www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лісові кантони Лісовий кантон нім Waldstatt мн Waldstätte ˈvaltʃtɛtə заліснені місцини історичний термін який з XIII сто

Лісові кантони

Лісовий кантон (нім. Waldstatt, мн. Waldstätte; ˈvaltʃtɛtə — «заліснені місцини») — історичний термін, який з XIII століття використовується на позначення старих швейцарських кантонів («місцин», нім. Stätte; пізніше нім. Ort — заст. шв. нім. «терен» або Stand — «союзний член») — найраніших союзницьких утворень у складі Старої конфедерації, якими були Урі, Швіц та Унтервальден у сучасній Центральній Швейцарії.

Мапа лісових кантонів навколо Фірвальдштетського озера 1645 року

Із XIII до XIX століття лісовими кантонами також збірно називали ядро самої Старої Швейцарської конфедерації — Урі, Швіц та Унтервальден. Пізніше термін поступово витіснив інший — Прашвейцарія (нім. Urschweiz).

Термін нім. Wald («ліс, лісові хащі») слід відрізняти від нім. Forst: якщо перший у середньоверхньонімецькій термінології позначав оброблювані землі з пасовищами, полями та лісами, то другий позначав густі неосвоєні ліси (лат. silva invia et inculta).

Історія

Середньоверхньонімецькі терміни Waldstette або Stette (у значенні «заліснена місцина/поселення») також використовується поряд із Stett (суч. Stadt, або «місто, поселення», у значенні потужного, іноді захищеного поселення з особливими правами) і Lender (суч. Länder, у значенні сільських місцевостей), маючи на увазі окремих союзників-суб'єктів конфедерації до першої половини XV століття і поступово витісняються терімном Ort («терен, місцина») або Stand («союзний член»), які зберігали широкий вжиток у німецькомовній частині Швейцарії аж до періоду Гельветійської республіки. Термін кантон, що походить від романськомовних перекладів нім. Ort, залишався невідомим для німецькомовних союзників до 1650 року.

Перше свідчення про вживання терміну, що конкретно має на увазі долини Центральної Швейцарії, зустрічається в документі 1289 року: ze Swiz in der waltstat (тобто «у Швіці, що в залісненій місцині»).

У 1323 році Гларус також названо лісовим кантоном, поруч зі Швіцем. Застосування терміну до союзних членів ранньої Швейцарської конфедерації сягає 1309 року. 1310 року герцог Фрідріх Справедливий скаржиться на короля, який перешкоджає його правам на civitatibus Silvanis.

Після формування Конфедерації у 1310-х роках, термін набуває характеру екзоніму та зустрічається в пактах, що розширювали Швейцарський союз.

Згадка Люцерну як «четвертого» серед лісових кантонів вперше датується 1450-ми роками у додатку до Срібної Книги Егглоффа Еттерліна.

У протоколах Тагзатцунгу другої половини XV століття, за головування Люцерну, термін vier waltstette набуває широкого поширення. Альбрехт фон Бонштеттен у своїй праці Superioris Germaniae Confoederationis descriptio (1479) відзначає, що термін vier Waldstett (лат. quatuor Loca Silvarum) був широкопоширеним.

У XVI столітті Люцернське озеро отримало назву Фірвальдштетське (нім. Vierwaldstättersee), тобто «озеро чотирьох лісових кантонів».

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ↑ Josef Wiget: Waldstätte німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії, 27 грудня 2014.
  2. Georg Kreis: Urschweiz німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії, 13 листопада 2013.
  3. Per Wiget (2014); but Konrad von Würzburg has the Middle High German term as a common noun referring to a forest wilderness in Der trojanische Krieg v. 5902 (ed. Keller 1858): ez was ein wildiu clûse / und ein vil tiefiu schrunde [...] zuo dirre wüesten waltstete / kam Thetis gerüeret (cited after Grimm, Deutsches Wörterbuch).
  4. Andreas Kley: Kantone німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії, 13 квітня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lisovij kanton nim Waldstatt mn Waldstatte ˈvaltʃtɛte zalisneni miscini istorichnij termin yakij z XIII stolittya vikoristovuyetsya na poznachennya starih shvejcarskih kantoniv miscin nim Statte piznishe nim Ort zast shv nim teren abo Stand soyuznij chlen najranishih soyuznickih utvoren u skladi Staroyi konfederaciyi yakimi buli Uri Shvic ta Untervalden u suchasnij Centralnij Shvejcariyi 1 Mapa lisovih kantoniv navkolo Firvaldshtetskogo ozera 1645 rokuIz XIII do XIX stolittya lisovimi kantonami takozh zbirno nazivali yadro samoyi Staroyi Shvejcarskoyi konfederaciyi Uri Shvic ta Untervalden Piznishe termin postupovo vitisniv inshij Prashvejcariya nim Urschweiz 2 Termin nim Wald lis lisovi hashi slid vidriznyati vid nim Forst yaksho pershij u serednoverhnonimeckij terminologiyi poznachav obroblyuvani zemli z pasovishami polyami ta lisami to drugij poznachav gusti neosvoyeni lisi lat silva invia et inculta 3 Zmist 1 Istoriya 2 Div takozh 3 Posilannya 4 PrimitkiIstoriya RedaguvatiSerednoverhnonimecki termini Waldstette abo Stette u znachenni zalisnena miscina poselennya takozh vikoristovuyetsya poryad iz Stett such Stadt abo misto poselennya u znachenni potuzhnogo inodi zahishenogo poselennya z osoblivimi pravami i Lender such Lander u znachenni silskih miscevostej mayuchi na uvazi okremih soyuznikiv sub yektiv konfederaciyi do pershoyi polovini XV stolittya i postupovo vitisnyayutsya terimnom Ort teren miscina abo Stand soyuznij chlen yaki zberigali shirokij vzhitok u nimeckomovnij chastini Shvejcariyi azh do periodu Gelvetijskoyi respubliki Termin kanton sho pohodit vid romanskomovnih perekladiv nim Ort zalishavsya nevidomim dlya nimeckomovnih soyuznikiv do 1650 roku 4 Pershe svidchennya pro vzhivannya terminu sho konkretno maye na uvazi dolini Centralnoyi Shvejcariyi zustrichayetsya v dokumenti 1289 roku ze Swiz in der waltstat tobto u Shvici sho v zalisnenij miscini U 1323 roci Glarus takozh nazvano lisovim kantonom poruch zi Shvicem Zastosuvannya terminu do soyuznih chleniv rannoyi Shvejcarskoyi konfederaciyi syagaye 1309 roku 1310 roku gercog Fridrih Spravedlivij skarzhitsya na korolya yakij pereshkodzhaye jogo pravam na civitatibus Silvanis Pislya formuvannya Konfederaciyi u 1310 h rokah termin nabuvaye harakteru ekzonimu ta zustrichayetsya v paktah sho rozshiryuvali Shvejcarskij soyuz Zgadka Lyucernu yak chetvertogo sered lisovih kantoniv vpershe datuyetsya 1450 mi rokami u dodatku do Sribnoyi Knigi Eggloffa Etterlina U protokolah Tagzatcungu drugoyi polovini XV stolittya za golovuvannya Lyucernu termin vier waltstette nabuvaye shirokogo poshirennya Albreht fon Bonshtetten u svoyij praci Superioris Germaniae Confoederationis descriptio 1479 vidznachaye sho termin vier Waldstett lat quatuor Loca Silvarum buv shirokoposhirenim U XVI stolitti Lyucernske ozero otrimalo nazvu Firvaldshtetske nim Vierwaldstattersee tobto ozero chotiroh lisovih kantoniv 1 Div takozh RedaguvatiFederativna hartiya Firvaldshtetske ozero Valdshtetten kanton Posilannya RedaguvatiJosef Wiget Waldstatte nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi 2014 Hans Stadler Vierwaldstattersee nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi 2013 Primitki Redaguvati a b Josef Wiget Waldstatte nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi 27 grudnya 2014 Georg Kreis Urschweiz nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi 13 listopada 2013 Per Wiget 2014 but Konrad von Wurzburg has the Middle High German term as a common noun referring to a forest wilderness in Der trojanische Krieg v 5902 ed Keller 1858 ez was ein wildiu cluse und ein vil tiefiu schrunde zuo dirre wuesten waltstete kam Thetis gerueret cited after Grimm Deutsches Worterbuch Andreas Kley Kantone nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi 13 kvitnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lisovi kantoni amp oldid 40005729