cantons rezultat golosuvannya yih naselennya vrahovuyetsya lishe yak polovina statti 140 142 Ce oznachaye sho dlya cilej konstitucijnogo referendumu prinajmni 12 z 23 rezultativ golosuvannya naselennya po kantonah povinni pidtrimati popravku 30 Karikatura na podil Bazelya 1833 Prichini po yakih tri pari napivkantoniv istorichno vhodili v asociaciyu rizni Untervalden nikoli ne mav odniyeyi yurisdikciyi Pochatkovo Obvalden Nidvalden ta Abatstvo Engelberg formuvali okremi spilnoti Spilnij termin Untervalden odnak lishayetsya u vikoristanni dlya poznachennya teritoriyi yaka vzyala uchast u stvorenni pervinnoyi Shvejcarskoyi konfederaciyi 1291 roku z kantonami Uri ta Shvic Federalnij Charter 1291 roku zaklikav predstavnikiv vsih predstavnikiv teritorij 31 Kanton Appencell podilivsya na vnutrishnyu ta zovnishnyu polovini Rhoden vnaslidok Reformaciyi u Shvejcariyi 1597 roku 32 Appencell Innerroden katolickij ta Appencell Ausserroden protestantskij Kanton Bazel buv podilenij 1833 roku pislya togo yaka silska miscevist Bazelya zaraz kanton Bazel Land ogolosila svoyu nezalezhnist vid mista Bazel zaraz kanton Bazel Shtadt pislya periodu protestiv ta zbrojnogo konfliktu pro nedostatnye predstavnictvo bilsh chislennogo silskogo naselennya u politichnij sistemi kantonu U XX storichchi chastina yurskih separatisti zaproponuvali shob novij kanton Yura buv podilenij na napivkantoni Pivnichna Yura ta Pivdenna Yura 33 Natomist Pivnichna Yura stala povnim kantonom Yura a Pivdenna Yura lishilasya v skladi kantonu Bern yak region Bernska Yura Nazvi kantoniv oficijnimi movami Konfederaciyi RedaguvatiNazva kantonu jogo vlasnoyu oficijnoyu nazvoyu pokazana zhirnim Abreviatura Ukrayinskoyu Nimeckoyu Francuzkoyu Italijskoyu ReteroromanskoyuAG Aargau Aargaufajl Argovie Argovia ArgoviaAI Appencell Innerroden Appenzell Innerrhodenfajl Appenzell Rhodes Interieures Appenzello Interno Appenzell dadensAR Appencell Ausserroden Appenzell Ausserrhodenfajl Appenzell Rhodes Exterieures Appenzello Esterno Appenzell dadorBS Bazel Shtadt Basel Stadtfajl Bale Ville Basilea Citta Basilea CitadBL Bazel Land Basel Landschaftfajl Bale Campagne Basilea Campagna Basilea ChampagnaBE Bern Bernfajl Berne Berna BernaFR Fribur Freiburgfajl Fribourg Friborgo FriburgGE Zheneva Genffajl Geneve Ginevra GenevraGL Glarus Glarusfajl Glaris Glarona GlarunaGR Graubyunden Graubundenfajl Grisons Grigioni GrischunJU Yura Jurafajl Jura Giura GiuraLU Lyucern Luzernfajl Lucerne Lucerna LucernaNE Nevshatel Neuenburgfajl Neuchatel Neuchatel NeuchatelNW Nidvalden Nidwaldenfajl Nidwald Nidvaldo SutsilvaniaOW Obvalden Obwaldenfajl Obwald Obvaldo SursilvaniaSH Shaffgauzen Schaffhausenfajl Schaffhouse Sciaffusa SchaffusaSZ Shvic Schwyzfajl Schwyz chi Schwytz Svitto SvizSO Zoloturn Solothurnfajl Soleure Soletta SoloturnSG Sankt Gallen St Gallenfajl Saint Gall San Gallo Son GaglTG Turgau Thurgaufajl Thurgovie Turgovia TurgoviaTI Tichino Tessinfajl Tessin Ticino TessinUR Uri Urifajl Uri Uri UriVS Vale Wallisfajl Valais Vallese VallaisVD Vo Waadtfajl Vaud Vaud VadZG Cug Zugfajl Zoug Zugo ZugZH Cyurih Zurichfajl Zurich Zurigo TuritgVklyuchennya novih kantoniv RedaguvatiZbilshennya Shvejcariyi shlyahom dodavannya novih kantoniv pripinilos 1815 roku Ostannya formalna sproba yaku rozglyadala Shvejcariya referendum u Forarlberzi 1919 roku odnak jogo bulo vidkinuto Dekilka predstavnikiv 2010 roku podali parlamentsku propoziciyu shodo rozglyadu pitannya zbilshennya hocha yiyi perevazhno rozglyadali yak antiyevropejsku ritoriku a ne serjoznu propoziciyu 34 Cya propoziciya bula vidkinuta parlamentom do rozglyadu 35 Komentari Redaguvati Cej poryadok yak pravilo vikoristovuyetsya u shvejcarskih oficijnih dokumentah Na pochatku pereliku navodyatsya tri kantoni mista yaki vvazhalis golovnimi u Starij Shvejcarskij Konfederaciyi inshi kantoni navodyatsya u poryadku yihnogo vklyuchennya do skladu Konfederaciyi Cej tradicijnij poryadok vklyuchennya kantoniv ne maye praktichnogo znachennya u suchasnij Shvejcariyi de kantoni rivni u pravah hocha vin vse she viznachaye formalnij poryadok starshinstva oficijnih osib kantonu na 1 km2 na osnovi naselennya u 2000 roci Uryad ta parlament roztashovani u Gerizau sudova vlada u Trogeni Misce roztashuvannya parlamentu zminyuyetsya kozhni pivroku mizh Frauenfeldom ta VajfeldenomPrimitki Redaguvati Chronology Bern Switzerland The Swiss Federal Administration Arhiv originalu za 22 chervnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2016 Andreas Kley Kantone nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi 2016 04 13 Francois Schifferdecker Francois Kohler Jura canton nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi 2015 07 20 Josef Wiget Waldstatte nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi 2014 12 27 Constitution du Canton du Valais Arhivovano 24 travnya 2008 u Wayback Machine Le Valais est une republique democratique souveraine incorporee comme Canton a la Confederation suisse Constitution du canton de Vaud Arhivovano 9 sichnya 2005 u Wayback Machine Le Canton de Vaud est une republique democratique qui est l un des Etats de la Confederation suisse Costituzione della Repubblica e Cantone del Ticino del 4 luglio 1830 ital Swiss Federal Council Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 13 veresnya 2017 Le canton du Tessin est une republique democratique qui est membre de la Confederation suisse et sa souverainete n est limitee que par la constitution federale Switzerland Encyclopaedia Britannica 26 1911 pp 251 Arhiv originalu za 8 sichnya 2009 https web archive org web 20090108103028 http en wikisource org wiki 1911 Encyclopaedia Britannica Switzerland History Shaking off the Empire Shaking off Dependence on the Empire E2 80 94 up to 1499 281648 29 Procitovano 11 listopada 2008 Jackson Spielvogel Western Civilization Volume I To 1715 Cengage 2008 p 386 Cantons In the Federal State since 1848 nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Sajt shvejcarskogo uryadu z posilannyami na uryad kozhnogo kantonu Arhiv originalu za 19 grudnya 2008 Procitovano 13 veresnya 2017 Regional Portraits Cantons Neuchatel Switzerland Swiss Federal Statistical Office 2011 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2009 Procitovano 21 grudnya 2015 Shvejcarskij federalnij ofis statistiki stanom na 30 08 2017 Arhiv originalu za 23 bereznya 2017 Procitovano 14 veresnya 2017 Office Federal Statistical Cantonal gross domestic product GDP per capita www bfs admin ch angl Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 22 serpnya 2017 a b odin z troh kantoniv zasnovnikiv Valdshtette datu zasnuvannya yakogo tradicijno vkazuyut yak 1307 1304 chi 1291 rik Za Aktom mediaciyi utvorenij z kantonu Zentis ta pivnichnoyi chastini kantonu Lint Za Aktom mediaciyi kolishnij kanton Reciya utvorenij z Troh Lig v kordonah kantona Turgau z Gelvetijskoyi respubliki 1798 ob yednannya kolishnih kantoniv Bellincona ta Lugano Za Aktom mediaciyi kolishnij kanton Leman Pislya Restoraciyi kolishnij departament Simplon pid vladoyu Frederika Vilgelma III Prusskogo do Nevshatelskoyi krizi 1856 1857 rr vidilivsya z kantonu Bern Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 chervnya 2016 Procitovano 14 veresnya 2017 Felix Hafner Rainer J Schweizer in Ehrenzeller Art 1 N 2 Hafelin N 966 Dvadcyat tri pislya stvorennya kantonu Yura 1978 r Bundesverfassung der Schweizerischen Eidgenossenschaft vom 29 Mai 1874 Arhivovano 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine Bundesverfassung der Schweizerischen Eidgenossenschaft vom 12 September 1848 Arhivovano 5 lyutogo 2012 u Wayback Machine nim Felix Hafner Rainer J Schweizer in Ehrenzeller Art 1 N 10 Hafelin N 963 Hafelin N 963 967 Hafelin N 950 Pacte federal du 1er aout 1291 Arhiv originalu za 30 serpnya 2009 Procitovano 13 veresnya 2017 Reforme catholique Contre Reforme et scission Arhivovano 2011 07 20 u Wayback Machine Article du dictionnaire historique de la Suisse Bassand Michel 1975 The Jura Problem Journal of Peace Research Sage Publications 12 2 Peace Research in Switzerland 139 150 142 JSTOR 423158 doi 10 1177 002234337501200206 potribna pidpiska Renz Fabian 11 chervnya 2010 SVP will der Schweiz Nachbargebiete einverleiben Tages Anzeiger Arhiv originalu za 17 serpnya 2017 Procitovano 11 lipnya 2017 Baettig Dominique 18 bereznya 2010 Pour une integration facilitee de regions limitrophes en qualite de nouveaux cantons suisses The Federal Assembly The Swiss Parliament Arhiv originalu za 17 serpnya 2017 Procitovano 11 lipnya 2017 L intervention est classee l auteur ayant quitte le conseil Bibliografiya RedaguvatiBernhard Ehrenzeller Philipp Mastronardi Rainer J Schweizer Klaus A Vallender eds 2002 Die schweizerische Bundesverfassung Kommentar nim ISBN 3 905455 70 6 Cited as Ehrenzeller Hafelin Ulrich Haller Walter Keller Helen 2008 Schweizerisches Bundesstaatsrecht German vid 7th Zurich Schulthess ISBN 978 3 7255 5472 0 Cited as Hafelin Posilannya Redaguvatikantoni na Swissworld org zbirannya kantoniv na GeoPuzzle Badac Arhivovano 10 veresnya 2016 u Wayback Machine fr de Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kantoni Shvejcariyi amp oldid 38458085