Конфедерація
|
Стара Швейцарська конфедерація (нім. Alte Eidgenossenschaft — дослівно «Старе суприсяжництво»; історично Eidgenossenschaft, після Реформації також фр. République des Suisses, лат. Res publica Helvetiorum «Республіка швейцарців») — вільна конфедерація незалежних малих держав (кантонів, нім. Orte або Stände) в межах Священної Римської імперії. Попередниця сучасної держави Швейцарія.
Сформувалася в XIV столітті навколо лісових кантонів — того, що тепер називається Центральною Швейцарією, з пізнішим приєднанням Цюриху та Берну в середині століття. Так утворився рідкісний союз сільських та міських громад, кожна з яких мала імперський статус.
Ця конфедерація восьми кантонів (Acht Orte) була політично та військово успішною протягом більш ніж століття і внаслідок Бурґундських воєн у 1470-х закріпилася як самостійна сила в регіоні, де домінували Франція та Габсбурґи. Ці успіхи посприяли приєднанню нових територій, збільшивши кількість кантонів до тринадцяти (Dreizehn Orte) у 1513 році. Конфедерація прийняла нейтралітет у 1647 році (під загрозою Тридцятилітньої війни), втім багато швейцарців служили найманцями в італійських війнах в ранньомодерну епоху.
Після Швабської війни 1499 року конфедерація стала фактично незалежною державою, формально лишаючись частиною Священної Римської імперії до 1648 року, коли Вестфальський мир закінчив Тридцятилітню війну. Швейцарська реформація спровокувала розкол на реформаторську та католицьку партії, що вилилося у внутрішній конфлікт XVI—XVIII століть; як наслідок федеральні збори (Tagsatzung) були часто паралізовані ворожістю між фракціями. 1798 року французька революційна армія захопила Швейцарську конфедерацію, після чого та перетворилася на нетривалу Гельветійську республіку. 1815 року було утворено нову Швейцарську Конфедерацію, що існує понині.
Література Редагувати
- Aubert, J.-F.: Petite histoire constitutionnelle de la Suisse, 2nd ed.; Francke Editions, Bern, 1974. (in French)
- Peyer, H. C.: Verfassungsgeschichte der alten Schweiz, Schulthess Polygraphischer Verlag, Zürich, 1978. ISBN 3-7255-1880-7. (in German)